Війна Росії проти України безпосередньо впливає на Чорноморський регіон. Росія використовує свій флот, а також військові бази в окупованому Криму для ракетних ударів по Україні. Країни вздовж Чорного моря та рух суден під загрозою через міни РФ, які дрейфують у водах.
Про це заявив державний міністр у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер під час виступу на "Першій Чорноморський безпековій конференції Міжнародної кримської платформи" у Бухаресті (Румунія).
За його словами той факт, що Росія блокує судна з українським зерном і таким чином впливає на постачання та міжнародні ціни на продовольство ще більше свідчить про глобальну важливість Чорноморського регіону.
"Чорноморський регіон важливий для всіх тих країн, які наближені до нього. Але це також важливо для всієї міжнародної спільноти, і наслідки відчуває не лише Україна, а й усі прибережні держави: ризик і збитки для інфраструктурних проектів комерційного судноплавства та таких сфер бізнесу, як туризм, є величезними. І вони відчуваються від Румунії та Болгарії до Туреччини та Грузії", — сказав Тобіас Ліндер.
Він зауважив, що до навіть до повномасштабного вторгнення в Україну, РФ порушувала міжнародне право у Чорноморському регіоні.
"Це й окупація українських газових платформ у північно-західній частині Чорного моря, незаконне блокування морських акваторій у Чорному та Азовському морях, а також переслідування іноземних суден, які користуються своїм правом мирного проходу, та іноземних повітряних суден і дронів в міжнародному повітряному просторі", — каже Ліндер.
Крім того, додає Тобіас Ліндер, Росія є головною причиною того, що конфлікти в цьому регіоні, особливо на територіях Молдови та Грузії, продовжують загрожувати стабільності.
"Росія використовує дезінформацію, щоб дестабілізувати Молдову, і відмовляється виводити свої війська, які розміщені в Придністров'ї. Росія де-факто контролює сепаратистські регіони Абхазії та Південної Осетії Азії в Грузії. Для нас зрозуміло, що стратегічна роль регіону для Європейського Союзу стає дедалі важливішою", — підкреслює політик.
Він зауважив, що країни-члени ЄС, а також кандидати на вступ до економічного блоку мають намагатися працювати як "євроатлантичні партнери".
"Тож дозвольте мені зробити три пропозиції щодо потенційних підходів. Зараз ми повинні обговорити, наприклад, посилення ролі НАТО в регіоні, а також те, як ми можемо співпрацювати в першу чергу. Йдеться про посилення військової охорони узбережжя. По-друге, нам потрібно збільшити зв’язок із ширшим регіоном. І останнє, але не менш важливе: ми повинні спробувати боротися з дезінформацією в регіоні", — підсумував Тобіас Ліндер.
Що відомо про "зернову угоду"
Україна, яка до війни постачала 10% від світового експорту пшениці, а також вирощувала достатньо продовольства, щоб нагодувати 400 мільйонів людей у світі, обмежила вивезення своєї продукції за кордон.
Це пов’язано з втратою 25% посівних площ, а також блокуванням Росією українських портів, через які реалізовувалося 90% зерна на експорт. Відтак, близько 23 мільйонів тонн залишилось у надлишку. В ЄС назвали такі дії Росії воєнним злочином.
Водночас влада РФ стверджує, що Росія не блокує порти, а "з розв'язанням продовольчих проблем може допомогти зняття санкцій”. У США та Великій Британії цю пропозицію від Росії відкинули.
Попри те, що Україна розробляє сухопутні експортні маршрути, зокрема через Польщу та Румунію, їх ефективність не така висока, як транспортування морем. Тому Туреччина почала обговорювати з Україною та РФ створення "зернового коридору" у Чорному морі.
22 липня 2022 року у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів та вивезення українського зерна. Таку ж угоду підписала Росія.
29 жовтня 2022 року Російська Федерація заявила, що припиняє участь у "зерновій угоді" підписаній Україною, Росією, Туреччиною та ООН у Стамбулі, яка передбачає розблокування українських портів. Причина — нібито атака кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.
2 листопада Росія відновила свою участь у "зерновій угоді".
17 листопада угоду продовжили на чотири місяці.
19 березня 2023 року міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що попри спроби тиску та шантажу з боку Росії, Україні та партнерам вдалося продовжити дію "зернової угоди" на тих самих умовах, на яких вона початково укладалася із терміном дії 120 днів.
Читайте також
Туреччина виступила за зняття обмежень щодо експорту російського зерна та добрив
Кілька тисяч одиниць військової техніки НАТО зберігатимуться у Польщі — Моравецький
Польські фермери і українське зерно: міністри України та Польщі зустрінуться на кордоні
Зернова ініціатива: угода передбачає подовження на 120 днів — речник Генсека ООН
НАТО проведе найбільші в історії авіаційні навчання
"Зернова угода" продовжена. Україна каже на 120 днів, РФ — на 60
