Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив полонених українських військових, які у різні роки служили у полку "Азов".
Про це повідомило російське видання Медіазона.
Звинувачення проти полонених українців ґрунтувалися на тому, що всі вони в різний час служили в "Азові" й висловлювали "негативне ставлення до російськомовного населення", а також дотримувалися "проукраїнських радикальних поглядів", зазначило видання. Зокрема, деякі бійці обороняли Маріуполь та комбінат "Азовсталь", інші на момент російського вторгнення вже залишили службу і були затримані вдома або під час фільтрації, розповіли в Медіазоні.
Українців звинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу РФ (всіх за двома, а декого і за третьою):
- насильницьке захоплення влади (ч. 4 ст. 35, ст. 278 КК РФ),
- організація діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ),
- проходження навчання для терористичної діяльності (ст. 205.3 КК РФ).
Обвинувачення базується на тому, що рішенням Верховного Суду РФ "Азов" визнаний терористичною організацією 2 серпня 2022 року на вимогу Генеральної прокуратури РФ.
Реальні терміни отримали 12 людей, ще 11 фігурантів справи засудили до заочних термінів.
До 22 років колонії суворого режиму засудили:
- Ярослава Ждамарова,
- Олександра Мероченця,
- Микиту Тімоніна,
- Олександра Мухіна,
- Олега Тишкула,
- Артура Грецького.
До 20 років ув'язнення засудили:
- Олександра Ірха,
- Артема Гребешкова.
До 17 років позбавлення волі засуджений Олег Мижгородський.
До 13 років колонії суворого режиму засуджений Олег Жарков.
19 та 23 роки позбавлення волі у колонії суворого режиму призначили Анатолію Грицику та Олексію Смикову.
Одинадцятьом фігурантам справи, які повернулися в Україну в рамках обміну полоненими, вироки винесли заочно. Зокрема, Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського заочно засудили до 23 років колонії суворого режиму.
13 років виправної колонії загального режиму отримали: Олена Бондарчук, Лілія Павріанідіс, Олена Аврамова, Ірина Могитич, Владислава Майборода, Марина Текін, Ніна Бондаренко. 14 років виправної колонії загального режиму призначили Лілії Руденко та Наталії Гольфінер. Жінок судили заочно. У версені минулого року усіх дев'ятьох звільнили під час обміну полоненими. Повідомляється, що вісім жінок працювали кухарками в "Азові", ще одна була керівницею продовольчого складу до січня 2022 року.
"Прокурор у дебатах просив засудити Олену Аврамову, Олену Бондарчук та Лілію Павріанідіс до 17 років позбавлення волі; Ніну Бондаренко, Ірину Могітич та Владиславу Майбороду до 16 років; Артема Гребешкова, Артура Грецького, Олексія Смикова, Ярослава Ждамарова та Олександра Мероченця до 23 років; Анатолія Грицика, Олега Міжгородського, Олександра Мухіна та Микиту Тімоніна до 22 років; Олега Жаркова до 19,5 років; Олександра Ірха до 21 року; Марину Текіну до 16,5 років; Лілію Руденко та Наталю Гольфінер до 19 років; та Олега Тишкула до 24 років. Вже обміняним на момент дебатів Давиду Касаткіну та Дмитру Лабінському звинувачення заочно запитувало 24 та 23 роки відповідно", — йдеться у повідомленні медіа.
Щодо загиблого в ростовському СІЗО Олександра Іщенка справу закрили, тож вирок йому не винесли. У російських документах, які передали разом із тілом загиблого, вказано, що "причина смерті не встановлена". Офіс генпрокурора України розслідує жорстоке поводження з українськими полоненими.
"У суді обвинувачені неодноразово заявляли про фальсифікацію їх свідчень, допити без адвокатів, принизливе звернення, відмову в медичній допомозі та тортурах", — повідомило видання.
"Я побачив мішки на головах, дроти на різних кінцівках тіла, зламані ребра, відбиті нирки, люди, забиті до смерті, голод більше року, ніякої медичної допомоги, люди гнили, ноги, руки, воші, клопи, два рази душ за рік, у який ми сходили — пішли бруднішими, ніж прийшли, ще й побиті", — казав в останньому слові Микита Тімонін.
Що відомо про цей груповий суд у Росії та чи законно це з точки зору міжнародного права
Груповий суд над двома десятками полоненими, яких узяли у полон під час оборони Маріуполя, розпочався у червні 2023 року. Тоді йшлося про 22 обвинувачуваних: з 24 людей, яким були висунуті звинувачення, двох обміняли на російських військовополонених. З решти 22 обвинувачених, які постали перед судом, вісім були жінки, які працювали в батальйоні "Азов": це були кухарки та кладовщиця, яких звільнили з полону у вересні 2024 року.
Як йдеться у матеріалі Харківської правозахисної групи, на лаві підсудних є кілька цивільних чоловіків. Хтось із них колись служив у Нацгвардії України, хтось узагалі не був військовим.
У ХПГ додавали, що загалом усі ці люди, на думку російських “слідчих”, є “учасниками терористичної організації”: такою Росія визнала “Азов” у серпні 2022 року, тобто через кілька місяців після затримання усіх “підсудних”.
"Виходить, що українців “ретроспективно” звинувачують у тероризмі (спочатку людей затримали, а потім визнали “Азов” терористичною організацією), хоча навіть в Росії відповідальність, що має зворотну силу, у кримінальному та адміністративному праві заборонена. До того ж стаття 65 Женевської конвенції про захист цивільного населення наголошує: “Видані державою-окупантом постанови, які передбачають кримінальну відповідальність, набувають чинності тільки після того, як вони будуть опубліковані й доведені до відома населення його мовою. Дія цих обов’язкових ухвал не повинна мати зворотної сили”, — зазначили правозахисники ХПГ.
Також акцентували: військових судять лише за те, що вони виконували свій обов’язок. "Судити військових можна, але за реальні воєнні злочини. Україна теж час від часу судить російських військовослужбовців за конкретними звинуваченнями: сексуальне насильство, катування, розстріл цивільних тощо. Але судити вояків за те, що вони “стріляли в ворога”, захищаючи свою країну, не дозволяє Міжнародне гуманітарне право", — пояснювали у правозахисній організації.
Підстав для суду над цивільними у ХПГ не бачили. Там наголошували: "за Женевською конвенцією про захист цивільного населення, некомбатанта не можна брати в полон або карати за правопорушення, якого він не вчиняв особисто: “Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються”.
У серпні 2024 року стало відомо, що Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону в Росії на засіданні отримав від прокуратури запити для 23 військовополонених України. Для них просять від 16 до 24 років позбавлення волі.
У цій групі полонених був і Олександр Іщенко, який помер у російській тюрмі.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
