«Ціна цієї паузи — зброя, якої може не отримати фронт». Такими словами виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко 14 серпня завершив великий допис у фейсбуці. У ньому він описує ризик для армії через пів року залишитися без нової зброї, оскільки більшість тендерів на її постачання досі не відбулися. Причина — Міноборони не передало Агенції оборонних закупівель ДОТ тактико-технічні характеристики (ТТХ) озброєння.
Наступного дня після цього допису Міноборони скликало зустріч із представниками профільних асоціацій та виробників зброї, де повідомило, що більшість ТТХ вже готові. Однак деякі виробники на цій зустрічі все одно попередили: через затримку в оголошенні тендерів поставити озброєння в терміни, які вимагає Міноборони, неможливо.
Усе це відбувається в турбулентний період. Окрім того, що Міністерство оборони отримало нового керівника – Євгенія Хмару замість Михайла Федорова — керівник АОЗ ДОТ Арсен Жумаділов іде у відставку. Обидві зміни теж можуть загрожувати сповільненню закупівель.
Суспільне зʼясовувало, який нині стан із закупівлею зброї для армії, чому тендери проводяться із запізненням та головне – чи є в України гроші на купівлю озброєння.
Проблемні тендери
Про поступове переведення закупівлі зброї на тендери тодішній міністр оборони Михайло Федоров повідомив ще в травні цього року. Тоді він заявив, що переходити на новий порядок закупівлі Міноборони почне вже влітку. Такий крок, за словами Федорова, мав «допомогти побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків».
До цього закупівлі переважно здійснювались за прямими контрактами: Генштаб та Міноборони формували й передавали потребу в тій чи іншій зброї до Агенції оборонних закупівель, та купувала її у виробників. Часом таку потребу можуть виписати під конкретного виробника озброєнь. Зокрема, про подібні випадки розповіли голова фонду «Повернись живим», член наглядової ради АОЗ Тарас Чмут і державний експерт директорату політик закупівель Міноборони Роман Сініцин.
Проте говорити, що запровадження тендерів — виняткова ініціатива команди Федорова неправильно. Перш за все, цього від України вимагали європейські партнери, які виділили країні кредит на 90 мільярдів євро. Значна частина цих грошей мала йти саме на озброєння українських військових. За словами керівника АОЗ ДОТ Арсена Жумаділова, домовленості про переведення оборонних закупівель на тендери досягли з Єврокомісією у квітні-травні.
Міноборони, АОЗ та ДОТ і справді влітку почали переходити на тендерні закупівлі. Проте кількість цих тендерів та обсяги закупівлі зброї були вкрай малими — й це обурило ринок. За словами Ігоря Федірка, до середини серпня було проведено лише 20 тендерів у чотирьох категоріях озброєння. Він запевняє, що це вкрай мало. Нині, за словами Федірка, фактично незаконтрактованими залишаються виробники боєприпасів різних типів, НРК, частини БпЛА, зокрема дронів-перехоплювачів.
Конфлікт між Міноборони й Генштабом
Причиною відносно невеликої кількості тендерних закупівель стало те, що Міністерство оборони не передало до АОЗ тактико-технічні характеристики озброєння — тобто фактично не уточнило, на які види озброєнь потрібно проводити тендери. Розробляти ТТХ нібито мали новостворені при Міноборони центри компетенцій. Хоч їх і анонсували в березні, до серпня центри остаточно так і не сформували, каже Федірко. Людей у них бракувало, а їхні обовʼязки до кінця не були зрозумілі.
«Покладені на них функції переробляли декілька разів, бо ніхто не міг зрозуміти кінцевої мети та кінцевого продукту, який вони мають видавати. І мені здається, вони досі не знають ні своєї мети, ні ролі», — каже Федірко Суспільному.
За початковою ідеєю, кожен центр компетенцій мав відповідати за окремий напрямок: зокрема, артилерію, БпЛА, РЕБ, РЛС, ППО та Deep strike. Проте ці центри й досі не мають достатньо штату, а провину за це асоціації-співрозмовники Суспільного покладають на Генштаб, який мав надати особовий склад. Крім того,, ці центри досі не отримали керівників.
Також ТТХ озброєння мали погодити в Генштабі й Міноборони. Співрозмовники Суспільного в галузі кажуть: такі затримки були наслідком конфлікту між Міноборони Федорова й Генштабом Сирського.
Як результат, на середину серпня до АОЗ надійшло не більше 25% необхідних ТТХ. Відповідно, понад 75% тендерів не було проведено. Щоправда, на наступний день після заяви Федірка Міноборони на терміновій зустрічі з профільними асоціаціями та зброярами представило більшість ТТХ, на які чекав ринок, — а саме 80% необхідної кількості.
«Все одно зберігаються певні ризики, що до кінця осені тендери у всіх категоріях не проведуть. Залишається й питання щодо якості цих ТТХ. Якщо їх зробили за день, яка їхня якість?» — питає Федірко.
Чи відбудуться тендери
Затримка в проведенні тендерів спричинила іншу проблему. Згідно з ними, фінальний термін постачання зброї – кінець 2026 року. На зустрічі з керівництвом Міноборони виробники говорили, що вони вже можуть не встигнути виконати замовлення за цей час, адже частині з них у деяких випадках потрібно ще замовити комплектуючі. Тобто фактично в тендерах можуть взяти участь ті компанії, які вже мають потрібні компоненти в себе на складах. А які саме комплектуючі мають бути — теж завчасно невідомо, адже ТТХ перестали бути секретом лише 15 серпня.
«Ми затягуємо процес, а дев'ять жінок за місяць дитини не народять. Приміром, наші європейські партнери завжди нам кажуть: "Ми надамо товар через 12 місяців після авансу. Буде аванс у серпні — рахуйте серпень плюс 12 місяців. Стільки часу в нас займає виробничий процес". Так само й в українських виробників. Просто на них можна тиснути, от вони й не мають іншого виходу», — каже Суспільному виконавчий директор Національної асоціації оборонної промисловості NAUDI Сергій Гончаров.
Підвищують ризики затримки з тендерами й зміни в Міноборони й АОЗ. Після призначення міністром оборони Євгенія Хмари частина команди Федорова, яка досі лишається в міністерстві, за інформацією «Української правди», може звідти піти. На формування власної команди Хмарі теж потрібен час.
Звільняється й чинний директор АОЗ Арсен Жумаділов. Суспільному він розповів, що це рішення прийняв іще в червні, й воно не було ухвалене під чиїмось впливом. Нині виконувати обовʼязки керівника агентства буде його директор із закупівель Олег Кльоц. Також Жумаділов каже, що його команда в АОЗ залишається.
«Якщо команда далі працюватиме, то я абсолютно впевнений у тому, що нічого не провисне й не просяде, адже в нас дійсно розбудовані процеси. У нас обмаль "ручника" і дуже багато було заалгоритмізовано, визначено нашими керівними документами. Тож, коли я піду, все далі буде працювати» — впевнений Жумаділов.
Слабке місце тендерів
Попри вимогу Європи переходити на тендери, Україна й далі частину озброєння купує за прямими контрактами. За словами Жумаділова, повного переходу на тендерні закупівлі цьогоріч не планували. Та й ставлення до тендерів у ринку неоднозначне. «Я не знаю жодної країни за всю історію, яка була у війні й проводила закупівлі в озброєннях по тендерах», – каже Федірко.
До тендерної процедури виробники мають кілька застережень. Так, у тендерах переважно виграють найбільші компанії, що автоматично може закрити дорогу для середніх і малих підприємств. Також в асоціацій викликає побоювання і якість продукції, яка може перемогти на тендерах, адже нерідко за якісний товар пропонують не найнижчу ціну.
«Хто виграє тендер? Той, у кого найнижча ціна. А найменша ціна буде, скоріше за все, у того [дрона], який навіть у Києві навряд чи злетить нормально, не кажучи вже про умови біля фронту», — каже Сергій Гончаров.
Загалом, за словами Арсена Жумаділова, попри часткові проблеми з тендерами, за цей рік АОЗ законтрактувала від 63% до 98% різних видів техніки. Так, FPV-дронів цьогоріч поставили майже 2,5 мільйона, що вже на 200 тисяч більше, ніж за весь минулий рік. Також АОЗ придбала техніки на майже 1 трильйон гривень із бюджету в 1,7 трильйона на цей рік.
«Ситуація з тендерами складна. Чому? Бо тендери — це завжди певні ризики. Якісь торги можуть не відбутися. Хтось може взяти контракт і не виконати його. Ризиків дуже багато, — додає Жумаділов. — Тому багато залежатиме від того, як цими ризиками Міністерство оборони разом з Агенцією оборонних закупівель управлятимуть».
Окрема проблема — фінансування
Залишається й ще один важливий чинник — гроші. Цей аспект співрозмовники Суспільного ставлять в один ряд із технічними аспектами тендерів. Представляючи команді Міноборони Євгенія Хмару, Володимир Зеленський зазначив, що саме фінансування чи його нестача — чи не найбільший виклик для міністерства.
Так, за інформацією народного депутата, заступника голови податкового комітету Ярослава Железняка, нині Україна отримала лише близько чверті обіцяної партнерами допомоги. Для залучення решти грошей Кабмін має затвердити й подати до парламенту 17 законопроєктів, а Верховна Рада — прийняти щонайменше 24 вже зареєстрованих документів. При цьому за графіком наступна сесія парламенту має відбутись аж у середині наступного місяця.
***
Суспільне зверталось по коментар до заступника міністра оборони Мстислава Баніка, який відповідає за закупівлі. На момент виходу матеріалу Банік коментаря не надав.
