"Спокій, але не байдужість": як конфлікти та загроза війни впливають на психіку та як не панікувати

"Спокій, але не байдужість": як конфлікти та загроза війни впливають на психіку та як не панікувати

"Спокій, але не байдужість": як конфлікти та загроза війни впливають на психіку та як не панікувати Жінка дивиться на групу українських військовослужбовців під час репетиції параду до Дня Збройних Сил України в центрі Краматорська, 5 грудня 2021 р. Фото: АР

З листопада 2021-го року західні ЗМІ та посадовці повідомляють, що Росія нарощує військову присутність біля українських кордонів. У Міноборони України заявляють, що достатньої кількості військ РФ для повномасштабного наступу не фіксують, президент Зеленський не вважає, що нині безпекова ситуація є більш напруженою, ніж у попередні роки, але не виключає прямої агресії РФ. Тим часом в Україні формується тероборона, президент підписав указ про зміцнення обороноздатності держави.

На тлі численних повідомлень про загрозу вторгнення Росії в Україні Суспільне пояснює, як інформація про конфлікти та загрозу війни впливає на психічне здоров’я людини та як можна протидіяти паніці.

***

Катерина та Ігор Савченки живуть у Києві, виховують доньок Таню і Єву. На початку війни у 2014 році в Ігоря були виражені напади тривожності, тобто неконтрольований страх. Зараз новини сприймають спокійніше, каже Катерина: "Спокій, але не байдужість. Ми одразу не реагуємо на новини емоційно, хоча вони без сумніву викликають здивування та обурення".

"Спокій, але не байдужість": як загроза повномасштабного вторгнення Росії впливає психікуКатерина і Ігор Савченки з дітьми, фото надане Суспільному

"Тим не менш через ескалацію внутрішнє напруження і тривожність підвищилися. Ми все ж схиляємося до думки, що вторгнення вдасться уникнути. Зокрема, ми поки що не бачимо активних приготувань до оборони з українського боку, — говорить Катерина. — Ми вирішили залишатися в Києві, навіть якщо станеться вторгнення російських військ. У нас не має родичів за кордоном, до яких можна було б поїхати, та й заощаджень недостатньо для тривалого проживання у іншій країні. А ще шкода залишати рідний дім. Я не маю на увазі квартиру, – взагалі не хочеться кудись їхати у такій ситуації".

Соціальні мережі посилюють тиск військового конфлікту.

Як війна на Сході впливає на цивільне населення

За даними ООН у війні на Донбасі загинуло близько 13 тисяч українців. З них щонайменше 3375 цивільних, приблизно 40 тисяч мешканців поранені. Українські науковці у статті для Mental Health: Global challenges of XXI century стверджують, що бойові дії на Сході мають "психотравмуючий вплив" на цивільних так само як на військових, а індивідуальна психічна травма поступово трансформується у колективну, соціально-культурну травму. Періодичні ж ескалації конфлікту та їхнє активне обговорення у ЗМІ лише загострюють ситуацію.

"Спокій, але не байдужість": як конфлікти та загроза війни впливають психіку та як протидіяти паніціУНІАН

Мохаммад Або-Хілал, сирійський науковець, клінічний психолог і засновник організації Syria Bright Future, яка займається психологічною допомогою біженцям, у статті для сайту Близькосхідного інституту (Вашингтон, США) зазначає, що інтернет-видання і соцмережі посилюють тиск військового конфлікту на населення — фото військових баз, результатів злочинів і обстрілів розповсюджуються соцмережами, підтримуючи страх і тривожність у читачів. На думку вченого, фото і відео трагічних подій призводять до "нового типу" психологічних травм, коли людина стає віртуальним свідком цих подій.

За оцінками ВООЗ, 10% людей, які переживають збройні конфлікти, мають серйозні проблеми з психічним здоров’ям. Ще у 10% розвивається поведінка, яка заважає повсякденному життю: найпоширенішими проблемами є депресія, тривога та психосоматичні проблеми, такі як безсоння або болі в спині та животі.

Як нагнітання ситуації впливає на дітей

Діти і підлітки є психологічно вразливою категорією, оскільки їхня нервова система ще розвивається і не здатна належним чином протидіяти зовнішнім впливам. Дослідження, проведене Програмою психічного здоров’я громади Гази серед дітей 10-19 років свідчить, що:

  • близько 46% дітей, які були свідками конфлікту в Палестині 2000 року, поводилися агресивно
  • у 38% погіршилася успішність у школі
  • у 27% з’явилося нетримання сечі
  • 39% скаржилися на нічні кошмари.

34% опитаних батьків запевняли, що їхні діти не були безпосередніми свідками стрілянини і не жили у прифронтових регіонах. Психологічні проблеми у дітей і підлітків спровокувало висвітлення військового конфлікту по телебаченню.

Хто ще належить до груп ризику

Автори великого оглядового дослідження, опублікованого у журналі World of Psychiatry проаналізували результати впливу військових конфліктів другої половини ХХ століття на психічне здоров’я населення і виокремили кілька груп, які мають підвищену вразливість до психологічних наслідків війни:

  1. Жінки. Науковці помітили кореляцію між переживаннями матерів і дітей під час військових конфліктів, а депресія у матерів у пренатальному та постнатальному періодах негативно впливала на психічне здоров’я малюків.
  2. Діти та підлітки.
  3. Люди, які мають складні життєві обставини (хвороба, смерть близьких, розлучення) додатково до військового конфлікту.

Як боротися з тривожністю

Дослідження, оприлюднене на сайті британської правозахисної організації Freedom from torture свідчить, що під час Другої російсько-чеченської війни близько двох третин цивільного населення мали тривожність або депресію. Щоб впоратися з цим вони молилися, займали вільний час роботою і шукали підтримку у членів родини.

"Не кажіть "заспокойся, не панікуй", скажіть "я поруч, я тут".

Військовий психолог і ветеран війни на Донбасі Андрій Козінчук в ефірі Українського радіо наголосив на важливості перевіряти джерела новин, адже проросійські видання можуть нагнітати ситуацію. Він також радить читати офіційні сайти Збройних сил України, Міністерства оборони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Це допоможе відрізнити реальні факти від викривлених.

Не можна заборонити людині панікувати, чи вмовити її не робити це: "Не кажіть виразів "заспокойся, не панікуй", людина вже в паніці, дайте їй прокричатись, проплакатись, випити води, скажіть "я поруч, я тут", — зазначає Козінчук.

Важливо мати план дій на випадок різного розвитку подій. Можна зібрати тривожний рюкзак, обрати місце куди їхати уразі початку активних бойових дій, або навіть просто подзвонити рідним. Людина, яка знає що їй робити, діятиме замість того щоб панікувати.

Читайте також: "Тривожна валіза": досвід Канади, США, Великої Британії та Швеції

Соціальна психологиня, кандидатка психологічних наук, засновниця Академії професійного розвитку Зоя Гаркавенко в ефірі Українського радіо зазначила, що напруга в суспільстві, яка пов'язана з ймовірністю повномасштабного вторгнення російських військ, призводить до розвитку невпевненості і панічних настроїв у суспільстві. У разі панічної атаки психологиня радить запитати себе: "що зі мною відбувається?" і скласти чіткий план дій на день. Помічними також можуть бути дихальні вправи: на один рахунок вдих, на два — видих. Це допоможе мозку сфокусуватися не на подіях, а на виконанні вправи.

Читайте також: Справа не лише у мозку: як медитації впливають на здоров'я

Зоя Гаркавенко також радить застосовувати психологічний прийом: "допомагайте тим, хто зараз почувається гірше, ніж ви". Людина, яка допомагає, отримує умиротворення. Психологиня застерігає, що не можна "ставати частиною" інформаційного потоку, де з "жахом" обговорюють ситуацію. Водночас з такого "потоку" складно вибратися, застерігає психологиня, — варто спробувати шукати і не применшувати значущість інших подій та речей в оточенні і вміти фокусуватися на них.

Читайте також

Загроза військового вторгнення Росії в Україну. Оновлення

"Треба включатися всім". Як розгортають тероборону та що не так у законі про "нацспротив"

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди