10 років війни. Хроніка подій в Донецькій, Луганській областях у 2014 році — 21 квітня

10 років війни. Хроніка подій в Донецькій, Луганській областях у 2014 році — 21 квітня

Суспільне Донбас веде хроніку, згадує важливі дати російсько-української війни та події періоду захоплення Донецької та Луганської області.

Перший наступальний бій або 10 років "візитці Яроша": 20 квітня 2014 рік

20 квітня 2014 року відбувся перший наступальний бій в російсько-українській війни, за свідченням Дмитра Яроша.

За словами Дмитра Яроша, він та група добровольців ініціювали і здійснили напад на бойовиків після жорстокого вбивства бойовиками двох учасників Майдану — Юрія Поправки і Юрія Дяковського, разом з якими був убитий депутат Горлівської міськради Володимир Рибак.

Вночі 20 квітня вони приїхали до блокпосту біля селища Билбасівка на західному в'їзді в Слов'янськ з метою вивести з ладу трансформатор телевізійної вежі на горі Карачун, аби завадити російській пропаганді у захоплених містах. Там відбулася перестрілка, українським добровольцям довелось відступити, вони не мали достатньо озброєння, бойовики переважали.

Це був перший бій ініційований українською сторону, але група діяла без офіційного наказу. 20 квітня визначили датою заснування Української добровольчої армії наказом Командувача УДА

Деталі бою довго приховували, Ярош розказав про нього пізніше в інтерв’ю "Цензор.нет".

Саме тоді і виник мем про візитку Ярош. Сепаратисти знайшли на місці бою його визитівку, яку випадково взяв із собою водій машини (він був єдиним загиблим у цьому бою). Сепаратисти надавали візитівку як доказ причетності "Правого сектору" до нападу. Українці ж після цього почали жартувати про незнищенність та надприродну силу "візитки Яроша".

Проукраїнські мітинги та вбивство Володимира Рибака 17 квітня 2014 року

У Донецьку, Луганську, Краматорську та інших містах відбулись проукраїнські мітинги.

У Луганську люди зібралися біля другого корпусу Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Вони прийшли із прапорами України і плакатами, дехто прийшов у вишиванках.

В Донецьку на патріотичний мітинг зібралося близько трьох тисяч осіб. Мітингувальники тримали великий жовто-блакитний прапор, у мітингу брав участь Олег Ляшко та Ігор Козловський. Будівля Донецької обладміністрації лишалась під контролем бойовиків.

У Краматорську цього дня близько двох тисяч містян та жителів найближчих населених пунктів вийшли під синьо-жовтими прапорами на проукраїнський мітинг.

Краматорськ на той час був захоплений російськими окупантами.

Одним із символів акції 17 квітня 2014 року став 40-метровий прапор України, який пошили для заходу. Того дня його пронесли від "Літака" до площі Миру (раніше – Леніна). Після цього дату 17 квітня у Краматорську відзначають як День вільних людей.

Краматорськ, люди з українським прапором на мітингу
Проукраїнський мітинг у Краматорську. Донецька ОДА

Вбивство депутата Горлівської міськради Володимира Рибака

Володимир Рибак
Володимир Рибак біля пам'ятника Шевченку у Горлівці, 2014 рік. Фото: Книга пам'яті полеглих за Україну

17 квітня 2014 року під час проросійського мітингу біля міської ради Горлівки Володимир Рибак намагався зняти прапор так званої "ДНР". Після завершення мітингу його викрали терористи одного майбутніх ватажків угруповання ДНР БезлераІгор Безлер ("Бєс") — один із ватажків терористичної організації "ДНР". Підозрюється у скоєнні низки тяжких злочинів на території України: вбивства людей, захоплення державної влади, тероризм. Перебуває у всеукраїнському розшуку..

19 квітня тіло Володимира з ознаками катувань знайшли місцеві рибалки в річці Казенний Торець біля Райгородка.

20 лютого 2015 року Володимиру Рибаку посмертно присвоїли звання "Герой України" з відзначенням орденом “Золота Зірка”.

Напад на частину Нацгвардії в Маріуполі та продовження протистояння у Краматорську: 16 квітня 2014 року

16 квітня 2014 року російські найманці за участю місцевих сепаратистів заблокували просування української бронетехніки в Краматорську, нагадує обласний архів.

