Перейти до основного змісту
"Будиночки в селі" для ВПО: хто зможе отримати житло та як працюватиме нова програма

"Будиночки в селі" для ВПО: хто зможе отримати житло та як працюватиме нова програма

Будинок, Краматорськ, Ясногірка
Наслідки нічного обстрілу Ясногірки, 8 червня 2026 року. Суспільне Донбас/Олена Зайцева

Уряд запровадив експериментальний проєкт забезпечення переселенців, які втратили оселі через війну, житлом у сільській місцевості. Цей механізм дозволяє громадам купувати будинки у селі та надавати їх у безоплатне користування для ВПОАбревіатура від внутрішньо переміщені особи — так уряд офіційно називає людей, що мають статус переселенців.. Серед тих, хто вивчає можливості участі в програмі, — релоковані адміністрації Луганщини. Хто може взяти участь, які умови отримання дому та чи можна стати його власником — роз'яснює юристка Донбас SOS.

10 червня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №751, якою запровадив експериментальний проєкт забезпечення переселенців житлом у сільській місцевості.

Як каже юристка Донбас SOS Богдана Казначеєва, люди програму вже охрестили "Будиночки в селі".

"Будиночки в селі" для ВПО: хто зможе отримати житло та як працюватиме нова програма
Будинок Сергія Задерновського на Вінниччині. Переселенцям з Сіверська Донецької області його придбали волонтери ГО "База". Надав Сергій Задерновський

"Громади вже подають від себе інформацію, що готові брати участь у проєкті. Зрештою, які громади, яких саме областей візьмуть в ній участь — поки незрозуміло. Механізм реалізації є новизною. Держава апробовує такий метод забезпечення людей житлом, бо — це найголовніша проблема для переселенців. Питань ще багато, але вони опрацьовуватимуться вже в процесі тим більше, якщо такий експеримент виявиться вдалим", — зауважила юристка.

Каже: її суть полягає в тому, що громади зможуть купувати будинки у селах і селищах, оформлювати їх у комунальну власність та надавати переселенцям для проживання.

"У нас є запит з Луганщини. Є 30 релокованих громад Луганської області. З'ясовуємо в урядовців, чи можуть вони бути учасниками програми, бо в постанові цього не зазначено. Наприклад, залучена громада Луганської області хоче купити декілька будинків в Житомирській області — наскільки це реально, щоб якась громада дозволила купити на своїй території іншій громаді будинки", — зазначила Казначеєва.

Як пояснила юристка, до пошуку житла, за програмою, можуть долучатися волонтери й самі переселенці. Водночас житло не передаватиметься у власність родини — воно залишатиметься на балансі громади, а сім'я отримуватиме його у безоплатне користування.

"Наприклад, родині, яка проживає в Харкові, сподобався будиночок в селі в Житомирській області. Вони повинні звернутись письмово до цієї громади в Житомирській області — заява у довільній формі. Постанова прямо передбачає, що будинки можуть шукати не лише громади, а й самі переселенці, громадські організації, волонтери. При заселенні з переселенцями вже офіційно укладатиметься письмова угода", — розказала Богдана Казначеєва.

Хто зможе взяти участь у програмі, як вона працюватиме та на що варто звернути увагу вже зараз — юристка пояснила деталі.

Як працюватиме програма

Механізм передбачає кілька етапів:

  • громада знаходить будинок, який власник готовий продати;
  • проводить його обстеження;
  • купує житло за бюджетні або донорські кошти;
  • включає його до житлового фонду;
  • укладає з ВПО договір безоплатного користування на 3 роки.
"Для остаточного розв'язання житлової проблеми — це невеликий термін. Але постанова дозволяє продовжити договір на новий строк, якщо людина і надалі відповідатиме умовам програми, або не отримала іншого житла. Наприклад, людина виїхала з окупованої території та по УБДучасник бойових дій отримала житловий ваучер — вона вже не може користуватись програмою «Будиночки в селі»", — зауважила юристка.

Хто може претендувати на житло

Участь у програмі зможуть взяти переселенці, які:

  • виїхали з територій бойових дій або тимчасово окупованих територій;
  • не мають придатного для проживання житла на підконтрольній Україні території;
  • не отримували компенсацію за зруйноване житло або житловий ваучер;
  • протягом останніх шести місяців не здійснювали окремих дороговартісних покупок (із передбаченими постановою винятками).

Першочергове право матимуть багатодітні родини, люди з інвалідністю, сім’ї з дітьми з інвалідністю, діти-сироти та люди похилого віку.

"Наприклад, дві сім'ї претендують на один і той самий будинок умовно в Хмельницькій області. І обидві родини мають право на першочерговість. Яким чином це буде врегульовуватися — з цим питанням ми звернулися за роз'ясненням до Міністерства соціальної політики", — розповіла юристка.

Також вона зауважила, наявність права не гарантує автоматичного отримання будинку — усе залежатиме від наявності житла та фінансування.

Яким має бути будинок

Громади не зможуть купувати будь-яке житло. Будинок повинен бути придатним для проживання, мати електропостачання та опалення, не потребувати капітального ремонту чи реконструкції.

Також нерухомість має бути зареєстрована у Державному реєстрі речових прав, без арештів, інших обтяжень і боргів за комунальні послуги.

Як подати заяву

Після попередньої домовленості громади з власником будинку переселенець має подати заяву протягом трьох днів.

Зробити це можна:

  • особисто;
  • поштою;
  • через вебпортал Пенсійного фонду (після запуску відповідного сервісу).

До заяви додаються паспорт, ідентифікаційний код, довідка ВПО та документи про склад сім’ї та родинні зв’язки, документи щодо житла (за наявності), інформацію про пошкоджене або зруйноване житло.

Частину інформації органи влади повинні отримувати самостійно через державні реєстри.

Чи можуть виселити

Право користування житлом можуть припинити, якщо людина:

  • отримала інше житло;
  • перестала відповідати вимогам програми;
  • приховала зміни у майновому стані;
  • не сплачує комунальні послуги понад 90 днів;
  • здає будинок в оренду;
  • пошкоджує майно або порушує умови користування.

Крім того, працездатні члени родини, які не працюють, повинні протягом трьох місяців після заселення знайти роботу або зареєструватися як безробітні.

"Тут ми також звернулися за роз'ясненням, бо далеко не в кожному селі є банкомат, лікарня, ЦНАП. Чи будуть в такому разі приймаючі громади сприяти у працевлаштуванні переселенців? Хто ремонтуватиме житло? Чи буде оприлюднено перелік громад, куди людям звертатися? Також ми поставили питання щодо орієнтованої кількості житлових будинків та число сімей, які цьогоріч планують забезпечити житлом", — зазначила юристка Донбас SOS.

Також, зауважує Богдана Казначеєва, постанова не тлумачить чи дозволить держава у майбутньому використовувати житлові сертифікати переселенцям для викупу будинків.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок