8 квітня у світі відзначається Міжнародний день ромів. Засновниця фонду "Чіріклі" ("пташка") Зола Кондур розповіла, як живуть представники цієї спільноти в Україні, звідки з’являються стереотипи про ромських чоловіків та жінок та чому не варто ототожнювати цілу етнічну групу з діями окремих осіб.
За її словами в ефірі Українського радіо, нині існує чимало факторів, які посилюють чи створюють стереотипи про ромів.
"По-перше, це незнання ромської культури та історії та певні страхи, які породжені цими невеликими знаннями про ромів. Також, мабуть, причиною є й певна ізоляція, в якій проживає більшість ромського населення в Україні", — вважає експертка.
На її думку, ця ізоляція не зовсім підтримується ромами: з одного боку, є дуже традиційні громади, які живуть відокремлено і в певному сенсі ізольовано від більшості нашого суспільства. Але є й традиційні громади, але хотіли б бути включеними в українське суспільство, але їх не сприймають.
"У нас в Україні досі є маленькі міста, в яких ромів не пускають в кав’ярні, публічні місця. В мене був випадок два роки тому, коли я приїхала на Закарпатті на зустріч з ромською громадою і запросила ромських жінок і чоловіків в конференц-зал у готелі, який ми орендували. Коли адміністраторка побачила, що це ромська громада, вона прибігла і сказала, що в них в місті є свої закони й за ними роми не можуть ходити в публічні місця. Йдеться, наприклад, про ресторани, кав’ярні, готельні конференц-зали. В нас була дуже довга і неприємна дискусія, але таке є. Мені було дуже боляче бачити, що коли я запросила людей на кава-перерву, то офіціанти одягли рукавички, щоб прибирати посуд, з якого люди їли", — розповіла Кондур.
Читайте також: Вимога компенсацій і невизнання влади. Як у Чехії стерилізували ромських жінок у XX столітті
Чи скоюють роми злочини
Разом з тим, ромська правозахисниця зауважила, що людям варто зрозуміти, що не існує народу, який можна ототожнювати з криміналом, а злочини скоюють певні люди.
"У пресі дуже часто пишуть узагальнення на кшталт "всі цигани — крадії". В Україні проживає близько 400 тисяч ромів і вони не можуть всі бути злодіями й крадіями. Є дуже багато ромів, які працюють кожного дня, сплачують податки, живуть у квартирах і сусіди іноді навіть не знають, що це роми. Вони вже настільки включені в суспільство і ведуть такий спосіб життя, що люди їх не помічають", — пояснила Кондур.
Експертка вважає, що українці помічають лише дуже невелику частину ромів, які скоюють правопорушення, так само як будь-хто з українського суспільства в цілому. Про цю невелику групу пишуть, постійно зазначають етнічне походження цих людей і тим самим посилюють негативне ставлення до народу в цілому. На її думку, це — нав’язані стереотипи, а в ЗМІ вони використовуються для підняття рейтингу.
Правозахисниця зауважила, що роми дуже страждають від людей, які скоюють певні злочини, що пізніше ускладнює життя всього ромського народу.
"Ми абсолютно проти певної безкарності. В ромських правозахисних організацій є дуже чітка позиція: будь-яка людина, яка порушила закон, має нести відповідальність", — запевнила Кондур.
Читайте також: Пандемія коронавірусу посилила дискримінацію ромів в Україні – доповідь ООН
Де живуть роми
Кондур розповіла, що, всупереч стереотипам, більшість ромів в Україні ведуть осілий спосіб життя, а ромів, що мандрують, в Україні практично немає.
"Є певні групи ромських родин, які об'єднуються і їдуть в певні міста, де створюють стихійні ромські поселення. Але це не так романтично, як кочівля, яка була 400-500 років тому", — сказала експертка.
За її словами, йдеться про трудову міграцію, яка притаманна й українському суспільству, коли люди їдуть за кордон чи в інше місто в пошуках кращої роботи. Так само і роми переміщуються у рамках України в пошуках роботи, тому що багатьом з них дуже складно отримати роботу. Причини різні: або немає освіти, або немає досвіду, або є певна дискримінація, коли не хочуть брати ромів на роботу через їхнє етнічне походження.
"Коли створюються такі стихійні поселення, то люди намагаються жити разом. Є люди, які жебракують, але є й ті, які працюють. Коли роми приїжджають в певне місто, там є організації чи окремі люди, які надають їм роботу. Тобто приїзд ромів не означає, що вони там скоюють якісь крадіжки або інші речі, які ускладнюють життя людям, які живуть навколо", — наголосила правозахисниця.
Читайте також: Як пандемія вплинула на дотримання прав людини. Думка експерта
Вона розповіла, що зараз такі стихійні поселення є на Львівщині, де проживають роми, але вони там працюють на певних господарствах чи інших установах, а не жебракують.
"Також те, що вони там живуть, не означає, що там постійно є сміття. У нас був досвід, коли в Дарницькому районі Києва було таке стихійне поселення і в нас була спроба з Дарницькою РДА налагодити життя людей в цьому поселенні, щоб там не було сміття, щоб вони могли працювати, а діти пішли в школу. Це надзвичайно складно організувати", — запевнила Кондур.
За її словами, зі сміттям було простіше, тому що вони приїжджали, разом прибирали, ставили там контейнери, вивозили їх. Складнощі були з тим, щоб працевлаштувати ромів, і з тим, щоб діти ходили до школи. За рік-півтора стався підпал цього поселення.
Наостанок вона звернула увагу на те, що дуже багато в таких ситуаціях залежить не лише від ромського населення, а й місцевих органів влади та людей, які проживають поряд. Так, в іншому поселенні у Голосіївському районі люди сказали, що роми можуть тут жити, але не можуть заходити в магазини, користуватися публічним транспортом і виходити за межі своїх поселень.
Читайте також
Дослідник та поет Януш Панченко: "Вираз через музику природний для ромів, а через літературу – ні"
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
