Мати Тереза — всесвітньо відома католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лавреатка Нобелівської премії миру за 1979 рік та канонізована свята в католицькій церкві.
Упродовж усього свого життя вона працювала із сиротами, хворими та жебраками, відкрила місії допомоги знедоленим у більш ніж 100 країнах світу та була відомою за своєю діяльністю у місті Колката Колката — місто в Індії, раніше відоме за написанням "Калькутта", що є ближчим до варіанту вимови англійською мовою. У 2001 році місцевий уряд вирішив змінити назву міста на "Колката", що відповідає бенгальській вимові назви.в Індії.
В українському сегменті соцмереж інтерес до особи матері Терези зріс після того, як українські співачки alyona alyona та Jerry Heil на нацвідборі до "Євробачення-2024" представили пісню Teresa & Maria. Хоча багатьом пісня сподобалася й одразу увійшла до топу прослуховувань, її критикують за згадки матері Терези, оскільки не всі дослідники вважають її благочинницею.
Ще за життя Терези деякі журналісти стверджували, що жінка возвеличувала "культ страждань", а в її "будинках для тих, хто помирає", не надавали необхідної медичної допомоги. Та активно про це почали говорити у 2000-х роках — після рішення Ватикану проголосити черницю святою.
Суспільне Культура розповідає біографію матері Терези, причини її всесвітньої популярності та наводить різні оцінки діяльності черниці.
Хто така мати Тереза
Справжнє ім'я матері Терези — Аньєза (або Аґнес) Ґондже Бояджіу. Вона народилася в Скоп'є (нині — столиця Республіки Північна Македонія). У 18 років Аньєза покинула дім, вступивши до місіонерської організації. В Ірландії вона вивчила англійську мову і 1929 року відправилася до Індії, де стала послушницею монастиря Дарджілінг у Гімалаях.
Згодом Аньєза прийняла обітниці черниці, обравши собі ім'я Тереза на честь Терези з Лізьє, покровительки місіонерів, і стала викладати в монастирській школі в Східній Колкаті. Хоча їй подобалося навчати дітей, вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. Між тим у 1943 році місто пережило великий голод, а ще за кілька років почалися запеклі сутички між індусами й мусульманами, що спичинило ще більше страждання й смертей.
Мати Тереза розпочала працювати серед знедолених у 1948 році: "Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри".
Спочатку вона заснувала школу, а незабаром почала піклуватися про голодних і хворих. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі, а згодом і по всьому світі.
Всесвітньою її слава стала завдяки британському репортеру Малькольму Маґґеріджу — в 1969 році він зняв документальний фільм "Щось прекрасне для Бога", а в 1971-му написав однойменну книгу. Під час роботи над фільмом Маґґерідж пережив релігійне навернення, а також стверджував, що бачив позаземне сяйво від матері Терези, яке нібито додало чіткості плівковим кадрам, які мали бути темними, бо знімалися в приміщенні "Будинку вмираючих" у Колкаті. Подальший розголос цієї історії сприяв створенню образу святості Терези та її популярності.
Після смерті мати Тереза була канонізованаКанонізація — офіційне визнання і проголошення вищою церковною владою людини святою з внесенням її до списку святих із призначенням певного дня для святкування її пам'яті, найчастіше дня її смерті чи мученицької кончини. як свята Тереза з Калькутти. Папа Іван Павло II після її відходу в 1997 році навіть не став дотримуватися п'ятирічного періоду очікування, прийнятого в католицизмі перед зарахуванням до лику блаженних. За рекордно короткий термін Тереза була оголошена блаженною, що означає перехідний ступінь до святості, а в 2007 році її канонізували.
Використання образу матері Терези в попкультурі
Образ матері Терези вже давно вийшов з поля дискусії виключно про благодійність та права людини. Він також став частиною історії культури та попкультури зокрема.
5 вересня, День матері Терези, є державним святом в Албанії. 2013 року Генеральна Асамблея ООН оголосила річницю її смерті Міжнародним днем благодійності. На честь матері Терези названі музеї, університети, собори, а також міжнародний аеропорт Албанії. А у 2010 році Індійська залізниця представила Mother Express — новий поїзд, названий на честь матері Терези, на честь сторіччя від дня її народження.
Про неї знято чимало документальних біографічних фільмів, зокрема вже згадане "Щось прекрасне для Бога" (1969) Малькольма Маґґеріджа, "Ангел пекла" (1994) Крістофера Гітченса, короткометражки від уряду Індії "Мати століття" (2001) і "Мати Тереза" (2002), "Мати Тереза: Немає більшої любові" (2022) Девіда Нальєрі.
Сама мати Тереза за життя з'явилася в індійському християнському телесеріалі Bible Ki Kahaniyan, який транслювався на початку 1990-х років. Вона представляла епізоди, говорячи про важливість біблійної звістки.
Щодо художнього кіно — про неї зняті стрічки "Мати Тереза: В ім'я бідних Бога" (1997) Кевіна Коннора, телесеріал "Мати Тереза з Калькутти" (2003) та "Листи" (2014) Вільяма Ріада. Існує також аргентинський мюзикл Teresa, la Obra en Musical (2004), заснований на житті матері Терези.
У комедійному реп-серіалі на YouTube Epic Rap Battles of History, створеному Найсом Пітером та Епіком Ллойдом, мати Тереза змагалася із Зиґмундом Фрейдом у реп-батлі.
В анімаційному фільмі "Душа" (2020) Мати Тереза ненадовго з’являється як одна з наставниць.
Кадри з матір'ю Терезою з'являються у кліпі Майкла Джексона 1988 року "Людина в дзеркалі", її образ є в американському комедійно-сатиричному мультсеріалі "Ґріффіни".
Коли з'явилася критика діяльності матері Терези та за що її критикують
У 1994 році журналісти Крістофер Гітченс і Тарік Алі створили критичний документальний фільм про Терезу під назвою "Ангел пекла", а згодом Гітченс написав книгу "Місіонерська поза: Мати Тереза в теорії і на практиці". Він значною мірою спирався на розповідь Арупа Чаттерджі — британського письменника індійського походження, який працював в одному з благодійних будинків Терези.
За словами журналістів, Ватикан закрив очі на сумнівні способи догляду за хворими матері Терези, її неоднозначні політичні контакти, підозріле управління величезними сумами грошей, які вона отримувала, та категорично негативні погляди на аборти, контрацепцію та розлучення. Ось основні претензії до діяльності матері Терези:
- Культ страждань. Журналісти стверджують, що мати Тереза вважала, що хворі повинні страждати, як Христос на хресті. Крістофер Гітченс наводить її цитату: "Є щось прекрасне в тому, щоб бачити, як бідні приймають свою долю, терплять її, як Христові Страсті. Світ багато виграє від їхніх страждань". У франкомовному журналі досліджень релігії та науки Religieuses також припускають, що підхід черниці до догляду за хворими полягав у прославленні людських страждань замість їхнього полегшення.
- Позиція щодо розлучень, абортів і контрацепції. У своїй промові на церемонії вручення Нобелівської премії мати Тереза сказала, що аборти є "найбільшою загрозою миру в усьому світі", також вона мала догматичні погляди щодо розлучень і протизаплідних засобів.
- Дружба з диктаторам і гроші від осіб із заплямованою репутацією. Мати Терезу критикують за те, що вона приймала гроші від диктатора Жана-Клода Дювальє з Гаїті, також у 1990 році вона вшанувала пам'ять і поклала вінок до могили албанського комуністичного диктатора Енвера Ходжі. Згадують також випадок, коли вона виступила на захист засудженого за шахрайство американського фінансиста Чарльза Кітінга — вона назвала його "другом бідних" і "щедрим жертводавцем".
- ПрозелітизмПрозелітизм — дії, спрямовані на навернення прихильників одного віросповідання до іншого. Інколи — силуване навернення у свою віру.. У кількох джерелах стверджують, що черниці Терези хрестили хворих, які вмирали, не викликаючи швидку допомогу, надаючи приорітет приготуванню до смерті за християнським обрядом.
- Неналежні умови утримання в лікарнях. Лікарі, які відвідували "будинки для вмираючих", якими керувала мати Тереза, спостерігали антигігієнічні умови й дефіцит догляду, їжі та знеболювальних.
У 2002 році ВООЗ висловлювала занепокоєння тим, що в закладах "Місіонерів милосердя" може поширюватися туберкульоз, оскільки інфікованих не розділяли. Медична преса, зокрема "Ланцет" і "Британський медичний журнал" публікували критичні звіти про лікування Терези в закладах, також академічне канадське дослідження знайшло недоліки в "її досить сумнівному способі догляду за хворими".