Краматорськ охорона аеродрому, 14 квітня 2014 рік
Український військовий стоїть на варті перед проросійськими протестувальниками, поки українські солдати відновлюють оборону навколо Краматорського аеродрому, 16 квітня 2014 рік. AP/Manu Brabo

Згодом колона з трьох БМД українських військових вирвалася з блокади проросійських сил. Кілька одиниць бронетранспортерів були захоплені російськими терористами та переведені в Слов’янськ для підкріплення окупантів.

Півтора десятка одиниць броньованої техніки та понад півсотні українських "десантників" змогли залишити станцію Пчілкіно, де були заблоковані озброєними терористами та "цивільним" населенням, після того, як віддали затвори й бійки від стрілецької зброї.

16 квітня 2014 року ввечері годині проросійські бойовиками, озброєні автоматами, гранатами та пакетами із запалювальною сумішшю напали на частину №3057 17 окремого спеціального батальйону Національної гвардії України в Маріуполі.

Штурм бойовиків відбили, трьох нападників вбили, 13 поранили, понад 70 затримали. Для нейтралізації бойовиків до міста перекинули спецпідрозділ МВС "Омега", а на в’їздах до міста організовано блокпости.

Початок штурму аеродрому в Краматорську 15 квітня 2014 року

15 квітня російські бойовики почали штурм Краматорського аеродрому, який мав стратегічно важливе значення: злітно-посадна смуга здатна приймати транспортні літаки.

Там же розташована військова частина та підрозділ 16 бригади армійської авіації, який мав на озброєнні гелікоптери Мі-24П та Мі-8.

Захоплення Торецька: 15 квітня 2014 року

15 квітня 2014 року у місті Торецьк (це було до декомунізації та мав назву Дзержинськ) проросійські бойовики захопили міську раду і встановили на її даху прапору терористичної організації "ДНР".

Початок АТО на сході України

14 квітня 2014 року, виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав Указ про виконання ухваленого на засіданні РНБО рішення "Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності".

Він оголосив початок антитерористичної операції зі звільнення захоплених підконтрольними Росії бойовиками територій Донецької та Луганської областей України.

Слов'янськ, російські бойовики, 14 квітня 2014 рік
Озброєні проросійські бойовики йдуть вулицею біля захопленої будівлі української обласної адміністрації, Слов'янськ, 14 квітня 2014 рік. AP/Evgeniy Maloletka

Одним з перших завдань АТО було звільнення Слов'янська.

Бойовики у Слов'янську на Донеччині, 14 квітня 2014 рік
Слов'янськ, 14 квітня 2014 року. AFP через Getty Images

Тим часом будівлі органів влади, міськвідділів МВС на Донеччині за допомогою російських диверсантів та бойовиків поступово переходили під контроль російських терористів та окупантів, які назвали себе "ДНР".

Захоплення Горлівки у 2014 році

Ще одним епіцентром цього дня була Горлівка, місто поблизу Донецька.

Штурм відділку міліції, Горлівка, 14 квітня 2014 рік
Сепаратисти та бойовики атакують міське управління МВС у Горлівці, 14 квітня 2014 рік. AP/Efrem Lukatsky

Напередодні, працівниками міліції відбили першу атака проросійських сил на відділ управління МВС України у Горлівці. Бойовики хотіли захопити зброю.

Герман Приступа у Горлівці, 14 квітня 2014 рік
Один з керівників міліції у Горлівці Герман Приступа біля входу до будівлі управління, яке штурмували проросійські бойовики, Горлівка, 14 квітня 2014 рік. AP/Efrem Lukatsky

Не дозволили бойовикам 13 квітня і захопити міську раду: її захистили активісти Євромайдану.

Сутичка у Горлівці, 14 квітня 2014 рік
Чоловік намагається захистити українського поліцейського (тоді ще міліціонера), побитого проросійським натовпом, який штурмував будівлю управління МВС у Горлівці, 14 квітня 2014 рік. AP/Efrem Lukatsky

Захоплення Горлівки, 14 квітня 2014 рік
Проросійські налаштовані чоловіки кидають каміння під час масового штурму управління МВС у Горлівці, 14 квітня 2014 рік. AP/Efrem Lukatsky

Вже 14 квітня близько 100 проросійськи налаштованих активістів після годинного штурму захопили будівлю міського управління міліції Горлівки.

Операцією керував підполковник військової розвідки Росії Ігор Бєзлєр. Частина горлівської міліції перейшла на бік російських окупантів. На вході до будівлі повісили російський прапор.

14 квітня — АТО, захоплення Горлівки й інших міст
Горлівка, 14 квітня 2014 рік, Донецька область. AP/Efrem Lukatsky

Мар'їнка, Харцизьк, інші

Вночі 14 квітня група проросійські налаштованих осіб, яка прибула із міста Донецьк підняли російський прапор над будівлею Мар’їнської райдержадміністрації та районної ради.

Донецьк, 14 квітня 2014 рік
Проросійські сепаратисти біля будівлі обладміністрації, Донецьк, 14 квітня 2014 року . AFP via Getty Images/Alexander Khudoteply

Вдень під контроль сил сепаратистів перейшли, нагадує обласний архів, міста Харцизьк, Жданівка та Кіровське (Хрестівка). На будівлях місцевих органів влади бойовики встановили прапори терористичної організації "ДНР".

Луганськ, сепаратисти, 14 квітня 2014 рік
З 10 квітня проросійські налаштовані сепаратисти та бойовики утримували луганське управління СБУ, там вони облаштували наметове містечко. AFP via Getty Images/Dimitar Dilkoff

Як починалось АТО: спогади військовослужбовиці, яка 10 років на війні

Валентина десять років на війні. З перших днів вона була на Майдані, забезпечувала активістів гуманітарною допомогою. Після — волонтеркою їздила на "передок": допомагала військовослужбовцям-добровольцям на Луганщині.

У 2015 підписала контракт зі Збройними силами України. На війні й до сьогодні. Побратими називають її "Віночок", бо носила український символ на касці під час Революції Гідності.

Валентина — з Черкас, та вже десять років на Донбасі. Мала домівку в Ірпені — зруйнована. Нині вона — головний сержант і продовжує захищати Україну від окупантів. Про події на Майдані та перші дні Антитерористичної операції — головний сержант "Віночок" розказала Суспільному Донбас.

Перший бій війни на Донбасі: гасло "Бачиш ворога – ї*аш" та історія Вадима Сухаревського

13 квітня 2014 року під Семенівкою, неподалік район Слов'янська, тоді старший лейтенант Вадим Сухаревський (а нині полковник і заступник головнокомандувача ЗСУ) відкрив вогонь зі свого БТР по бойовиках Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), що атакували бійців спецпідрозділу СБУ "Альфа".

"13 квітня 2014 року відбувся перший бій, в якому українські воїни відбили атаку російської диверсійної групи терориста Ігоря Гіркіна. Це все відбулось не просто за наказом, а всупереч йому, адже наказ був "вогонь не відкривати", — розповідала пресслужба Міністерства у справах ветеранів України.

Як розповідав Суспільному в інтерв’ю Вадим Сухаревський, гасло "Бачиш ворога – ї*аш", за якою знають і його, його підрозділ вперше прозвучала саме 13 квітня.

"Це — короткий варіант розмови всередині БТР під час відкриття вогню 13 квітня 2014 року".

Яким був перший бій під час війни на Донбасі

Вадим Сухаревський на позивний "Борсук" тоді був командиром 3-ї роти 80-ї аеромобільної бригади. За наказом, разом із підрозділом висунувся в бік Слов’янська. Поблизу Семенівки 13 квітня терористи напали на групу СБУ.

Група Сухаревського була поряд, побачивши як бойовики атакують українських спецслужбовців, вони поранили кількох і почали наближатись, офіцер прийняв рішення втрутитись.

На питання про ті події та ватажка групи Ігоря Гіркіна в інтерв’ю для проєкту "Ремовська Інтерв’ю" Сухаревський відповідав:

"Я жалкую лише про одне: кулі, снаряди, які ми пустили по тих угрупованнях — що нічого не залетіло в нього".
Вадим Сухаревський
Вадим Сухаревський віддав наказ атакувати бойовиків Гіркіна. Командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Вадим Сухаревський. Фото: Олександр Брамський/Суспільне

Рішення РНБО про початок Антитерористичної операції та захоплення низки

13 квітня 2014 року Рада національної безпеки і оборони України розпочала Антитерористичну операцію. Про рішення "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" повідомляв в.о. президента Олександра Турчинов.

"Ми робили все, аби уникнути людських жертв. Але ми готові дати відсіч всім спробам вторгнення, дестабілізації та терористичним діям зі зброєю в руках. РНБО прийняла рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України. Ми не дамо Росії повторити кримський сценарій у східному регіоні України", — цитувала заяву Турчинова "Українська правда".

Також він заявив, що кров, яка пролилась, зокрема у Слов’янську "пролилася на війні, яку проти України веде Російська Федерація".

Захоплення міст, яке бойовики почали напередодні, продовжили. Як свідчать записи Донецького обласного архіву, далі були:

  • Горлівка, Єнакієве, Макіївка,
  • Мар’їнка, Харцизьк, Жданівка, Кіровське,
  • Торецьк, Новоазовськ,
  • Сіверськ, Комсомольське, Старобешеве,
  • Авдіївка, Покровськ, Родинське.

13 квітня 2014 року у Маріуполі бойовики захопили будівлю міської ради і вивісили на її даху прапор терористичної організації "ДНР". В цей час у Маріуполі відбувся мітинг прихильників соборності України.

Цього дня почали формувати підрозділи Патрульної служби міліції особливого призначення.

12 квітня 2014 року: АТО, захоплення Слов’янська та Краматорська

12 квітня озброєні сепаратисти захопили райвідділи міліції у Слов'янську та Краматорську, міськраду в Бахмуті (тоді — Артемівську), здійснили спроби захоплення у Горлівці та Красному Лимані.

Захоплення Слов'янська, 2014 рік
Слов'янськ, 12 квітня. AFP via Getty Images

Російський диверсійний загін на чолі з Ігорем Гіркіним взяв під контроль Слов'янськ, Краматорськ, Лиман, Дружківку, Костянтинівку, Бахмут, ввечері того ж дня загін бойовиків захопив відділок МВС у Краматорську, нагадує обласний архів.

Жителі Слов'янська на вулиці в день захоплення міста 12 квітня 2014 рок
Жінка передає бойовикам, які захопили міліцію у Слов'янську, їжу. AFP via Getty Images

Це був день напередодні АТО — Антитерористичної операції, що тривала в Україні чотири роки. Рада нацбезпеки та оборони ухвалила зібралась на засідання 12 квітня, оголосив про АТО наступного дня, 13 квітня, Олександр Турчинов, який тоді виконував обов’язки президента.

АТО закінчилась до 30 квітня 2018. Після — на сході України була введена операція Об'єднаних сил.

Початок боїв за Луганський аеропорт

Вночі 8 квітня 80-та аеромобільна бригада взяла під охорону аеропорт. Львівські десантники тримали оборону аеропорту з квітня 2014 року у повному оточенні без наземного сполучення. У липні українські війська пробили дорогу до летовища, розблокувавши його.

Міжнародний аеропорт "Луганськ" розташований на південь від міста Луганська, на відстані 9 кілометрів від міської межі. Рішення перекинути туди аеромобільний підрозділ уряд ухвалив після того, як 6 квітня бойовики захопили Луганське СБУ, а 7 квітня — проголосили створення "ДНР" та "ХНР".

Внаслідок серпневого наступу російських регулярних військ аеропорт повторно потрапив у оточення. Були вщент зруйновані російською артилерією. У ніч на 1 вересня 2014 року українські захисники вийшли з руїн аеропорту, після 146 днів оборони.

7 квітня

Проголошення ДНР та початок АТО

У облраді у Донецьку сепаратисти проголосили Декларацію про утворення "Донецької народної республіки", яка має в майбутньому увійти до складу Росії.

Тим часом у Луганську близько 3000 бойовиків захопили обласне управління Національного банку України.

До оголошення РНБО початку Антитерористичної операції лишається менше тижня. Саме 7 квітня є днем початку АТО на території Донецької, Луганської та Харківської областей, згідно із документом, який підписав керівник Антитерористичного центру при СБУ Василь Грицак.

6 квітня 2014 року: захоплення Донецької обладміністрації

Десять років тому 6 квітня близько двох тисяч проросійських мітингувальників зібралися на площі Леніна. Акцію проводили по заявці партії "Російський блок". Після закінчення мітингу протестувальники пройшли вулицею Артема до будівлі Донецької обласної державної адміністрації.

Почався штурм будівлі: сепаратисти та бойовики намагалися прорватися всередину. І попри сутички міліцією, що її охороняли, групам вдалося проникнути у двір і в саму будівлю.

"Штурм почався з нападу на кордон міліції. Найактивніші сепаратисти, переважно в масках, з криками "Росія!" почали нападати на міліціонерів, вириваючи у них щити. Інша група сепаратистів проникла у внутрішній двір, а згодом і в саму будівлю, кинувши гранату у вікно", — так зафіксовані ці події у Донецькому обласному архіві.

Будівля опинилася під контролем сепаратистів, над обладміністрацією вивісили прапори Росії та "ДНР".

6 квітня — захоплення Донецької ОДА
Мітингувальники-сепаратисти із прапором самоназваної Донецької народної республіки, 6 квітня 2014 рік, Донецьк. УНІАН

Учасники мітингу зірвали український прапор.

10 років війни, 6 квітня 2014 рік, захоплення Донецької ОДА
Донецька ОДА 6 квітня 2014 рік. УНІАН

Після захоплення ОДА протестувальники оприлюднили резолюцію, в якій зажадали негайного скликання позачергової сесії Донецької обласної ради та прийняття нею рішення про проведення референдуму про входження до складу Росії.

Водночас у Луганську проросійські сили штурмом взяли будівлю обласного управління СБУ: натовп вибив двері та увірвався всередину.

Через деякий час, після того, як будівлі були потрощені меблі, сепаратисти повідомили, що домовились про звільнення своїх активістів, яких затримали раніше.

Донецьк 6 квітня, захоплення Донецької ОДА
Мітинг проросійських сил у Донецьку, 6 квітня 2014 рік. УНІАН

Інститут історії України називає 6 квітня 2014 року початком диверсійно-терористичної фази.

6 квітня у кількох східних областях Україні почалася хвиля захоплень або спроб адміністративних будівель.

"У них уже брали участь не лише місцеві проросійські «агенти впливу» та політичні маргінали, а й російські громадяни, включно зі співробітниками спецслужб", — нагадують у хроніці інституту.

Одночасно із захопленням адміністративних будівель проголосили створення Донецької, Луганської, Харківської "народних республік", планувалося це зробити також у Дніпропетровській, Одеській та інших областях.

Донецьк, 6 квітня 2014 рік — захоплення Донецької ОДА
Мітинг та захоплення проросійськими силами Донецької ОДА, Донецьк, 6 квітня 2014 рік. УНІАН

Це був кримський сценарій, який країна-агресор реалізувала перед тим у Криму, він відрізнявся тим, що у захопленні органів державної влади не брали участі "зелені чоловічки" — військові підрозділи ЗС РФ. Кінцева мета, як це було заявлено росіянами, нагадують історики, полягала у федералізації України, що мало зупинити європейську та євроатлантичну інтеграцію країни.

Мітинг за федералізацію у Донецьку 5 квітня 2014 року та поява Деніса Пушиліна

5 квітня 2014 року в Донецьку відбувся мітинг прихильників федералізації та приєднання до Росії. На мітинг зібралося понад 500 людей.

Тоді ватажком протестувальників був Денис Пушилін. Він назвався заступником "народного губернатора" Павла Губарєва.

Звернення Яценюка до жителів південних та східних регіонів

18 березня 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оприлюднив звернення до мешканців південних і східних регіонів України, в якому запевнив про незмінність статусу російської мови як регіональної, а також повідомив про намір суттєво децентралізувати владу. Мова йшла про передачу на обласний і районний рівень широких фінансових повноважень, а також право вирішувати питання освіти, культури, історії та героїв.

Щодо зовнішньої політики, повідомив про намір відновити добрі стосунки з РФ, підкреслив односторонній характер економічних преференцій зі сторони ЄС у рамках угоди, а також про відсутність намірів вступу України до НАТО.

Мітинг 13 березня у Донецьку: кадри десятирічної давнини

13 березня до центру Донецька вийшли тисячі людей попри те, що подібні мітинги вже були небезпечними.

Проукраїнські мітингувальники, Донецьк, 13 березня 2014 рік
Патріоти у Донецьку на мітингу, 13 березня 2014 рік. Фото: Sergei Grits/АР

Мітинг 13 березня став третьою масштабною акцією "За Україну" у Донецьку.

Донецьк 13 березня 2014 рік
Поліцейські допомагають пораненому проукраїнському мітингувальнику під час зіткнень із сепаратистами після мітингу в Донецьку. Фото: Sergei Grits/АР

Того дня проросійські сепаратисти підготувались: агресивно налаштований натовп, як і 5 березня, стояв з іншого боку площі Леніна. Але вже не хаотично, а шеренгами.

Мітинг у Донецьку 13 березня 2014 рік
Донецьк, 13 березня 2014 рік. Фото: Sergei Grits/АР

Українська акція 13 березня, як і попередні, була мирною: учасники прийшли до центру міста без зброї.

Українські мітингувальники у Донецьку, 13 березня 2014 рік
Фото: Sergei Grits/АР

З боку сепаратистів у відповідь полетіли спочатку яйця та яблука. Потім каміння, пляшки. Далі — світлошумові гранати.

Донецьк, 13 березня 2014 року
Проросійський мітингувальник — ліворуч, б’ється після мітингу в Донецьку. Фото: Sergei Grits/AP

Перша жертва війни: 22-річний Дмитро Чернявський - Герой Небесної сотні

Дмитро Чернявський народився 5 березня 1992 року в селищі Хромове поблизу Бахмута. 13 березня 2014 року у Донецьку під час мітингу "За Україну" він дістав смертельне поранення. Дмитро не був випадковим учасником, він був свідомим і послідовним патріотом.

"Мій син похований в Донецьку, мені дуже важко у цей день, бо вже десять років я не можу бути на його могилі. У дуже важкі часи ми живемо — Бахмута мого рідного міста й Дмитра вже немає, Донецьк в окупації, майбутнє наше непевне. Коли все починалося, Дмитро казав: "Готуйся, мамо, нас, патріотів, будуть вбивати". Я пропонувала тікати, ховатися. Але він на це говорив, що, якщо втечу, то все, що я любив і вчив, чим жив — розіб'ється", — згадує сина мати Дмитра Чернявського.

"Казав: я не боюся, що люди скажуть, я боюся, що сам у своїх очах буду гірше черв’яка виглядати. Тому, я так жити не зможу, і я буду воювати".

"Дмитро під час Революції Гідності брав участь в акціях протесту у Донецьку, Києві та Львові. Я пам'ятаю Дмитра, його світле обличчя — тоді він приїхав на свою першу сесію, хлопець навчався на заочній формі. Ми щороку збираємося тут 13-го березня для того, щоб вшанувати пам'ять про Дмитра. Для нас це дуже важливо, бокожен такий приклад є справді важливим, ми про нього повинні пам’ятати і шанувати пам'ять наших героїв. Вони віддали за нас найцінніше, що мали, що має кожна людина – це своє життя" — каже декан економічного факультету ЛНУ ім. Франка Ростислав Михайлишин.

Як вшанували пам'ять активіста, Героя Небесної Сотні:

Донецьк: затримання Павла Губарева

Після того, як напередодні проросійські налаштовані люди, захопили будівлі казначейства та обладміністрації, міліція попросила їх звільнити будівлі.

У підсумку правоохоронці знову очистили будівлю Донецької ОДА, затримавши близько 70 людей, які незаконно вдерлися в держустанову.

Співробітникам СБУ і спецпризначенцям ввечері цього ж дня на конспіративній квартирі в Донецьку вдалося затримати Павла Губарєва (затримання було здійснено на підставі рішення суду в рамках відкритого кримінального провадження за статтями "Посягання на територіальну цілісність України", "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу" і "Захоплення державних або громадських будівель чи споруд»).

Згодом СБУ повідомила, що Шевченківський районний суд Києва заарештував Павла Губарева на два місяці.

Десятитисячний мітинг у Донецьку — на захист єдності України

10 років тому у Донецьку відбувся багатотисячний мітинг на підтримку єдності України. Жителі міста зібрались на площі Леніна — проти війни і на підтримку територіальної цілісності України. Цей мітинг має власний лозунг — "10 тисяч сміливих заради 45 мільйонів єдиних".

Учасники мітингу розгорнули великий прапор України.

Мітинг у Донецьку, 5 березня 2014 рік
Акція за єдність України у Донецьку 5 березня 2014 року стала першою настільки масовою: зібрались, за оцінками учасників та організаторів, близько десяти тисяч людей. Це мітинг увійшов у календар весни-2014 під назвою: десятитисячний мітинг у Донецьку. Мітинг у Донецьку, 5 березня, 2014 року. Фото: АР

Неподалік проходила акція проросійських активістів, їх було менше — близько півтори тисячі осіб. Вони кілька разів намагалися прорватися до антивоєнного мітингу, але ці спроби зупинила міліція.

Пізніше прибічники "Російського світу" почали закидати опонентів яйцями, а потім, за свідченням учасників, нападати.

Діана Берг — одна з ініціаторок руху "Донецьк — це Україна", так згадує проукраїнські акції 4-5 березня у Донецьку:

"Перший мітинг 4 березня був настільки неочікуваний ні для кого, особливо для тих, хто був в ОДА в той час, — всі були в шоці, що ні яких провокацій. Ми багато разів між собою згадували, що там було 200 метрів до них. Треба було тим натовпом піти та вибити їх, бо в них ще не було ні обладнання, ні озброєння. Просто думали, що Донецьк дуже швидко ляже під цю "рашу", і не буде ніякого спротиву, тому вони на нас тоді не напали.

І ми вирішили, що наступного дня треба робити на найбільшій на площі. Це було вже 5 березня. Тоді до нас прийшли більше людей. Люди, які спершу хотіли залишитися анонімними, надали нам сцену. Це були люди з партії "Удар", ми домовилися з "ультрасами", щоб людей на мітингу охороняли.

Все це відбувалось з 4 до 5 березня, до першого великого мітингу, звідки всі бачили світлини, де була найбільша, найголовніша в Донецьку синьо-жовта площа.

І вже 5-го березня туди прийшли "тітушки". Вони відловлювали тих, хто виходив з мітингу, нападали. Були деякі наші "ультраси", яких увезли в автобусах. Це було на моїх очах".

Проросійські демонстранти захопили частину будівлі Донецької ОДА

Близько тисячі осіб із російськими триколорами на чолі з самопроголошеним губернатором Павлом Губарєвим увірвалися до сесійної зали обласної ради.

В цей час на засіданні депутати обрали нового голову облради Андрія Шишацького та підтримали рішення щодо проведення референдуму на території Донецької області стосовно найбільш гострих для мешканців області питань, засудивши заклики до відокремлення регіону від України.

У залі сталася сутичка, під час якої демонстранти намагалися завадити виступу кандидату на посаду голови облради Андрієві Шишацькому.

Павло Губарєв виступив і назвав себе "народним губернатором" та наказав повідомити представникам російських ЗМІ, що облдержадміністрація в його особі не визнає центральної влади у Києві. Також він заявив, що планується утворення "тимчасового уряду Донбасу", створення сил самооборони, а керівництву УВС, прокуратури та СБУ області було запропоновано скласти присягу. Проросійські активісти заблокували установу, не дозволяючи співробітникам покинути її.

Під час захоплення адміністрації невідомі скоїли напад на голову облради Андрія Шишацького, якому від нападників вдалося звільнитися завдяки співробітникам міліції та СБУ, однак під час інших подій в адміністрації співробітники органів внутрішніх справ не чинили опору активістам.

Депутати Луганської облради звернулись до ВР

На засіданні Луганської обласної ради ухвалили звернення до Верховної Ради, в якому заявили, що у разі ескалації конфлікту вони залишають за собою право "звернутися по допомогу до братнього народу Російської Федерації".

Облраду тоді очолював Валерій Голенко, відносно якого у грудні 2014 року СБУ порушила кримінальну справу.

Центр публічних розслідувань зберіг скрин з сайту Луганської облради від 2 березня:

Рішення Луганської облради від 2 березня 2014 року
Скрин з сайту Луганської облради, опублікований на сайті cpi.org.u

Крім того, 2 березня 2014 року Сергій Тарута призначений на посаду голови Донецької обласної державної адміністрації.

У Луганську, Донецьку, Маріуполі та інших містах пройшли мітинги проросійських організацій під російськими прапорами

Мітинг у Луганську

У Луганську мітингувальники підняли на флагшток біля обласної державної адміністрації російський прапор.

Керував процесом підняття прапора Росії депутат Луганської обласної ради Арсен Клінчаєв. До цього він заручився підтримкою і схваленням присутніх, які весь цей час скандували "Росія з нами!". Він заявив, що 2 березня в Луганську організовується запис у народні дружини, які поїдуть "допомагати Криму".

Крім того, в цей день в Луганську відбувся мітинг Російська весна, на якому спалили пінопластові опудала лідерів Майдану: Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Володимира Кличків

Мітинг в Донецьку 1 березня

1 березня від 7 до 15 тисяч осіб зібралися на мітинг проросійських сил на площі Леніна у Донецьку. Через деякий час вони попрямували до облдержадміністрації. Опівдні до них приєдналися "тітушки" та активісти сепаратистської організації "Донецька республіка". Протестувальники викрикували антиукраїнські гасла, намагалися штурмувати установу. Між прихильниками Євромайдану і проросійськими активістами розпочалися зіткнення.

Агресивні дії прихильників розділу України стримували близько двох десятків бійців спецпідрозділу "Грифон", які під натиском відступили. Активісти не змогли потрапити до приміщення, де перебували обласні чиновники, через заґратовані вікна, тому почали бити скло.

Тоді під стінами ОДА прозвучали вимоги провести референдум про відокремлення Донбасу зі складу України. Учасники штурму спустили з флагштоку прапор України, і натомість підняли російський прапор.

Учасники демонстрації висловили недовіру голові Донецької ОДА Андрієві Шишацькому та меру міста Олександрові Лук'янченку, оскільки вони визнали законними рішення Верховної Ради України.

Головою області мітингарі обрали місцевого бізнесмена Павла Губарєва, який проголосив себе лідером "Народного ополчення Донбасу". Самопроголошений губернатор заявив, що силові структури Донецької області до виборів повинні підпорядковуватися губернаторові.

Поряд із проросійськими виступами перед будівлею Донецької ОДА пройшов мітинг на підтримку голови облдержадміністрації Андрія Шишацького. На мітингу на підтримку чинної влади регіону депутати обласної ради підтвердили, що визнають легітимність влади у Києві, хоча і не підтримують усі її рішення.

Увечері Донецька міська рада, побоюючись тиску проросійських сил, скликала позачергову сесію, яка одноголосно ухвалила рішення про проведення референдуму щодо подальшого перебування регіону у складі України.

Штурм Харківської ОДА

Мітинг на площі Свободи 1 березня 2014 року переріс у побиття євромайданівців та підняття російського прапора над облдержадміністрацією. Того ж дня над будівлею ОДА знову замайорів український прапор.

Також 1 березня

Рада Федерації Федеральних зборів Росії підтримала звернення президента Володимира Путіна про дозвіл на застосування збройних сил РФ на території України.

Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення привести Збройні сили України в повну бойову готовність.

26 лютого 2014 року, українські патріоти зібралися біля будівлі Верховної Ради Криму у Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України

26 лютого 2014 року близько 15 тисяч активістів вийшли з державними та кримськотатарськими прапорами під стіни Верховної Ради Криму, щоб підтримати територіальну цілісність України. Проросійські сили атакували учасників акції, згодом через переслідування її ініціатори та багато хто з активістів були змушені покинути півострів або ж опинялися за ґратами.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз та координатор руху "Євромайдан-Крим" Сергій Ковальський розповіли у коментарі Суспільне Крим, як відбувався спротив окупації десять років тому.

"Ввечері 25 лютого 2014 року майже одностайно було прийнято рішення закликати людей, мешканців Криму вийти до Верховної Ради Криму і не дати таким проросійським прийняти те рішення, яке від них очікувалося Москвою", — зазначив Чубаров.

Тоді одночасно відбувалися дві акції: проукраїнський мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу та проросійський, зібраний партією Аксьонова "Русское единство".

Координатор руху "Євромайдан-Крим" Сергій Ковальський згадує, як ланцюг працівників міліції розділяв мітингувальників, але це тривало недовго. Він згадує, що у проросійському мітингу брало участь багато людей, які на півострів завезли з Росії.

"Підтримати Україну виходили тисячі людей, активних кримчан, підтримати Росію ніхто не виходив, бо ці люди були завезені, вони були підготовлені, а населення, яке було неактивне, й можливо якісь проросійські думки були, вони були налякані й сиділи дома", — зауважив Ковальський.

Нині головним підсумком протесту 26 лютого Рефат Чубаров називає те, що вдалося зірвати незаконну сесію кримського парламенту.

"Це дуже масштабний для Криму мітинг і ці люди в дуже важких умовах були — стики, протистояння, побиття, але ці люди не дали проросійським депутатам прийняти те рішення, яке очікує Москва", — наголосив він.

Увечері 26 лютого десять років тому учасникам мітингу здавалося, що їм вдалося відстояти територіальну цілісність України. Та вже наступного дня вулиці кримських міст заполонили російські військові. Так починалася окупація, яку, каже Чубаров, завдяки мітингу 26 лютого, Росія не змогла показати, як хотіла — добровільним рішенням всіх кримчан.

Мітинг антимайдану в Маріуполі 23 лютого 20214 року

В Маріуполі відбувся мітинг антимайдану, учасники якого висунули сепаратистські гасла і закликали присутніх взяти в руки зброю.

Кілька сотень людей пройшли проспектом Леніну, на провели митинг на площі Леніну

На початок