На Дніпропетровщині переселенців безкоштовно тимчасово розселяють у готелях. Тут люди можуть жити декілька тижнів, поки не знайдуть собі постійне житло. В одному з таких готелів нині перебувають люди, які виїхали з найгарячіших точок на Донбасі, повідомляють кореспонденти Суспільного, які його відвідали.
Ганна Грібанова виїхала з селища під Слов’янськом. Розповідає: довго не хотіла покидати свою домівку, однак вимушена була поїхати, аби убезпечити своїх дітей.
“Я двічі переселенка – я ще й з Донецька. Подумати не могла, що буде знову те саме за вісім років. У нас там біль-менш ще було спокійно. Але у найближчих населених пунктах йдуть бойові дії, і до нас прилітає. А нещодавно обстріляли сусідній населений пункт. Так що я думаю, ми з дітками вчасно поїхали”, – говорить Ганна.
У Ганни троє дітей десяти, восьми та шести років. Про війну, каже жінка, з ними не говорить, аби вони хоч тут трохи пожили у спокої. Родина живе у готелі п’ятий день, що робити далі, каже жінка, не знають.
“Вдома я виховувала діток, чоловік працював. Город був. Звичайне життя було. Школа, дитячий садок… А зараз немає нічого. І далі йти немає куди”, – говорить Ганна.
Марія разом з родиною виїхала з Краматорська. Розповідає: місто було під обстрілами.
“Не хочу я вже нічого. Я вже втомилася: 2014 рік і 2021… У мене такий стан, я нічого не хочу, я вити хочу”, – говорить Марія.
Готель приймає переселенців від початку березня. Спочатку масово їхали з Харкова, розповідає адміністраторка Клавдія Коверова. Зараз тут в основному перебувають люди з Донецької та Луганської областей.
Готель потребує продуктів харчування та засобів гігієни. Охочі допомогти можуть звертатися за номером: (067) 269 33 85.
Переселенців також розселяють в одному з готелів Кривого Рогу. Любов Федосєєва за фахом кухарка. Допомагає співробітникам готелю годувати переселенців. Сама ж родом з Лисичанська, Луганської області. До Кривого Рогу жінка евакуювалася 31 березня разом з донькою та онуком.
“24 лютого почали бомбити. Бомбили і в Рубіжному, поцілили в завод. Було дуже страшно. Я взяла свої документи, гроші і пішла до доньки. У доньки ми прожили тиждень, потім 3 березня пішли в підвал. І до 30 березня ми там сиділи. А 30 вечері виїхали і приїхали сюди”, – розповідає жінка.
За словами Любові Федосєєвої, виїжджати з міста вирішили після ракетного удару неподалік їхнього будинку.
“Пошкодження було у дочки на роботі. Вона якраз там була. У нас була «Смачна хата» – це такий заклад, кафе и магазин. Вона була в магазині, і в цей момент бомбануло так, що рознесли все кафе і весь магазин. Донька впала під прилавок, ледь жива залишилася”, – згадує Любов .
Ксенія Семенова разом зі своїми батьками приїхала до Кривого Рогу 31 березня. Дівчина говорить, їхати не хотіли до останнього. Проте, в місті почалися часті та гучні обстріли.
“З кожним днем все частіше було, так що звикаєш. Але страшно все одно. Сирен взагалі не було. Нас не попереджували: ми просто сидимо, а тут – бах! – і все. Я розуміла, що небезпечно у місті, але батьки були проти, вони сподівались, що все буде гаразд. Коли біля маминої роботи впало, то вже усвідомили, що це небезпечно”, – говорить Ксенія.
У готелі, за її словами, їх прийняли гостинно. Виділили кімнату, у якій є все необхідне: холодильник, телевізор, шафа та ліжка. Також родину забезпечили харчуванням.
Заступник керівника готелю Сергій Кізер говорить: у готелі годують тричі на день. Проживання та їжа тут бехкоштовні.
“Переселенці переважно з Донецька, Луганська та Херсону. Люди всі хороші, вони нам допомагають. Частина дівчат працюють в ресторані. Самі просяться, ніхто їх не змушує. Всі ставляться з розумінням. Їхні чоловіки та батьки допомагають в плані гуманітарки: носити, перевозити”, – зазначив Сергій Кізер.
Директорка готелю з гуманітарної допомоги переселенцям Анжеліка Негода каже: спершу до готелю заїхало сорок сім людей, а 7 квітня – ще сто осіб. З них 57 – діти від трьох місяців до шістнадцяти років.
У готелі організували дитячий садочок, для дітей влаштовують різноманітні розважальні та навчальні програми.
Читайте також
- У Дніпрі Українське товариство сліпих прихистило переселенців: які проблеми треба ще розв'язати
- "Ми одягнені лягали і одягнені вставали". Історія родини, евакуйованої з Херсонщини до Кривого Рогу
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
