Перейти до основного змісту
«Заходили росіяни з автоматами». Історія переселенки з Луганщини: як пережила окупацію та двічі втратила дім

«Заходили росіяни з автоматами». Історія переселенки з Луганщини: як пережила окупацію та двічі втратила дім

Ексклюзивно

77-річна Ніна — двічі переселенка. У 2014 році війна змусила її виїхати з рідного Донецька до Борівського біля Сіверськодонецька. У 2022-му жінка пережила два місяці окупації та знову залишила дім. Нині Ніна живе у шелтері для переселенців у Самарі на Дніпропетровщині. Про життя в окупації, втрачений дім та бажання дочекатися справедливого миру — у матеріалі Суспільне Донбас.

Біля шелтера Ніна має невеликий город. Вирощує петрушку, перець, помідори, огірки та картоплю.

«Я мріяла про город. Ось, купила насіння. Пікассо — картоплю, посадила. Така у мене картопля виростала, друзі! Городчик невеликий, але мені достатньо. Така картоплина — я взагалі сама в шоці була», — розповідає Ніна.

«Заходили росіяни з автоматами». Історія переселенки з Луганщини: як пережила окупацію та двічі втратила дім
Ніна показує яку картоплю виростила на городі шелтеру. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

У шелтері жінка живе півтора року. До повномасштабного вторгнення мешкала у селищі Борівському Сіверськодонецької району Луганської області. У 2022 році звідти виїжджала вже з російської окупації. Дорога до Самара, де живуть її рідні, тривала три тижні.

«Виїхала з перевізницею. Уже стояли російські пости, але я змогла виїхати сюди. І я приїхала, ніяка. У мене ще перелом руки був перед війною у 2022-му, так рука не піднімалася. Приїхала, виходжу і кажу: "Хоч поховайте мене, будете знати". Я думала, що я на другий день тут помру. Слава Богу, жива доїхала», — згадує Ніна.

Єдина річ, яку Ніна змогла вивезти з дому, — старий сімейний фотоальбом. У ньому — світлини її родини та молодості.

«Це донька менша виходила заміж. Оце ми з чоловіком, коли вчилася в інституті, — у гуртожитку фотографувалися. Тільки-но одружилися», — показує світлини Ніна.

«Думала, що на другий день помру»: історія 77-річної Ніни, яка пережила окупацію та двічі втратила дім
Ніна змогла забрати частину своїх фото. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

У 2022 році жінка два місяці прожила в окупації у Борівському. Спочатку, згадує, у селищі не стало газу, потім електрики та води. Батьківський будинок Ніни був розбитий, жити там було неможливо.

«Там ні вікон не було, ні опалення, нічого. Батареї попорозмерзалися, і залито все там було, непридатний був мій будинок. І я пішла до сусідів», — розповідає переселенка.

Ніна згадує, як у Борівське зайшли російські військові. За її словами, на одязі та руках у них були георгіївські стрічки. У селищі росіяни почали проводити зачистку та зайшли й до неї.

«Я лежу, у мене все повідчиняно, заходять з автоматами, все таке. Кажуть: "Ви одна?" Я кажу: "Та, одна, одна". А вони кажуть: "А ми росіяни". Я кажу: "Та мені все одно". Вони кажуть: "Нам самим набридло. Ви тут чотири місяці, ми шість місяців уже бігаємо по ваших лісах". Так вони мені кажуть. Забрали одразу телефони у нас», — згадує Ніна.

На підконтрольну Україні територію Ніну вивезли перевізники. Спочатку вона жила з родичами, згодом оселилася у шелтері в Самарі. Тут жінка займається скандинавською ходьбою та малюванням, працює на городі.

«Заходили росіяни з автоматами». Історія переселенки з Луганщини: як пережила окупацію та двічі втратила дім
Ніна в городі шелтера збирає врожай. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

«Веду активний спосіб життя, щоб підтримати своє здоров'я, щоб дочекатися справедливого миру, інакше ніяк не можна. 77. Буде 78 через два місяці. Уже не за горами 80, а треба ж усе встигнути. А я хочу справедливого миру», — говорить Ніна.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram

Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Топ дня
Вибір редакції
На початок