Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро

Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро

Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро

Міністерство аграрної політики каже, посівна в Україні почалася вчасно. Найбільш проблемні — південні та східні регіони, а також деокуповані території Чернігівщини і Сумщини, де є чимало посівних територій, які потребують розмінування. Чи вплине війна на урожай і чи загрожує Україні і світу продовольча криза — у матеріалі Суспільного.

Як відбувається посівна у час війни

Село Велика Олександрівка в 25 кілометрах від Києва. Лише декілька днів тому розмінували останні ділянки поля. Зараз тут від ранку триває культивація. Після поле засіють кукурудзою.

Оператор трактора Володимир Сад пригадує, що його колегам доводилося діставати уламки ракет із полів, щоб проїхати технікою. В пяти кілометрах від посівних площ були позиції росіян, тому гатили з усього. Найчастіше — з артилерії.

"Хлопці на фронті захищають, а ми тут. У нас теж свій фронт”

“Незважаючи ні на що маємо сіяти. Хтось нас захищає, ми стараємось робити для України і для людей те ж саме”, — каже Володимир. У його підприємстві, навіть попри бойові дії посівна почалася вчасно. У темпи, каже, вкладаються та й зібрати планують стільки ж скільки торік.

На одному із господарств Запоріжжя і зовсім змушені проводити посівну в бронежилетах і шоломах, бо навколишні населені пункти росіяни обстрілюють. “Раз в годину чуємо гуркіт. Буквально декілька тижнів тому наше селище обстріляли касетними бомбами. Два тижні тому боєзаряд зі “Смерча” прилетів біля нашого поля. На одному полі дістали напевно 50 боєголовок. Саме таких, які заборонені Женевською конвенцією — касетних бомб”, — говорить голова Комишуваської ОТГ, Юрій Карапетян.

Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро
Одне з полів в Запорізькій області, фото: Суспільне

Трактори обшили резиною, щоб захистити від осколків. Поряд із полем облаштували бомбосховище у колишніх пожежних резервуарах для води. “Хто крім нас це робитиме? Хлопці на фронті захищають, а ми тут. У нас теж свій фронт”, — говорить механізатор Олександр.

Читайте також: Зруйнована "Мрія". Чи вигідно Україні відбудовувати знищений літак

Як працюють фермери, які доєднатися до лав ЗСУ і Терборони

Щоб посівна відбувалася вчасно і запланованими темпами, уряд запровадив програму “бронювання військовозобов’язаних працівників”, чия робота є критично важливою. Тобто такі робітники залишаються працювати на підприємстві. “Бронювання до 6 місяців має покрити період вегетації, догляду і збору врожаю”, — говорить Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики і продовольства України.

Втім, є фермери, які з перших днів війни доєдналися до лав Збройних сил чи територіальної оборони. Мешканець Київщини Олексій Новохатько підписав контракт на три роки. “Початок війни особисто для мене не був несподіванкою. Я готувався. Форма, запаси палива, медицини, напоїв, легальна зброя — все це мав. 22 лютого вперше за півроку з'їздив у тир, а вже вранці 24 лютого залишилося скласти все в рюкзак і їхати до військкомату”, — пригадує Олексій.

Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро
Фермер Олексій Новохатько, фото: Суспільне

Чоловік каже, підготував до війни й поля — 80% з них на момент вторгнення Росії вже були засіяні. Пригадує, що вже 24 лютого у їхньому селі Трипілля ракета влучила в інфраструктурний об'єкт, згодом упав збитий літак. Його поля від обстрілів не постраждали, втім на частині з них були бліндажі й окопи української армії.

Сільське господарство чоловік веде один, тож коли пішов у ТРО залишити зо сотню гектарів озимої пшениці й ріпака не було на кого.

“Мої колеги сказали, що готові допомогти. Я їм телефоную, вони щось роблять, але це не є повноцінною заміною, бо у моїй справі час має велике значення. Неможливо обробити поля від жука завтра, треба сьогодні. І ці рішення приймаються оперативно, особливо у малих господарствах, таких, як у мене. Терміни виконання кожного з етапів — максимум два дні. Треба щоб були на законодавчому рівні рішення, щоб фермери мали змогу відлучатися на певні не тривалі терміни для виконання польових робіт”, — говорить Олексій.

Найбільша потреба, каже, буде під час жнив, коли на плечі фермера падає 70% від усієї роботи за рік. В цей період потрібно щонайменше 10-15 діб працювати у полі.

Читайте також: Ленд-ліз: як США допомагатимуть Україні перемогти у війні

Чи почалася посівна вчасно

За даними Мінагро, так. Здебільшого, завдяки підготовці — ще до 24 лютого українські аграрії закупили запаси необхідних ресурсів. Плюс, цьогоріч аграріям пощастило із прохолодною весною, через яку посівна почалася пізніше. “Ми виграли трішки часу. Це виллється у непоганий урожай. Навіть якщо є регіони, де посівна почалася із запізненням і там буде менша урожайність, це не матиме катастрофічних результатів в межах країни. Ми в своїх модельних розрахунках ще місяць тому визначали, що зважаючи на окуповані площі, урожай цього року буде на 30% меншим торішній. Втім зараз бачимо по прогнозах, що падіння буде меншим — приблизно 20%”, — говорить професор Київської школи економіки Олег Нів’євський.

“Єдина культура, яка, мабуть, збільшить площі посівів — це соя. На 12%"

Найчастіше Україна засіває зернові й зернобобові, кукурудзу, ячмінь, жито, соняшник.  За даними аналітики Українського клубу аграрного бізнесу торік в Україні зібрали:

  • 84,6 млн тонн зернових і бобових
  • 39,8 млн тонн кукурудзи
  • 9,6 млн тонн ячменю
  • 16,4 млн тонн соняшникового насіння

Цьогоріч, за попередніми оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) деякі культури в Україні засіють менше ніж торік.

  • ячменю на 32%
  • кукурудзи на 31%
  • соняшника на 28%

“Єдина культура, яка, мабуть, збільшить площі посівів — це соя. На 12%. Така зміна структури пов'язана зі складнощами по експорту. Виробники намагаються посіяти сою, бо її врожайність менша, а ціна на одиницю висока. Аграрії сподіваються, що таким чином вдасться її реалізувати”, — пояснює аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Читайте також: "Найскладніше було — це підйоми" — історія 61-річного Ігоря. Він пішки разом із собакою прийшов з Маріуполя до Запоріжжя

З якими проблемами зіштовхуються фермери

Перша проблема — розмінування полів. Заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький каже, найскладніша ситуація зараз у Київській, Чернігівській та Сумській областях. “Якщо ми подивимось на ці регіони, то за попередніми оцінками, в них до 30% посівних територій може бути заміновано. Це 500-600 тисяч гектарів. Наразі ми запустили платформу для отримання заявок на розмінування. Звернулися вже від 400 аграріїв, по площі це близько ста тисяч гектарів. Але моніторинг ще не завершився”, — каже Тарас Висоцький.

Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро
Фото: Суспільне

Про те, яка ситуація на нині окупованих територіях й на тих, де ведуться активні бойові дії, говорити важко, поки до них немає доступу.

Друга проблема — нестача добрив. “Вона виникла ще до війни, коли ціна зросла в три і більше рази за рік. Зараз важливо доглядати за посівами, але добрива для них важко знайти. Водночас, погода поки сприяє, вологи вистачає, пшениця і ріпак виглядають непогано. Я думаю, що урожай буде у достатній мірі. Питання в його якості”, — каже підприємець Олексій Новохатько.

Третя проблема — заблоковані порти. Про неї говорять і аграрії, і міністерство, і економісти. “Навіть ті запаси, які були з минулого року, лежать на складах, через блокаду Чорного моря. У майбутньому буде питання, куди подіти урожай. Складів не вистачатиме. Якщо найближчі півтори-два місці не буде розблоковано порти, і не почнеться експорт, ми просто захлинемось у власних запасах зерна. Собівартість буде космічна, а ціна буде мінімальна”, — говорить Новохатько.

“Через блокаду портів, деякі фермери взагалі не розпочали посівну, бо не змогли збути торішні запаси"

Якщо торішні урожаї пшениці Україна встигла продати майже повністю, то із кукурудзою ситуація гірша, каже аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин. “У 2021 році Україна зібрала 42 мільйони тонн кукурудзи. Якщо врахувати те, що вдалося експортувати, відрахувати внутрішню потребу, то в нас залишається 14 мільйонів тонн кукурудзи. Пропускна здатність альтернативних шляхів експорту, наприклад, баржами до Румунії, чи залізницею до інших країн — не більше 1 мільйона тонн в місяць. Цей обсяг ми не зможемо вивезти навіть за рік”, — каже Литвин.

“Через блокаду портів, деякі фермери взагалі не розпочали посівну, бо не змогли збути торішні запаси, відповідно не мали коштів на весняні роботі”, — розповідає Іван, менеджер агрокомпанії, яка працює на Київщині.

Для того, щоб допомогти фермерам таки почати посівну, Мінагро ініціювало доступне кредитування. Аграрії можуть отримати до 60 мільйонів гривень під 0% річних. Уже видано понад 10,5 мільярдів гривень таких кредитів.

