Візити європейських політиків: експертка пояснила, чи захистить дипломатія Україну від РФ

Візити європейських політиків: експертка пояснила, чи захистить дипломатія Україну від РФ

Візити європейських політиків: експертка пояснила, чи захистить дипломатія Україну від РФ
Директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест

У перший тиждень лютого Україну із робочими візитами відвідують прем’єр-міністри Великої Британії, Нідерландів, Польщі та Греції. При цьому під час візитів польського прем’єра Матеуша Моравецького та британського прем’єра Бориса Джонсона 1 лютого були розкриті деталі щодо поглиблення співпраці між Україною, Польщею та Великою Британією. Керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест в ефірі Українського радіо розповіла про підтримку України з боку західних партнерів.

Про військову та дипломатичну підтримку

Як зазначила Шелест, президент Володимир Зеленський заявив, що сьогодні дипломатична підтримка України та обсяг військово-технічної допомоги, яку надають нам партнери, найбільші з 2014 року.

"Такі країни як Литва та Сполучені Штати достатньо давно ухвалили рішення щодо військової допомоги Україні. Питання, в яких обсягах, а також питання між оборонними та летальними озброєннями. Великою зміною було, коли нам відправили перші "джавеліни", тому що це була зброя, яка вважається більш агресивною", — розповіла експертка.

За її словами, для багатьох інших країн було важко зробити цей крок.

"Вони давали багато технічної допомоги, наприклад зв’язок чи бронежилети, тому що окремі політики завжди боялися, щоб це не було використано для наступальних дій з боку України", — зауважила Шелест.

При цьому протягом останніх двох місяців Україна також побачила допомогу з боку Великої Британії та Чехії, а також інших європейських країн, які почали говорити про озброєння, які можна передавати або продавати Україні саме для захисту.

"Тобто вже ніхто не почав говорити про те, що це озброєння України може використати для наступальних дій", ― зазначила Ганна Шелест.

Як зауважила експертка з безпеки, серйозне збільшення кількості російських військ біля українських кордонів почалося ще у квітні минулого року, і тоді Україна звертала на це дуже багато уваги міжнародних партнерів.

"Від деяких ми отримали фразу: "Чому ви істерите?". Коли в листопаді, знову ж таки, почалося нарощування військ, ми вже були спокійнішими, тому що ми дивилися на все це з квітня, а наші партнери звернули на це увагу, і через медіарезонанс ми побачили більше різкої реакції від багатьох країн світу. Тут вже нам почали ставити питання: "Чому ви спокійні?". Тому українці на момент листопада це вже спокійніше сприймали", — пояснила вона.

Про повернення Криму

Шелест нагадала, що президент Росії Володимир Путін заявив, що "в доктринальних документах України написано, що вони хочуть повернути Крим, в тому числі військовим шляхом".

"Це — відверта маніпуляція. Україна ніколи не говорила, що військовими засобами буде повертати будь-які території. Україна постійно наполягає на будь-яких майданчиках, що ми всіма дипломатичними та політичними засобами будемо повертати, але ми ніколи не говорили про будь-які агресивні дії", — наголосила експертка.

За її словами, при цьому є окремі "гарячі голови", які згадували "хорватський сценарій".

"Але не всі "хорватські сценарії" закінчилися добре для їхніх учасників, тому Україна давно це дослідила, і мені здається, що після 2016-го року на високому політичному рівні майже ніколи не говорили про військове повернення Криму", — зауважила Шелест.

Про заяви Бориса Джонсона

Експертка прокоментувала висловлювання прем’єра Великої Британії Бориса Джонсона, який заявив, що 200-тисячна армія України є надзвичайно потужним аргументом, тому російські матері "мають пам'ятати про життя своїх синів".

"Борис Джонсон ― дуже відомий полемік конфлікту, в нього є спроможність яскраво формулювати думки, і британська політична культура трішки інакша щодо дебатів, щодо яскравих висловлювань. Будь-які виступи Джонсона в завжди є з дуже яскравими метафорами, тому в даному випадку його спроможність робити такі лінії щодо матерів ― це не просто політичне визнання, чи може український президент, чи британський політик так сказати".

При цьому експертка оцінила ефективність запровадження нових антиросійських санкцій, про які також згадував Джонсон та керівниця МЗС Великої Британії Ліз Трасс.

"Все ще залишається питання, коли саме накладати санкції і які санкції, щоб вони були дієві. Зараз ми чуємо про обсяги. Скоріш за все, за неофіційними дипломатичними лініями доводиться до росіян, які саме санкції можуть бути введені, але нам дуже важко оцінювати, тому що ми не знаємо цей перелік", — зауважила Шелест.

За її словами, однією з цілей санкцій можуть стати наближені до Путіна олігархи.

"Говорилося про дуже-дуже близьке до Путіна коло російських олігархів, про членів їхніх родин, яких до цього дуже мало чіпали і тільки в окремих випадках", — зазначила Шелест.

Вона нагадала, що все ще обговорюється відключення Росії від міжнародної фінансової системи SWIFT, енергетична сфера й "Північний потік-2".

"Якоїсь конкретики все ж таки немає для того, щоб якісно оцінити ці заяви", ― сказала експертка.

Про телефонну розмову Джонсона з Путіним

Як нагадала Ганна Шелест, Борис Джонсон з невстановлених причин переніс раніше заплановану телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним із 31 січня на 2 лютого.

"Позиція Джонсона по Україні завжди була зрозуміла. Він дуже яскраво виступав по цьому, тому росіянам сумніватися у його позиції не варто було б, хоча і вважалося, що окремі російські олігархи підтримували Джонсона під час виборів, але якихось зв'язків доведено не було", — наголосила вона.

На думку експертки, розмова була перенесена із 31 січня через те, що Джонсона викликали у парламент.

"Вийшов звіт щодо вечірки в його офісі під час карантину, і це зараз шалений скандал в Британії. Деякі депутати намагаються навіть відправити у відставку прем'єр-міністра, і я думаю, що коли росіяни спочатку відмовилися переносити цю розмову ― це був спеціальний дипломатичний крок, аби продемонструвати, що вони подивляться, чи Джонсон залишиться на посаді і чи варто з ним говорити як з прем’єр-міністром", — вважає Шелест.

За її словами, після українського візиту ситуація і настрої можуть змінитись.

"Буде достатньо цікаво спостерігати, які заяви ми побачимо після цього, тому що позиція Британії зрозуміла, і мене цікавить, на що спробує давити російський президент", ― зазначила експертка.

Про перспективи "нормандського формату"

Ганна Шелест скептично налаштовано щодо перемовин у "нормандському форматі".

"Забагато проблемних факторів, які можуть впливати: від позиції Російської Федерації, де ми почули, що, скоріш за все, ми там нічого не вирішимо, до того, що ми вже очікуємо на французькі вибори у квітні", — зазначила експертка.

Вона пояснила, що Російська Федерація ніколи не веде перемовини, коли очікує на результати виборів.

"У даному випадку дуже непередбачувані вибори у Франції. Тому поки що в нас кращого формату немає. Росіяни поки що хоча б якось сприймають нормандський формат. Але очікувати результатів і що це буде великий прорив, я б, мабуть, поки не стала", ― підсумувала Ганна Шелест.

Що відомо

  • У Києві у перший тиждень лютого одночасно перебуватимуть з робочими візитами прем’єр-міністри Великої Британії, Нідерландів, Польщі та Греції.
  • За інформацією The Wall Street Journal, Німеччина відмовилась надати Естонії дозвіл на передачу Україні 122-міліметрових гармат Д-30. Натомість посол Естонії в Україні Каймо Кууск повідомив, що "найближчими тижнями" Естонія передасть Україні протитанкові комплекси Javelin
  • Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький розкритикував рішення Німеччини заблокувати надання Естонією допомоги для України, що включала зброю, вироблену на території ФРН.
  • Естонське посольство повідомило, що Литва, Латвія та Естонія нададуть Україні додаткове озброєння з огляду на нинішню безпекову ситуацію у Європі. За даними Reuters, при цьому США дали згоду урядам на постачання Україні зброї, яку виготовили у Сполучених Штатах.
  • 1 лютого в "Борисполі" приземлився п’ятий літак із військовою допомогою від США. 28 січня прибув четвертий літак із 81 тонною військової допомоги для української армії, а 25 січня — третя партія із сучасним обладнанням і боєприпасами оборонного призначення.
  • Перші два борти з озброєнням прибули в Україну 22 та 23 січня. У посольстві США повідомили, що увесь пакет військової допомоги, який був схвалений президентом Джо Байденом у грудні 2021 року, оцінюється у 200 мільйонів доларів. Зокрема, 23 січня літак доставив зі США в Україну 80 тонн зброї.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди