"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну

Ексклюзивно
"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
Бригадний генерал Валерій Ємбаков. Фото: з особистого архіву Валерія Ємбакова

Суспільне Донбас підготувало цикл публікації "Історії, які вражають". Герої цього проєкту переселенці – люди, яким прийшлося покинути свої домівки, свою роботу, залишити тільки у своїх спогадах улюблені речі, фотоальбоми зі знімками різних поколінь своєї родини.

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
Бригадний генерал Валерій Ємбаков. Фото: з особистого архіву Валерія Ємбакова.

Його називають батьком сотні випускників "Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії". Керівник цього закладу з 2003 року, у 2014 році разом з групою офіцерів-викладачів і вчителів виїхав з окупованого Луганська. А вже у 2015 ліцей відновив свою роботу в місті Кремінна Луганської області. Сучасний кадетський корпус став одним з найкращих закладів такого типу в Україні. Луганчанин-переселенець, начальник кадетського корпусу у 2017 році був відзначений обласною премією "Людина року" в номінації "Наставник року". З перших днів вторгнення російських військ в Україну військовослужбовець ЗСУ пішов на фронт. Про те, чому так звана "друга армія світу" переоцінила свої можливості, про те, чому ця війна є боротьбою добра зі злом , Суспільному розповів заступник керівника сектору оборони Броварського району, бригадний генерал Валерій Ємбаков.

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
Бригадний генерал Валерій Ємбаков. Фото: з особистого архіву Валерія Ємбакова

Це не війна між Російською Федерацією і Україною, а війна зла і добра

Ваш учбовий заклад був дуже сучасним. І, дійсно, одним з найкращих в країні. Зараз маленьке місто Кремінна окуповано. Всі співробітники та кадети зараз в евакуації. А Ви, пане Валерію, захищаєте Україну в лавах ЗСУ. З 2015 року, практично сім років, здавалося, що в нас відносно мирне життя. Як вважаєте, коли почалася справжня війна – в 2014 чи 24 лютого 2022 року?

"Війна з російською федерацію йде вже з 2014 року. Стосовно подій, що були 24 лютого, то думка тут така. Наша держава Україна має вже тисячолітню історію, дуже багато було подій, в тому числі геополітичного світового рівня. Я вважаю, що саме 24 лютого 2022 року сталося подія, яка надала відповідь росії на питання: "Чи є ми нація? Чи є держава Україна? Чи здатні ми сприймати такі слова "свобода, воля, цивілізація?". Так. Є сильна згуртована Українська Нація. Так. Є вільна Держава Україна!" констатує бригадний генерал.

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
Бригадний генерал. Фото з особистого архіву Валерія Ємбакова.

Пан Валерій стверджує, що саме 24 лютого відбувся водорозділ між тим, якою була Україна до цієї дати та якою стала після.

"Що трапилось? Дуже багато військових, в тому числі і я, не сумнівалися, що військовий конфлікт буде з Російською Федерацією. Ситуація, яка склалася на сході України, на Донбасі з існуванням так званих республік, цих ракових пухлин, рівнем їх насиченості зброєю та ворожою пропагандою, свідчила, що колись все перейде в іншу, більш агресивну фазу війни. Ми це спостерігали з червня 2015 року, коли потужні дії здавалося на Донбасі закінчились, хоча на лінії розмежування постійно продовжувався військовий конфлікт, гинули люди. Ми розуміли, що цей відносний "затишок" скоро закінчиться, і вторгнення Росії буде обов’язково. Все ж таки, що саме 24 лютого 2022 року РФ почне нічим не спровоковану війну, для мене було неочікуване. Але ж трапилося, що трапилося! І ми вистояли!" зазначає генерал. Він перераховує причини, через які російська армія обдурила сама себе.

Перше, російські війська абсолютно переоцінили свої власні можливості. Вони на весь світ оголошували, що в них абсолютно непереможна армія, в них найсучасніша зброя. В них армія, яка може перемогти все, що завгодно. Доказом того є спецоперації в Сирії, в Грузії. Тому російськи "полководці" вирішили, що проти двох-трьох днів вони займуть Київ, потім схід України, далі місто Дніпро, а протягом кількох тижнів ввійдуть у Львів…Хоча й самі ті росіяни не розуміли завдань цієї операції. "Локшина", яку вони вішали своєму населенню, спрацювала. Спрацювала російська пропаганда. І вони самі собі повірили, що вся Україна є скопищем нацистів, фашистів…

Друге це недооцінка, навіть не тільки Збройних Сил України, а всього українського народу. По свідченням російських полонених, росіяни розраховували на те, що все станеться, як у Криму в 2014 році. Не буде ніякого спротиву, народ України буде зустрічати їх з квітами або "хлібом–сіллю". Хтось з колабораціоністів їм доповів, що вже створені нові адміністрації в містах та районах. І що так буде в російськомовному Харкові, Маріуполі, Сєвєродонецьку…

"А практично всі українці, люди різного віку, кожен на своєму фронті, стали на захист своєї Батьківщини. Ми зрозуміли головне — це не війна між Російською Федерацією і Україною, а війна зла із добром, де Україна – добро. Я б назвав її "Третя світова", бо Україна бореться, власно кажучи, за весь цивілізований світ!", зазначає Валерій Євгенович. Потім уточнює, що якби плани РФ здійснилася, і рашисти підкорили, не дай Господи, Україну, то вони б не зупинилися, пішли б далі. Авжеж так звана "друга армія світу" нічого не може окрім того, щоб щось захоплювати, щось красти, мародерствувати , вбивати і ґвалтувати.

"Хоча не треба недооцінювати військову спроможність тієї армії, пояснює експерт. Якщо ми кажемо, що росіяни не вміють воювати, то тим самим ми принижуємо Збройні Сили України. Ні, вони вміють воювати, але ми воюємо краще. Так, особливо в першу-другу декаду війни, вони були на порядок вищі за нас за кількістю та якістю зброї. Але в нас був високий моральний дух та вмотивованість!".

Перші полонені окупанти свідчили нашим хлопцям, мов їхали на навчання, а про війну нічого не знали. "Та все вони знали! – дуже емоційне помічає пан Ємбаков. В них просто не було ніякої вмотивованості. А за нами стоять мами, дружини, діти, онуки… Вся рідна Україна! Ми боремося за волю, за свободу, за цивілізацію. Врешті за світло! Бо ми є світло, а росіяни орда з минулого, тіні минулого. Весь світ йде в майбутнє, а вони хочуть будувати минуле з червоним прапором, з піонерією, з "побєдобєсієм" тощо".

Ми повернемося і відбудуємо наш ліцей

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
30 травня 2021 рік військовий ліцей у Кремінній. Скрін з відео.

А яким ви бачите майбутнє Вашого кадетського корпусу?

"Дуже шкода, що окупанти змогли зайняти велику територію нашій Луганській області, що мальовнича Кремінна теж тимчасово знаходиться в їх руках. Я зараз не знаю про долю мого кадетського корпусу, маю на увазі будівлі, обладнання", – починає говорити генерал, і по його інтонації можна здогадатися, як нелегко йому говорити про такі сумні події. Але почуття змінюються, коли начальник ліцею згадує: "Кадетський корпус був відновленій в Кремінній в 2015 році і став одним з найкращих закладів такого типу в Україні. Абсолютно все було сучасне, абсолютно все було для комфортного проживання, навчання хлопців. Але я знаю точно, що ми обов’язково повернемось! Це не прості слова, це впевненість, бо добро завжди перемагає зло. Ми повернемось, ми відбудуємо цей ліцей. Причому не тільки в Кремінній, а ще й Луганську. І будемо там виховувати хлопців, тому що, повторюся, 24 лютого відбувся водорозділ в історії України. Після 24 лютого ми вже ніколи не будемо такими, як "до". Кожен громадянин нашої держави тепер розуміє, наскільки важливо мати сильну сучасну армію. Це стосується в тому числі подальшої долі нашої держави!".

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
30 травня 2021 рік військовий ліцей у Кремінній. Скрін з відео.

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
Кадети під час навчання. Фото: з особистого архіву Валерія Ємбакова.

Генерал робить висновки з тих обставин, які склалися в тому числі й з географічних причин. Україна має такого сусіда – небезпечну державу, яка зветься російською федерацією. Тому якісь там мирні угоди чи ще щось все рівно будуть передбачати для нас те, що ворог завжди буде зазирати на наші землі. Україна і після перемоги має бути завжди готова захищати свої кордони.

"Україна бореться за весь цивілізований світ". Історія бригадного генерала, який боронить Україну
Кадети Луганщини. Фото: з особистого архіву Валерія Ємбакова

Військовослужбовець з посмішкою продовжує: "В них навіть цвяхів своїх не виробляють. Це ж заявляла голова ради федерації федеральних зборів РФ валентина матвієнко. Але ж вони все одно будуть величезні кошти вкладати не в розвиток країни, а в озброєння".

