1 квітня в Україні розпочався весняний призов. Згідно з рішенням уряду, до строкової військової служби мають залучити 14 246 людей, з яких до ЗСУ — 6,5 тисяч, до Нацгвардії — 4,6 тисячі, до Держприкордонслужби — 2,5 тисячі, а до Державної спеціальної служби транспорту — 600 людей.
Під час медичної комісії у військкоматі кожного призовника оглядає хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, оториноларинголог, стоматолог, дерматолог. А за наявності медичних показань — лікарі інших спеціальностей. Вимоги до стану здоров'я залежать від військ, за якими розподіляють призовників.
Водночас українським військкоматам украй важливо виконати план. Суспільне поспілкувалось із тими, хто отримав висновок "придатний" за наявних проблем зі здоров'ям, які несумісні зі службою в арміїї, а також розпитало правозахисників про те, як захистити свої права у такій ситуації. Деякі імена у матеріалі змінені задля безпеки героїв.
"Знайдемо тобі окуляри"
Андрій (ім'я змінене) має хронічний бронхіт, плоскостопість та зір -3,5. Зниження зору обох очей Андрій отримав унаслідок численних травм голови, коли потрапив у полон до бойовиків самопроголошеної "ЛНР". Звільнили Андрія за обміном. Навесні у 2018 році він отримав запрошення до одного з київських військкоматів.
"Під час весняного призову мене як військовозобов'язаного відправили з роботи пройти медкомісію і сказали, що до армії мене не заберуть. Уперше дійсно було все добре: я пройшов комісію і поїхав. Коли мене запросили вдруге, на медкомісії сказали: "Ти придатний, давай на пункт збору", — розповів чоловік.
Згідно з довідкою експолоненого, йому було рекомендовано виключити важкі фізичні навантаження. Тому чоловік уточнив у військкоматі, хіба беруть з таким зором на службу.
"Вони кажуть: "Та нічого страшного, знайдемо тобі окуляри", — цитує Андрій відповідь співробітників установи.
Андрій розповідає, що його привели до клініки при військкоматі задля перевірки зору, де дали направлення, яке підтверджувало проблеми з рогівкою ока.
"Ішлося про те, що будь-який фізичний контакт (удар по голові або на кшталт того) може призвести до того, що я взагалі втрачу зір. У військкоматі це все не враховували. Мене одного на автобусі відвезли до пункту збору на розподілення. Там я мав залишатися, довідки не враховувалися", — поділився Андрій.
Читайте також: Військкомат та абітурієнти. Як отримати відстрочку
"Кажуть стріляти, а ти нічого не бачиш"
Денис (ім'я змінене) також має проблеми із зором. У 2017 році чоловіка відправили на службу до ЗСУ із зором -5. Він каже, що за час служби в армії зір впав до -6.
"Коли проходиш обстеження у військкоматі, ти ходиш по кабінетах. Я пішов до окуліста. У мене на той час був зір -5, я бачив, мабуть, перших дві смужки, з таким зором до армії брати не повинні. Але мені сказали: "Придатний", — розповів Денис.
Чоловік розповідає, що звернувся до керівника військкомату та представників лікарської комісії, які роблять остаточний висновок, однак це не подіяло.
"Їм же байдуже, вони набирають усіх. Це коли на контракт беруть, тоді проходиш медичне обстеження добре. Там все ретельно перевіряють. А коли на строкову службу — скажу чесно, там всім все одно. Їм треба набрати людей для статистики", — вважає чоловік.
На службі Денис зіштовхнувся зі складнощами через зір: "Коли вам дають автомат і кажуть "стріляй на 300 метрів", а ти нічого не бачиш, то це "весело". Просто стоїш, стріляєш з автомата, смикаєш його, не бачиш нічого".
Окуляри йому не подобається носити, але після року служби довелось купити. Каже: змусили керівники – саме тоді чоловік почав заступати у наряди й потрібно було "далеко бачити".
Читайте також: Косове, Сербська Країна, Сьєрра-Леоне. Історії українців, які служили в миротворчих місіях ООН
Як часто таке трапляється
Отримати коментар Міністерства оборони щодо точної статистики подібних ситуацій непросто: пресслужба відомства два тижні ігнорувала запит Суспільного, телефоном відправила до Генштабу, Генштаб — до Сухопутних військ, а останні — до Медичних сил чи міських рад. Водночас Медичні сили також направляли усі запитання щодо лікарських комісій військкоматів до Сухопутних військ.
Урешті у Сухопутних військах підтвердили: подібні випадки є, звернень і скарг багато. Водночас точних даних або статистики порушень з боку представників медичних комісій немає.
"Фіксували порушення, й неодноразово, й хабарі брали представники медичних комісій, була справа, але точної цифри у нас немає. Знаємо, що були випадки", – повідомили Суспільному в пресслужбі Сухопутних військ.
Юристка громадської організації "Юридична сотня" Наталія Шумінська повідомила Суспільному, що на гарячу лінії організації під час проведення чергового призову регулярно звертаються молоді люди, які хочуть оскаржити свою придатність до служби, отримати відстрочку чи звільнення та цікавляться, яким чином вони можуть це зробити.
"Такі звернення не є надто частими, адже наша гаряча лінія більше відома серед військовослужбовців контрактної служби, бо спеціалізується саме на допомозі учасникам АТО/ООС, тому призовники звертаються до нас в рази рідше, ніж особи, які уклали контракт, але непоодинокі випадки таких звернень завжди є під час проведення чергового призову — приблизно 5-10 осіб на період", — повідомила юристка Суспільному.
За її словами, і відстрочка, і звільнення від служби оформлюються виключно за рішенням призовної комісії на підставі проведеної військово-лікарської експертизи. Після медичного огляду призовника виноситься постанова військово-лікарської комісії, яку можна оскаржити.
"На практиці таке інколи відбувається, бо не всі призовники погоджуються із рішеннями лікарів, хтось із них вважає, що останні недостатньо добре дослідили їхній стан здоров’я і вони мають право на відстрочку чи звільнення", — повідомила Шумінська.
Водночас президент Українського медичного клубу, та лікар-практик Іван Сорока розповів Суспільному, що, згідно з дослідженнями організації, 80% дітей шкільного віку важко переносять фізичні навантаження, а диспансеризація і ведення пацієнтів з серцево-судинною патологією, за його словами, в Україні знаходиться на вкрай низькому рівні.
80% дітей мають порушення постави й такий самий відсоток — порушення органу зору. З них уперше про це під час медогляду дізнаються близько 40% дітей. "Тобто діти думають, що вони бачать добре, але насправді вони мають проблеми з органом зору", — уточнив лікар.
Читайте також: Зеленський підписав указ про зниження призовного віку до 18 років
За його словами, також є велика кількість патологій шлунково-кишкового тракту, нервової системи, психічні розлади, проблеми опорно-рухового апарату й дихальної системи.
Читайте також: Захищають Україну, творять та розвиваються. Військові
Ризики для життя
За словами Івана Сороки, призовні комісії мають ретельно підходити до хлопців призовного віку, аби убезпечити їхнє здоров'я, оскільки військова служба — це психоемоційні й фізичні навантаження. Часто — екстремальні, тому у нинішній системі мають бути певні зміни. Сорока вважає, що, аби мати велику кількість активних і здорових призовників в Україні, треба проводити роботу, починаючи з перших років життя дітей.
Лікар зазначив, що якщо людина потрапляє у складні психоемоційні умови й умови з підвищеним фізичним навантаженням, то тоді можна отримати серйозні ускладнення наявних проблем зі здоров'ям. Наприклад, недіагностовані вади серця, певні хронічні захворювання в екстремальних умовах можуть вийти у фазу загострення.
"Безумовно, це є ризиком для життя і здоров'я наших громадян призовного віку", — підкреслив президент Українського медичного клубу.
Сорока також розповів, що загалом здоров'я призовників в Україні погіршилося. Аби виправити цю ситуацію, необхідно створювати умови для адекватного медичного обслуговування дітей і підлітків, а також займатися профілактикою хвороб – дбати про умови здорового життя й харчування та інвестувати у програми фізичної культури й спорту для дітей у рамках меднагляду.
Крім того, потрібно розуміти, що діти перебувають в умовах хронічного психоемоційного стресу, тож слід розвивати програми витривалості, аби у майбутньому вони були підготовленими до служби у Збройних силах.
Читайте також: Рада схвалила законопроєкт про новий вид військової служби та реформу військкоматів
Війна і армія по контракту
Керівник військових програм центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначив у коментарі Суспільному, що кількість людей, яких призивають, складає до 10% від загального призовного потенціалу.
"Під призов потрапляють 5-10% від всього призовного потенціалу. Тому людей вистачає, а от навчених людей і готових стати у стрій — це інше питання", — сказав він.
Він зазначив, що військові сили йдуть шляхом створення оперативного резерву:.
"Тобто людей, які відслужили, які були на фронті. Це найбільш цінний кадровий потенціал, який Україні потрібен, особливо в ситуації, що склалася", — вважає Сунгуровський.
За його словами, контрактна армія перспективніша, але не в умовах війни й призов плюс контракт залишається найптимальнішим варіантом у нинішніх умовах. Але про повний перехід на контракт нині не йдеться.
"Ніхто таке питання не ставить. Ба більше, багато західних країн переходять на змішану модель", – додав він.
Читайте також: Міноборони: Росія готує провокації та розширює військову присутність в ОРДЛО
Як захистити свої права, якщо стан здоров'я не дозволяє йти в армію
Наталія Шумінська пояснила, що згідно з положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних силах, якщо призовник не згодний із висновками лікарів, а також у разі виникнення спірних питань щодо контролю за об'єктивністю висновків медиків за рішенням штатної військово-лікарської комісії призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.
Шумінська розповіла, що загалом існує досудовий і судовий порядок оскарження постанов комісії. Згідно з досудовим порядком, постанови комісії районного (міського) військового комісаріату переглядаються комісією військового комісаріату Криму, областей чи Києва. Постанови будь-яких військово-лікарських комісій можуть переглядатися Центральною військово-лікарською комісією.
"Слід додати, що будь-яка постанова військово-лікарської комісії може бути оскаржена в судовому порядку. Оскарження рішення військово-лікарської комісії у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України", — пояснила юристка.
На збірному пункті організовується опитування на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці. За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, шпиталізація, повторний огляд спеціалістами й приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку. За організацію і проведення цієї роботи відповідає особисто військовий комісар.
Крім того, вже у збірному пункті проводиться контрольний медичний огляд, де уточнюють відсутність протипоказань за станом здоров'я для відправки до військових частин. Контрольних оглядів загалом два: перед прийняттям призовників та перед відправкою їх до військових частин.
Шумінська повідомила, що також на збірному пункті проводиться флюорографічне обстеження органів грудної клітки, якщо раніше не було проведено. У разі виявлення гострих захворювань, травм, інших станів мають ухвалити рішення про шпиталізацію, ізоляцію, направлення на медичний огляд лікарями — спеціалістами медичного відділення збірного пункту тощо. Якщо у призовника виявляють захворювання, яке перешкоджає проходженню строкової військової служби (перелік таких захворювань тут), він повертається до військового комісаріату для організації лікування, а за наявності показань — шпиталізується у відповідну лікарню. Його документи повертаються до військового комісаріату на повторний розгляд районної призовної комісії.
Водночас слід пам'ятати, що рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного одужання, але не більше одного року, з наступним переоглядом. Після закінчення року, якщо захворювання не вилікуване, приймається остаточне рішення. Якщо у людини виявлені невиліковні захворювання або фізичні недоліки (вади), вони визнаються непридатними до військової служби.
Читайте також
"У нас бійців з ПТСР ніхто не рахував". Військовий психолог розповів, як спілкуватися з ветеранами
Депресія та суїцидальні настрої на карантині — як виявити та попередити. Поради психологів
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
