Вимога компенсацій і невизнання влади. Як у Чехії стерилізували ромських жінок у XX столітті

Вимога компенсацій і невизнання влади. Як у Чехії стерилізували ромських жінок у XX столітті

Вимога компенсацій і невизнання влади. Як у Чехії стерилізували ромських жінок у XX столітті David Gaberle

Чеський парламент обговорює законопроєкт про грошову компенсацію ромським жінкам за примусову стерилізацію у другій половині XX століття.

Так, The Guardian розповіло історію соціальної працівниці Олени Горолової, якій був 21 рік, коли вона народила другого сина й у пологовому залі медсестра дала їй підписати якісь документи.

"Лікар сказав мені, що мені потрібно буде народжувати через кесарів розтин, інакше я ризикую здоров'ям своїм та дитини. Мені було так боляче. Я була не в змозі думати про те, що підписувала", — сказала вона.

З'ясувалося, що тоді Олена несвідомо підписала згоду на стерилізацію.

Досі чеський уряд офіційно не визнавав і не компенсував циганським жінкам, таким як Горолова, проведену урядом програму стерилізації. Програма почалася у 1970-х роках і була офіційно скасована у 1993 році. Невідомо, скільки жінок постраждали. Водночас Європейський центр з прав ромів повідомляв, що сотні жінок систематично стерилізувалися протягом 1990-х років, а останній випадок був зафіксований у 2007 році.

Нині у парламенті Чехії запропонували законопроєкт, який дозволяє жертвам примусової стерилізації звертатися з проханням про матеріальне відшкодування. Законопроєкт 2019 року про виплату потерпілим у розмірі 14,1 тисячі доларів так і не був ухвалений.

Роми є найчисельнішою нацменшиною у Чехії, їх населення становить понад 250 тисяч.

Олена ГороловаDavid Gaberle

Олена Горолова

Олена дізналася, що її маткові труби були остаточно розірвані після процедури, лише коли лікарі повідомили їй, які папери вона підписала. Вона розповіла, що заплакала, коли дізналася, що операція незворотна.

"Я завжди хотіла мати маленьку дівчинку. Я не розуміла, що таке стерилізація. Я ніколи про це не чула. Я відчувала себе жахливою і нікчемною. Мій чоловік був дуже злий на лікарів, але також і на мене. Він думав, що я якось влаштувала це, не сказавши йому. Багатодітність — одна з основних цінностей ромської культури. Мені було соромно і мене зрадили лікарі, яким я довірила своє життя", — розповіла жінка.

За словами Олени, їй знадобилося кілька років, щоб цілком прийняти те, що трапилося. Вони з чоловіком намагалися знайти відповіді в місцевому відділі соціального захисту, але клерки, з якими вони говорили, "були грубими", і "ніхто не спромігся поговорити" з ними. У 2004 році вона знайшла групу жінок зі схожими історіями.

"Мені було набагато краще знати, що я не одна в цій боротьбі, це також дало мені стимул чинити опір", — ділиться жінка.

Група зажадала від держави офіційних вибачень, а також фінансової компенсації. Олена також виступала в ООН у 2015 році.

Видання зазначає, що попри постійний міжнародний тиск, мало що було зроблено для відновлення справедливості. ООН, Європейська комімія проти расизму та нетерпимості та Рада Європи лише засуджували бездіяльність чеського уряду та вимагали ухвали закон про компенсацію.

"Чеська держава несе 100% відповідальність, оскільки вона дозволила ліцензованим лікарям стерилізувати жінок без їх згоди. Ця спроба геноциду циган була універсальною процедурою. Деяким жінкам соціальні працівники обіцяли грошову винагороду, тоді як іншим казали, що їх дітей заберуть, якщо вони не підкоряться", — каже американська правозахисниця і письменниця Гвендолін Альберт.

Інші жінки, як Горолова, дізнавалися про те, що трапилося пізніше.

"Це часто пояснювалося як одна з форм контролю над народжуваністю. Одна жінка, з якою я розмовляла, не усвідомлювала, що з нею сталося. Вона зрозуміла лише через сім років після цього. Вона думала, що їй зробили кесарів розтин і їй встановили внутрішньоматкову спіраль", — каже Альберт.

Вона зазначає, що Чехія не має офіційних даних про те, з ким це сталося, оскільки ніколи не визнавало це проблемою. Експерти вважають, що стерилізація була "частиною ширшого соціального наративу, спрямованого на дискримінацію, ізоляцію і викорінення ромського населення".

Зазначається, що зусилля по боротьбі з расизмом були підірвані зневажливими зауваженнями політиків, зокрема чеського громадського правозахисника Станіслава Кречека, який казав, що громада ромів накликала на себе дискримінацію. Водночас постраждалі ромські жінки вважають, що їх родини заслуговують на компенсацію.

Що відомо

  • Ситуація із забезпеченням прав ромської громади погіршилася після запровадження заходів боротьби з пандемією. Також посилилась їх дискримінація.

Читайте також

Південна Корея зобов'язала Японію відшкодувати секс-рабство під час Другої світової

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди