Історія народної пісні українських повстанців "Лента за лентою"

Історія народної пісні українських повстанців "Лента за лентою"

Історія народної пісні українських повстанців "Лента за лентою"

Історії створення, карколомні та детективні оповіді про авторів відомих і призабутих нині композицій, які тісно пов’язані зі спротивом, війною та боротьбою. 

Від Українських Січових Стрілців (УСС), повстантських пісень (УПА) до нинішнього повномасштабного вторгнення творилась альтернативна і сильна культура, і музична зокрема, з яскравим духом спротиву, боротьби та змагань. Наш культурний і музичний код має ген спротиву, який ми шукаємо у проєкті Радіо Промінь – "Пісні спротиву"

Якщо є мелодія, яку можна назвати стовідсотково народною піснею українських повстанців, то це, без сумніву, "Лента за лентою". Її універсальна і оптимістична мелодія підходить і для маршу, і для відпочинку, і просто тримає сили для боротьби.

Рік за роком і скоро вже століття як не втихає її популярність. Написана у часи боротьби УПА самими повстанцями, збережена у десятках варіантів, нині вона знову звучить на українських фронтах. Історія цієї пісні, як і її автори, теж відома. Навіть більше, ми знаємо ім’я кулеметника та бій, які й стали основою для створення пісні. Життя "Ленти" триває і нині, а онук та правнук одного із авторів співають цю пісню вже на фронтах цієї російсько-української війни.

"Наші партизани" – це не лише про тих, хто зараз кошмарить окупантів на півдні та сході, а й ті, хто на окупованій совєтами землі у 40-ті та 50-ті XX ст. теж боронив своїх. А ще "Наші партизани" — це альбом Тараса Чубая та гуртів "Плач Єремії" та "Скрябін", виконаний у червоно-чорних тонах. Він став легендарним одразу – у 2000-і роки.

Тоді, у кучмівські часи, коли активізувався Медведчук, завзято велися спроби повернути українську культуру та історію до радянської культурної тяглості. Тоді слухати альбом із радіоефіру було практично неможливо, хоча на Радіо Промінь це вдавалось. Але альбом "Наші партизани" навіть без підтримки медіа став культовим. А "Лента за лентою" однозначно отримала нове прочитання і шалену популярність. У більшості тих, хто заслуховував альбом до дірок і хто нині у лавах захисників, ця пісня вважається народною. Але вона має своїх авторів.

Автор тексту "Лента за лентою" — це Микола Сорокаліта або є варіант прізвища Сорокаліт. Кадровий член ОУН, боївкар Служби Безпеки ОУН, багаторічний в'язень польських та радянських концтаборів. Микола Сорокаліта народився на Львівщинині і практично все своє життя присвятив Миколаївщині. Тут він здобував освіту, тут працював бібліотекарем, тут же за розповсюдження націоналістичної літератури вперше потрапив до польської в’язниці, а вже з неї вийшов ідейним борцем – саме тоді у тій в’язниці перебували відомі діячі українського підпілля.

Далі була боротьба і проти польської окупації, і проти фашистів і проти совєтів. Радянські і німецькі концтабори — з німецького, до речі. Сорокаліті вдалось утекти. Але тільки НКВД взялись за родину Сорокаліти — всіх, включно із матір’ю та сестрою, вислали на Кос-Арал, звідки ніхто з родини живим не повернувся.

Самому Миколі доволі довго вдавалося не потрапляти до рук мгбістів, не загинути їхніх від куль, змінити кілька разів псевдо, але 1949 року під час бою його було поранено і заарештовано.

Після тривалих безнадійних спроб вербування і допитів "с прістратієм", покаліченого Миколу Сорокаліту відправляють на 25 років до сумнозвісного радянського концтабору Кенгір. Там, серед братів і сестер по боротьбі, Сорокаліта готує знамените кенгірське повстання, але за кілька тижнів до його початку переводять ув'язненого до місця ще жахливішого — мідних рудників.

Після послаблення режиму і погіршення стану здоров’я Миколу Сорокаліту достроково відпускають на волю, але без права повернення на батьківщину. Так колишній підпільник та повстанець ще 15 років працює кочегаром на Хмельниччині. До рідного дому повернутись він так і не зміг — в його хату заселили родину з Росії.

Автором музики є Василь Заставний, теж народжений на Львівщині, активний учасник партизанського руху, керівник кущового проводу ОУН і референт пропаганди. Про Шершня або Лиса — такі псевдо мав Василь Заставний — відомо небагато. Був одружений. Воював. З того часу залишився його опис: "Середнього зросту, міцної статури, волосся чорне, обличчя видовжене, овальне". Двічі Лицар Бронзового хреста заслуги УПА загинув у 1950 році, виконуючи обов’язки кур'єра на лінії зв’язку і наскочивши на засідку оперативно-військової групи МДБ. Відомо також і те, що одну із нагород лише за часів незалежності вдалося передати дочці Василя – Олександрі.

Що об’єднало двох партизанів? Історія, кулеметник та історичний текст з музикою

Боївка Сороколіта та кущовий відділ Заставного провели бій із підрозділом НКВС у 1944 році. Двадцятеро партизанів вирішили не допустити блокування і знищення вояків УПА підрозділом чекістів чисельністю у понад 100 осіб. Вечірня атака стала несподіванкою для ворога, який хаотично відстрілювався і залишив позиції. У цьому бою особливо затятим був кулеметник Смерека, який вміло маневрував, обстрілюючи солдатів НКВС. Саме подвиг Смереки потім, за спогадами Сорокаліта, і став основою вірша. Вірша, який мав підняти трохи занепалий дух побратимів. А Заставний підібрав музику до слів.

Як тільки пісня "Лента за лентою" набрала популярності вже у 2000-х і зазвучала на Помаранчевому майдані, як у російських соцмережах почали з’являтися дописи, мовляв, українці тут сплагіатили музику до пісні часів становлення СРСР "Гулял по Уралу Чапаєв-гєрой", яку у свою чергу перейняли у давнішої пісні "Трубочка". Якщо порівняти "Трубочку" й "Ленту", то факт плагіату доведеться шукати довго.

Про пісню відомо навіть і те, хто перший її виконав і отримав за це нагороду у квітні 1945 року на Радехівщині: кулеметник Антін Шарко (псевдо "Гірка") під час ворожих атак почав співати. Слова підхопили інші повстанці й відбили ворога і успішно прорвалися з оточення. Згодом "Гірка" за героїчну боротьбу в цьому бою, за підняття бойового духу піснею "Лента за лентою", а також за інші вчинки був нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги 2 класу.

Щодо самої пісні, то вона звучала і в 60-ті, і в 90-ті, а після еталонного виконання Чубаєм та Кузьмою, особливо з 2014 року, стала улюбленим мотивом українських виконавців всіх стилів і напрямків, як-от, наприклад, ХАС. Та що там, її виконував на іншому континенті американський джазовий оркестр ЗС США.

А ще — просто бійці на війні. Дивовижні виверти долі: онук Миколи Сорокаліта, теж Микола Сорокаліта, воює за Україну. Він вже вдруге з 2014 року "на нулі". А пісню діда знає і співає. Так колесо долі малює узори. І так покоління за поколінням творять свої пісні спротиву, не забуваючи наших партизанів.

Підписуйтеся на подкасти “Пісень спротиву” на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

На початок