Досвідчений шпажист очолив збірну наприкінці 2021 року, а вже за кілька місяців в Україні розпочалась повномасштабна війна.
Богдан Нікішин – колишній лідер чоловічої збірної України з фехтування на шпагах, який почав міжнародну кар'єру на дорослому рівні ще в сезоні 2002/2003. Із того часу український фехтувальник виграв чемпіонат світу в командній першості, а також здобув чотири "золота" на етапах Кубка світу і ще два – на рівні Гран-прі в індивідуальному заліку.
Минулого літа Нікішин узяв участь у своїй четвертій Олімпіаді. На змаганнях у Токіо він виступив як в особистому, так і в командному турнірі. Однак не зміг здобути медаль, після чого зупинив кар'єру. А вже наприкінці 2021 року стало відомо, що 42-річний шпажист очолив жіночу збірну України, замінивши на цій позиції Андрія Орліковського, який працював із командою з 2008-го.
У грудні 2021 року Нікішин провів перші збори разом із новими підопічними на Івано-Франківщині, а в січні на катарському Гран-прі колишній член збірної України дебютував як тренер.
Про зміни в спортивній кар'єрі, тренерську роботу та підготовку національної команди в умовах повномасштабної війни в Україні – Нікішин розповів у інтерв'ю Суспільне Спорт.
Читайте також: FIE відмовила Росії у запиті на нейтральний статус у фехтуванні: що це означає
"Уже відчував, що не можу більше"
У своєму останньому сезоні в кар'єрі – 2020/2021 – Нікішин узяв участь тільки у двох міжнародних турнірах, адже через пандемію COVID-19 було скасовано майже всі змагання. Так, українець виступив на етапі Кубка світу в російській Казані, де збірна України виборола командну путівку на Олімпійські ігри, а вже в серпні шпажист узяв участь безпосередньо в олімпійському турнірі в Токіо. Після цього спортсмен більше не виходив на фехтувальну доріжку в рамках офіційних змагань.
"На все в цьому світі виділено свій час, і я теж вічним бути не можу. Вийшло так, що, на жаль, уже перед Олімпіадою я зрозумів, що не зможу продовжити свою спортивну кар’єру. Було зрозуміло, що Ігри – це будуть мої останні змагання. Не тому, що я вже не хотів фехтувати, а тому що вже відчував, що не можу більше. Адже хронічні травми останнім часом уже не давали показувати те фехтування, до якого я звик.
Коли перед Олімпіадою була травма за травмою – і коліно, і лікоть, і ахілл…Ці пошкодження вже не дали продовжити кар’єру. Це було не лише моє рішення, а й лікарів збірної. На жаль, зв’язки та м’язи вже в тому стані, коли повністю їх відновити неможливо", – розповів фехтувальник.
Читайте також: Український шпажист Володимир Станкевич уперше в кар'єрі здобув "золото" на етапі Кубка світу з фехтування
Нікішин зізнався, що постійні травми давались взнаки не лише фізіологічно, а й на емоційному рівні. Адже спортсмен не міг показувати той рівень виступів, який був раніше, іноді доводилось просити головного тренера збірної Володимира Станкевича не ставити його на бої в командній першості, аби встигнути відновитись до наступних змагань.
"У мене був такий стан, що я не тренувався, міг виступити на змаганнях, але після них я почувався дуже погано, адже хронічні травми загострювались і ще більше боліли. Так що моє основне завдання було тримати себе у формі до Ігор. Тренуватись, але в міру, бо коли було перенавантаження, стан одразу погіршувався. Знеболювальні уколи, огляди в лікарів були постійно. Я навіть уже жартував, що перед Олімпіадою почав витрачати на лікування травм більше грошей, аніж заробляв. Уже тоді було зрозуміло, що треба закінчувати", – зазначив Богдан.
Екслідер збірної України також зауважив, що додатковий рік в олімпійському циклі 2017-2021 не пішов йому на користь. На думку Нікішина, якби Ігри відбулись вчасно, то і результати були б зовсім інші. Наприклад, олімпійський чемпіон Токіо Ромен Каннон із Франції потрапив до складу національної збірної тільки в червні 2021-го, адже інший французький фехтувальник Даніель Жеран порушив антидопінгові правила. Водночас склад збірної України хоч і не зазнав суттєвих змін, але графік підготовки довелось скоригувати.
"Є речі, на які ми вплинути не можемо. Авжеж, якщо говорити відверто, то я незадоволений результатами Олімпіади та фінішем своєї кар’єри. Хотілось більшого. Після Ігор навіть була легка депресія – від цього нікуди не дінешся. Але зараз все нормально. Це вже історія, яка пройшла.
Розчарування на останніх Іграх було таким же великим, як і в Ріо-де-Жанейро, де в нас була «дерев’яна» медаль. Тоді теж був не дуже хороший емоційний стан, але я вже знаю, як із цим боротись. Я приїжджаю додому – тут діти, родина, батьки. Авжеж, це одразу все не минає. Воно в тебе в голові, сниться, ти думаєш про це постійно. Але потім проходить якийсь час, і ти розумієш, що це не те, на що ти розраховував, але це і не велика біда – усі живі та здорові, життя йде далі. Треба надалі працювати, досягати інших вершин", – підкреслив фехтувальник.
Читайте також: Ольга Харлан вперше виступила на міжнародному рівні після Олімпіади-2020: результат
Попри завершення кар'єри без медалей Олімпіади, Богдан Нікішин наголосив на тому, що задоволений тим, як склалась його доля в спорті. За словами спортсмена, був навіть момент, коли він хотів піти з професійного спорту, однак зараз він ні про що не жалкує.
"Моя кар’єра була доволі тривала, і були різні моменти: злети, падіння, великі перемоги і великі поразки. Був час, коли я хотів кидати спорт. Потім був період, коли я залишився і думав, що даремно зробив це. За мою кар’єру емоцій та переживань було дуже багато. Єдине, що я можу сказати: зараз я дуже задоволений, що присвятив життя великому спорту, що зміг щось зробити для своєї команди та країни. Хотів би я більшого? Напевно, так. Але про що вже зараз говорити, коли кар’єру завершено? Зараз я вдячний долі та Богу за ті титули, що я завоював, за ту користь, яку я приніс, за те, що я зміг прославляти нашу країну та піднімати наш прапор на міжнародній арені", – заявив український фехтувальник.
"На думці було лише бажання самому перевдягнутись у фехтувальний костюм"
Одразу після завершення виступу в командному турнірі на Олімпійських іграх-2020, де українські шпажисти посіли шосте місце, Богдан Нікішин отримав пропозицію очолити жіночу збірну України. Однак спершу спортсмен відмовився й попросив час на роздуми. За його словами, у нього були зовсім інші плани щодо подальшої кар'єри. Зокрема, Нікішин хотів повернутись до Дніпра, звідки він родом, і допомагати з тренувальним процесом місцевим п'ятиборцям.
"Для спортсмена є дуже складним перехід від кар'єри безпосередньо спортсмена до іншого виду діяльності. Саме усвідомлення того, що ти закінчив спортивну кар’єру, – непростий процес. Мені було важко прийняти це. Напевно, це можна порівняти з тим, що людина йде на пенсію. Головою ти це розумієш, але все одно до цього неготовий. Зрештою, я прийняв рішення спробувати попрацювати з жіночою збірною, адже я маю великий обсяг знань як спортсмен, який щойно завершив кар’єру, бачив цей спорт не лише ззовні, а й з середини", – розповів Нікішин.
Український шпажист почав працювати з жіночої командою вже наприкіцні 2021 року. Як зізнався атлет, спершу йому було доволі незвично обіймати посаду тренера, адже ще зовсім недавно він сам брав участь у змаганнях і підпорядковувався іншим наставникам.
"Перші збори з дівчатами в нас були присвячені загальній фізичній підготовці. Там я ще почувався нормально, адже коли давав навантаження, то тренувався разом із ними. Потім уже на наступному зборі, де було безпосередньо фехтування, відчуття були незвичні. Я давав завдання, а на думці було лише бажання самому перевдягнутись у фехтувальний костюм. Мені 41 рік, а я з десяти займався фехтуванням. Близько 30 років сам був на всіх цих зборах, на тій же олімпійській базі в Конча-Заспі, де ми тоді тренувались.
Перемкнутись було непросто. При цьому тоді ще паралельно проходив збір у чоловічої шпаги. Я заходив до зали, а там усі ті самі хлопці, із якими я раніше фехтував. Стоїть тренер Володимир Станкевич, ми з ним обіймаємось, розмовляємо про все те саме фехтування, але я вже не на доріжці", – поділився новий тренер жіночої збірної України з фехтування на шпагах.
Читайте також: Українські шпажисти здобули командну "бронзу" в драматичному фіналі етапа Кубка світу в Парижі
Богдан Нікішин також потрапив на кардинальну зміну складу національної жіночої команди. Так, Фейбі Бежура, Ксенія Пантелєєва та Олена Кривицька після завершення сезону 2020/2021 вийшли в декретну відпустку. Відповідно в команді з досвідчених спортсменок залишилась лише Яна Шемякіна, а також чинна лідерка національного рейтингу Влада Харькова. Пантелєєва та Кривицька, своєю чергою, повернуться не раніше сезону 2022/2023, Бежура ж вже відновила тренуваня і навіть виступила на турнірі в Катовіце.
"Я потрапив у складну ситуацію, коли прийшов до команди. Це – життя, це нормально. Однак спершу для мене це було настільки несподівано, що я аж трохи «зависнув», коли почав про це дізнаватись. Одна пішла [у декрет], друга, третя…Так що з’явились нові прізвища в збірній.
Наразі лідеркою команди є Влада Харькова. Про це говорить і її позиція в рейтингу. До неї підтягуються Юля Свистіль, Інна Бровко. Яна Шемякіна так само є однією з лідерок збірної, головне – аби вона зараз вирішила свої питання та повернулась до повноцінного тренувального процесу. Є й такі спортсменки, як Настя Спас, Аня Деркач, яка, на жаль, зазнала травми. Є низка молодих фехтувальниць, які вже починають «кусатись»", – зазначив тренер.
Читайте також: Українська фехтувальниця відмовилася вийти на бій з росіянкою. Це спричинило скандал та її булінг
"Кожне тренування здебільшого починається з обговорення, що і куди прилетіло"
У лютому в Україні розпочалась повномасштабна війна, яку розв'язала Росія за підтримки Білорусі. Унаслідок цього український спорт опинився на паузі, а чимало українських спортсменів замість тренувань намагались евакуюватись у безпечне місце з зони активних бойових дій.
Через російське вторгнення жіноча збірна України з фехтування на шпагах пропустила одразу два Гран-прі – у Будапешті та в Каїрі, що позначилось на позиціях українок у міжнародному рейтингу. При цьому для того, аби відновити тренувальний процес і підготовку до змагань, команді довелось виїхати за кордон до польського міста Рибнік.
"У перші місяці війни про ніяку повноцінну підготовку взагалі мова не йшла. Ми лише зідзвонювались і запитували, як справи. Приблизно через місяць [після початку війни] ми поговорили з дівчатами, зрозуміли, що не можна просто сидіти, треба тримати себе у формі, почали поступово втягуватись, стали займатись загальною фізичною підготовкою (ЗФП). При цьому всі були в різних місцях – хто виїхав зі своїх міст до інших населених пунктів України, хто виїхав за кордон. Багато хто виїхав без екіпірування. Позаймавшись ще місяць ЗФП я почав усвідомлювати, що так це взагалі все пропаде і потім буде дуже важко зібрати.
Щось треба було робити, а фінансових можливостей у Мінспорту на той момент не було. Це вже зараз працює олімпійська база в Конча-Заспі, і там можна тренуватись. Коли ж ми вирішили звернутись за допомогою до інших федерацій, нічого не працювало. Тоді федерація Польщі відгукнулась на наше прохання, безкоштовно зробила нам збір, надала умови. Дуже дякуємо їм за це", – розповів Нікішин.
Читайте також: "Росіяни стояли, опустивши голови". Збірна України з фехтування відмовилась виходити на бій із РФ
За словами тренера з фехтування на шпагах, труднощі спіткали українську команду не лише під час тренувань, а й вже безпосередньо на змагання. Зокрема, через війну загалом було суттєво скорочено витрати на спорт, при цьому нові виклики з'явились і в логістичній площині.
"У нас із дівчатами була дуже складна поїздка – ми були на змаганнях в Ель-Фуджайрі, що в ОАЕ. У нашій країні йде війна, тому фінансові можливості, як і трансферні, дуже обмежені. Так що ми з великими труднощами виїхали до Польщі, де провели збори, зробили запит у Мінспорту, знайшли гроші на виїзд до ОАЕ. А поїздка була дуже дорога – лише квитки на одну людину коштували 600-700 євро. Було витрачено дуже багато моїх зусиль, зусиль федерації, Мінспорту. Ми один день відфехтували, три дівчини пройшли до 1/64-ї фіналу, повинні були змагатись далі. Але потім у цій країні помер президентУ другий день змагань в ОАЕ, коли повинні були розігруватись медалі в особистій першості, помер місцевий президент 73-річний шейх Халіфа бен Заїд Аль Нахайян. Це сталось 13-го травня., і змагання скасували", – розповів Богдан Нікішин.
Нікішин зазначив, що наразі вже визначено план підготовки до заключних стартів сезону – чемпіонату світу та Європи. Так, після етапу Кубка світу в Катовіце жіноча збірна повернулась на кілька днів до України, після чого вирушила до Ізраїлю задля підготовки до континентальної першості, що пройде з 17 до 22 червня в Анталії.
Водночас тренер наголосив на тому, що, попри насичений тренувальний процес, українські фехтувальниці постійно думають про війну в Україні. Зокрема, за словами наставника, кожне тренування розпочинається з обговорень чинної ситуації на Батьківщині.
"За новинами, авжеж, слідкуємо, як і всі, незважаючи від того, чи перебуваємо в країні чи за її кордоном. Кожен день, кожен вечір, кожну вільну хвилину ти присвячуєш тому, що читаєш новини про те, що відбувається в усій країні. Авжеж, я читаю, що коїться в Дніпрі. У мене там залишилась мама, брати, племінники, тому всі дуже переживають, слідкують за ситуацією.
Здається, що все це відбувається в дуже страшному сні. Окрім, як «сволотами», людей, які прийшли на нашу землю, нападають на нас і роблять такі звірства, інакше не назвеш. Кожне тренування починається з новин із України, про позитивні та негативні моменти. На жаль, позитивних моментів сьогодні не дуже багато. Кожне тренування здебільшого починається з обговорення, що і куди прилетіло. Але дуже сподіваємось, що весь той жах, що відбувається в нашій країні, скоро скінчиться", – підкреслив шпажист.
Читайте також: "Коли стоїш на кордоні, то навіть надії немає". Українські рапіристки ледь дісталися на ЧЄ у Сербію
Що відомо
- Станом на червень 2022 року олімпійська чемпіонка-2012 Яна Шемякіна посідає найвище місце серед українок у світовому рейтингу FIE. Вона знаходиться на 33-й позиції. При цьому Олена Кривицька обіймає 36-ту сходинку, а Влада Харькова – 75-ту. Усі інші українки перебувають за межами топ-100.
- На заключному етапі Кубка світу перед чемпіонатом Європи найкращий результат серед українських шпажисток показала Шемякіна, яка стала 40-ю. До топ-64 також увійшли Влада Харькова (47), Фейбі Бежура (51), Юлія Свистиль (52), Інна Бровко (56).
- Чемпіонат Європи з фехтування цьогоріч прийме турецька Анталія з 17 до 22 червня, коли світова першість відбудеться з 15 до 23 липня в єгипетському Каїрі.
