24 серпня – пів року повномасштабної війни в Україні. За даними голови Дніпропетровської обласної ради Миколи Лукашука, станом на 19 серпня через бойові дії в області загинули 97 мирних жителів. Від початку російського вторгнення ракетних ударів або обстрілів з важкої артилерії зазнали всі сім районів Дніпропетровщини. Під постійними атаками зараз три з них: Криворізький, Нікопольський та Синельниківський. Дев’ять громад визнані такими, що постраждали від війни. Через обстріли в області знищені та зруйновані будинки, об’єкти соцсфери, освітні заклади, лікарні, підприємства, комунікації, пам’ятки культури та церкви.
Суспільне Дніпро нагадує, як почалася війна в регіоні та якими подіями ознаменувався кожен із її місяців.
ЛЮТИЙ-БЕРЕЗЕНЬ: початок повномасштабної війни, перші удари по Дніпропетровщині, перехід на воєнний стан
О 5-ій ранку 24 лютого в Дніпрі пролунали перші вибухи, почалась повномасштабна війна. Того дня в місті створили координаційний центр для підтримки армії та евакуйованих жителів, стартував запис добровольців до тероборони, розпочалося укріплення існуючих блокпостів і створення нових. Проїзд у метро безкоштовний, підземку стали використовувати як укриття. Також в області запровадили комендантську годину – з 22.00 до 06.00.
На початку березня Укрзалізниця призначила перші евакопоїзди з Дніпра, школи перейшли на дистанційне навчання.У Кривому Розі з міркувань безпеки почали переселяти людей з районів, де є військові об'єкти, а комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" зупинив виробництво сталі.
8 березня, за офіційними даними, стався перший ракетний удар по Дніпропетровщині. Російська ракета влучила в шкільний стадіон у селі Григорівка на Синельниківщині, обійшлося без загиблих та поранених. А 14 березня було два ракетних удари по аеропорту Дніпра: зруйнована злітно-посадкова смуга, пошкоджений термінал.
У березні сталися й перші артобстріли Криворіжжя з важкої артилерії. У середині місяця російські війська завдали удару з "Градів" по мирному селу Мар'янському, далі обстрілювали Зеленодольськ, Велику та Малу Костромки, інші села.
На кінець місяця щодня через залізничний вокзал Дніпра евакуювалося по 3 тисячі людей. Водночас в область приїздили люди з "гарячих" регіонів: на кінець березня в області зареєстрували понад 5 тисяч переселенців. Наприкінці березня попри обстріли на Дніпропетровщині стартувала посівна.
КВІТЕНЬ: удари по аеропорту, Дніпропетровщина приймає поранених з Краматорська, переселенці, дерусифікація і воєнний Великдень
10 квітня через ще один обстріл аеропорту в Дніпрі травмувалися шестеро рятувальників, була зруйнована ще частина інфраструктури. Того дня російські війська випустили більш ніж десять ракет по Дніпропетровщині.
До лікарень області почали доправляти поранених через ракетний удар на залізничному вокзалу в Краматорську. Надійшло близько сотні людей із травмами, серед них – діти, багато – тяжких.
У регіон продовжували прибувати евакуйовані з "гарячих" точок, для них створювали шелтери, тимчасово розселяли в готелях та школах.
У Дніпрі перейменували перші 33 вулиці, назви яких пов'язані з Росією. Воєнний Великдень минув без богослужінь у церквах, з комендантською годиною.
ТРАВЕНЬ: ракетні удари, рекордна тривога, поранені діти, релокація й подальша декомунізація
На середину травня російські війська випустили по Дніпропетровській області понад 140 ракет. Зі "Смерчів", "Градів", "Ураганів" били по мирних громадах. 17 людей загинули, пошкоджені більш ніж 300 будинків та споруд.
20 травня повітряна тривога в області тривала рекордно довго, понад чотири години. Надзвичайних подій не сталося.
У лікарнях Дніпропетровщини продовжували приймати поранених цивільних, зокрема лікували десятки поранених дітей з Донбасу, Харківської й Херсонської областей, найменшому пацієнту було два роки. Майже у кожного — осколкові поранення і складні переломи.
Станом на початок травня на Дніпропетровщину з обладнанням і персоналом переїхали чотири підприємства з Донеччини та Луганщини, ще сім компаній розмістили в області склади. У Кривому Розі частково відновили виробництво на комбінаті «АрселорМіттал Кривий Ріг», вилили перший воєнний чавун.
Декомунізація та дерусифікація тривали. У Дніпрі демонтували 13 монументів і стел, пов’язаних з радянським минулим, і змінили назви ще двох десятків вулиць. Більшість нових найменувань тепер пов’язані безпосередньо з історією міста та України.
ЧЕРВЕНЬ: 400 обстрілів з початку війни, удар по нафтобазі, неспокійне 22 червня, регіон-прихисток і подальша дерусифікація
Російські війська обстрілювали паливно-енергетичні об’єкти України. На Новомосковщині трьома ракетами зруйнували нафтобазу, вибухнув резервуар з пальним. 12 людей отримали травми, одна людина загинула. При гасінні пожежі, яке тривало кілька діб, також загинув рятувальник, двоє надзвичайників були ушпиталені.
День 22 червня, який у Росії вважають датою початку так званої «Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», видався напруженим на Дніпропетровщині. Обстрілами російських військ у ніч на 22 червня була зруйнована центральна частина села Велика Костромка на Криворіжжі. Також був масштабний обстріл Апостолового: зруйновані будинки, поранені дві людини.
За підсумками чотирьох місяців війни, які оприлюднив голова облради Миколи Лукашук 30 червня, війська РФ обстріляли Дніпропетровщину близько 400 разів. Отримали травми та поранення 103 жителі області, зокрема дві дитини. Ще 36 людей загинули.
Дніпропетровщина – лідер з прийняття переселенців. У червні в області їх було вже понад 270 тисяч, з них понад 60 тисяч — діти.
В області тривали дерусифікація та декомунізація. Міська рада Дніпра направила до обласної адміністрації список із 85 об’єктів, пов’язаних із радянським минулим, аби позбавити їх статусу пам’яток. У Кривому Розі виявили й хочуть перейменувати понад 400 топонімів, пов’язаних із Росією. У Новомосковську визначили долю пам`ятника радянському літакові: зірки зафарбували, але демонтувати не будуть. А жителі Павлограда збирали підписи за та проти перейменування міста, названого на честь спадкоємця престолу Російської імперії Павла Першого.
ЛИПЕНЬ: ракетний удар по Дніпру, успіхи ППО, візит президента на передову, жнива під обстрілами й здорожчання проїзду
15 липня армія РФ вдарила по Дніпру двома ракетами. Одна з них впала на промислове підприємство, друга – на вулицю поряд. Четверо людей загинули, 16 були поранені.
Водночас ППО тоді знищила чотири з шести ракет Х-101, які армія Росії випустила з Каспійського моря по Дніпру. А 5 липня українська ППО збила 6 із 7 ракет, якими Росія вдарила по області. Це були крилаті ракети морського базування типу "Калібр".
Президент України Володимир Зеленський 8 липня побував на передових позиціях Збройних сил України. На рідному Криворіжжі він поспілкувався із бійцями та вручив їм нагороди.
На початку липня на Дніпропетровщині стартували жнива. Російські війська обстрілювали й знищували поля з врожаєм, зокрема спалили майже сто гектарів ячменю на Криворіжжі.
У Дніпрі через здорожчання пального й запчастин підняли вартість проїзду в автобусах та маршрутках до 15 гривень.
СЕРПЕНЬ: "атомний тероризм" щодо Нікопольщини, обстріли Криворіжжя, релокація підприємств, дистанційна школа й подальша українізація
Армія РФ продовжує обстрілювати Нікопольщину з усіх видів артилерії, танків і мінометів. Російські військові роблять це під прикриттям Запорізької АЕС з території окупованого Енергодара. За понад місяць активних обстрілів по Нікополю випустили 1800 реактивних снарядів, пошкоджені житлові будинки, школи, лікарні, підприємства. Попри щоденні обстріли в місті ще залишається половина жителів. Нікопольці записали відеозвернення до Енергоатому та МАГАТЕ, де закликали світ зупинити «атомний тероризм» Росії.
Практично щодня російська армія обстрілює й Криворіжжя, там гинуть і травмуються цивільні, зокрема жінки й діти. Так, 21 серпня по району вдарили з "Ураганів": загинула жінка, ще одна померла в лікарні, п'ятеро людей поранені, серед них 9-річний хлопчик.
Через війну найбільше підприємство регіону – комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" – призупинило роботу свого гірничо-збагачувального комбінату. Водночас до Дніпра релоковані близько 40 підприємств з Донбасу та інших регіонів, де тривають бойові дії
З 1 вересня 80% шкіл Дніпропетровщини розпочнуть навчання дистанційно, ще 20% – у змішаному форматі: онлайн та офлайн. Школи Дніпра працюватимуть дистанційно, а от гуртки можуть діяти й офлайн: для них облаштували укриття.
У регіоні триває українізація. Так, у Дніпрі затвердили муніципальну програму підтримки державної мови "Українською, будь ласка", виділивши на неї 13 мільйонів гривень. В одній з бібліотек міста розпочав роботу український розмовний клуб "Паляниця", у Лозуватській громаді Криворізького району відкрили мовний клуб, а в Межівській громаді Синельниківського – запрацював мовний гурток.
Читайте також
Зеленський обіцяє потужну відповідь росіянам у разі ракетних обстрілів на День незалежності
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