Читайте також: "Ми наблизилися до офіційної заяви: крім воєнних злочинів мали місце злочини проти людства" — посол США в ОБСЄ Карпентер

Чи чекає Україну продовольча криза

Вона може бути лише в областях, які перебувають під окупацією. Наразі під тимчасовим контролем росіян — 25% посівних площ Півдні та Сході України. Росіяни вивозять з Півдня у тимчасово анексований Крим зерно, викрадене в українських фермерів. Окрім того, вони дозволили фермерам Херсонщини сіяти тільки зерно та соняшник і лише за умови, що ті безоплатно віддаватимуть 70% майбутнього врожаю Росії. Ймовірно, РФ обрала саме ці культури, бо вони мають найбільший попит на світовому ринку — припускає Світлана Литвин: “Росія — найбільший експортер пшениці у світі, мабуть, так хочуть додати урожай наших земель до своїх надбань”.

"Головний дефіцит, який можуть відчути українці — кавунів і динь"

В тимчасово окупованих регіонах країни найчастіше вирощували соняшник та ячмінь. Втім, за прогнозами Світлани Литвин, у загальному обсязі урожаю України втрати будуть не критичними — ці культури вирощують більш-менш рівномірно по всій країні. “Єдина галузь, яка може постраждати — овочівництво”, — прогнозує аналітикиня.

Пояснює це тим, що кожен третій український помідор був вирощений у Херсонській області. Крім того, садили огірки, цибулю, баклажани. Головний дефіцит, який можуть відчути українці — кавунів і динь. “На цьому спеціалізується Херсонщина і навряд чи інші області зможуть перекрити обсяги виробництва”, — каже Литвин.

“Експорт агропродовольчої продукції — це більше 40% всього експорту країни. Якщо його не буде, не буде й валютної виручки"

Щодо інших овочів, то більшість із них — 85%, українці вирощують у себе на городах, лише 15% — це промислове виробництво. В УКАБ заспокоюють, українці в інших регіонах почали активніше сади овочі, а благодійні організації, наприклад, проєкт “Борщ”, безкоштовно роздають насіння, щоб не був відчутним дефіцит овочів.

Та навіть якщо на підконтрольних українській владі територіях продовольчої кризи не буде, зменшення обсягів експорту може вплинути на економіку загалом. ВВП України на 5 частину складається з аграрного комплексу. “Експорт агропродовольчої продукції — це більше 40% всього експорту країни. Якщо його не буде, не буде й валютної виручки. Багато виробників можуть збанкрутувати”, — каже економіст Олег Нів’євський.

Читайте також: "Я — лікар". Як українські цивільні медики рятують людей під обстрілами

Чи чекає світ продовольча криза

За підрахунками Мінагро через війну в Україні експорт продовольства може зменшитися на близько 20-30 мільйонів тонн. “Фактично це становить 50% нашого середньорічного експорту. Останні роки ми транспортували достатньо продукції, щоб прогодувати до 400 мільйонів людей. Тобто, сотні мільйонів людей можуть залишитись без продовольства”, — говорить Тарас Висоцький.

За його словами, ймовірно зменшення обсягів експорту може найбільше торкнутися кукурудзи, соняшника і відповідно соняшникової олії та пшениці.

Розуміння, що експорту з України не буде, вже призвели до зростання ціни на зернові культури на 25%

“Ми експортуємо в основному в країни з невеликим доходом — це Близький Схід, Північна Африка. Там є дуже великі ризики навіть голоду. Навіть 20 мільйонів тонн пшениці, які Україна не експортує, вже достатньо щоб підвищити ціни на 10-20%”, — каже Олег Нів’євський. Та додає, що країни, які купують в України зерно, шукатимуть йому заміну, але компенсувати обсяг, який забезпечувала наша країна буде вкрай важко.

“12% світового експорту пшениці, 16% кукурудзи, 50% соняшникової олії — доля України. У світі немає таких вільних обсягів, щоб перекрити цю нестачу. Останні роки ціна на зернові, олійні культури постійно зростала через те, що відчувався легкий дефіцит. Неврожай в Бразилії призводив до стрімкого зростання цін. А розуміння, що експорту з України не буде, вже призвели до зростання ціни на зернові культури на 25%. Це дуже стрімке зростання”, — говорить Світлана Литвин.

Чи буде продовольча криза у світі залежить і від Росії — вона головний експортер пшениці у світі. Друга, після України, в постачанні соняшникової олії. Третя — ячменю. Через санкції обсяги російського експорту теж впадуть. Бо РФ матиме обмежений доступ до сучасного насіння, добрив, запчастин до техніки та й працювати з росіянами інші країни ймовірно не надто хотітимуть.

Читайте також

"Хизуються і дістають пачку гривень": що розповідають місцеві про життя в Херсоні

"Часом думають, що "Байрактар" реально купити десь на бульварі" — Притула про війну, волонтерство і політику

"Спочатку РФ планувала окупацію всієї України. Зараз — 5-6 областей" — Чмут і Жданов про війну, зброю та Придністров'я

"Ми вже шукаємо понад 16 тисяч людей" — Денісова про воєнні злочини, зниклих безвісти та вивезених у РФ

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди