Шість років тому, 20 липня 2016 року, в центрі Києва вбили журналіста Павла Шеремета. Імена його вбивць невідомі й досі. А справа, в якій підозрюваними назвали музиканта і ветерана Андрія Антоненка, бойового медика Яну Дугарь і кардіохірурга Юлію Клименко, від початку повномасштабного вторгнення не розглядається в суді. У річницю вбивства Павла Шеремета Суспільне нагадує, як тривало розслідування злочину.
20 липня 2016 року. Вибух авто Шеремета
Павло Шеремет загинув у 2016 році внаслідок вибуху авто. Вранці він їхав на роботу, коли на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка автівка підірвалась. За даними слідства, до днища була причеплена вибухівка. Експертиза визначила, що саморобна бомба мала потужність близько 500 г у тротиловому еквіваленті, а вибух був скерований так, щоб майже стовідсотково вбити людину за кермом.
Від травм Павло Шеремет помер у швидкій. Справу про вбивство відкрили наступного ж дня. Поліція кваліфікувала загибель Шеремета як умисне вбивство, виділивши пріоритетною версією того, що сталося, вбивство у зв’язку з професійною діяльністю журналіста. Інші версії — неприязні особисті стосунки загиблого з іншою особою, дестабілізація ситуації в Україні за допомогою вбивства відомого журналіста та помилковий вибір цілі вбивства, оскільки автомобіль належав керівниці "Української правди" Олені Притулі.
Тодішня голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе називала розслідування події "справою честі". Вже у 2020-му вона в інтерв'ю НВ каже: справа була складна, але те, що її не розслідували, насамперед її відповідальність: "Я досі думаю, що це дійсно справа честі. І мені дуже шкода, що коли я була головою Національної поліції, не вдалося розкрити цю справу. Дуже складна справа, там дуже багато факторів, внутрішні течії. Тож мені дуже шкода, тому що це насамперед, звичайно, моя відповідальність".
12 грудня 2019 року. Підозрювані у справі Шеремета
Наприкінці 2019 року тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков скликав брифінг. На ньому були ексгенпрокурор Руслан Рябошапка і президент Володимир Зеленський. Підозру в убивстві журналіста тоді висунули військовій медсестрі Яні Дугарь, волонтеру і дитячому медику Юлії Кузьменко, музиканту і ветерану АТО Андрію Антоненку. Основним доказом стала експертиза ходи підозрюваних. Наступного дня, 13 грудня 2019 року, Дугарь відправили під домашній арешт, Кузьменко і Антоненко – під варту.
4 січня опозиційна організація "Білоруський народний трибунал" і європейське видання EUobserver оприлюднили аудіозаписи, на яких начебто посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема журналіста Павла Шеремета. За даними журналістів, запис датований 11 квітня 2012 року, а розповсюдив його та надіслав для розслідування в Україну і Брюссель колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар.
Тим часом слідство тривало. Обвинувальні акти підозрюваним вручили у серпні 2020. За цей час у справі змінилися і підозри: Антоненко з організатора перетворився на виконавця. Кузьменко начебто допомогла йому закласти вибухівку в автомобіль, а Дугарь досліджувала місцевість. Окрім того, підозрюваним послабили запобіжні заходи — в серпні 2020 року Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт з носінням браслета, Дугарь змінили запобіжний з цілодобового домашнього арешту на заставу. А в квітні 2021 року після понад 500 днів в СІЗО під домашній арешт вийшов і Антоненко.
Читайте також: "Коли ця історія закінчиться, повернуся до Збройних Сил" – інтерв’ю з Андрієм Антоненком
У березні 2021 року МВС заявило, що отримало дані про можливих замовників вбивства Шеремета. На той момент міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповів, що свідчення колишнього білоруського спецпризначенця Ігоря Макара стосувалися ролі можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета. А президент Зеленський не виключив причетність до вбивства контрозвідки СБУ.
Дугарь, Кузьменко й Антоненко відкидали звинувачення і наголошували на розбіжностях у матеріалах слідства. Зокрема, захист підкреслював, що люди на відео з камер спостереження іншого зросту. На захист всіх трьох влаштовували акції підтримки, перші судові засідання відвідували десятки людей.
"Справа Шеремета" після 24 лютого 2022 року. Жодного засідання суду
Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий розповідає: з 24 лютого не відбулося жодного судового засідання по цій справі. Наразі єдиний запобіжний захід, який залишився в справі — це застава, яка застосована відносно Яни Дугарь. За словами адвоката, захист вже оглянув речові докази обвинувачення і почав подавати свої. Наступною стадією мав допит свідків, але до цього ще суд не дійшов.
Тим часом всі обвинувачувані у справі з початку повномасштабного вторгнення так чи інакше стали на захист України. Юлія Кузьменко займається медичною справою, Андрій Антоненко та Яна Дугарь служать у війську.
