Під час війни більшість людей переживають горе та втрати. Як із цим справляється наш мозок

Під час війни більшість людей переживають горе та втрати. Як із цим справляється наш мозок

Під час війни більшість людей переживають горе та втрати. Як із цим справляється наш мозок
Масове поховання українських військових 1 липня 2022 року в Дніпрі, Photo by Paula Bronstein /Getty Images

Горе, втрати, скорбота за загиблими близькими — це те, з чим стикається більшість людей під час війни, каже настільний довідник військових психологів, виданий у Оксфорді. Для частини людей горе — звичайний процес адаптації до втрати. Втім, у деяких воно може спровокувати тривале порушення життя. Як горе впливає на мозок людини та як допомогти собі і ближнім адаптуватися до втрати — у матеріалі Суспільного.

Як горе впливає на мозок

Науковці Каліфорнійського університету досліджували мозок людей, що переживають горе, за допомогою нейровізуалізації — фільмування ділянок мозку, які активувалися з моменту усвідомлення трагедії. Вчені виявили, що горе пов’язане із різними ділянками мозку людини, котрі відповідають за здатність пригадувати, приймати точку зору іншої людини, досвід болю і страждань.

Переживання втрати провокує вироблення великої кількості гормонів стресу, що викликають реакцію "бийся або тікай": серцебиття прискорюється, тиск крові підвищується, збільшується частота дихання та інтенсивність потовиділення. Це може призвести до втрати сну, апетиту, тривожності та відчуття втоми.

Читайте також: Параноїдальні думки та тривожність: як сучасна війна впливає на психічний стан цивільних

Які зміни відбувається у мозку після втрати близької людини

Зоя Дональдсон, співробітниця університету Колорадо в Боулдері, вивчала мозок полівок — мишей, які живуть із одним партнером усе життя. Коли тваринки знаходять пару, у частині мозку, що відповідає за винагороду, активно формуються нейронні зв’язки. Чим довше полівки перебувають разом, тим більше нових нейронів з’являється у тій ділянці мозку. Якщо тваринок розлучити, то в їхньому організмі зростає кількість гормону стресу кортизолу, а дофамін і окситоцин спонукають шукати партнера. Лише з часом, коли тваринка багато разів не знаходить партнера, її мозок починає змінюватися, адаптуючись до ситуації.

Попри складнішу будову, людський мозок також формує пов’язані з близькою людиною зв’язки, тому при її втраті виникає щось подібне до фантомних болів людей, що втратили кінцівки. Мозок хімічно та анатомічно "звик" сприймати людину як другу половину або продовження себе. Тому потрібен час, аби він встиг перебудуватися на хімічному та анатомічному рівнях.

Читайте також: Тривалий стрес під час війни: у чому небезпека та які є ознаки психічного розладу. Пояснює психолог

Чим відрізняється горе від скорботи

Горе — це емоційний стан, що хвилею накриває людину коли вона дізнається про трагедію, а скорбота — процес адаптації до життя за нових обставин або без рідної людини. Проживши скорботу, людина може відчувати горе через багато років після події. Утім, через багаторазове переживання горя у період скорботи людина вчиться інакше ставитися до пов’язаних із подією емоцій.

Самодопомога при переживанні горя

Нейропсихологиня Джанель Філіпс у статті для некомерційної організації охорони здоров’я Генрі Форда наводить стратегії, що можуть допомогти полегшити стан людини під час переживання втрати:

  • Піклування про здоров’я. Заняття спортом, повноцінне харчування і сон допоможуть тілу та розуму відновитися від горя.
  • Перерва. Після складного нервового потрясіння варто відпочити від роботи і повсякденних обов’язків, але важливо контролювати, щоб скорбота не взяла гору над думками і тілом.
  • Виклик негативним думкам. Розповідати про спогади і переживання корисно, але не тоді, коли людина опиняється заручником "пережовування негативних думок". У складних життєвих ситуаціях важко не думати про втрачене колишнє життя чи близьких людей, а втім, можна обирати щасливі моменти для думок та обговорення.
  • Пошук підтримки. Якщо складно не думати про погане, слід спробувати знайти групи підтримки людей, які пережили подібний досвід. Вони вже знають, як жити із втратою, і можуть навчити методикам контролювання думок та емоцій.
  • Ведення щоденника. Можна почати записувати тривожні спогади або сни. Нотатки можна перечитувати і з часом додавати коментарі. Це допоможе усвідомити думки, спогади та емоції, а також вибудувати нові нейронні зв’язки, що допоможуть адаптуватися до життя після втрати.
Читайте також: Як вимушеним переселенцям адаптуватись закордоном і чому корисно плакати — пояснює психолог

Коли звертатися по допомогу психолога

"Попри те, що проживання негативних емоцій — індивідуальний процес, більшість людей готові повернутися до виконання обов’язків на роботі та вдома вже за 2-3 тижні", — говорить Джанель Філіпс. Якщо через місяць після потрясіння людина не може повноцінно працювати, виконувати домашні обов’язки та спілкуватися з рідними і друзями, слід негайно звернутися до психолога. Коли реакція на втрату викликає суїцидальні думки, варто негайно звернутися до психотерапевта, який допоможе подолати кризу.

Як подбати про людину, що переживає скорботу

Клінічна психологиня, професорка університету Арізони Мері-Френсіс О'Коннор у книзі "Скорботний мозок" каже, що горе — процес навчання жити без когось або без чогось. Він вимагає часу для того, щоб відбулися зміни у мозку. Важливо вислухати людину, яка переживає скорботу, та зрозуміти, на якому етапі навчання вона перебуває. Сенс підтримки полягає не в тому, щоб підняти людині настрій, — слід дати їй зрозуміти, що ви можете уявити майбутнє, де її не буде накривати хвилями горя.

Читайте також: "Чому б не допомогти людям, якщо можеш". Київські волонтери розбирають завали у чернігівському селі

Що таке тривале горе

Стан, коли людину накрило горем і вона понад 6 місяців не може повернутися до звичної рутини, психологи називають тривалим горем, що є одним із видів депресивних розладів. Утім, недугою страждають менш як 10% людей.

Як лікують тривале горе

Професор університету Арізони Мері-Франсіс О’Коннор у інтерв’ю для Американської асоціації психологів зазначила, що тривале горе лікують мануальною та когнітивно-поведінковою терапією. Остання полягає в тому, що людину спонукають максимально сфокусуватися на втраті, щоб більше контактувати зі спогадами та усвідомити, що насправді сталося і як вона розуміє цей досвід. Її також додатково підштовхують до відновлення завдяки зосередженню на повсякденній рутині і теперішньому житті. Це допоможе дізнатися, що має сенс для людини, що може бути значущим, що варто спробувати вже зараз, а чого можна спробувати уникати, щоб полегшити горе.

Читайте також

День батька в Україні: як руйнуються стереотипи про батьківство

"Неоціненний життєвий досвід, який нікому не варто пережити" — історія лікаря з Маріуполя

Хто з російських військових стоїть за вбивством родини у Бучі. Розслідування

"Росіяни відчували: ми будемо відбиватися до кінця", — останні спогади командира "Карпатської Січі" про оборону Київщини

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди