Проєкт BellingcatІнтернет-видання, засноване 14 липня 2014 року британським журналістом і блогером Еліотом Хіггінсом. Проєкт займається журналістськими розслідуваннями про зони військових дій, використовуючи метод аналізу даних з відкритих джерел. оприлюднив розслідування, присвячене спецоперації України з перехоплення літака з бойовиками ПВК Вагнера. За даними журналістів, президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.
Водночас в ОПУ відкинули звинувачення у тому, що операція зірвалася через перенесення дати та пояснили затримання "вагнерівців" на території Білорусі посиленою роботою білоруської контррозвідки напередодні президентських виборів.
Про те, що Зеленський та Єрмак хотіли відкласти проведення спецоперації журналістам-розслідувачам розповів ексначальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба. Він був одним зі старших офіцерів, які відповідали за проведення операції.
За його словами, змінити дату запропонував Андрій Єрмак, оскільки до цього Зеленському вдалося домовитися з Росією про припинення вогню на Донбасі. Як розповів ексрозвідник, Єрмак наполягав, що якщо Україна проведе спецоперацію за графіком, то режим припинення вогню навіть не почнеться.
Водночас журналісти відзначили, що не мали можливості перевірити чи була така розмова, а в Офісі президента не надали їм коментарів щодо цього.
Як відзначили розслідувачі, спецоперація мала завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до мінського аеропорту, операцію було "перенесено" після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ.
При цьому Бурба наголосив, що попереджав про те, що затримати спецоперацію неможливо, оскільки це призведе до втрати довіри з боку найманців або до виникнення підозр у білоруських чи російських контррозвідувальних служб. Тоді в ОПУ попросили затримку у хоча б чотири дні, щоб перемир'я набуло чинності. Тоді виліт і захоплення найманців перенесли на 29 липня 2020 року.
Водночас як відзначив у коментарі Суспільному головний редактор видання "Insider" Роман Доброхотов, Бурба допускав, бажання перенести операцію в ОПУ може бути пов'язане зі ставленням до нього особисто.
"За його версією це могло бути пов'язане навіть не так з побоюванням Зеленського та Єрмака зірвати перемир'я з Росією, як можливо з особистою ворожістю до самого Бурби. І небажанням зробити з нього такого героя, який тріумфально заарештував найвагоміших вагнерівців. За кілька днів буквально після цього перенесення він був звільнений. Він також сказав, що підозрював злив інформації", — розповів журналіст.
Він також відзначив, що журналістам не вдалося дізнатися, чи КДБ Білорусі самостійно з'ясувало, що на їхній території перебувають "вагнерівці", чи їм хтось це "підказав".
"Тут головне те, що операція підтверджена. Ви пам'ятаєте, скільки разів нам говорили всі: і президент, і керівники спецслужб, і голова Офісу про те, що її не було, і ТСК говорила з самого початку. Тепер ми вже бачимо, що операція все ж таки була і нам говорили неправду. А все інше то вже нюанси операції, які стали відомі Bellingcat", — відзначив у Суспільному член ТСК парламенту Роман Костенко ("Голос").
Що кажуть в ОПУ
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк відкинув звинувачення у тому, що ОПУ хотів відкласти затримання найманців і заявив, що їх заарештували в Мінську тільки завдяки роботі білоруської контррозвідки.
"Що ми бачимо зараз в тексті Bellingcat? Тільки слова кількох відставників, щодо яких самі розслідувачі Bellingcat спеціально вказують, що їм не вдалося незалежно верифікувати сказане. До цього насправді нічого додати. Бо якщо це просто слова – можна сказати все що завгодно. Затримання вагнерівців у Білорусі сталося внаслідок абсолютно зрозумілої механіки – напередодні виборів в Білорусі був значно посилений контррозвідувальний режим. Це було просто неминуче – що вони побачать, хто заїхав на їхню територію і відреагують", — заявив він.
Подоляк також наголосив, що переговори про встановлення тиші на Донбасі були окремим процесом.
"Це був окремий процес, який модерувався окремо від усіх процесів в розвідці та спецслужбах. Дійсно, Андрій Єрмак відповідав за переговори про тишу. Але пан Єрмак не відповідає за роботу розвідки і тим більше не керує будь-якими оперативними процесами", — відзначив радник Єрмака.
Хто такий Василь Бурба
Василь Бурба (1978) — генерал-полковник Збройних сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 15 жовтня 2016 по 5 серпня 2020 років).
Під час війни на сході України, з травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України, був куратором від Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Координував роботу всіх оперативних груп контррозвідки СБУ в зоні проведення АТО.
15 жовтня 2016 року, у віці 38 років, призначений начальником Головного управління розвідки. Змінив на цій посаді Валерія Кондратюка. Член Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
Як готувалася спецоперація
За даними журналістів, українська розвідка вивчала "вагнерівців" з 2014 року, а підготовка спецоперації тривала з 2018-го. Окрім того, ще у 2018 році Державна служба розвідки дізналася, що після повернення до Росії найманці залишаються без роботи і вирішила, що цим можна скористатися.
Також українські спецслужби зібрали інформацію про методи вербування, ротацію бойовиків між групою Вагнера та іншими ПВК, про їхню взаємодію з ФСБ та ГРУ, тощо.
До вересня 2019 року спецслужба зібрала персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість із яких воювали на сході України у період між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі особливо цікавими були кілька десятків людей, причетних до військових злочинів.
Для того, щоб під виглядом вербування затримати найманців, розвідники мали створити підставну приватну військову компанію, правдоподібне міжнародне завдання та переконливого куратора проєкту, який зображував би представника російських спецслужб.
Після закінчення підготовки та аналізу даних про найманців, які підписалися на запропоновану розвідникам "роботу", Служба безпеки створила список з 28 осіб, серед яких були бійці, які брали участь у вирішальних боях під Іловайськом та Дебальцевим, бойовики, що збили у червні 2014 року український військово-транспортний літак під Луганськом та найманці, які можуть бути свідками збиття малазійського Боїнга МН17. До списку також було додано бійців, не причетних до подій в Україні, щоб не було зайвих підозр.
За планом "обрані" мали опинитися в Україні унаслідок примусової посадки літака, який прямував з Мінська до Стамбула, через загрозу вибуху, не повідомляючи при цьому пасажирів про зміну траєкторії польоту та надзвичайну ситуацію.
Зеленський схвалив план у липні 2020 року, але вже вкінці цього ж місяця підтримав її відтермінування.
Що відомо
- 29 липня 2020 року біля Мінська затримали 33 членів ПВК "Вагнера".
- Україна заявила, що серед "вагнерівців" було 28 осіб, причетних до військових злочинів на Донбасі і СБУ зібрала достатньо доказів. Офіс генпрокурора направив до Білорусі офіційний запит про екстрадиційний арешт затриманих "вагнерівців". Відповідь ОГПУ не отримав.
- За тиждень після українського запиту Білорусь віддала 32 "вагнерівців" Росії. В Офісі президента сприйняли це "з прикрістю". Пізніше Путін назвав розміщення "вагнерівців" у Білорусі "спецоперацією США".
- У СБУ та в Головному управлінні розвідки спростували свою причетність до підготовки цієї спецоперації, а керівник Офісу президента України Андрій Єрмак назвав заяви "спланованою дезінформацією". 14 вересня 2020 року біля будівлі Верховної ради влаштували акцію з вимогою створити тимчасову слідчу комісію для розслідування справи "вагнерівців".
- Пізніше лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко заявив, що санкціонував проведення операції українських спецслужб із затримання бійців так званої приватної військової компанії "Вагнера" під час перебування верховним головнокомандувачем у 2018 році.
- 15 березня Рада зареєструвала проєкт щодо створення ТСК у справі "вагнерівців" та "плівок Суркова".
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