І ще експерт додає про страшні факти. Російські солдати знущаються з цивільного населення, над зовсім маленькими дітьми, над жінками, підлітками, людьми похилого віку! Вони руйнують усе, що бачать! Для тієї армії немає ніяких правил війни, ніяких моральних норм. А потім наводить приголомшливі докази: "Я на власні очі бачив, що вони залишали після себе! Більше місяця вони окупували велику частину Київської області. Ми звільняли цю територію. Бачили багато знешкодженої бронетехніки росіян, а головне бачили ту "спадщину", яку вони після себе залишали. Це хати, які росіяни просто розстрілювали… з танків. Їдуть, бачать красиву хату українську… злобствують: "Чтоб они так хорошо не жили!" й розстрілюють, не дивлячись на те, що там написано "Діти", "Люди"!"

Місцеві кинулися нас обіймати, розповідали, що прийшлося пережити

Ви людина з великим військовим досвідом. І все ж таки, розкажіть про таку подію, що найбільше вразила вас за ті три місяці цієї фази війни?

"Життя українців для росіян ніякої ціни зовсім немає. Тому так багато військових злочинів з боку російської армії. Зараз ще не всі завали розібрані, а ми маємо цифру загиблих більш двох тисяч тільки в Київській області. Дуже багато сексуальних злочинів. Я не знаю, що в тих росіян там в головах… Отже "гітлерівці" масово вбивали, катували мирних людей, організовували концтабори … Але ж не додумалися ґвалтувати новонароджених діточок, як це робили "другі армійці світу"! Це нелюді, яких потрібно знищувати! Вони – загроза не тільки Україні, а й всьому світу! Осе кажу вам я, український військовий, батьки якого родом з Вологодської області РФ". Потім, після короткої паузи продовжує: "Знаєте, що найбільше запам’яталося? Той день, коли ми входили в звільнені селища Київської області. Мені запам’яталася Велика Димерка! На звільненій території поруч з нами були волонтери. Це – теж велика риса українців приходити на допомогу тим, хто постраждав від війни. Ми приїхали на площу, волонтери вже роздавали там хліб, продуктові набори. Цивільні, побачивши людей у формі, стали розбігатися, бо вирішили, що це росіяни. От такий був у людей страх! Наші військові почали кричати: "Ми з України!". Місцеві кинулися нас обіймати, плакали, розповідали, що прийшлося пережити… Казали: не було газу, світла, води, голодували… Люди були виснажені, налякані".

Що ж вразило досвідченого офіцера, учасника бойових дій більш за все? Отак, що мужній чоловік ледве отримував сльози. В цих спогадах було дуже багато людського болю.

"Витримаємо всі негаразди! Відбудуємо все! Тільки скажіть, хлопці, оці гади (російські військові – прим. ред.) більш не повернуться? Бийте їх, ріднесенькі!" зверталися до нас жителі селища, пояснює генерал. Приблизно так і говорили… Не одна, не дві людини… Купа людей! І в ці хвилини я задавав собі питання: "Чи можна уявити собі, до якого ступеню ненависті росіяни довели добрих, мирних, працьовитих, красивих українських громадян? До якого ступеню ненависті? Вторглися на їх землю, в їх домівки, в їх життя… Які ж злочини вчиняли окупанти, для котрих не існує понять "людяність", "моральність"? Збройні сили України їх били, б’ють і будуть бити!".

Пишаюсь тим, що сотні і сотні наших випускників служать українському народові

Ліцеїсти
Військовий ліцей на Луганщині. Скрін з відео

Трагедія активної війни продовжується більш трьох місяців. Люди втомилися від постійної тривоги, яка породжує сумніви в перемогу України. Але ж в нас є справжні захисники, і перемога буде за Україною. Так?

"Пишаюся тим, що в лавах Збройних Сил України, Національної Гвардії, інших військових формувань сьогодні служать сотні і сотні випускників Луганського військового ліцею, в тому числі і ті юнаки, що вступали в ліцей вже Кремінній. Ці хлопці вже закінчили військові училища, і тепер офіцери. Дня не проходить, щоб хтось з ліцеїстів – колишніх випускників не зателефонував, не спитав, як справи, не розповів про свої проблеми або успіхи, з гордістю говорить бригадний генерал Валерій Ємбаков. Пишаюся тим, що в ЗСУ служить лейтенантом мій племінник, який закінчив наш ліцей. Пишаюся тим, що в лавах ЗСУ служить племінник мого заступника полковника Сергія Пильного. Мій зам воює зараз тут, зі мною. Пишаюсь тим, що сотні і сотні наших випускників служать українському народові. Впевнений в тому, що свою землю ми повернемо! Впевнений в тому, що майбутнє покоління українців буде рости у вільній потужній державі! Ми все зробимо за для того, щоб жодний російський посіпака, жоден російський нелюд, навіть і думки не мав що до зазіхання на будь-який шматочок нашої Української землі! Все буде Україна! Слава Україні!"

Автор проєкту "Історії, які вражають" Наталія Федорова

Читайте також

Читайте всі новини Донбасу в Telegram та Viber

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди