За експосадовця ПриватБанку внесли заставу — ВАКС

За експосадовця ПриватБанку внесли заставу — ВАКС

Оновлено
За експосадовця ПриватБанку внесли заставу — ВАКС Facebook / Владимир Яценко

За колишнього першого заступника голови правління "ПриватБанку" Володимира Яценка, якого підозрюють у причетності до розтрати понад 136 мільйонів гривень, внесли заставу.

Як повідомила Суспільному речниця ВАКС Олеся Чемерис, за Яценка була внесена застава у повному обсязі, як це визначено в ухвалі, тобто 52 млн 210 тис. гривень.

"Заставу внесло товариство з обмеженою відповідальністю. Особа, яка внесла цю ухвалу отримає довідку від суду про внесення у повному обсязі та з цією довідкою вона направляється до місця, де утримується особа. Пред'являє її структурі яка здійснює виконання рішення слідчого суді. І тільки після цього вона, особа, яка утримується, може бути вільна", - зазначила вона.

За словами адвоката підозрюваного Ігоря Барсученка, він наразі не знає, звідки були отримані такі кошти.

"Хто саме вніс - я не володію такою інформацією. У разі якщо застава внесена, то це години. Скільки саме годин не знаю", - зазначив він.

Як повідомляла Спеціалізована антикорупційна прокуратура, 25 лютого Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро та обрав Яценку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 52 млн 210 тис. гривень.

Обвинувачення вимагало залишити його під вартою із можливістю внесення застави, співставною із сумою заподіяної шкоди, тобто 136 мільйонів.

"Прошу клопотання задовольнити й застосувати до Яценка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів. Визначити Яценку заставу у розмірі 136 мільйонів 899 тисяч 350 гривень", – сказав прокурор на судовому засіданні.

Під час засідання він зауважив, що Яценко може намагатися переховуватись від органів досудового розслідування і суду. Зокрема, він зазначив, що Яценко має житло у Відні та володіє достатніми матеріальними активами, щоб переховуватись за кордоном. Окрім того, обвинувачення переконане, що підозрюваний може чинити тиск на свідків у справі.

Сторона обвинувачення інкримінує Яценку та іншим підозрюваним вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Під час судового засідання прокурор у справі наполягав, що Яценко пішов на злочин свідомо.

Слідство вважає, що підозрювані вдавалися до махінацій із депозитними договорами та індексацією коштів. При цьому прокурор заявив, що окрім Яценка, колишнього голови правління банку Олександра Дубілета та екскерівниці одного з підрозділів Олени Бичихіної до злочину причетні й інші поки що не встановлені особи, у тому числі й серед співробітників банку.

За словами прокурора, за звинуваченнями Яценку може загрожувати від 7 до 12 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади та займатися певними видами діяльності на 3 роки, а також із конфіскацією майна. Зокрема, йому інкримінують ч. 5 ст. 191 ККУПривласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою.

22 лютого 2021 року Володимир Яценко намагався залишити Україну на приватному літаку у напрямку Відня, вилетівши з Дніпра. Однак, за наявною інформацією, НАБУ звернулося до Державіаслужби й літак посадили в аеропорту "Бориспіль", після чого детективи бюро вручили Яценку підозру.

Як повідомлялося раніше, детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру трьом колишнім співробітникам "ПриватБанку" у розтраті понад 136,89 мільйона гривень. Серед підозрюваних опинилися ексголова правління, колишній перший заступник голови правління банку, а також екскерівниця одного з підрозділів ПАТ КБ "ПриватБанк", яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов'язаній страховій компанії.

За даними слідства, підозрювані у грудні 2016 року за день до визнання "ПриватБанку" неплатоспроможним на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 мільйона гривень на користь страхової компанії, пов'язаної з  кінцевими бенефіціарами "ПриватБанку". На момент націоналізації "ПриватБанку" посаду голови правління обіймав Олександр Дубілет. Ще однією фігуранткою справи є Олена Бичихіна.

Що відомо

  • Націоналізація "ПриватБанку" була проведена 18 грудня 2016 року через проблеми з платоспроможністю.
  • Справу, пов’язану з процедурою bail-in, 16 березня розглядав ще й Високий суд Англії та Уельсу. Зокрема, цей суд розглядав обмін зобов’язань ПриватБанку за євробондами, випущеними у 2010 та 2013 роках (ці облігації купили колишні власники ПриватБанку та пов’язані з ними особи). Високий суд ухвалив рішення на користь ПриватБанку та дозволив йому не платити борг колишнім власникам.
  • Кабінет міністрів України зареєстрував у Раді проєкт закону про зміни до банківського законодавства щодо збанкрутілих та націоналізованих банків.
  • Верховний Суд зупинив виконання ухвали Печерського суду про стягнення 350 мільйонів доларів із ПриватБанку до закінчення касаційного провадження у справі.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди