Верховна Рада ухвалила законопроєкт про банки, який називають "антиколомойським". Одразу після того, як за цей документ підтримав парламент, нардеп Антон Поляков подав проєкт постанови про скасування результатів голосування.
Проєкт поставнови з'явився на сайті Верховної Ради, пояснювальної записки до нього поки немає. Тепер постанову Полякова мають розглянуть на засіданні Ради. Доки цього не станеться, спікер парламенту не має права подавати закон на підпис президенту.
Зазначимо, що ухвалення законопроєкту про банки вимагав Міжнародний валютний фонд перед наданням Україні кредитного траншу. За проєкт закону віддали свої голоси 270 нардепів з необхідних 226. 200 голосів надала фракція "Слуга народу", однак проти рішення проголосували члени цієї ж фракції Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Ольга Василевська-Смаглюк.
Під час розгляду проєкту в залі парламенту був присутній президент Володимир Зеленський. Він попросив нардепів підтримати законопроєкт, оскільки документ, за його словами, має захистити українську економіку.
Перед голосуванням голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що комітет розглянув усі поправки до законопроєкту і рекомендував Раді його ухвалити.
Лідерка ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що звертатиметься до Конституційного суду з вимогою скасувати цей закон, оскільки він нібито порушує 11 статей Конституції.
Вона звинуватила авторів проєкту в тому, що вони намагаються перетворити Україну на "бананову республіку", якою управляють ззовні.
Гетманцев відповів, що Тимошенко маніпулює даними.
Перед голосуванням нардепи також розглянули 240 поправок, які затвердив комітет.
Законопроєктом пропонується унормувати питання у сфері банківської діяльності. Зокрема:
- удосконалити регулювання діяльності банків, в тому числі шляхом надання Нацбанку необхідних інструментів впливу у цій сфері;
- встановити особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень Нацбанку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку та інших рішень, а також встановити чіткі законодавчі приписи щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур (наприклад, націоналізація банку — ред.);
- удосконалити регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди ) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширити та удосконалити механізми участі держави у виведення банку з ринку.
Міністр юстиції Денис Малюська прогнозує, що попереду на закон ще чекає розгляд у Конституційному суді та Європейському суді з прав людини.
"Банківський закон". Mission completed. Ну ок, не зовсім completed, попереду ще Конституційний суд та, скоріш за все, Європейський суд з прав людини. Але перший етап — пройдений", — написав він у Facebook.
За його словами, ключові зміни законопроєкту, з приводу яких "ламались списи" — це заборона повернення банку колишнім акціонерам неплатоспроможного банку (банк, виведеного з ринку). Суд позбавляється права винести таке рішення.
"Якщо банк держава (НБУ, інші органи) відібрали (націоналізували, вивели з ринку) незаконно — колишні акціонери мають право отримати компенсацію лише у грошовій формі (знову ж таки — повернути акції неможливо). Розмір компенсації колишнім акціонерам визначається міжнародною аудиторською компанією", — уотчнив Малюська.
Також він додав, що згідно із законом, розмір компенсації визначають, ґрунтуючись на вартості акцій на час націоналізації, і у випадку неплатоспроможного банку така компенсація, імовірніше за все, буде нульовою (за виключенням випадків, коли банк виводиться з ринку не у зв’язку з нестачею коштів).
Рішення НБУ, пов’язані з виведенням банку з ринку, можуть бути оскаржені та скасовані (визнані недійсними) судом, однак суд не може підміняти собою НБУ і зобов’язаний перевіряти лише юридичні аспекти таких рішень (їх законність).
"Удосконалюється механізм передачі активів перехідному та приймаючому банку (раніше у зв’язку з юридичними формальностями такий процес міг би зайняти місяці, після прийняття закону усе буде набагато швидше, протягом кількох днів). Це також означає, що навіть якщо який-небудь суд з різних причин проігнорує вимоги закону та вирішить повернути неплатоспроможний банк колишнім власникам, активи такого банку будуть миттєво передані перехідному/приймаючому банку і такий банк продовжить функціонування як нова юридична особа без шкоди вкладникам та іншим клієнтам", — пояснив міністр.
Читайте також: Тисячі поправок до "антиколомойського" закону. Як це пояснюють депутати і що кажуть у Нацбанку
Що відомо
- Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що очікує, що Верховна Рада найближчим часом ухвалить так званий "антиколомойський" закон про банки, щоб Україна могла отримати 5 мільярдів доларів кредиту від Міжнародного валютного фонду.
- 30 квітня Верховна Рада дозволила розглянути у другому читанні за спецпроцедурою законопроєкт про банки, який називають "антиколомойським".
- Раніше розгляд законопроєкту заблокували окремі нардепи, які подали понад 16 тисяч поправок до документу. Зокрема, рекордсменом із внесених 6000 поправок став виключений з фракції "Слуга народу" Антон Поляков. Ще 1500 поправок подала нардепка від СН та колишня журналістка 1+1 Ольга Василевська-Смаглюк.
- 30 березня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який унеможливить повернення ПриватБанку ексвласникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.
- Проголосувати за документ парламентарів закликав Володимир Зеленський. За словами президента, його потрібно ухвалити задля отримання траншу від Міжнародного валютного фонду, що допоможе уникнути дефолту.
