24 вересня Шевченківський районний суд Києва зобов'язав Державне бюро розслідувань розпочати кримінальне провадження щодо втручання в діяльність судді Кропивницького апеляційного суду Ірини Олексієнко. Вона 15 липня 2024 року в складі колегії суддів ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу розвіднику Роману Червінському, яке дало змогу внести за нього заставу й звільнити з-під варти.
Про це написали на своїх сторінках у Facebook адвокати Романа Червінського Костянтин Глоба та Андрій Йосипов.
У дописі Костянтина Глоби йдеться про те, що суддя "відкрито в процесі під аудіозапис заявила про вчинення щодо неї впливу у справі Червінського зі сторони прокуратури та СБУ".
Повідомлення про втручання в діяльність Ірина Олексієнко надіслала Вищій раді правосуддя 1 серпня. Його опублікували на сайті Ради. У скарзі йдеться зокрема про спостереження працівниками Служби безпеки України за будинком судді, нею та її дітьми.
Андрій Йосипов написав, що рішення щодо розслідування суд ухвалив за заявою захисту. З його слів, справу мають розслідувати за статтями 376 "Втручання в діяльність судових органів" та 364 "Зловживання владою або службовим становищем".
Речниця Кропивницького апеляційного суду Юлія Марус в коментарі Суспільному сказала, що Ірина Олексієнко не готова поки коментувати рішення Шевченківського суду, оскільки не ознайомилась з ним.
У висновку Вищої ради правосуддя йдеться про те, що перевірка інформації з повідомлення судді не виявила ознак будь-якого незаконного впливу, тиску a6o втручання у її діяльність під час моніторингу способу життя, про який суддю повідомили.
"Обставини, повідомлені суддею, не створюють ризиків під час здійснення правосуддя, а тому не можуть розцінюватися як здійснення впливу чи тиску на суддю з метою перешкодити виконанню нею професійних обов'язків, спонукання до ухвалення певного судового рішення, та не містять ознак, які б викликали потребу у вжитті Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності судді та авторитету правосуддя".
Крім того, начальник пресофісу Вищої ради правосуддя Володимир Гуржи розповів Суспільному, що представники ради беруть участь у судових засіданнях лише коли позиваються безпосередньо до цього конституційного органу.
Суспільне надіслало інформаційні запити в Службу безпеки України (СБУ) та Офіс Генерального прокурора, щоб дізнатись їхню позицію в справі.
У відповіді тимчасового виконувача обов'язків начальника обласного управління СБУ Тараса Козлова на інформаційний запит Суспільного йдеться про те, що обласне управління не отримувало інформації про тиск на суддю апеляційного суду.
"При цьому в управлінні відсутні відомості про отримання такої інформації Службою безпеки України".
У відповіді управління інформаційної політики Офісу Генерального прокурора написали, що, згідно з даними системи електронного документообігу органів прокуратури України, повідомлення судді Ірини Олексієнко про втручання в її діяльність в Офісі не зареєстроване.
"Також інформуємо, що прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора до Шевченківського районного суду міста Київ на судове засідання 24 вересня для участі у розгляді справи, якою зобов’язали Державне бюро розслідувань розпочати кримінальне провадження щодо втручання в діяльність судді, не викликались, у судовому засіданні участі вони не брали. Відповідна ухвала суду в Офіс не надходила.
Справу Червінського районний суд Кропивницького почав розглядати 12 квітня 2024 року. До того засідання відбувались у Києві.
Хто такий Роман Червінський
Роман Червінський народився 2 грудня 1974 років у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Він працював у спецслужбах та розвідці, має звання полковника, відомий участю в кількох гучних операціях. Одна з них — затримання російських бойовиків ПВК "Вагнер" в липні 2020 року. В Україні ця операція мала кодову назву "проєкт "Авеню".
У липні 2020 року бойовики збиралися летіти над Україною на літаку турецьких авіаліній рейсом "Мінськ-Стамбул". Цей літак, за задумом української розвідки, мав примусово сісти в Києві начебто через погане самопочуття одного з пасажирів (насправді представника СБУ), і "вагнерівців" би затримали. Натомість в останній момент перед вильотом найманців заарештували в Білорусі й видали Росії. В Україні з цього приводу виник скандал.
Романа Червінського та його керівника в Головному управлінні розвідки Василя Бурбу звільнили з посад. В інформаційному полі України з’явився термін "вагнергейт" (гейт — суфікс, який використовують в англійській мові для назви політичних скандалів за аналогією з Вотергейтським скандалом в США 1972-1974 років). Червінський і Бурба в розмові з журналістами припускали, що був витік інформації від української влади, на рівні Офісу президента, через що операція провалилася.
У травні 2021 року при Верховній раді створили Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих протиправних дій влади в цій справі. 15 листопада комісія заявила, що не знайшла підтверджень витоку інформації. А 17 листопада проєкт Bellingcat оприлюднив розслідування, у якому йдеться про те, що президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.
З початком повномасштабної війни Червінський повернувся на службу, та не в Головне управління розвідки, а в керівництво військової частини Сил спецоперацій Збройних сил України. Там він і долучився до операції з вербування російського пілота.
У чому СБУ звинувачує Червінського
Як повідомляє видання "Українська правда", ідея операції загалом належала цивільному айтівцю. Потім до її реалізації приєдналися працівники спецслужб, серед яких був Роман Червінський. Пілот начебто погодився на співпрацю й мав прилетіти на аеродром Канатове.
23 липня 2022 року організатори операції приїхали його зустрічати, але пілот не прилетів. Натомість російська армія почала обстрілювати ракетами. За словами начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрія Райковича, тоді загинули двоє працівників відомчої охорони трансформаторної підстанції та військовий, поранень зазнали 19 людей. Крім того, були знищені два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга зазнала значних пошкоджень.
За інформацією речника СБУ Артема Дехтяренка, Служба безпеки й Головне управління розвідки не давали своєї згоди на проведення цієї операції, тому Червінський діяв на власний розсуд. Російські спецслужби розкрили план українських організаторів, а пілот одночасно вів перемовини з Червінським і співпрацював з російськими спецслужбами. Саме таким шляхом, як стверджує СБУ, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі Канатове особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків.
СБУ висунула підозру Романові Червінському за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану", що карається позбавленням волі на строк від восьми до 12 років.
Що каже Червінський про звинувачення проти себе
Роман Червінський вважає справу сфальсифікованою. За його словами, всі свої дії він погоджував з керівництвом, усі заходи в межах операції санкціонували голова СБУ Іван Баканов та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
На його думку, причина справи проти нього — політичне замовлення. Він вважає це помстою за "вагнерівців" — а саме через оприлюднення у 2021 році інформації про зраду на рівні Офісу президента.
Як Червінського випускали з кропивницького СІЗО
15 липня після восьмигодинного засідання у Кропивницькому апеляційному суді Романові Червінському змінили запобіжний захід. Суд погодився випустити ексрозвідника під заставу 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
16 липня благодійний фонд лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка вніс потрібну заставу, але Червінського того дня не відпустили через оформлення документів.
Роман Червінський вийшов з СІЗО 17 липня.
