Тисячі поправок до "антиколомойського" закону. Як це пояснюють депутати і що кажуть у Нацбанку

Тисячі поправок до "антиколомойського" закону. Як це пояснюють депутати і що кажуть у Нацбанку

Тисячі поправок до "антиколомойського" закону. Як це пояснюють депутати і що кажуть у Нацбанку

Після ухвалення Верховною Радою у першому читанні закону про неповернення банків колишнім власникам, який називають "антиколомойським", нардепи "заспамили" його поправками. Загалом їх назбиралося 16 381, що є абсолютним рекордом. Кількість запропонованих змін, імовірно, суттєво затягне розгляд закону в той час, як Міжнародний валютний фонд очікує його прийняття вже зараз і без цього не дасть Україні транш у 8 млрд доларів. Деякі депутати пояснили, чому вони пропонують таку кількість змін, а у Нацбанку відреагували на ймовірність затягування розгляду важливого для української економіки закону.

Як пояснюють свій "спам" депутати

Загалом понад 1000 поправок до законопроєкту внесли 7 депутатів, з них найбільше —Антон Поляков, який подав 6000 поправок. Раніше він входив до фракції "Слуга народу", однак був виключений із неї у листопаді через конфлікти з керівництвом і кнопкодавство при розгляді закону про ринок землі. Тепер Поляков — позафракційний.

"Цей закон спрощує процедуру ліквідації банків. Він наділяє НБУ правом відносити комерційний банк до категорії неплатоспроможних, якщо він "не виконав у встановлений термін свої зобов'язання перед вкладниками та іншими кредиторами через нестачу коштів". Більш того, нечітко визначене формулювання відповідних правок дозволяє, за бажання керівництва НБУ, прибрати з ринку будь-який банк, адже розмір заборгованості не обговорений", — написав Поляков у Facebook після прийняття закону.

Пізніше він пояснив кількість поданих поправок тим, що "керівництво країни висуває ультиматуми від імені МВФ і використовує неконституційні методи, щоб догодити західним кредиторам".

"Разом з моїми помічниками і командою однодумців ми розробили й внесли 6033 поправки у законопроєкт щодо банківської системи. Могли зробити ще більше, просто часу не вистачило", — заявив депутат.

Водночас він звернувся до депутатів, зазначивши, що якщо вони виконають його вимоги, він відкличе переважну частину поправок, які мають технічний характер. Серед вимог Полякова — перегляд прийнятого закону про ринок землі, відкладання другого етапу медичної реформи та скасування "антифопівських законів".

Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк внесла 1689 поправок. Раніше вона тривалий час працювала на телеканалі олігарха Ігоря Коломойського 1+1.

"Нагадаю, що я подавала альтернативний законопроєкт до цього проєкту закону "Про банки та банківську діяльність", який, на жаль, був повністю проігнорований на засіданні комітету фінансів та банківської діяльності і не розглянутий. На основі цього законопроєкту я подала правки, які ви сьогодні бачите", — заявила Василевська-Смаглюк в ефірі Українського радіо.

За її словами, поправки стосуються того, що проголосований за основу законопроєкт має корелюватися з Конституцією України, Європейською конвенцією з прав людини, з цивільним кодексом та кодексом адміністративного судочинства.

"Зараз цей законопроєкт суперечить цим законодавчим актам. Як приклад наведу 58 статтю Конституції, яка свідчить, що закон зворотної сили немає, якщо не йдеться про поліпшення прав громадян. А законопроєкт повністю суперечить цій конституційній нормі, через що, власне, якщо закон приймуть, він може бути оскаржений в Конституційному суді і президент змушений буде його ветувати", — додала вона.

На її думку, основні моменти, які варто змінити, це право на власність, яке гарантовано українською державою, право на справедливе оскарження і норма про те, що закон не має зворотної сили в цих положеннях порушені.

1911 поправок подав співголова депутатської групи "За майбутнє" Віктор Бондар, 1781 — Дмитро Чорний, який був депутатом Дніпропетровської облради від партії УКРОП, яку раніше називали наближеною до Коломойського.

Також 1656 поправок подав "слуга народу" Олег Дунда — екскерівник департаменту в АКБ "ПриватБанк", а 1463 поправки — Сергій Демченко від "Слуги народу", який, як і Чорний, є колишній членом УКРОПу.

Ексжурналіст 1+1 Олександр Дубінський подав 1199 поправок. Він пропонує, щоб саме суд, а не міжнародний аудитор, визначав наявність капіталу в банку. До того ж на основі будь-яких документів, які вважатиме релевантними.

Решта нардепів подали менше сотні поправок. 

Що кажуть у Нацбанку

Перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова вважає, що хай розгляд законопроєкту й затягнеться, однак буде прийнятий народними депутатами у третьому читанні.

"Ми навіть не розглядаємо такий сценарій. Дуже велика кількість поправок просто вимагатиме тривалішого розгляду цього проєкту. Це трошки прикро, оскільки в самому проєкті 16 тисяч слів, а поправок на 300 більше. Але економіка і банківська система в цю кризу увійшли більш підготовленими і збалансованими завдяки низці заходів, які були здійснені в минулому. На сьогодні ми розуміємо, що нам потрібні додаткові кошти для того, аби профінансувати медицину, захистити населення, бізнес і підприємців, які постраждали від кризи. Для цього потрібне додаткове фінансування, яке може дати МВФ та інші міжнародні партнери, тому в України просто немає іншого вибору", — заявила Рожкова в ефірі марафону "На карантині" на Суспільному.

За її словами, Нацбанку ніхто не давав гарантій щодо ухвалення у другому читанні законопроєкту про неповернення банків колишнім власникам, однак вона висловила надію, що народні обранці розуміють, що сьогодні допомога від міжнародних донорів — це єдиний шлях, який дасть можливість швидко вирішити наявні проблеми, а також допомогти економіці швидше відновитися.

Про що закон і що йому передувало

Проєкт закону, розроблений під керівництвом міністра юстиції Дениса Малюськи, який безпосередньо вів переговори з МВФ із цього питання, передбачає, що ексвласники банку не зможуть домогтися повернення виведеної з ринку фінустанови навіть за рішенням суду.

Єдине, на що вони можуть розраховувати, якщо доведуть незаконність рішення про виведення (націоналізацію) — це відшкодування збитків у грошовій формі. Проте для цього акціонеру потрібно показати капітал у банку. При цьому його рівень повинен буде визначити міжнародний аудитор, а не українські суди.

"Вартість акцій визначається у звіті про стан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, яка відповідає критеріям, визначеним Національним банком України. Така аудиторська фірма призначається судом, який розглядає справу про стягнення завданої шкоди", – вказано у тексті законопроєкту.

Наприкінці 2016 року уряд прийняв рішення про націоналізацію ПриватБанку, після чого фінустанову докапіталізували на суму в понад 155 млрд гривень.

17 квітня 2019 року Окружний адмінсуд Києва скасував націоналізацію ПриватБанку, а за два дні ухвалив ще одне рішення на користь ексвласника Ігоря Коломойського. Зокрема суд скасував ключове рішення НБУ щодо визначення переліку пов'язаних із ПриватБанком осіб. Нацбанк пообіцяв, що ПриватБанк не буде передано Коломойському, оскільки законом про гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що після націоналізації банку держава як новий власник не може втратити право власності.

Загалом в українських і закордонних судах розглядається понад 240 проваджень щодо націоналізації Привату. У лондонському суді триває процес за позовом ПриватБанку до колишніх власників Коломойського та Боголюбова й афілійованих до них компаній.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди