6 грудня президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду проєкт закону №6394 про економічний паспорт українця. Згідно з проєктом держава створить рахунки для дітей українців, де накопичуватимуться кошти отримані з ренти землі та надр.
Більше про ініціативу розповіли в ефірі Українського радіо старша економістка Центру економічної стратегії Олександра Коломієць та керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
Про досвід інших країн
Як розповіла Олександра Коломієць, фонди, у яких акумулюються гроші від видобутку корисних копалин є в різних країнах світу. Варіантів акумулювання грошей є два: загальний фонд, який належить всім громадянам цієї країни і ці гроші можна використовувати, коли настануть важкі часи. Інший варіант — персоніфіковані рахунки дітей.
Читайте також: Економічний паспорт українця: що пропонує Зеленський. Деталі законопроєкту
Зазначається, такі фонди є у країнах Перської затоки та Норвегії.
Різниця між досвідом інших держав та України в тому, що в інших країнах бюджет є профіцитним, тобто це надлишкові кошти.
Основною причиною виникнення цих фондів в інших державах стало те, що країни постали перед дилемою, куди подіти надлишкові кошти.
Також є схожість із Російською Федерацією, де жінка народжує другу чи наступну дитину і отримує електронний рахунок або так званий "материнський капітал".
Головні засади проєкту закону
Бенефіціарами цієї програми будуть діти, народжені з 1 січня 2019 року. Вони зможуть отримати сертифікат або умовний електронний рахунок, коли їм виповниться 18 років. Тобто на руки гроші не видаватимуть.
Також буде визначений термін, коли можна буде скористатися цим рахунком. Гроші можна буде використати на житло, освіту або переведення на майбутню накопичувальну пенсію. Якщо гроші знадобляться на лікування важких захворювань, їх можна буде зняти достроково.
У законі вказані певні захворювання, у зв’язку з якими можна достроково зняти ці кошти. Є перелік захворювань, однак він не вичерпний. У законі написано "та інші". Можна порадити у законі прописати вичерпний чіткий перелік захворювань, бо будь-яка неточність у законі — це канал, за яким відбуваються спекуляції і потенційні корупційні ризики.
Якщо дитина захворіла у 10 років, накопичену суму змогли зняти на лікування, а коли їй виповнюється 18 років, то у всіх його чи її однолітків є певна сума на рахунку, а вона пережила складну ситуацію і почувається вразливою, хоча нічим не завинила перед державою, яка не змогла забезпечити безкоштовне лікування.
Фондом керуватиме його адміністратор. Спеціальна рада наглядатиме, зберігач зберігатиме активи цього фонду. У законі всі механізми керування фондом прописані дуже докладно. До 18-річчя дитини грошима керуватиме держава і вкладатиме у перспективні проєкти. Ходили попередні розмови, як держава планує розпоряджатися цими коштами. Ймовірно, вона буде їх собі давати в борг.
Про кінцеву суму накопичення
Заявлена сума, яку отримають діти за цієї програмою після свого повноліття, приблизно 10 тисяч доларів. Якщо щороку відраховуватимуть дві мінімальні заробітні плати, то на 18 років за розрахунками і враховуючи невеличку прибутковість, заявлена сума виходить.
Читайте також: 53% українців підтримують впровадження "економічного" паспорта – Рейтинг
Як показує досвід, ймовірно, не всі зможуть використати цей сертифікат. Хтось поїде навчатися за кордон, хто вступить на бюджетні місця, а придбати повноцінне житло за накопичені кошти не вдасться, бо їх буде не достатньо.
Про джерела наповнення фонду
Коли кажуть, що джерелом формування економічних паспортів українців будуть відрахування від надр — це лише упаковка, за допомогою якої "продають" ідею суспільству. Насправді це буде бюджет України. Оскільки бюджет України є дефіцитним, а відрахування від використання надр є одним із потужних ресурсів бюджету України, то якщо цей ресурс буде вилучено на спеціальні цілі, то дефіцит збільшиться і він покриватиметься коштом інших податків. Реальним ресурсом будуть податки всіх, хто їх платить.
Фонд майбутніх поколінь має запрацювати з 2023 року.
Він наповнюватиметься із рентних платежів:
- 70% від зібраної рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році — 3%, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
- 95% від зібраної рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 році — 47,5%, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 95%);
- 100% від зібраної рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 році — 50%, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).
У проєкті державного бюджету на 2022 рік надходження від ренти мають скласти 69 млрд грн. Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме майже 22 млрд грн із розрахунку двох розмірів мінімальної заробітної плати і прогнозної статистики народжуваності.
Про політичні аспекти ініціативи
Як розповів керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній, на папері все "виглядає красиво, але є нюанси".
Українська влада запевняє, що сплачуватиметься рента від так званих олігархів. За дивних обставин у законопроєкті включена до надр залізна руда, але не включена марганцева руда, видобуванням якої займаються люди з іншого табору, які борються з видобувачами залізної руди.
До того ж така ініціатива залишає чимало ображених людей. Адже батьки дітей, які народилися до 2019 року і не матимуть права на економічний паспорт українця, теж хотіли б мати дивіденди від надр. Така ініціатива у дечому б’є і по владі і це можуть використати опоненти і опозиція на виборах.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!