Сільгоспвиробники Кіровоградщини від початку 2026 року подали 444 заявки на отримання державної компенсації за купівлю агротехніки вітчизняного виробництва. За цим показником область лідирує в Україні. Торік аграрії регіону оформили майже пів тисячі таких звернень. Державна програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки працювала до повномасштабного вторгнення. У березні 2024 року уряд повернув її, щоб стимулювати вітчизняне машинобудування та допомогти фермерам оновити парк техніки в умовах війни.
Про це Суспільному розповіла керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
За її словами, Кіровоградщина щороку в лідерах за заявками і за сумами виплат на отримання державної компенсації за купівлю агротехніки вітчизняного виробництва.
«444 заявки, це понад 500 видів різної техніки, загальна її вартість — 370 мільйонів гривень. Аграрії отримали 76 мільйонів компенсації за закуплену вітчизняну техніку».
Хто може отримати компенсацію
Торік аграрії області оформили пів тисячі звернень на 390 мільйонів гривень. Розмір компенсації такий:
- аграрії, у яких 80% і більше земель розташовані на територіях бойових дій, можуть отримати 40% вартості агротехніки та обладнання українських виробників;
- інші сільгосптоваровиробники — 25% вартості техніки.
Техніка має бути в офіційному переліку вітчизняної техніки та обладнання на сайті Міністерства економіки. Сума виплат на одного покупця не може перевищувати 86 мільйонів гривень за рік, пояснила Валерія Фурманова.
«По-перше, треба з'ясовувати, чи є та сама техніка в переліку. Звертати увагу на вартість її в каталозі, тому що буває, що здорожчують матеріали, і виробник може поставити вищу вартість, але компенсація надається до 25% на ту вартість, яка зазначена в переліку. Звертатися можна до банків, з пакетом документів, які потім перераховують гроші на рахунок підприємства».
Що потрібно для отримання компенсації
На сьогодні у переліку — 14 400 позицій від 166 українських заводів-виробників. Компенсація надається за сільськогосподарську техніку та обладнання, що містять не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для отримання компенсації сільгоспвиробник повинен бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі. Програма є взаємовигідною для виробників та покупців агротехніки, сказав голова громадської організації «Комітет економістів України» Андрій Новак.
«Для аграріїв важливим залишається доступ до кредитних ресурсів. Після підвищення облікової ставки Національного банку кредити для бізнесу стали дорожчими. При обліковій ставці 16% річних у банках кредит можна взяти під 25–28%. Велике питання, чи можуть аграрії в сьогоднішніх важких умовах війни, постійних додаткових втрат і збитків дозволити собі брати кредити під 25% і більше».
За його словами, інші пільгові програми, зокрема, компенсації при купівлі сільськогосподарської техніки, зменшуються у своїй ефективності.
«Тому що взагалі, щоб взяти будь-яку техніку, як правило, це береться не шляхом купівлі 100% вартості, а шляхом кредитування».
Андрій Новак вважає, ставку при кредитуванні потрібно знизити до 14% і вирішити це питання на рівні домовленостей між урядом і Національним банком України. Це сприятиме більш ефективному використанню програми компенсації за техніку вітчизняного виробництва. До кінця року держава виділила на цю програму 1 мільярд 800 мільйонів гривень.
Як фермери використовують компенсацію
Фермер Василь Зубенко має в обробітку 400 гектарів землі, вирощує пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу і ріпак. Фермерує з 2019 року. Розповів, одразу після створення господарства скористався державною програмою часткової компенсації вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки.
«Коли почали підшукувати техніку, почули про державну компенсацію 25%. Тому зупинилися на вітчизняній техніці. Пощастило, що у Кропивницькому є багато підприємств, які виробляють доволі сучасну техніку. На той момент наше створене господарство потребувало грошей. І ті відсотки, які держава повернула, стали в нагоді для виплати зарплат і придбання посівного матеріалу».
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення скористатися програмою не міг, її призупинили й поновили у березні 2024 року. Тоді знову купив техніку українського виробництва.
«Найперше — це сівалка, культиватор. Просапна сівалка, зернова сівалка, розкидувач добрив.»
Цьогоріч купував вітчизняну техніку у березні та квітні й отримав 60 тисяч гривень компенсації.
«Через два місяці ми отримали компенсацію. Затримок не було. Якраз гаряча пора, посівна. Гроші витратили на зарплати».
Виробники збільшують обсяги виробництва
До програми часткової компенсації вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки долучилися від її започаткування державою, сказав комерційний директор компанії з Кіровоградщини Валерій Кольцов.
«З початку масштабного вторгнення вона припинила свою діяльність, у 2024 році відновилася. Ми знову подали свої дані, в перелік внесли всю необхідну техніку. І з 2024 року активно нею користуємося».
За його словами, завдяки програмі щороку збільшують виробництво.
«Завдяки програмі і аграрій задоволений, він швидше компенсує собі вартість і покращує своє виробництво. І ми, як виробники, збільшуємо робочі місця, тим самим даємо змогу нашій економіці зростати».
Агротехніку виготовляють протягом 23 років, сказав комерційний директор. Це посівна та ґрунтообробна техніка. Всього 170 найменувань. У компанії після відновлення програми компенсацій попит на техніку зріс. За минулий рік виробництво культиваторів, плугів, сівалок та іншого обладнання збільшили на 60 одиниць. Зростання виробничих потужностей дозволило створити 10 нових робочих місць на підприємстві. Купують техніку й сільгоспвиробники з прифронтових областей, де рішенням уряду компенсують 40% вартості.
«Цьогоріч купували з Харківщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини. І всі подавалися на компенсацію. Ми всіх намагалися скоординувати, оскільки вони отримують 40% компенсації вартості. Тому всім надавали необхідні документи».
Не всі аграрії користуються програмою
Керівник господарства з Кропивницького району Сергій Німенко має в обробітку півтори тисячі гектарів землі. Купує агротехніку вітчизняного й закордонного виробництва. Сказав, державними програмами підтримки не користується.
«В довоєнні часи я користувався. Нині не співпрацюємо з державою в отриманні кредитів. Це наша принципова позиція. Під час війни держава повинна всі гроші направляти на забезпечення оборони і безпеки країни. Але кожен має ухвалювати свої рішення, я нікого не звинувачую. Вважаю, що держава має допомагати постраждалим в зоні бойових дій, де росіяни нанесли дуже серйозні збитки, де згоріли поля, техніка, склади з зерном».
На його думку, натомість на державному рівні потрібно розробляти інші логістичні шляхи реалізації українського збіжжя, враховуючи ситуацію із зменшенням експорту вирощеної агропродукції через постійні обстріли російськими військами портів Одеси.
«Логістикою держава повинна зайнятися першочергово і терміново. Якщо не виходить через порти, потрібно через сусідні країни створити логістичні суходольні порти, щоб ми могли продавати продукцію. Ну, хай не за світовими цінами, які, до речі, зараз зросли на продовольчу аграрну продукцію, а щоб ми могли продавати хоча б на 80-90% від її вартості».
За його словами, нинішня ситуація вже призводить до реальних збитків навіть за умов гарного врожаю. Якщо проблема з експортом зберігатиметься кілька років, це може позначитися на прибутковості аграрного бізнесу.
