"Щоб психіка зрозуміла, що ви більше нікуди не поїдете, робіть звичні речі", — поради психологині під час війни

"Щоб психіка зрозуміла, що ви більше нікуди не поїдете, робіть звичні речі", — поради психологині під час війни

"Щоб психіка зрозуміла, що ви більше нікуди не поїдете, робіть звичні речі", — поради психологині під час війни
. Евакуація на Київщині, 9 березня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов

Для відновлення психіки після стресу під час війни і зокрема переїздів потрібен час, проте привести себе до ладу можна швидше: носити комфортний одяг, готувати улюблені страви, спілкуватися про звичні речі. Про етапи сприйняття війни, методи заспокоєння, надання психологічної допомоги дитині в період війни, та як повернутися до звичного життя, яке було до війни, Суспільне поспілкувалося з психологинею Оленою Рихальською.

До вас все частіше почали звертатися з тими проблемами, запитами, які не пов’язані з війною. Про що це свідчить? Можна сказати, що люди втомилися від війни? Як пояснити цю тенденцію?

Існують різні класифікації. Для себе є виявила одну з них. Спочатку дуже сильне загострення. Нерозуміння, невіра в те, що відбувається, що це буде тривати довгий час. Потім люди дуже емоційно, психологічно і навіть фізично групуються і думають про те, що "я буду перемагати, буду допомагати усім родичам, близьким". Третій етап – це апатія. Просто хочеш лягти на ліжко і щоб ніхто не чіпав. Четверта – це після апатія.

В людей є позитив. З точки зору психології скажу, що він є. Тому що, якщо людина психологічно зріла, його (позитиву) не може не бути. Він був просто відтиснений на певний час, але позитив від цього не являється менш реальним. Нашим людям потрібен позитив для балансу. Ми дуже страждаємо, дуже тривожимося, дуже переживаємо. Але для того, щоб збалансувати психіку, необхідна й інша сторона медалі. У нас повинен бути баланс. Якщо цього балансу не буде наша психіка елементарно постраждає, тому що ми не зможемо потім повернути сонячний настрій. Ми не зможемо повернути ту радість в житті, яку ми відчували в дитинстві, до війни. Коли мені ставлять питання про позитив, але коли сирени, війна — складно дуже. Я даю дихальні вправи, які через мозок розслабляють. Багато вдихів, видихів. Треба розуміти: наша психіка, ми її даємо сигнал: війна. Вона розуміє – тривога. Як наша психіка працює? Її можна заспокоювати. Тобто отримувати задоволення від простих речей. Якось зварив борщик, який ти варив вдома. Щось прибираєш. Десь ходиш. Головне не лежати тому що через м’язову енергію відпрацьовуються наші страхи, наші тривожності. І це дуже важливо.

Як надати дитині першу психологічну допомогу, якщо дитина стала свідком вибуху? Як у цій ситуації повинен себе поводити дорослий чоловік, батьки цієї дитини?

Перше – при дітях ми не говоримо по те, що відбувається. Дітям не потрібно це знати. Тому що в них ще психіка не сформована. Друге – якщо ви думаєте, що ви десь телефоном тихенько про це розмовляєте, в дітей великі вуха. Вони чують більше, ніж ви. Тому що в них ще дуже активна уява і вони вдвічі більше накрутять собі те, що ви описали. Це дуже важливо. Третє — найважливіше. Поки дитина з вами вона проєктує на вас це до підліткового віку десь до 15 років, дитина все одно проєктує на вас збалансованість своєї психіки. Якщо ви бігаєте з кута в кут і кричите "який жах", дитина несвідомо розуміє, що її ніхто захистити не може. Візьміть себе в руки і при дитині будьте адекватними. Тоді ваша дитина заспокоїться і не буде реагувати навіть ні на які сирени. Про сирени ви можете просто розповісти, що "зараз йде війна, є сирени. Є правила воєнних дій. За цими правилами ми або спускаємося в бомбосховище або ми виїжджаємо. Тата залишаємо, бо він може знадобитися нашим військовим. Все буде добре. Ми зустрінемось. Просто такий час зараз. Головне і найважливіше говорити про це спокійно, без зривів. Не плакати.

Як дорослим зберігати у собі адекватність ? Як себе опанувати дорослому, якщо ти сам переживаєш за це все ?

Існують різні категорії. Я не буду говорити про тих людей, які втратили близьких. В яких були дуже складні ситуації. Тут окремі підходи.

Дуже багато запитань про почуття вини. Мені навіть діти кажуть: "Я в безпеці, але мені дуже погано, коли я читаю про дітей з Маріуполя". Тут дуже складний незбалансований, емоційний момент з точки зору психології. Можу сказати, що поки живі — ви повинні радіти за всіх, в кого це не вийшло. За всю ситуацію, яка зараз відбувається.

Читайте також: Борщ, гумор та інша секретна зброя. Розмова із психотерапевткою про емоції під час війни

Як впоратися з синдромом свідка, синдромом людини, що вижила?

Необхідно розуміти, що повинен пройти час. Не буває по клацанню ми раптом стаємо щасливими. Дуже важлива підтримка близьких. При чому це не та підтримка, коли говоряться слова, які не сприймаються: все буде добре, ти справишся, життя продовжується. Треба просто бути поруч. Принести чай, поставити і піти. Людина дає собі звіт, що вона одна, але поруч є хтось з близьких. Це найголовніше. Друге — якщо у вас сталася така ситуація з близькими людьми. Не порушуйте їхні границі переживання про горе. Воно повинне бути. І це горе буде пережите. І потім людина відновиться емоційно. Але це та реакція, яка необхідна нашій психіці.

Як людям перейти до свого життя, яка в них було до цього?

Коли людина приїхала звідкись вона дещо ідеалізує своє повернення, простір в який вона приїжджає. Тому що там людина була щаслива. Як не крути, але все одно десь там не так, як вдома. Але людина приїжджає і цього не бачить. Чому? Тому що наша психіка так швидко не переключається. Ви умовно кажучи, возили свою психіку. То там жили, то тут адаптуємося. То до нашого будинку ми теж адаптуємося. І наша психіка теж. Щоб психіка зрозуміла, що ви більше нікуди не поїдете, робіть звичні речі, які ви робили, коли були вдома. Зваріть борщ, одягніть той одяг в якому ви ходили, коли вам було комфортно. Поговоріть з сусідами про побутові речі. Не про складні моменти. Застеліть постіль, зробіть генеральне прибирання. Ці всі не значні сигнали скажуть вашій психіці "Вгамуйся вже, не потрібно мене тривожити. Ми вдома".

Що відомо

  • Індекс життєстійкості українців становить 3,9 з 5 — опитування.
  • "Служба турботи про психічне здоров’я" почала надавати підтримку батькам, які виховують дітей під час війни.
  • ВООЗ сприятиме психологічній реабілітації українців — голова представництва в Україні.

Читайте також

"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

Вторгнення Росії в Україну, день 72. Текстовий онлайн

Продовольча безпека світу і війна: чи реально відновити експорт зерна з України

Зруйнована "Мрія". Чи вигідно Україні відбудовувати знищений літак

Атаки Росії та перелаштування ринку. Які причини дефіциту пального і що далі

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

На початок