Росія заблокувала морські порти, через які реалізовувалося 90% експорту зерна України. 23 млн тонн зерна залишилось у надлишку. За два тижні розпочнеться активна фаза збору нового врожаю, а елеватори та склади досі заповнені минулорічним. Де зберігати зерно, як його експортувати та що буде, якщо порти не розблокують, — з’ясовувало Суспільне.
Як вивозять залишки зерна
Залишки зерна на агропідприємствах та складах є по всій Україні, одне з таких на Київщині. Управитель елеватора Віктор Скоренко показує 9 силосів, які вміщують по 5 та 7 тисяч тонн зерна. Розповідає, що в них зберігають як власний врожай, так і зерно інших підприємців.
У травні через порти Дунаю експортували 798 тонн зерна, залізницею — 709 тонн, а автошляхами — 212 тонн.
У цей час зазвичай силоси вже мають бути порожніми, очищеними та готовими до прийому нового врожаю. Але не цього року. Третина елеватора досі заповнена зерном — здебільшого кукурудзою. Це — залишки, які через блокаду українських портів не встигли вивезти до початку збору нового врожаю. Для того, щоб це зробити, розповідає Віктор, аграрії шукають нові логістичні шляхи — експортують вантажівками, залізницею, річковими портами. Зокрема, у травні через Дунай, Ізмаїл та Ренні з України вивезли зерна більше, ніж залізницею. Так, через порти Дунаю експортували 798 тонн, залізницею — 709 тонн, а автошляхами — 212 тонн зерна.
Віктор Скоренко пояснює, що експортувати зерно автотранспортом не дуже вигідно: "Висока вартість послуг та пального, а ще черги на кордонах. Веземо у Польшу, Туреччину, Угорщину, Болгарію. Перелік країн не дуже великий, але це не тільки у нас. Інші також забирають зерно, шукають, куди краще, ближче його відвезти".
Біля силосів підприємства Віктора — залізничні колії. Проте замінити морський експорт залізницею важко. У довоєнні часи, розповідає чоловік, нею вивозили зерно тільки до портів.
Проблема в тому, що по-перше, пропускна спроможність залізниці менша. По-друге — в Україні колії ширші, ніж у Європі. Тож, коли потяг під'їжджає до кордону, наприклад, з Польщею, зерно пересипають у вагони польської залізниці. Через те, що у Європі ніколи не працювали з великим об'ємом зернових культур, цей напрям не розвинений. Та й додаткові потяги перевантажують європейський залізничний трафік.
"Залізниця у нас подекуди простоює тижнями через неможливість вчасно зробити перевалку продукції на їх залізницю. Так само стоїть питання з фурами, які залишаються досить довго чекати перепустки у прикордонних зонах. Якщо вдасться ці бюрократичні процедури пришвидшити, можливо, ми навіть зможемо вийти на 50% експорту від довоєнного періоду", — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
На елеваторі Віктора, пояснює чоловік, шукають варіанти відправлення зерна у контейнерах. Так зручніше, тому що у польські вагони їх можна переміщувати кранами — з потяга на потяг. Та навіть якщо налагодити логістичні шляхи і експортувати зерна більше, європейські порти не зможуть його прийняти, оскільки орієнтовані на перевезення до 3 млн тонн щомісяця. Через українські порти експортували ж до 6 млн тонн. Протягом весни через західні кордони України вивезли близько 2 млн тонн зерна.
Читайте також: Росія вивозить крадене українське зерно під своїми документами до Туреччини — посол Боднар
Як планують зберігати новий врожай
Якщо не вирішити, як вивезти вже зібране зерно, постане інша проблема — де зберігати новий врожай. Мінагро прогнозує: якщо українські порти не відкриють, восени в країні буде близько 10-15 млн тонн надлишку зерна. Заступник міністра агрополітики Маркіян Дмитрасевич у коментарі Суспільному розповів, що у Міністерстві вже готують альтернативні засоби зберігання зерна. Це великі поліетиленові рукави та зернові кільця. Рукави вміщують до 200 тонн зерна. Їх можна заповнювати і зберігати на полі. Кільця вкриваються спеціальним матеріалом, щоб усередину не потрапила волога. Вони засипаються зерном і накриваються тентом — таким чином зерно не мокне і не втрачає у якості. Частину мобільних сховищ для зерна Україні можуть надати країни ЄС.
Також зберігати зерно можна за допомогою тимчасових поліетиленових навісів. Вони будуть працювати, як теплиці, і за умови, якщо зерно буде сухим, каже президент української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Сире ж може пролежати максимум 1,5 місяця. Проте для облаштування навісів, додає, треба мати гроші і відповідні засоби, тому зібрати врожай зможуть не усі. "Ми з вами будемо знімати досить сумні сюжети і показувати той врожай, який залишиться незібраним. Бо будуть вважати, що навіщо викидати кошти, щоб зібрати, а потім ходити топтатись по ньому, щоб він пропав взагалі", — розповідає Козаченко.
Цього року очікується 65 млн тонн врожаю, проте майже третину із них, каже Козаченко, зібрати не зможуть не тільки через проблеми зі зберіганням. Навіть якщо фермери та підприємства знайдуть місця, у них треба дотримуватися спеціальних умов. Зокрема, зерно треба сушити, отже, має бути безперебійне постачання електроенергії. "Ті коливання ціни, які були у минулому році, призвели до багатьох несподіванок для виробників. Ми не гарантовані у тому, що не відключиться світло, що ми зможемо оздоровляти зерно, провітрювати, що завтра буде газ і ми можемо сушити зерно та приводити його до норм", — каже Віктор Скоренко.
На підприємстві чоловіка є теплогенератор, та за тиждень, говорить аграрій, мають встановити ще один. "Немає нічого кращого, ніж своє пальне. Ми купуємо пелетну лінію, і зі всіх відходів, які у нас є, будемо виготовляти пелети, створювати енергію для сушіння зерна", — пояснює Віктор.
Читайте також: Усі питають: "Де сіль?". Які альтернативи має Україна після зупинки "Артемсолі"
Скільки втратить Україна
Президент української аграрної конфедерації Леонід Козаченко оцінює загальні втрати, які може понести Україна, у 12 млрд доларів. Міністерство агрополітики каже, що станом на 8 червня сума вже завданих збитків — 4,3 млрд доларів.
Якщо війна триватиме протягом наступного року, додає Козаченко, експорт зернових зменшиться ще більше. Аби виконати тогорічні показники, якщо деблокують порти, потрібно буде приблизно два роки, а для відновлення агросфери — мінімум п’ять.
До війни Україна забезпечувала 12% світового ринку пшениці і покривала чверть потреб у зерні в 100-мільйонному Єгипті. Через блокування українських портів у світі можуть постраждати 400 млн людей, заявив Володимир Зеленський. У МЗС Росії запропонували створити гуманітарний коридор для кораблів із зерном, але тільки якщо Україна розмінує порти, а з РФ знімуть санкції. Британія та США заявили, шо санкції залишаться, а Україна відмовилась розміновувати порти без гарантій. Ними, пояснив Зеленський, може стати зброя, "яку ми зможемо розташувати в регіоні. Протикорабельні системи. Це не погрози. Це будуть найкращі гарантії". А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав західних партнерів не вірити Путіну, що Росія не скористається коридором для експорту врожаю через порт Одеси — вона може напасти на місто.
Надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Василь Боднар під час виступу в Ukraine Media Center розповів, що Туреччина продовжує посередницькі послуги і веде перемовини як з Україною, так і Росією щодо вивезення зерна. Також варіанти вивезення зерна з України шукають і США та ЄС. Зокрема, працюють над залізничним варіантом експорту та планують створити пункти зберігання збіжжя на кордоні.
Читайте також
Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
Ринок праці та війна: де шукати роботу та які професії радять опанувати експерти
ЄС призупинив мита для українських товарів. Хто з підприємців від цього виграє
Бомбардування "хлібного кошика": як війна Росії проти України поглиблює світову продовольчу кризу