Існують свідчення працівників "Місіонерів милосердя", що пацієнтів лікували без знеболювальних засобів і за допомогою шприців, які використовували повторно, просто промивши водою. За їхніми словами, ці "лікарні" для бідних були не більше ніж складами людей, в яких важкохворі лежали на матах, іноді по 50–60 осіб у кімнаті. Їхні хвороби зазвичай не діагностували, харчування було недостатнім, а санітарні умови –жахливими. Там майже не було кваліфікованого медперсоналу, здебільшого черниці.
При цьому, зазначають журналісти, коли мати Тереза сама потребувала лікування, "вона отримала його в сучасній американській лікарні". Варто зауважити, що кардіолог Тарун Прахарадж, який лікував Терезу в 1993 і 1996 роках, захищає її від звинувачень у тому, що вона шукала собі дорогого лікування, стверджуючи, що медична допомога в США "була рішенням її лікарів".
У той самий час сестра Мері Према П'єрік, колишня генеральна настоятелька "Місіонерів милосердя", заявляла, що будинки матері Терези ніколи не мали на меті замінити лікарні, а були радше "домівкою для тих, кого не прийняли в лікарні… Але якщо їм потрібна була лікарня, ми повинні доставити їх до лікарні, і ми це робимо". Сестра Пірік також заперечила твердження про те, що мати Тереза навмисно культивувала страждання, і підтвердила, що метою її ордену було полегшити страждання.
Вплив матері Терези
Навіть ті, хто критикує діяльність матері Терези, визнають силу її надзвичайної репутації."Ймовірно, вона надихнула багатьох гуманітарних працівників, чиї дії справді полегшили страждання знедолених і усунули причини бідності та ізоляції, — зазначає професор університету Монреаля Серж Ларіве, який разом з колегами аналізував матеріали про діяльність матері Терези. — Однак висвітлення матері Терези в ЗМІ могло бути трохи більш суворим".
Крістофер Гітченс, автор книги "Місіонерська поза: мати Тереза в теорії і на практиці", визнає, що немає жодних доказів того, що мати Тереза використовувала гроші від пожертвувань для отримання особистої вигоди: "Принаймні в цьому вона стоїть окремо від більшості сучасних богослужителів і телевізійних євангелістів. Гроші, можливо, допомогли її діяльності в Калькутті розширитися до «місіонерської багатонаціональної компанії», але умови в її «будинках» навряд чи є розкішними — справді, вони надто суворі", — говорив Гітченс. Також він стверджував, що амбіції матері Терези не були матеріальними "у звичайному розумінні цього терміну, але її метою було встановлення культу аскези та страждання".
Правозахисниця і письменниця Марі Марсель Текаекара в колонці для The Guardian пише, що вона "не в захваті від ідеї святості матері Терези, але, незважаючи на свої помилки, Тереза забирала вмираючих людей з вулиць Колкати. Більше ніхто так не робив".
Текаекара виросла у Колкаті через дорогу від монастиря матері Терези і пам'ятає черницю до того, як вона стала відомою. Дівчина була однією з багатьох католицьких дітей, які волонтерили в притулку Терези для покинутих дітей.
Вона згадує: "Абсолютно нічого не відбувалося без дозволу матері Терези. Усіх дуже засмучувало те, що черницям заборонили навіть охолоджений сік у спекотний літній день. Молоді сестри проходили милі під палючим сонцем, часто босоніж, розпеченими тротуарами, тому що мати Тереза наказала це робити. Будучи 12-річною, я ненавиділа цю несправедливу, дрібну автократку".
Перелом настав несподівано, пише Текаекара. Одного разу, вже дорослою, вона натрапила на непритомного чоловіка на вулицях Колкати. Не розуміючи, чи він досі живий, вона побачила неподалік черниць у синьо-білих сарі й побігла до них. Черниці миттєво зреагували, надали йому допомогу та викликали швидку, розповідає правозахисниця.
Правозахисниця підсумовує, що вона не може з чистим сумлінням критикувати жінку, яка збирала людей із брудних тротуарів, щоб дати їм можливість померти з гідністю — більше ніхто цим не займається.
Текаекара стверджує, що суспільство має поставити запитання: "Чому ми все ще маємо світ, де потрібна мати Тереза?", і цитує найвидатнішого поета Індії Рабіндраната Тагора: "Де розум безстрашний і високо піднята голова, нехай прокинеться моя країна в це небо свободи, мій батьку". "Свята Тереза уявляла, що такий світ можливий", — пише правозахисниця.
Текст уперше опубліковано 18 січня 2024 року.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
