Від 7 березня грузини виходять на протести проти підтриманого парламентом законопроєкту про "іноземних агентів", який ініціювала партія "Сила народу". Протести починалися як мирні демонстрації, проте у перший же вечір їх почали розганяти силовики, застосовуючи водомети й сльозогінний газ та затримуючи людей. 9 березня влада Грузії під тиском протестувальників відкликала законопроєкт — однак протести це не зупинило.
Їхні учасники кажуть, цей документ — одна з перепон для євроінтеграції Грузії, проте не єдина. Що буде далі з протестами та чи варто очікувати в Грузії аналогу української Революції Гідності — розповідає Суспільне.
"Їхня мета — демонізувати усіх, хто проти"
Найяскравіший спогад 7 березня Тамари Черголеїшвілі — засновниці грузинського Tabula Media й політичної активістки — як вона, вщент мокра від струменів водометів, стояла з тисячами людей у середмісті Тбілісі. "Я навіть до кінця не розумію, як це почалося", — каже жінка. Протестувальники почали виходити на вулиці після того, як влада заявила, що голосування за законопроєкт про "іноагентів" відбудеться на два дні раніше, аніж це анонсували, а депутати його ухвалили в першому читанні. У столиці мітинг збирався біля будівлі парламенту.
"Я відчувала якийсь особливий вайб. Спочатку людей було небагато. Ми сиділи біля гімназії поруч з парламентом, курили, насміхалися над якимись заявами політиків, обговорювали пости в соцмережах. Мали виходити депутати, які проголосували за законопроєкт, і люди збиралися влаштувати їм коридор ганьби чи щось таке. Аж тут з’явилися спецпризначенці — їх було близько трьохсот. Моя подруга спитала: “Навіщо їм розганяти мітинг, який навіть не є агресивним?", — розповідає Тамара.
За кілька годин силовикам вдалося зайняти територію, прилеглу до парламенту. Тієї ночі затримали 66 протестувальників. Однак вже наступного дня акції відновилися. Лідер грузинської опозиційної партії "Стратегія Агмашенебелі" Георгій Вашадзе закликав протестувальників оточити будівлю парламенту і оголосив ультиматум владі: відкликати законопроєкт про "іноагентів" і звільнити затриманих учасників протестів.
На це протестувальники дали владі годину. Силовики знову почали розганяти мітинг. Тамара, розмовляючи зі мною, кілька разів заходиться у кашлі: пояснює — досі не відійшла від сльозогінного газу та перцевих спреїв, які застосовували правоохоронці.
Читайте також: Протестувальники штурмують парламент Грузії, поліція застосовує водомети і сльозогінний газ
Закон за російськими лекалами
Законопроєкт про "іноагентів", точніше "Про прозорість іноземного впливу", зареєстрований у грузинському парламенті у середині лютого. Його противники вважають, він зроблений за російським аналогом. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують більше, ніж 20% фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати їх має прокуратура, а не служба держреєстру. Щороку "іноагенти" будуть подавати фінансові декларації та, ймовірно, піддаватися додатковим перевіркам.
За недотримання нових правил передбачене покарання: для фізичних осіб — позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штрафи. Ініціювала законопроєкт партія "Сила народу", яку заснували вихідці з правлячої партії "Грузинська мрія", однак з більш радикальною антизахідною позицією.
Засновник "Сили народу" Міхаїл Кавелашвілі пояснював, що його політсила, пропонуючи законопроєкт, орієнтувалася на американський, а не російський аналог. "У нас була дискусія щодо того, наскільки наша ініціатива відповідає американському закону. Ми нікого ні в чому не обмежуємо, навпаки — говоримо про демократію та прозорість", — заявляв Кавелашвілі. На його бік стала й "Грузинська мрія", що підтримала законопроєкт. Однак представники незалежних медіа та неурядових організацій, яких цей документ безпосередньо стосується, сприймають його інакше.
"Їхнє ("Грузинської мрії" — ред.) стратегічне рішення — демонізувати усіх, хто їм протистоїть і змішувати усіх докупи, звинувативши у тому, що вони агенти чи щось таке. Ця купа досить велика — до неї входили опозиційні партії, а тепер й усе громадянське суспільство та ЗМІ. Це три основні острови незалежності, які ще існують в Грузії. Вони побачили, що найбільша критика надходить від громадських організацій, які розслідують корупцію. Завдяки іноземному фінансуванню ці організації не залежать від їхніх фінансів. Тому вони намагалися вдарити нас там, де вважали найболючішим", — пояснює Суспільному Сергі Капанадзе, колишній заступник голови грузинського парламенту і міністра закордонних справ Грузії, професор держуніверситету імені Св. Ілії та Кавказького університету.
За словами Капанадзе, влада розуміла, якою може бути реакція на цей закон, тому й вирішила ухвалити його на два дні раніше — без попередження, ймовірно, очікуючи, що суспільство не встигне так швидко мобілізуватися.
Коба Накопія, член головної опозиційної партії Грузії "Єдиний національний рух" теж не погоджується, що закон списаний з американського аналога: “Замовлення явно надійшло з Москви. Цей закон переписаний із російського, просто перекладений грузинською мовою. "Грузинська мрія" не змінює навіть термінологію, застосовує ту ж, що й свого часу Путін. Але такі штуки в Грузії не проходять і цього разу точно не пройдуть, тому що такої кількості людей і ентузіазму, як ми побачили, в Грузії не було з моменту здобуття незалежності".
Уподібнення до Януковича чи ЄС
Тамара Черголеїшвілі каже, цього разу протест був "більш наполегливий та злий", якщо порівнювати його з акціями влітку 2022-го, коли Грузії відмовили в отриманні статусу кандидата на вступ до ЄС: "Тоді люди оплакували статус кандидата, але цей протест не був тривалим. Важливо, як опозиційні політики чи громадянське суспільство його проводять — вони люблять говорити, що ось це буде вирішальний мітинг, і ставлять ультиматуми. Коли цього не відбувається, люди зляться, розчаровуються і більше не виходять. Але цього разу люди самі очолюють протест".
Питання європейської перспективи Грузії постало і цього разу. На вулицях грузинських міст протестувальники виходять як з грузинськими прапорами, так і з прапорами ЄС, і з українськими — на знак солідарності й підтримки. Саме тому світлини з грузинських протестів багато кому нагадали про українську Революцію Гідності.
Той факт, що ухвалений грузинською владою закон антидемократичний, вважають і в Брюсселі. "Він несумісний з цінностями та стандартами ЄС. Він суперечить проголошеній Грузією меті вступу до Європейського Союзу, яку підтримує переважна більшість грузинських громадян. Його остаточне ухвалення може мати серйозні наслідки для наших відносин", — говорить голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель.
"Я називаю це уподібненням до Януковича, тому що це була не перша, але явна спроба зробити щось, що неодмінно викличе реакцію. Так, влада й раніше переслідувала журналістів, політичних опонентів, однак це — частина політичного протистояння. Але коли ви ухвалюєте закон, знаєте, що він російський за своєю сутністю, він є лише в Росії та Білорусі, і такий же хотіла ухвалити Угорщина — це вже інше. Але ми маємо віддати належне Януковичу: він вийшов і сказав: я хочу бути з Росією, а не з ЄС. І за це отримав Майдан. Тут же вони не сказали цього, натомість звучало: "О, так, ми хочемо в ЄС". Але вони ухвалюють закон, який напевно вб’є нашу перспективу членства в ЄС", — каже Капанадзе.
Він зауважує, що "Грузинська мрія", засновником та обличчям якої є найбагатша людина Грузії — олігарх Бідзіна Іванішвілі, після протестів влітку 2022-го навчилася адаптовувати меседжі для проєвропейськи налаштованої аудиторії. У правлячій партії транслювали нібито прозахідну риторику і курс на ЄС, при цьому у виконанні 12 пунктів, які ЄС озвучив Грузії як домашнє завдання, Грузія просунулася менш ніж на половину, свідчить дослідження незалежного аналітичного центру Асоціація реформ Грузії. Крім того, "Грузинська мрія" тривалий час уникала конфронтації із заходом, який закликав до об’єднання зусиль та внутрішнього порозуміння, та списувала спроби дестабілізації на опозицію.
Молодь із TikTok як актив протестів
Зранку 9 березня парламентська більшість, в яку входять "Сила народу" та "Грузинська мрія", відкликали законопроєкт. "Ми бачимо, що прийнятий законопроєкт викликав розбіжності в думках у суспільстві. Машина брехні змогла виставити рахунок у негативному світлі та ввести в оману певну частину громадськості. Законопроєкту наклеїли брехливий ярлик "російського права", а його прийняття в першому читанні в очах частини громадськості подали як відхід від європейського курсу", — йдеться у їхній заяві.
Тамара Черголеїшвілі відзначає, що відкликання хоча і є певною перемогою протестів, усе ж може бути замилюванням очей з боку влади. "Це його (Бідзіни Іванішвілі — ред.) гра. Тепер я навіть боюся, що він проміняє цей відступ на нормалізацію відносин із ним і на початок діалогу з його режимом, тим часом як Міхеіл Саакашвілі вмирає у в’язниці. А як щодо позиції щодо України, якої дотримується уряд, щодо демократичних цінностей та прав меншин і прав політичної опозиції, які постійно порушуються? Цей закон — лишень вершечок айсберга", — пояснює Тамара.
Відкликання законопроєкту справді не зупинило протести. Після заяви ініціаторів законопроєкту з’явилися повідомлення про чергову акцію ввечері 9 березня. Тисячі людей вийшли на вулиці Тбілісі, Батумі й Кутаїсі з вимогою скасувати законопроєкт за всіма процедурами та відпустити затриманих. 132 людини зі 133 затриманих правоохоронці відпустили, а зранку 10 березня грузинські парламентарі врешті проголосували проти закону.
На протесті 9 березня пролунали й нові вимоги — відставка уряду, дострокові вибори до парламенту та чіткий курс на євроінтеграцію Грузії. Уперше за дні протестів перед мітингувальниками виступили й опозиційні політики.
"Це не були політично забарвлені протести. Люди просто виходили на вулиці кілька днів поспіль, їх ніхто не мобілізував. Я бачив багато моїх студентів, багато людей, які є майже ровесниками мого сина, молодь по 16-17 років. Цим людям байдуже, коли ви їх закликаєте зробити щось, вони просто прийшли, бо побачили в TikTok, що влада приймає якийсь шкідливий закон", — каже Сергі Капанадзе.
Тамара Черголеїшвілі говорить, теж була вражена кількістю молоді й самоорганізацією: "Цей дух був подібним до того, що я бачила на Майдані. Навіть якщо зараз політики почнуть якийсь фальшивий діалог, відчуваю, у Грузії станеться те ж саме, що було на Майдані. Люди просто відправлять владу під три чорти".
Читайте також
- "Дракон, що спостерігає". Чи ідуть на зближення Пекін та Москва
- Блокада Лачинського коридору — чому екоактивісти два місяці перекривають дорогу до Нагірного Карабаху
- "Нас забрали у відділок, тому що мої штани були трошки коротшими, ніж потрібно" — Таране Махдабі про протести в Ірані
