У майже половини кримінальних проваджень у справах Майдану наприкінці 2023 і початку 2024 років спливають строки давності. Про це керівник Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013 — 2014 роках, ОГПУ Олексій Донський повідомив на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ.
“Якщо відкинути ті справи, де вже є вироки, є 134 кримінальних провадження. Майже у половині з них, це 60 справ, закінчуються строки. З них у 22 справах строки давності закінчуються вже у листопаді-грудні цього року, і ще 38 справ — січень-лютий наступного року. Термінів давності немає у особливо тяжких злочинів-вбивств. Це також не стосується справ, які розглядаються заочно. Коли особа переховується”, — повідомив представник ОГПУ Олексій Донський.
За його словами, якщо строки давності спливають, є два варіанти. Якщо обвинувачений не наполягає на розгляді провадження щодо реабілітації, то справа закривається у зв'язку з закінченням строку давності без реабілітації людини. Донський прогнозує, що таких, що наполягатимуть на реабілітації, не буде.
“Що можемо зробити? Не розраховувати на хорошого прокурора, суддю чи сумлінного адвоката. Умови мають бути змінені законодавчо. Хоча б по тих 65 справах: подивилися, де строки давності закінчуються, — і все, засідання по 2 рази на тиждень, визначати не по п’ятнадцять хвилин і не по півгодини. Якщо навіть повітряна тривога, зупинили, закінчилася повітряна тривога, продовжили. Так ми зможемо їх дослухати”, — підкреслив представник ГПУ.
За словами виконавчої директорки ГО “Центр громадянських свобод” Олександри Романцової, у різних компонентах судового процесу є способи затягування, які подекуди межують із шахрайством.
“Родичі загиблих за 10 років відвідали 600 засідань, 200 з яких були перенесені. Відповідальність має бути на адвокатах звинувачуваних”, — сказала Романцова.
Як пояснив Донський, під час підготовчих проваджень не визначається винуватість — там визначають, чи можна призначати обвинувальний акт до розгляду. У одному провадженні ця стадія триває понад 6 років, ще в одному понад 4, ще у трьох провадженнях понад 2 роки, 10 проваджень — понад рік.
“Тут причини того, чому велика кількість справ у нас завершуються не вироком, а звільненням від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих причин”, — сказав представник Генпрокуратури.
Він додав, що ще значущі цифри по судових провадженнях.
“10 проваджень тривають більше 7 років, 17 проваджень — понад 6 років, 13 проваджень — понад 5 років. Це вигідна адвокатська тактика. Можна цьому перешкодити, змінивши законодавство”, — сказав Донський.
21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції у Києві та регіонах через рішення влади президента Віктора Януковича щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це стало початком Революції Гідності.
Революція Гідності
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву "Революція гідності". Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 року, внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
"Небесна Сотня" — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні відзначають 20 лютого.
Читайте також
Справа розстрілів на Інститутській: суд почав слухати виступи потерпілих і родичів
