Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оприлюднив щорічний звіт за 2022 рік, який охоплює усі аспекти діяльності Альянсу. Столтенберг згадав про нову стратегічну концепцію НАТО, ухвалену на саміті у Мадриді, про війну в Україні і плани президента РФ Володимира Путіна, про розширення партнерства Росії та Китаю та денонсацію угоди НАТО-Росія.
Що сказав Столтенберг про війну в Україні та готовність до неї НАТО
За словами Генсека НАТО, повномасштабне вторгнення РФ в Україну минулого року стало шоком, але це не було несподіванкою.
"Це була кульмінація схеми агресивних дій. І у відповідь, після незаконної анексії Росією Криму в 2014 році, НАТО запровадила найбільшу систему примусової або колективної оборони за ці покоління. Тож коли російські танки заїхали в Україну, ми були готові. За кілька годин ми активували наші плани оборони від Балтійського до Чорного моря", — сказав Столтенберг.
За його словами, під командування НАТО передали 40 000 військовослужбовців зі значною повітряною та морською присутністю та подвоїли кількість бойових груп НАТО — з чотирьох до восьми.
Про плани Путіна
За словами генсека НАТО, президент РФ хоче іншої Європи і бачить демократію та свободу як загрози.
"Він прагне контролювати своїх сусідів. Тож навіть якщо війна в Україні закінчиться завтра, середовище безпеки зміниться на довгострокову перспективу", — сказав він.
Про вступ Фінляндії до НАТО
"Я вітаю той факт, що парламент Угорщини голосуватиме щодо вступу в НАТО Фінляндії наступного тижня", — сказав Столтенберг.
Про нову стратегічну концепцію НАТО
Столтенберг нагадав, що нова Стратегічна концепція НАТО визначає Росію як найважливішу загрозу безпеці Альянсу, поряд із постійною загрозою тероризму, і чітко дає зрозуміти, що "Китай кине виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям".
Про збільшення витрат на оборону країнами НАТО
За словами Генсека НАТО, 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. Торік витрати на оборону зросли на 2,2% у реальному вираженні.
"Відколи союзники узгодили зобов’язання інвестувати в оборону в 2014 році, європейські союзники та Канада витратили додаткові 350 мільярдів на оборону", — сказав він.
Столтенберг привітав прогрес і той факт, що всі союзники збільшили бюджет на оборону, що більше союзників тепер витрачають 2% ВВП на оборону, і все більше країн-членів фактично наближаються до 2%.
"Попри це безсумнівно, що нам потрібно робити більше і робити це швидше. Темпи, які ми маємо, коли йдеться про збільшення витрат на оборону, недостатньо високі", — сказав він.
За словами Столтенберга останнє опитування НАТО свідчить, що 82% людей у 30 країнах-членах Альянсу вважають важливим, щоб Північна Америка та Європа співпрацювали заради нашої спільної безпеки, а 61% погоджуються, що членство в НАТО зменшує ймовірність нападу з боку іноземної держави.
Про розширення партнерства Росії та Китаю та ймовірне постачання Пекіном зброї до РФ
"Ми не бачили жодних доказів того, що Китай постачає летальну зброю Росії. Але ми бачили деякі ознаки того, що був запит на це з боку Росії. І що це питання, яке викликає занепокоєння, розглядається в Пекіні або китайською владою, і тому наше повідомлення полягало в тому, що Китай не повинен надавати смертельну допомогу Росії", — сказав Столтенберг.
За його словами, зустріч Путіна і Сі Цзіньпіна у Москві є частиною моделі, коли Китай і Росія зближуються все ближче. Генсек НАТО нагадав, що за кілька тижнів до вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року Сі та Путін в Пекіні підписали спільну декларацію про безмежне партнерство.
"І ми бачимо, як Китай і Росія зближуються: спільні навчання, спільне морське та повітряне патрулювання, зближення в економічній сфері, а також у політичній та дипломатичній сферах", — сказав Столтенберг.
Про денонсацію угоди НАТО — Росія, яка створила Раду НАТО — РФ
Генсек НАТО зазначив, що союзники працювали над змістовним діалогом з Росією багато років, але Росія "відійшла від цієї мети".
Столтенберг нагадав, що в січні 2022-го року у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі відбулася зустріч, під час якої країни Альянсу намагалися використати всі дипломатичні та політичні канали, щоб перешкодити президенту Путіну та Росії реалізувати свої плани щодо вторгнення в Україну.
"Рада НАТО-Росія була важливим інструментом у наших зусиллях спробувати налагодити якийсь змістовний діалог з РФ. Ми використовували його, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну. Але після вторгнення це не має значення. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну військову агресію проти сусіда України. Тому зараз у нас, звісно, немає засідань у цій раді", — сказав він.
Про ситуацію у Грузії
Столтенберг привітав рішення грузинського парламенту відкликати проєкт закону про іноземних агентів, який викликав масові протести у Грузії.
"Він несумісний з євроатлантичними цінностями та захистом базових свобод. Тому я вітаю, що ця пропозиція була відкликана і не підтримана парламентом у Тбілісі", — сказав він.
Генсек зазначив, що НАТО працювала з урядом Грузії над впровадженням реформ для зміцнення демократичних інститутів, зміцнення демократичного контролю над службами безпеки, а також для боротьби з корупцією.
"Грузинський народ дуже чітко дав зрозуміти, що він хоче демократичної квітучої Грузії, інтегрованої в євроатлантичний регіон. НАТО й надалі залишатиметься партнером у реалізації цих прагнень", — наголосив він.
Читайте також: "Буде як на Майдані": що відбувається в Грузії та які причини протестів, окрім закону про іноагентів
Про літаки НАТО в Ісландії
"Це також важливо, коли справа доходить до моніторингу, стеження за рухом російських військ на півночі: це їхні підводні човни, їхні кораблі, їхні літаки. Союзники також інвестують у нові сучасні можливості, включно з вдосконаленими винищувачами п’ятого покоління, які значно розширять наші можливості, коли йдеться про моніторинг і спостереження за тим, що відбувається на крайній півночі", — сказав Столтенберг.
Про заперечення Угорщини щодо наступної зустрічі Ради Україна — НАТО
"Це моя прерогатива скликати Раду НАТО — Україна. І я роблю це, бо думаю, що час настав. Звичайно, я завжди намагаюся домовитися з союзниками, але коли ми не можемо повністю дійти згоди, моїм пріоритетом є скликати засідання Північноатлантичної ради в різних форматах, і я це зроблю", — сказав генсек НАТО.
Столтенберг зазначив, що його план полягає в тому, щоб за кілька тижнів скликати зустріч міністрів закордонних справ.
"Я це роблю, бо вважаю, що це платформа для демонстрації нашої підтримки Україні. Україна є партнером із розширеними можливостями. Але водночас я знаю про проблеми, пов’язані з меншинами, і це питання також обговорювалося безпосередньо з українцями на попередній зустрічі. Я очікую, що це й надалі буде частиною діалогу з Україною", — сказав він.
Генсек Альянсу наголосив, що Рада Україна-НАТО – це усталена структура і він має повноваження її скликати.
"Я з повагою ставлюся до питань, які порушила Угорщина. Деякий час я Раду не скликав, але зараз продовжу скликати засідання НАТО-Україна. Почну із зустрічі міністрів закордонних справ. Більше зустрічей не заплановано наразі, але, звісно, це не буде одноразовий захід. Будемо й надалі проводити зустрічі", — сказав Столтенберг.
Щодо саміту НАТО у Вільнюсі, то за його словами, в альянсі ще не визначилися остаточно з форматом.
"Але я чітко дав зрозуміти, що запрошую президента Зеленського на саміт. У якому саме форматі ми будемо зустрічатися, поки не вирішено", — сказав генсек НАТО.
Читайте також
Україна стане членом НАТО — Столтенберг
Це моя прерогатива скликати Раду НАТО-Україна: Столтенберг про заперечення Угорщини