Цей пост з’явився сторінці Яни Дугарь ще 28 лютого. І далі вона продовжує писати в соцмережах про військову діяльність. Веде сторінки в соцмережах й Андрій Антоненко.
Юлія Кузьменко, окрім роботи, волонтерить: допомагає збирати медикаменти та військове обладнання.
"Ми з вами маємо розуміти, що крім того що є підозра або обвинувачення по кримінальній справі відносно трьох осіб, є і обов'язок передбачений Конституцією щодо захисту держави. Тому давайте спочатку розберемося з зовнішнім агресором, а потім будемо розбиратися між собою. Після того як ми отримуємо перемогу, думаю, справа буде завершена до кінця у вигляді випробувального вироку. Тут питання не в запобіжному заході, а в розгляді по суті справи", — сказав Безпалий в коментарі Суспільному.
Політичний оглядач "Української правди" Роман Кравець вважає, що правоохоронці через війну "забули" про справу вбивства Павла Шемерета. "У нас сьогодні 20 липня 2022 року, ми звикли що правоохоронці хоча б для пристойності роблять якийсь брифінг, пресконференцію, хоча б звітують про якийсь хід розслідування. Цього року взагалі нічого немає. Наразі ми нічого особливого не почули за останній час, були підозрювані, люди сиділи в СІЗО. Зараз вони вийшли, в кого який процесуальний статус ми не до кінця навіть розуміємо. І взагалі ми зараз не до кінця розуміємо як зараз розслідують справу Павла Шеремета у зв'язку з тим що в нас війна і взагалі немає ніяких свіжих даних".
Читайте також: "Влада зі мною не комунікує". Що каже мати Шеремета про розслідування вбивства сина
Кравець згадує інтерв’ю з Аваковим: "Я хочу знати як колега, як журналіст, дуже детально, достеменно хто вбив Павла, хто був виконавцем, і хто був організатором. Наразі я не почув якоїсь чіткої відповіді. Я його вже чисто по людські запитував, ви мені скажіть, ви по Антоненку, по інших підозрюваних, переконані що вони справді можуть бути підозрюваними, що це натянуто на голову. Він сказав що так. І я хочу щоб нам нарешті дали нормальні конкретні відповіді. Я хочу щоб нам чітко сказали хто вбив Павла".
На відміну від правоохоронців лікарка Юлія Кузьменко не забула про сьогоднішню річницю. "З огляду на сьогодення, я точно можу висвітлити тезисно кілька основних моментів, які пояснюють, чому “справи Шеремета-2019” не існує. А що існує? Існують події, які до вбивства журналіста відношення ніякого не мають, окрім того, що загибель Шеремета була використана для: особистих політичних мотивів певних високопосадовців, дестабилізації внутриполітичного стану країни напередодні повномасштабного вторгнення, просування проросійських наративів "величі арійської раси" і "склонності до насильства" Спочатку одним з мотивів вбивства слідчи називали "ультранаціоналістичні ідеї". Потім, в травні 2020 року, цей мотив прибрали, змінивши формулювання підозри Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. у відношенні до ЗСУ, волонтерів, добровольців напередодні повномасштабного вторгнення", — пише Кузьменко.
Жінка заявляє: "Я не знаю, хто вбив Павла Шеремета. І маю великі сумніви щодо того, чи дізнаємося взагалі колись — хто насправді його вбив".
"Якщо люди (правоохоронці — ред.) не можуть сказати, хто вбив Павла, то за це мають нести відповідальність люди які розслідують це, тому що це їхня робота знаходити винних, — впевнений Роман Кравець. — Посеред білого дня, просто тебе можуть вбити і ніхто за це не може понести відповідальність. Мені здається що держава в першу чергу зацікавлена, щоб знайти винних і покарати їх, тому що це відбивається на репутації держави. В мене острах що через війну не тільки справа Шеремета, а й багато інших важливих справ, просто десь загубляться".
Видання "Українська правда" повидомило про відповідь Офісу Генерального прокурора щодо судових засідань у справі: "Після 21.01.2022 судові засідання… не проводились, у тому числі, за клопотаннями самих обвинувачених про відкладення судового розгляду. На цей час у обвинувачених Антоненка, Кузьменко та Дугарь запобіжні заходи відсутні."
Прокурор у справі вбивства Павла Шеремета Михайло Тішин відмовився коментувати Суспільному, чи відновлять судові засідання у справі та чи продовжить суд запобіжні заходи Антоненку, Дугарь та Кузьменко. Суспільне також надіслало запит в Офіс Генерального прокурора. На момент публікації матеріалу відповіді не отримало.
Читайте також
"Наш обов’язок — витягти його з полону" — рідні і колеги про правозахисника Максима Буткевича
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу