Станом на початок 2023 року громадяни України подали понад 320 тисяч заявок на компенсацію через зруйноване або пошкоджене внаслідок війни житло.
Про це в ефірі телемарафону на Суспільному повідомила народна депутатка від фракції партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
"З березня минулого року є можливість всім громадянам, у кого знищене або зруйноване, або пошкоджене житло, заходити до Дії і вносити інформацію стосовно пошкодженого та зруйнованого житла. Станом на сьогодні більше ніж 320 тисяч заявок подано до Дії. Вони стосуються понад 22 мільйонів квадратних метрів", — зазначила вона.
Депутатка пояснила, що до цього переліку входять як знищене, так і пошкоджене житло.
"Люди не мають можливості проживати у своїх домівках. І ми розуміємо, що ця цифра буде тільки збільшуватись. Тому що не всі могли зафіксувати. Росія за 10 місяців зруйнувала більше, ніж ми будуємо 2-3 роки. В рік в Україні вводиться в експлуатацію трохи більше, ніж 10 мільйонів квадратних метрів", — розповіла Шуляк.
За її словами, у Верховній раді зареєстрований законопроєкт, який передбачає компенсацію за зруйноване чи пошкоджене під час війни житло.
"На сьогодні ми можемо і повинні зробити певні дії на законодавчому рівні, щоб не чекати репарацій від РФ — це може затягнутися на роки. Тому ми в парламенті запропонували таку законодавчу ініціативу — законопроєкт 7198, в першому читанні ухвалений у квітні минулого року. Сподіваюся, що на наступне сесійне засідання він буде винесений", — зауважила депутатка.
Окрім того, минулого року був створений фонд з ліквідації наслідків збройної агресії РФ. В цьому фонді є перші гроші — це 17 мільярдів гривень, додала Олена Шуляк.
"Ці гроші здебільшого сформовані за рахунок арештованих грошових активів Сбербанку Росії. Нам би хотілося, щоб з цих грошей почалася робота системи по наданню компенсації. Коли люди почнуть отримувати сертифікати, які вони зможуть обмінювати на житло, яке вони оберуть — не держава для них буде обирати — і населений пункт, і нерухомість, чи на вторинному ринку, чи на первинному ринку. Ми спеціально не давали можливості робити державі якість акредитації, верифікації, вибір підрядників, а хотіли, щоб все було відкрито, вибирала саме людина. Коли буде працювати вся система компенсацій, ми впевнені, що наші міжнародні партнери, донори також будуть долучатись. Ми проводили низку зустрічей з ними", — зазначила нардепка.
При цьому на отримання такого житлового сертифікату можуть розраховувати лише фізичні особи — громадяни України.
Окрім того, технічно Міністерство цифрової трансформації вже запустило Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна, повідомила Шуляк. За її словами, саме на базі цього реєстру будуть формуватися житлові сертифікати.
Що кажуть експерти
Засновниця Міжнародного саміту мерів, голова Програми місцевого економічного розвитку Ірина Озимок вважає, що коштів для виплати компенсації для всіх заявників не вистачить.
"Коштів (для компенсації за зруйноване або пошкоджене житло — ред.) не буде достатньо, бо всі певною мірою і конкурують, і борються за кошти. Бо треба відбудовувати і житло для людей, але також і все те, що їм необхідне: і клініки. і садочки, і школи. І люди не зможуть жити в містах, якщо там не буде якоїсь економічної діяльності. Це загальний всеохопний процес. І ми не можемо говорити про кожен напрямок окремо, бо вони дуже взаємопов’язані", — зазначила вона.
Експертка розповіла, що першими, хто профінансував відбудову житла, були учні зі США, які зібрали і передали гроші, завдяки чому вдалося відбудувати кілька будинків.
"Мери, міста мають прямі контакти зі своїми містами-партнерами, які стали дуже інтенсивні після повномасштабного вторгнення. Але вони не можуть відбудувати все. Це — колосальні кошти. І вони в якийсь момент будуть розглядати нас як ринок для своїх послуг, що також є нормально", — пояснила Ірина Озимок.
За її словами, посадовці шукатимуть гроші для цих цілей.
"Не обов’язково, щоб це платили українці. А будуть шукати кошти від ЄС, від міжнародних інституцій, брати кредити, які треба буде віддавати, можуть створювати робочі місця. Але тоді мають бути для них якісь конкурентні умови", — зазначила посадовиця.
Вона додала, що водночас українському бізнесу слід забезпечити можливість брати участь у відбудові.
"Але що дуже важливо й для іноземних партнерів, зокрема, — відкриті, прозорі правила гри. Вони мають знати, що кошти, які заходять, ніде не тікають, не лягають комусь в кишеню", — підкреслила Озимок.
За словами експертки, Україна може розраховувати на репарації та гроші від партнерів.
"У нас є два найбільш очікуваних канали, хто буде платити. Це репарації і донорські кошти з різних міжнародних інституцій, з Євросоюзу. Але з іноземцями важливо напрацювати механізми, які дозволять нам забезпечити таку прозорість і довіру до цієї системи, яка жодним чином не підірве нам репутацію", — підсумувала Ірина Озимок.
Читайте також
Чи можуть постраждалі українці вимагати компенсації від РФ через суди. Відповідає суддя
