Опозиційна організація "Білоруський народний трибунал" і європейське видання EUobserver оприлюднили аудіозаписи, на яких людина з голосом схожим на екскерівника Комітету державної безпеки Білорусі Вадима Зайцева та інші начебто співробітники спецпідрозділу КДБ обговорюють план вбивства журналіста Павла Шеремета, вбитого у Києві у 2016 році. У Нацполіції України заявили, що ця інформація може виявитися корисною у встановленні замовників злочину.
Запис, який 4 січня оприлюднили "Білоруський народний трибунал" і видання EUobserverІнтернет-видання, яке приділяє основну увагу висвітленню політичних подій в Європейському Союзі. Засноване у 2000 році., датований 11 квітня 2012 року. Плівки "писали" в кабінеті тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева. На аудіо записах співрозмовники обговорюють можливі шляхи ліквідації політичних опонентів білоруського режиму, зокрема, й Павла Шеремета, який на той момент працював у Росії.
"Ось по Шеремету треба спрацювати який [дістав]. Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цього щура зовсім, ані рук, ані ніг не зберуть. Щоб все було наче натуральним чином – але це не так впливає на свідомість людей", – говорить на записі людина, яку видання називає ексголовою КДБ Зайцевим.
Як зазначає EUobserver, також на записі лунають обговорення нападів на інших опозиціонерів, зокрема тих, хто виїхав на територію Євросоюзу. Серед них – колишній керівник білоруської в’язниці Олег Алкаєв, колишній полковник Володимир Бородач та колишній голова антикорупційної служби В’ячеслав Дудкін. При цьому на проведення таємних операцій Лукашенко нібито виділив 1,5 мільйона доларів.
Попри те, що акція мала бути публічною, учасники розмови зауважують, що вона не має викликати підозри у причетності до неї КДБ.
"Ви думайте! Я вам можу сказати, що ви, будь-яку, так би мовити, ліквідацію.. Ну вона має бути настільки природною, щоб потім жодний експерт на має [прикопатися]. Просто точковий удар. Тільки щоб в жодному разі спини свої не підставляти", – лунає на записі.
За даними видання, також Білорусь встановила спостереження за Шереметом, коли той перебував у Москві.
Директор Національного центру криміналістичної експертизи ЗМІ при Університеті Колорадо у США, який дослідив запис, повідомив EUobserver, що звук на ньому має занизьку якість, щоб провести аналіз та зауважив, що його редагували щонайменше один раз для видалення цифрового підпису, який міг би пов’язати його із джерелом у КДБ.
Реакція Нацполіції
Національна поліція України 4 січня оприлюднила заяву щодо "білоруських плівок". Там повідомили, що отримали інформацію, яка стосується вбивства Шеремета, ще у грудні 2020 року. Отримати її допомогла Служба зовнішньої розвідки України. При цьому у Нацполіції зазначили, що ця інформація може виявитися корисною у встановленні замовників злочину.
"Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину. Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив", – йдеться у повідомленні.
Також у пресслужбі додали, що слідство у справі Шеремета отримало дозвіл на проведення процесуальних дій на території однієї з країн Європи, а особу-розпорядника цієї інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій.
Позиція захисту у справі Шеремета
Адвокат підозрюваного у справі Шеремета Андрія Антоненка Станіслав Кулик розповів Суспільному, що нині сторона захисту вивчає оприлюднені матеріали.
"Я ще не дивився сам запис цієї розмови, не було часу проаналізувати глибоко. Чи будемо використовувати – ми ще не знаємо, тому що не розібрались в цьому. В будь-якому разі, якщо дійсно такий факт був, то для того, щоб щось використовувати, треба дістати оригінал цього запису, тому що в наш вік інформації все може бути підроблене і сфальсифіковане", – наголосив він.
При цьому Кулик зазначив, що важливо точно ідентифікувати осіб, голоси яких присутні на запису.
"Для того, щоб нам використовувати це, нам слід спочатку проаналізувати, яка там саме інформація, чи можна ідентифікувати точно осіб, які там на записі, а потім вже пробувати надавати це правоохоронним органам чи суду", – повідомив адвокат.
Також він зауважив, що вивчити оприлюднені записи мають і правоохоронні органи.
"Перш за все, це питання має бути до правоохоронних органів. Ми як захист зацікавлені й будемо це вивчати й, можливо, будемо це використовувати, якщо там буде дійсно щось корисне, але перш за все це мають використовувати та розробляти правоохоронні органи", – наголосив Кулик.
Що відомо
- Український журналіст білоруського походження Павло Шеремет загинув у 2016 році внаслідок вибуху авто.
- 12 грудня 2019 року на брифінгу поліція назвала підозрюваних у його вбивстві. Це лідер гурту Riffmaster, військовий Андрій Антоненко, кардіохірургиня та волонтерка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь.
- У ході слідства слідчі змінили підозру Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь, прибравши з переліку мотивів "ультранаціоналістичні ідеї" та "велич арійської раси".
- Антоненко постійно перебуває під вартою. Дугарь у травні змінили запобіжний захід і призначили заставу у розміні 168 тисяч гривень й електронний браслет. Дівчина сказала, що таких коштів на це немає. Пізніше всю суму для застави за Дугарь зібрали за три години.
- Суд змінив запобіжний захід Кузьменко з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт
- Суд відсторонив присяжного у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – Юрія Михайленка. Він надав неправдиву особисту інформацію.
- 21 жовтня суд продовжив тримання під вартою Антоненка, на Юлію Кузьменко вдягнули електронний браслет, а Яна Дугарь залишилася під заставою.
- 7 грудня Апеляційний суд Києва відмовився відпустити Антоненка на поруки.
- 10 грудня Шевченківський суд Києва залишив без змін на 60 діб запобіжні заходи підозрюваних у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.
