Перейти до основного змісту
Як вимушеним переселенцям адаптуватись закордоном і чому корисно плакати — пояснює психолог

Як вимушеним переселенцям адаптуватись закордоном і чому корисно плакати — пояснює психолог

Як вимушеним переселенцям адаптуватись закордоном і чому корисно плакати — пояснює психолог
Українські біженці на кодоні з Польщею. Фото: УНІАН

Понад 5 мільйонів українців, рятуючись від війни, були змушені шукати притулку у Європі. Через активні російські обстріли цифри змінюються чи не щодня. Тож хоча від початку повномасштабної війни минуло вже майже чотири місяці, криза українських біженців лише починається, — визнають в управлінні у справах біженців ООН. За прогнозом організації, виїхати можуть 8,3 мільйони людей. Війна в Україні спричиняє не тільки міграційну кризу, кожен вимушений переселенець ризикує стикнутись з психологічними проблемами.

Чому нова країна може здаватись небезпечною, чому не всім вдається адаптуватись закордоном і як прийняти нову реальність? Про це в ефірі Радіо "Промінь" розповіла психотерапевтка Софією Коломієць.

Закордоном люди стикаються з незнайомим середовищем, а це завжди дискомфорт і стрес, — каже психологиня. "Для нашого мозку все нове й невідоме сприймається як небезпека. Навіть в концепції психології стресу існує таке поняття як “адаптаційний синдром”, — пояснює Софія Коломієць.

Читайте також: Чому нам складно чекати перемоги та як "прокачати" терплячість

Перше, що, на її думку, має зробити людина, — усвідомити реальність: "Особливо в умовах вимушеного переїзду людям властиво впадати в крайнощі: або все погано й треба починати життя заново, або: побуду тут трошки й потім все повернеться на свої місця. Це стратегії уникання страху. Але важливо визначити реальність: зараз я тут, невідомо на скільки часу, як це все відбувається ми теж не знаємо, тому що невідомо, на скільки затягнеться війна".

Друге, що радить психотерапевтка, дати волю своїм почуттям і переживанням. Хай ейфорія, чи, навпаки, туга, страх чи смуток.

"Кожен стикається зі своєю ситуацією й зі своїми переживаннями. Для когось стрес — це нова мова, для когось стрес — чужина, хтось переживає за своїх рідних. Тому перший крок — це допомогти зрозуміти почуття, які людина переживає, що спричиняє ці страждання, які це емоції. Хоча б проговорити й не заперечувати їй".

Читайте також: Параноїдальні думки та тривожність: як сучасна війна впливає на психічний стан цивільних

Якщо хочеться плакати, треба дати волю почуттям, тримати себе не треба, зауважує Софія Коломієць. "Люди затискають ці всі емоції й переживання, які з часом призводять до емоційного виснаження. І потім адаптація стає ще складнішою" — наголошує вона.

Третє, радить вона, не забувати про звичні буденні справи, які вдома робили вас щасливими. Мовляв, вони допоможуть пом’якшити стрес і в новому для вас місці. Це можуть бути заняття спортом, облаштування нового приміщення, малювання чи навіть квіти в горщиках на підвіконні. "Вони не лише для комфорту й затишку. Те, що в житті до переїзду давало вам радість, неодмінно дасть і відчуття безпеки", — переконана психологиня.

Автори: Дмитро Захарченко й Саша Франко.

Війна. Всі новини

Читайте також

Зниклі безвісти діти, евакуація дитячих закладів, життя за кордоном дітей-сиріт — інтерв’ю з уповноваженою з прав дитини

Готові йти пішки заради ліків — як пацієнти програми замісної терапії рятуються з окупованих територій

Мавпяча віспа: що потрібно знати про вірус та чи буде у світі нова пандемія

Топ дня
Вибір редакції
На початок