Юлія Федів: "Я не хочу боротися. Я просто хочу створювати країну, в якій хочеться жити"

Юлія Федів: "Я не хочу боротися. Я просто хочу створювати країну, в якій хочеться жити"

Юлія Федів: "Я не хочу боротися. Я просто хочу створювати країну, в якій хочеться жити"

Юлія Федів, перша виконавча директорка Українського культурного фонду, в ефірі Радіо Культура розповіла про виклики і кримінальне провадження проти неї. Чим закінчиться це протистояння?

Юліє, ви написали у Фейсбуці, що відкрито кримінальне провадження: вас звинувачують у нецільовому використанні 57 мільйонів гривень під час роботи виконавчим директором Українського культурного фонду, який ви створили. Таке відчуття, що раптом ми всі перестали розуміти, що відбувається. Чому з'явилося кримінальне провадження, коли УКФ за вашого керування підтримав стільки яскравих і важливих проєктів, які би, можливо, ніколи не отримали фінансування?

Якби я знала відповідь, напевно, не зверталася б з численними листами і до УКФ, і до Міністерства культури та інформаційної політики, і до Державної аудиторської служби з проханням надати пакет документів, з приводу якого відкрито Печерською районною прокуратурою кримінальне провадження.

Ми з юристами чекаємо ще офіційних відповідей. Лише вдалося отримати копію акту Державної аудиторської служби за результатами проведеної ревізії з травня по серпень 2021 року. Ми отримали цю інформацію і цифри про порушення, які Держаудитслужба відповідно до тексту, зазначеного в акті, покладає саме на мене як на директорку, оскільки я підписувала документи, а саме договори із заявниками.

Держаудитслужба має розуміти, що УКФ задумувався як інституція, яка на конкурсних засадах надає державну підтримку у сфері культури, креативних індустрій, а під час ковіду також у сфері туризму. Відповідно, всі проєкти, які заходять на конкурси УКФ, проходять п'ять етапів перевірки.

Це технічна перевірка, яку здійснюють співробітники УКФ, експертний відбір, який проводять незалежні експерти УКФ, проведення переговорів з комісією, яка складається з юристів, фінансистів та проєктних менеджерів. Потім затвердження дирекцією, яка є колективним органом, куди входило п'ятеро людей. Потім схвалення Наглядовою радою, куди входило дев'ятеро людей. А у випадку програми інституційної підтримки культури у часи пандемії документи перевіряли в профільному міністерстві.

Український культурний фонд та Інститут книги як державні установи в екосистемі Мінкульту були безпосередньо виконавцями програм підтримки інституцій у сфері культури, креативних індустрій і туризму. І тому саме ця програма передбачала ще також останній етап, а саме – відкриття фінансування Міністерством культури. УКФ надсилав офіційні листи з переліком проєктів, кведів, сум Міністерству культури. І лише після перегляду листа і всіх договорів Міністерство відкривало фінансування. Тобто тут взагалі було дуже багато етапів перевірки. Відповідно, я думаю, що Державна аудиторська служба мала перевіряти всі ці протоколи, інструкції і, відповідно, логіку. Також ці порушення, які, на думку Держаудитслужби, були допущені, насправді теж не корелюються з бюджетним кодексом України.

Закидають звинувачення про невідповідність кведів.

У Держаудитслужби було питання лише до того, що код економічної класифікації, який відповідає сфері культури, креативних індустрій, є другим в переліку. Що це таке? Це статистичний показник. Якщо ти фізична особа-підприємець, коли ти реєструєшся в ЄДР і в податковій ти визначаєш напрямки своєї діяльності, ці напрямки діяльності і вважаються кодами економічної класифікації – кведами. Відповідно, якщо ти працюєш, до прикладу, у сфері кіновиробництва і паралельно проводиш там тренінги, навчання, то в тебе може бути і квед, який пов’язаний безпосередньо з виробництвом кінофільмів, і квед, який пов’язаний зі здійсненням освітньої діяльності, і квед, який пов’язаний з продажем різних товарів. Але це не відміняє твою основну сутність як організації, яка працює у сфері креативних індустрій.

Відповідно, прив’язка лише до того, що в переліку кведів напрямку культури креативних індустрій був присутній, але не перший в списку, а другий, – це вузьке сприйняття дійсності.

Тому що, знову ж нагадую, було декілька етапів перевірки. Якраз завдання експертів було перевірити, чи справді ця організація, яка подається на конкурси Українського культурного фонду, працює у сфері культури, креативних індустрій і туризму.

Для цього потрібно було переглянути діяльність організації протягом останніх двох років, проєкти, які вона реалізовувала, а також організація надавала статут. І лише читаючи і бачачи весь пакет документів, комісія з переговорів уточнювала інформацію, якої не вистачало. І лише на базі всього комплексу інформації приймалося рішення.

Так що ж вам інкримінують? Що квед стоїть не на першому, а на другому місці? Із цього робиться висновок, що 57 мільйонів пішли не туди?

Якщо читати визначення, які зазначені в акті, то так. Там артикулюються, що у зв’язку з тим, що договір був підписаний виконавчим директором, то винною в розтраті державних коштів або в нецільовому використанні державних коштів треба вважати колишнього керівника. На мою думку, трактування є некоректним.

По-перше, немає нецільового використання, по-друге, всі проєкти проходили декілька етапів перевірки, і факт підписання не є окремим етапом цієї перевірки. Так, зрозуміло, якщо проєкт пройшов декілька етапів перевірки, тоді уже підпис — це як фінальна фіксація попередньо прийнятих рішень колективних.

Ну і знову ж таки, згідно з бюджетним кодексом, це теж не є нецільовим використанням коштів, але менше з тим, наразі це лише акт.

По факту УКФ як державна установа міг написати заперечення на акт. І тільки після заперечень Державна аудиторська служба вже формує припис або висновки, тобто, які дії потрібно здійснити відповідно до зазначених в акті здійснених на їхню думку порушень. То наразі ми звернулися з юристами з листом до Державної аудиторської служби, до Українського культурного фонду з проханням надати копію заперечень, якщо вони були надані, і копію цього висновку, щоб розуміти, до чого закликає в кінці кінців Держаудитслужба. Наразі від Держаудитслужби ми отримали відповідь, що у зв’язку з тим, що прокуратурою відкрито кримінальне провадження, це таємниця слідства і вони не можуть нам надати копію цих документів.

Від УКФ поки що ми не отримали копію заперечень і копію припису, маємо надію, що найближчим часом отримаємо.

У зв’язку з тим, що ми маємо акт, в якому згадане моє ім’я, ми не будемо з юристами це замовчувати, будемо максимально медійно висвітлювати.

Справа Українського культурного фонду — не особиста справа проти мене. На мою думку, УКФ — це був прецедент переходу від командно-адміністративного розподілу коштів у сфері культури зі сторони профільного міністерства до прозорої конкурентної системи, коли можна було на сайті УКФ побачити, хто подається на конкурси.

На кожному етапі всі реєстри були публічними. Ти розумів, пройшов ти технічну перевірку чи не пройшов, пройшов ти експертну перевірку чи не пройшов, отримати висновки експертів. Так можна було критикувати ці висновки, не погоджуватися з ними, але ти розумів, чому проходиш або не проходиш, чому отримав ту чи іншу кількість балів. Так само протоколи і рішення дирекції і Наглядової ради можна було побачити на сайті УКФ. Умови були для всіх рівні.

І це був прецедент, коли вперше держава більшу кількість державних коштів давала на підтримку розвитку незалежного сектору культури та креативних індустрій. І я вважаю, що ці норми, які були прописані культурними дієвцями в стратегії культури 2020–2025, реалізовані в законі про Український культурний фонд, і протягом трьох років ми намагалися їх реалізувати на практиці в заснуванні Українського культурного фонду.

І тому наразі, створюючи справу (проти Федів, — авт.), цей прецедент, можливо, буде прийнято як заклик до скорочення прозорих процесів. І якщо справді наступним кроком буде зміна конкурсних процедур УКФ і зменшення прозорості і зрозумілості, як держава розподіляє кошти платників податків, то це негативний прецедент. А другий пункт — це заклик, який нещодавно ми чули і від президента України, і від інших провладних політиків про те, що є криза кадрів, що ніхто не хоче йти на державну службу. І цей прецедент, який наразі відбувається, він негативно вплине на імідж державної служби. Бо я не знаю, чи молоді люди захочуть йти на державну службу, розуміючи, що як би чесно і важко вони не працювали, все дуже легко очорнити. Тому що реформа судової системи і правоохоронної системи, на жаль, не відбулася.

Ми намагалися зв’язатися з директором УКФ Владиславом Берковським, щоби він прокоментував ситуацію. На жаль, не відгукнувся. Але отакі бюрократичні невелички нестиковки, які дозволяють роздути проблему до масштабу нецільового використання коштів, — на них треба звертати увагу. Тому що це дійсно може бути певним інструментом. Юліє, а як коментує і реагує на ситуацію Міністерство культури?

Наразі я не перебуваю в контакті з Міністерством, тому, можливо, якась реакція є на рівні УКФ, але це краще питати у співробітників УКФ. Але на початку року, коли виникло це питання і воно було підняте Спілкою концертних індустрій, тоді Міністерство зайняло позицію Спілки. І підтримали ніби незалежне культурне середовище, яке побачило якесь порушення в діяльності Фонду. Але, на жаль, на той момент Міністерство не організувало жодної зустрічі з керівництвом УКФ, не було ніяких офіційних листів профільного міністерства з проханням надати роз’яснення, не було здійснено ніякої перевірки профільним міністерством, хоча вони мають можливість зробити аудит підзвітних інституцій. Тобто ніякої комунікації не було.

Концертна індустрія звинуватила УКФ у порушеннях при видачі грантів. Що відбувається?

Що ви думаєте робити далі?

Якщо справа дійде до суду, буду захищатися. Але маю надію, що досудове слідство покаже беззмістовність обвинувачень, тому що є факт того, що це не є нецільовим використанням коштів.

Чи думаєте ви позиватися про захист честі та гідності?

Звичайно. Для мене дуже важлива моя репутація, репутація команди, яка три роки працювала на побудову державної інституції, і не лише команда Фонду. Дуже багато людей дотичні до ініціації ідеї створення Українського культурного фонду. Як я вже зазначила, це культурна спільнота, яка створила стратегію 2020–2025 років. Це депутати Верховної ради, які готували закон до голосування. Це профільне міністерство часів Нищука Євгена Миколайовича, які теж були дотичні до створення закону про УКФ і безпосередньо державної інституції.

Український культурний фонд — надбання в першу чергу громадян України. Бо державна служба існує за рахунок коштів платників податків. Відповідно, потрібно зберегти цінність, яку несе в собі УКФ як феномен. Тому будемо робити все можливе з юристами і з культурною спільнотою, і не тільки з культурною спільнотою, тому що знову ж таки, на жаль, питання, які зараз виникають під час конкурсів на посади керівників державних інституцій, дискредитують інститут Наглядових рад у державних установ. Це не лише питання сфери культури, це питання і інших сфер суспільно-політичного життя.

Я не хочу боротися. Я просто хочу створювати країну, в якій хочеться жити. І для того, щоби хотіти жити в Україні, потрібно змінювати правила гри. Якщо я не могла змінити правила гри, перебуваючи на посаді в державній установі, тому що стара система насправді просто випхнула, не захотіла змінюватись, тоді ми будемо змінювати систему зі сторони громадянського суспільства.

Ваш пост у Фейсбуці закінчується тим, що якби ви знали, чим це закінчиться, то все одно пішли б на створення Українського культурного фонду. Це не гучні слова?

Ні, бо вважаю, якщо ми з вами – люди, які справді люблять свою країну, хочуть в ній жити, хочуть її розвивати, — не будемо жертвувати або інвестувати свій час, свої знання в розбудову державних інституцій, державних процесів, не важливо, чи ти працюєш в органах державної влади, чи в громадському секторі, то хто?

І тому після Українського культурного фонду я пішла працювати в громадський сектор, і саме в медіа середовище, тому що вважаю, що медіа є четвертою гілкою влади в нашій країні, і вони формують наше світосприйняття. Тому наразі я працюю директором "Громадського телебачення", і ми теж працюємо над переосмисленням, над зміною стратегії інституції.

На фінал нашої розмови, пані Юліє, запитаю, чи є проєкти УКФ, які у вас викликають особливу гордість?

На мою особисту думку, найбільше досягнення — це кроссекторальність. Тому що ми, коли розробляли стратегію УКФ на перші три роки, хотіли, щоби в українському суспільстві виникло розуміння, що культура є базисом, на якому формуються інші сфери суспільного життя. І коли я чую про проєкти за підтримки УКФ від людей, які безпосередньо не працюють у сфері культури, а працюють у сфері економіки, безпеки, соціальної роботи, молодіжної роботи, мені здається, це основне досягнення Фонду, коли ми культуру почали виводити з бульбашки.

За прикладом УКФ вже створено молодіжний фонд Міністерства молоді і спорту, ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів. Ці два фонди запустять свою роботу вже на початку 2022 року і за принципами і цінностями УКФ будуть функціонувати. Це регіональні і обласні фонди. У Львові прийнято міською радою постанову про створення міського фонду культури. Зараз йдуть переговори у КМДА про створення схожого фонду. Тобто ми стали гарним прикладом.

Що відомо

  • Юлія Федів — колишня виконавча директорка Українського культурного фонду. Вона створила інституцію, однак відмовилася від переобрання. Це пов'язано з тим, що 10 березня "Спілка концертної індустрії України" звинуватила УКФ у порушеннях власних правил при видачі грантів по програмі, яка йшла з ковідного фонду. Спілка концертної індустрії з'явилася за місяць до оголошення своїх звинувачень на адресу УКФ.
  • У звіті Держаудитслужби про використання коштів, направлених на боротьбу з пандемією COVID-19, зазначено, що по програмі інституційної підтримки УКФ використав 3,85 млн грн в нецільовому напрямку, 792 тисячі грн з порушенням власних інструкцій, ще 62 млн грн з наданих на розподілення фондом не було використано. Загалом на програму було виділено 581 млн грн.
  • 1 квітня у Юлії Федів закінчився трудовий контракт в УКФ. На перших виборах виконавчого директора Фонду жоден кандидат не переміг, бо не отримав 5 голосів. Хоча найбільшу кількість голосів — 4 — отримала маловідома Анастасія Рагімова. Під час другого конкурсу переміг директор Центрального державного кінофотофоноархіва України ім. Г.С.Пшеничного Владислав Берковський.
  • Під час виборів голова наглядової ради Михайло Захаревич заявив про відставку. Його на цій посаді замінила Лариса Мудрак, яка звільнилася через півтора місяця після призначення.
  • У липні член Наглядової ради УКФ Юрій Артеменко був обраний виконувачем обов’язків Голови Наглядової ради УКФ.
  • У вересні Федів повідомила, що відкрито кримінальне провадження про нецільове використання 57 млн гривень УКФ.
  • У жовтні Державне бюро розслідувань зареєструвало колективну заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення з боку Державної аудиторської служби, членів Наглядової Ради Українського культурного фонду Олександра Сусленського та Юрія Артеменка та представників громадської організації "Спілка концертної індустрії України" з метою отримання контролю над УКФ та бюджетними коштами.

Читайте більше

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше