Перейти до основного змісту
Виклик для Трампа, республіканців та України. Пояснюємо, чим важливі й на що вплинуть проміжні вибори у США

Виклик для Трампа, республіканців та України. Пояснюємо, чим важливі й на що вплинуть проміжні вибори у США

Президент США Дональд Трамп на передвиборчому мітингу у штаті Техас, 27 жовтня 2026 року
Дональд Трамп кидає кепки у натовп на передвиборчому мітингу в Меморіальному громадському центрі Лаббока. Штат Техас, 27 жовтня 2026 року. AP/Alex Brandon

3 листопада американці йдуть голосувати на проміжних виборах. Президента цього разу не обирають, однак Дональд Трамп наполегливо закликав уявляти, ніби його імʼя є в бюлетенях.

Проміжними вибори називаються тому, що відбуваються якраз на екваторі президентського терміну президента. На них обирають усіх членів Палати представників і близько третини складу Сенату.

Головна інтрига — чи втримають республіканці, які зараз мають більшість в обох палатах Конгресу, свої позиції. Від цього залежатиме й те, як минуть залишкові два роки Трампа при владі.

У серпні сам американський президент заявляв, що в разі переваги демократів ті можуть ініціювати процедуру імпічменту проти нього. Рейтинг підтримки самого Трампа впав до рекордного мінімуму: дії очільника держави зараз схвалюють лише 33% американців.

Аби якось врятувати ситуацію, Трамп узявся виконувати давно обіцяне. І, з-поміж іншого — тиснути на Україну, намагаючись негайно досягти мирної угоди між Києвом та Москвою.

Але насправді в переліку головних тем на цих виборах для американців України немає. Що їх турбує натомість, а також яких саме змін варто очікувати у США після 3 листопада — пояснюємо в матеріалі.

Чому ці вибори важливі для США

Щоби відповісти на це питання, треба коротко пояснити, як працює Конгрес. Він є втіленням законодавчої гілки влади у США, яка відповідає за ухвалення федеральних законів та затвердження федерального бюджету. У Конгресі дві палати: верхня — Сенат, та нижня — Палата представників. І хоча їхні функції відрізняються, будь-якому законопроєкту для того, щоб стати законом, потрібне погодження в обох.

У Сенаті 100 місць, тобто кожен із 50-ти штатів США там представляють два сенатори. Обирають їх на шість років, але не одночасно: приблизно щодва роки десь третину Сенату переобирають. На цих виборах переобирають сенаторів на 35 місць. 

Сенатори затверджують міжнародні договори, ключові кадрові пропозиції президента (міністрів, суддів Верховного суду, послів), проводять судовий процес під час імпічменту.

Палата представників ініціює законопроєкти щодо бюджету, має право оголошувати імпічмент федеральним посадовцям (зокрема й президенту), і якщо Колегія виборників не може визначитися з президентом — саме Палата представників по суті обирає його.

У Палаті представників — 435 членів, і кількість представників від кожного штату залежить від кількості його населення. Наприклад, найбільший за кількістю населення штат США, Каліфорнія (39 мільйонів мешканців), представлений 52-ма представниками. А від Північної Дакоти, де мешкає лише 800 тисяч осіб, є лише один представник. На цих виборах усіх членів Палати переобиратимуть на дворічний термін.

Зараз за Республіканською партією більшість як у Сенаті, так і в Палаті представників. Якщо демократи повернуть собі контроль принаймні над однією з палат, вони отримають можливість виносити на розгляд власні законопроєкти. Але тут є важливий нюанс: навіть якщо партія здобуває більшість в обох палатах Конгресу, це ще не означає контролю над ухваленням геть усіх рішень.

У Палаті представників закони ухвалюють простою більшістю, а ось у Сенаті зазвичай необхідно мати від 60 голосів. Саме стільки треба, щоби подолати «філібастер» — таку назву отримала парламентська тактика, коли меншість у законодавчому органі затягує обговорення якогось законопроєкту чи намагається його зірвати.

Не варто забувати й про президента: навіть якщо законопроєкт підтримали обидві палати Конгресу, глава держави все ще може накласти вето на будь-який документ, який потрапляє до нього на підпис. Подолати це вето теж можна в Конгресі, але для цього потрібна кваліфікована більшість у дві третини голосів в обох палатах. Знайти таку підтримку вдається вкрай рідко.

Також варто зауважити, що ці вибори важливі не лише для складу Конгресу, а й для кожного окремого штату. Американці обиратимуть також 39-х губернаторів штатів та територій США, а також тисячі місць у законодавчих органах штатів, на посади в місцевих органах влади, та суддів. Також виборці матимуть змогу висловити свою думку з питань, які винесені на голосування — зокрема щодо податків, права на аборт та правил проведення виборів.

Загалом очікується, що цьогоріч у проміжних виборах візьмуть участь понад 100 мільйонів виборців — якщо явка збережеться приблизно на тому ж рівні, як це було у 2022 році. Станом на середину жовтня на політичну рекламу партії вже витратили рекордні 3,8 мільярда доларів. Найбільше — у штатах Техас, Огайо та Мічиган, де розгорнулася запекла боротьба за місця в Сенаті США. Один лише Ілон Маск витратив щонайменше 276 мільйонів доларів на підтримку республіканців на цих виборах. 

Про що ці вибори для американців

Якщо коротко, насамперед про вартість життя. Чимало американців обурені станом економіки США, погіршення якої вони відчувають у повсякденному житті: ціни на пальне, продукти харчування, житло та медичні послуги стрімко зросли. Як засвідчили результати нещодавнього опитування Reuters/Ipsos, половина зареєстрованих виборців вказала вартість життя як головний чинник, що вплине на їхній вибір 3 листопада.

Під час своєї передвиборчої кампанії 2024 року Трамп пообіцяв «покласти край інфляції та зробити життя в Америці знову доступним», але потім його ж дії почали суперечити цьому курсу. У своєму зверненні «Про становище країни» 24 лютого президент із гордістю заявив, що ціна на бензин у більшості штатів тепер становить менше 2,3 долара за галонВ США на АЗС ціни завжди вказують за 1 американський галон, який дорівнює приблизно 3,785 літра.. Але вже за чотири дні Трамп розпочав війну з Іраном, яка призвела до порушення постачання енергоносіїв із Близького Сходу. Ціни на бензин у США зросли до 4 доларів за галон.

Війна ставала дедалі менш популярною, її наслідки відчувалися в усьому світі й били по гаманцях американських споживачів. Згідно з опитуванням, проведеним у серпні, 63% респондентів не схвалювали те, як Трамп діяв у цій ситуації.

Вибори наближаються, а війна з Іраном триває. За даними Американської автомобільної асоціації, нині середня ціна бензину в країні становить 4,28 долара за галон — це на 1,20 долара більше, ніж рік тому. Середня вартість дизельного пального сягнула 6,32 долара, що на 2,70 долара перевищує показник річної давнини.

Ростуть ціни й на інші товари. Вартість продуктів харчування за останній рік зрослаЗа даними Бюро статистики праці США. на 1,8%, на житлоДані Федерального агентства житлового фінансування. — на 2,1%. Особливо відчутним тиск стає для американців із нижчими доходами: вони стрімко втрачають купівельну спроможність. При цьому реальне зростання зарплат, із урахуванням інфляції, сповільнюється вже шостий місяць поспіль. 

Природно, усе це має свій вплив на вибори і є предметом політичних баталій. Демократи використовують невдоволення виборців вартістю життя у своїй кампанії та наголошують, що зростанню цін сприяли і торговельні мита Трампа.

Ще одне важливе питання виборів — міграційна політика. Республіканці наполягають, що з приходом до влади вдруге Трамп виконав одну зі своїх головних передвиборчих обіцянок — посилив контроль на кордоні та розпочав масштабну й суперечливу кампанію боротьби з нелегальною імміграцією. Сам Трамп називає свою імміграційну політику великим успіхом і звертає увагу, що кількість випадків нелегального перетину кордону порівняно з попередніми роками значно знизилась.

Таку тенденцію засвідчують і звіти Міністерства внутрішньої безпеки США: за їхніми даними, кількість затриманих на південно-західному кордоні мігрантів скоротилась, порівняно з показниками часів адміністрації Джо Байдена, на 95%. Але складно сприймати це без згадки про трагічні епізоди антиміграційної кампанії. Так, у січні 2026-го в місті Міннеаполісі агенти Імміграційної й митної служби США (ІСЕ) під час операції застрелили двох громадян США. Результатом стали масові протести.

Подібне повторювалось пізніше у штатах Мен і Техас. На тлі цього ліве крило Демократичної партії почало вимагати ліквідації ІСЕ та притягнення до відповідальності керівництва Департаменту внутрішньої безпеки. Зокрема — відставки тодішньої міністерки внутрішньої безпеки Крісті Ноем. Врешті, через обурення та звинувачення Ноем у нецільовому використанні бюджету її звільнили з посади, але вона швидко отримала нову в адміністрації Трампа.

Іншою важливою темою цих виборів доволі несподівано стали дискусії довкола штучного інтелекту. Провідні політики обох партій домовились, що цю технологію потрібно регулювати. Однак у Трампа протилежні погляди: він відкидає ідею будь-яких законів для контролю розвитку ШІ-технологій. ВВС пише, що спорудження дата-центрів для потреб моделей штучного інтелекту стало предметом суперечок перед виборами. Масштабне будівництво цих величезних об'єктів обурює місцевих мешканців через шум, високе споживання води та енергії, екологічні ризики від дизельних генераторів та загалом погіршення якості життя.

Компанії-розробники ШІ-моделей запевняють, що створять чимало додаткових робочих місць, але дослідження показують, що реальний економічний ефект для громад мінімальний. На цьому тлі напередодні виборів по всій країні виникли сотні протестних ініціативних груп — і політики обох партій, щоб зберегти голоси виборців, змушені були змінити свою риторику. А ті, хто при владі — впроваджувати мораторії на будівництво чи скасовувати податкові пільги для великих технологічних компаній.

Кандидати від Демократичної партії також зосереджують увагу на високій вартості медичного страхування у США та впливі законодавчих ініціатив Трампа на доступ до системи охорони здоров'я. Головним законодавчим досягненням республіканців стало продовження дії податкових пільг, що супроводжувалося скороченням на 1 трильйон доларів видатків на MedicaidДержавна програма медичного страхування для американців із низьким рівнем доходу. та інші програми у сфері охорони здоров'я. Минулого року демократи спровокували шатдаун, намагаючись продовжити дію субсидій на медичне страхування, якими користувалися 24 мільйони американців. Та безуспішно.

Чи впливає на щось низький рейтинг Трампа?

Значною мірою проміжні вибори все ж є випробуванням довіри до чинного президента. Згідно з опитуваннями Reuters/Ipsos, рівень підтримки Трампа впав до історичного мінімуму — 31%. При цьому сам Трамп не раз закликав виборців поводитися так, ніби в бюлетені зазначено його власне імʼя. Такими заявами він планував підвищити явку з-поміж своїх прихильників, але насправді це може спрацювати навпаки - спонукати демократів і незалежних виборців активніше голосувати проти республіканців.

На 18 останніх проміжних виборах із 20 партія тодішнього президента набирала менше, ніж раніше. Але якщо дійде до того, що республіканці втратять контроль над Конгресом, позиції Трампа серйозно похитнуться.

Досі він не відчував труднощів із просуванням своїх рішень — і не лише тому, що в парламенті домінували республіканці, а й тому, що він дозволяв собі не особливо на нього зважати. Президент у США може ухвалювати нормативні акти в обхід Конгресу — за допомоги так званих «виконавчих указів», які Трамп полюбляєЗа час свого першого й другого термінів Трамп підписав понад 500 виконавчих указів.. Один із яскравих нещодавніх прикладів — указ про призупинення на невизначений термін виконання санкційного закону Ліндсі Грема.

Все ж у разі перемоги демократи матимуть більший контроль над тим, що Трамп зможе (або ні) провести через Конгрес. Президент це розуміє і хапається за будь-які способи переконати виборців голосувати за республіканців. У вересні, виступаючи на зʼїзді республіканської партії в Далласі в штаті Техас, Трамп пообіцяв виплатити кожному повнолітньому громадянину США по 5 тисяч доларів у випадку, якщо республіканцям вдасться втримати контроль над обома палатами Конгресу. Цю виплату Трамп назвав «дивідендами» й наголосив, що це буде «схоже на те, як успішні компанії виплачують їх інвесторам». Єдина умова — витратити ці кошти треба буде в США.

Жодних деталей цієї щонайменше дивної заяви, яка по суті є відкритим закликом до підкупу виборців, опісля не лунало. Невідомо, хто саме надаватиме ці кошти і як американська влада контролюватиме такі витрати. Хай як Трамп запевняє, що США можуть собі це дозволити, «адже наша країна ще ніколи не була в кращому стані», насправді такі виплати можуть обійтись Америці у понад трильйон доларів. І лише посилять інфляцію.

Що реально змінить перемога демократів

Щоб отримати контроль над Палатою представників, демократам необхідно здобути 218 місць — на чотири більше, ніж вони мають зараз. У Сенаті їм треба отримати 51 місце — так само на чотири більше, ніж вони мають тепер.

Долю більшості в Палаті представників фактично вирішуватимуть кілька десятків округів: в інших уже є явні фаворити й сюрпризів там не очікують. Найбільш значущими штатами на цих виборах Reuters називає Мен, Огайо, Північну Кароліну, Айову та Джорджію.

Наразі більшість експертів та опитування схиляються до того, що демократи можуть не просто здобути контроль над Палатою представників, а й навіть отримати відчутну перевагу над республіканцями в 15 місць. А от у Сенаті їхні шанси оцінюють як істотно менші: обирають лише 35 сенаторів і лише в близько десятка випадків очікується справді конкурента боротьба.

Втім, напередодні виборів ситуація почала змінюватися: кандидати лівих поглядів почали здобувати популярність у традиційно республіканських штатах, як-от Техас і Канзас, що відкриває для демократів додаткові можливості. 

Припустімо, демократам таки вдасться здобути перевагу в обох палатах Конгресу. Передусім це означає можливість визначати, які законопроєкти виносимуть на голосування й коли. І,  що навіть важливіше — можливість блокувати законодавчі ініціативи Трампа упродовж наступних двох років. Також наявність більшості допоможе членам Демократичної партії вносити політично важливі питання в законодавство про виділення бюджетних коштів. Інакше загроза шатдауну — часткового припинення фінансування держави через брак законодавчого дозволу — може спонукати республіканців активніше ухвалювати законопроєкти про бюджет, навіть якщо вони не погоджуються з усіма їхніми умовами.

Втім, на стрімкі зміни у випадку переходу Конгресу під контроль демократів сподіватись усе ж не варто. Так, вони можуть впливати такі питання як вартість житла й охорони здоров'я. Але, приміром, над питанням війни США з Іраном вони влади не мають. Трамп оголосив її в обхід Конгресу, посилаючись на обовʼязок захищати американський народ від іранської загрози. Правда, демократи можуть спробувати заблокувати фінансування цієї війни.

Хоч цей варіант і малоймовірний, але якщо республіканці збережуть за собою владу у Конгресі, продовжиться так званий формат trifecta (тобто потрійної влади) — коли представники республіканців контролюють три ключові важелі в управління державою, тобто Білий дім і обидві палати американського парламенту. Та навіть у такому випадку республіканці будуть обережнішими в підтримці ініціатив Трампа й ретельніше стежитимуть за настроями виборців. Адже президентські вибори 2028 року все ближче, а втретє Трамп претендувати на президентство не може. 

Якщо республіканці збережуть контроль лише над Сенатом, але програють Палату представників, вони все одно зможуть допомогти Трампу затвердити своїх кандидатів на ключові федеральні посади. Для схвалення кандидатів на сотні посад вистачить простої сенатської більшості — зокрема, мова про суддів Верховного суду.

Як свідчать опитування FT та Focaldata за кілька тижнів до проміжних виборів, демократи змогли перетягнути на свій бік більше «справді незалежних» виборців — тобто тих, які кажуть, що не схиляються до підтримки жодної партії. 22% із них мають намір підтримати кандидата від Демократичної партії до Палати представників, тоді як кандидата від республіканців готові підтримати 8%. «Справді незалежні» — це трохи більше 10% зареєстрованих виборців, та за даними FT, і саме їхня позиція може відіграти вирішальну роль в округах, де боротьба за місце в Палаті представників запекла.

Едвард Верона, позаштатний старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council, наприклад, раніше був республіканцем і «доволі щедрим фінансовим донором для республіканських виборчих кампаній». А тепер ідентифікує себе як незалежного виборця.

— Я уникаю будь-якого зв'язку з Республіканською партією, оскільки більше її не впізнаю. Це вже не та партія, з якою я себе колись ототожнював. Мені були близькі її цінності, її тверда позиція щодо національної безпеки, а також — принаймні на словах — відданість принципам фіскальної відповідальності, — ділиться Верона в розмові з Суспільним.

Чи можуть Трампу оголосити імпічмент

Варто нагадати, що Конгрес має повноваження проводити розслідування щодо президента та його адміністрації. Тож якщо демократи повернуть собі контроль над Палатою представників, вони керуватимуть десятками комітетів, через які можуть розпочати розслідування – з правом на виклик до суду. І вкотре порушити питання про імпічмент Трампа.

Саме Сенат проводить судові процеси в межах процедури імпічменту, і для винесення обвинувального вердикту потрібна більшість у дві третини голосів. Малоймовірно, що цей поріг буде досягнуто, як це було й раніше. Трампу вже двічі оголошували імпічмент — і двічі його виправдовували.

Якщо демократам вдасться здобути більшість у Палаті представників, наступним спікеромПосадовою особою, яка за черговістю успадкування президентських повноважень іде одразу після віцепрезидента., найімовірніше, стане представник Демократичної партії від штату Нью-Йорк Хакім Джеффріс. Нині він очолює фракцію демократів у Палаті представників. Ставши спікером, Джеффріс зможе доручити комітетам Палати представників розпочати розслідування щодо низки суперечливих дій Трампа та його оточення. Він не раз заявляв, що демократи перевірятимуть факти «безпрецедентного рівня корупції» за часів адміністрації Трампа.

За виборами в яких штатах варто стежити

Того ж дня, 3 листопада, виборці в багатьох штатах обиратимуть місцевих посадовців. Особливу увагу прикуто до виборів губернаторів у Каліфорнії, Флориді, Джорджії та Мічигані. У штатах Канзас, Айова, Техас, Аляска та Огайо демократи випереджають республіканців на 1–4 відсоткові пункти. При цьому в 2024 році Трамп переміг у всіх цих штатах із двозначним відривом.

У Небрасці кандидат від республіканців випереджає незалежного кандидата лише на 0,1%. Водночас у штаті Мен, де Камала Гарріс свого часу перемогла з відривом у 6,9%, демократи наразі лідирують лише на 2,8%. З'являються й свідчення того, що латиноамериканські виборці (частка яких особливо висока у Техасі), які у 2024 році схилялися на бік Трампа, можуть повернутися до демократів — через розчарування станом економіки та методами Трампа щодо імміграційного контролю.

Серед найбільш резонансних виборчих перегонів до Палати представників — спроба республіканця Майка Лоулера переобратися від округу в штаті Нью-Йорк (де на президентських виборах 2024 року перемогла демократка Камала Гарріс), а також боротьба за вакантне місце в «хиткому» окрузі штату Небраска. Там фермери та водії вантажівок стикаються з різким зростанням цін на пальне. Також у списку пріоритетних цілей демократів — два місця в Пенсільванії та одне в Нью-Джерсі, які вони сподіваються відвоювати у республіканців.

NPR радить уважно стежити за перегонами у Мічигані — традиційному «хиткому штаті». Увага аналітиків прикута до суперництва між кандидатом від Демократичної партії Абдулом Ель-Саєдом та республіканцем Майком Роджерсом. Деякі оглядачі вже охрестили Ель-Саєда «Мамдані з Мічигану» (Зохран Мамдані — перший мер Нью-Йорка арабського походження). Обидва вони — демократи-прогресисти, які будували свої виборчі кампанії на критиці істеблішменту.

Техас на цих виборах теж вважається особливим штатом, адже він — традиційно «червоний» і демократи не вигравали тут виборів до Сенату з 1988 року. Проте нині можливий розворот штату на користь демократів. Головна інтрига точиться власне навколо виборів до Сенату, де харизматичний демократ Джеймс Таларіко змагається з чинним генеральним прокурором, республіканцем Кеном Пакстоном, відомим брудною інформаційною кампанією проти свого конкурента. Попри початкову фінансову перевагу Таларіко, республіканці влили в штаті майже 100 мільйонів доларів у рекламу, атакуючи його за прогресивні та культурні погляди.

Доволі агресивна політична кампанія перед виборами розгортається і в традиційно «червоному» Огайо. Кандидата від Республіканської партії на посаду губернатора Огайо Вівека Рамасвамі критикують через використання ним брудного піару проти суперниці-демократки Емі Ектон. Рамасвамі оплатив спрямовану проти неї рекламу, у якій біологічна мати кандидатки називає доньку брехухою і натякає на нібито її проблеми з психічним здоров'ям. Та Ектон не підтримує стосунків із матір'ю з 12-річного віку, відколи зазнала сексуального насильства з боку вітчима, на захист якого стала її мати. Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс виступили на захист Рамасвамі.

Що зміниться після виборів для України

— Питання зовнішньої політики зазвичай не посідають високого місця серед тем, що обговорюються під час американських виборів — хіба що країна перебуває в епіцентрі якогось серйозного конфлікту (як-от у випадку з Іраном), — зауважує Ед Верона. — Україна — значно нижче в цьому списку. Проте це важлива тема, принаймні для тієї частини електорату, яка уважніше стежить за міжнародними подіями. Крім того, це впливає на формування позиції тих, хто налаштований проти Трампа.

Напередодні виборів риторика Дональда Трампа щодо України місцями стала абсурдною. Намагаючись перекласти на Київ провину за зростання цін на пальне в США, він звинуватив українські удари по російських НПЗ у внутрішньоамериканській інфляції. Кульмінацією таких заяв стала так звана «дизельна угода» з РФ — рішення послабити санкції та дозволити імпорт російського дизелю, що спричинило шквал обурення як у Європі, так і серед двопартійного конгресу США.

На початку жовтня американський сенатор-республіканець Роджер Вікер під час візиту до Києва заявив Суспільному, що навіть у разі перемоги демократів на проміжних виборах зовнішня та військова політика США не зміниться.

— У нас діє дуже чіткий принцип розподілу влади, а зовнішня політика, згідно зі статтею II Конституції США, належить до повноважень президента Сполучених Штатів. Тому я не думаю, що відбудуться якісь кардинальні зміни незалежно від того, яка партія контролюватиме Палату представників і Конгрес, — сказав Вікер.

Він уточнив, що хоч зовнішня та військова політика й надалі залишатимуться у сфері відповідальності адміністрації Дональда Трампа, Конгрес усе ж має повноваження щодо бюджетних видатків.

Такої ж думки й конгресмен-демократ Марк Візі. За його словами, можлива перемога демократів на проміжних виборах у США не призведе до суттєвих змін у підтримці України з боку Конгресу. Та водночас він очікує, що питання, пов'язані з Україною, у Палаті представників розглядатимуть оперативніше.

— Якщо за результатами виборів контроль над Палатою представників перейде до демократів і вони становитимуть більшість, то нинішнє керівництво [фракції], яке очолить Палату в наступному скликанні Конгресу, рішуче підтримуватиме Україну, - зазначав Візі.

Як пише ВВС, вибори до Конгресу США таки можуть істотно вплинути на політику США щодо України. Якщо демократам вдасться взяти під контроль усі головні комітети, вони зможуть самостійно виносити на голосування законопроєкти щодо підтримки Києва, не наштовхуючись на блокування з боку республіканців.

Також Конгрес зможе ефективніше протидіяти спробам адміністрації Білого дому згорнути підтримку України. Хоча Трамп і надалі зможе ветувати рішення Конгресу.

— Коли президент США не має підтримки своєї партії у вигляді більшості в одній чи обох палатах Конгресу, він зосереджується на зовнішніх справах. Адже це сфера, де адміністрація має ширші повноваження. Отже, якщо Трамп зіткнеться з перешкодами у реалізації свого внутрішньополітичного порядку денного, чи переключиться він на зовнішню політику — або, можливо, на військові авантюри за кордоном? Не знаю, — міркує Верона. — Такий варіант можливий. Що могло б стримати його від ще більш відкритої підтримки російської позиції? Важко сказати — хіба що потужніша протидія з боку Конгресу. Та одразу після цих виборів розпочнеться президентська кампанія 2028 року, тож буде багато дискусій. І я впевнений, що питання України — а можливо, й ширше питання національної безпеки США та наших зобов'язань перед союзниками, має залишатись у центрі уваги.

Топ дня
Вибір редакції
На початок