Дев’ять тисяч заяв в обробці, ще понад 12 тисяч — на розгляді у комісії, загалом 29 тисяч звернень від родин — це офіційні дані на початок лютого Міністерства розвитку громад і територій про новий етап програми “єВідновлення” — житлові ваучери для переселенців, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Ваучер на 2 мільйони гривень можна використати для купівлі житла, інвестування в будівництво або як внесок чи платіж за іпотекою. На цьому етапі ця можливість доступна внутрішніх переселенців (ВПО) з тимчасово окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або мають інвалідність внаслідок війни. Із якими складнощами під час подачі заяв стикнулися військовослужбовці, які намагаються реалізувати своє право на житловий ваучер, — читайте в матеріалі Суспільне Донбас.
Масштаб попиту
Про житлові ваучері для військовослужбовців, діючих та колишніх, з тимчасово окупованих території уряд оголосив 1 грудня 2025 року.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, на 2 грудня 2025 року — другий день прийому заяв — отримали 10 628 звернень. Найактивніше подавали:
- Дніпропетровській області — 1 776,
- Києві — 1 545,
- Запорізькій області — 1 044.
Найбільше звернень було від людей, зареєстрованих у:
- Донецькій області — 3 566,
- Луганській — 3 127,
- Запорізькій — 2 067,
- Херсонській — 1 601
На 1 січня 2026 року кількість заяв перевищила 25 тисяч, станом на 28 січня — понад 28 тисяч заяв від моменту запуску послуги
У Мінрозвитку повідомили, що по країні працюють близько 1200 комісій, які вже ухвалили майже 4 500 позитивних рішень. Близько 5% заяв тимчасово не можуть бути розглянуті через відсутність комісій в окремих громадах.
Що передбачає механізм
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, ухвалити рішення щодо заяви має комісія при органах місцевого самоврядування. Термін також закріплений у документі: протягом 30 календарних днів — схвалення, відмова або повернення на доопрацювання.
Комісії, за документом, формуються при органах місцевого самоврядування, не менше третини складу мають становити представники громадськості.
Як працює програма: досвід військовослужбовців
Маріуполець і колишній військовополонений Володимир Чертушкін розповів Суспільному, що подав заявку на ваучер у грудні, у перші дні прийому заяв, однак до схвалення чекав до початку лютого.
“Формально програма житлових ваучерів для військовослужбовців і ВПО стартувала після ухвалення відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Документ чітко визначає строки, процедури та суб’єктів виконання. Проте на практиці програма демонструє класичний розрив між нормативним задумом і реальною імплементацією на місцях.
Ключова проблема — масове порушення строків розгляду заяв. Постанова встановлює 30 календарних днів для ухвалення рішення комісією: схвалення, відмова або повернення на доопрацювання. Натомість у Києві значна частина заявників очікували по 45-50 днів і більше, при тому що їхні заявки навіть не розглядалися по суті. Статус “очікує обробки” в застосунку фактично означає адміністративний вакуум.
Причина затримок — несвоєчасне створення та фактична непрацездатність місцевих комісій. Попри те, що постанова була відома органам місцевої влади заздалегідь і набрала чинності наприкінці листопада, у Києві процес формування комісії розтягнувся”, — зазначає Чертушкін.
На порталі Києва повідомляли, що комісія з розгляду заяв у столиці розпочала роботу 29 січня 2026 року. Складнощі зі створенням або роботою комісій визнали у профільному міністерстві.
“Ключова ланка програми — це місцеві комісії. Саме вони розглядають звернення людей, перевіряють документи та ухвалюють рішення про надання допомоги. За правилами, рішення має бути прийняте протягом 30 днів. Без комісії програма фактично не працює: кошти не можуть бути призначені, доки немає рішення на місцевому рівні. Мінрозвитку звернулося до громад із вимогою до 10 лютого опрацювати всі заяви, за якими спливли терміни”, — цитували на сайті відомства заступницю міністра Наталію Козловську.
У міністерстві додали, що різниця в опрацюванні заяв між регіонами суттєва, найбільші затримки є у великих громадах, зокрема у Києві без відповіді на початок лютого були тисячі людей. Також там підкреслили, що комісія має працювати із Реєстром пошкодженого і знищеного майна, через який відбувається розгляд заяв, всім громадам пропонували навчання, однак були ті, хто протягом двох місяців роботи програми не підключився до реєстру.
"Надії були дуже великі"
Вікторія — також з нині окупованого Маріуполя. Служити, розповідає, пішла після закінчення медичного коледжу у 2016 році, служила в 56-й окремій Маріупольській мотопіхотній бригаді. І вона, її чоловік мають статус учасників бойових дій.
“Прослужила я 3,5 роки, за цей час служила під Донецьком, там же познайомилась з майбутнім чоловіком і згодом пішла в відпустку по догляду за дитиною, чоловік продовжував службу у ЗСУ, теж отримав статус УБД.
У 22 році, коли почалась повномасштабна війна, я з двома маленькими дітьми була вдома в Маріуполі, чоловік перебував на “нулі” в Пісках. 2 місяці з дітьми в окупації, без води, світла, їжі, тепла та звʼязку. За цей час не знала, чи жив чоловік, і він так само — про нас. З 22 року ми скитаємось по зйомних квартирах, і коли дізналась про програму дуже зраділа. Змогли подати 3 грудня, і почали мріяти про власне житло та чекати схвалення. Надії були дуже великі… Але час йшов, а заявку не розглядали. 15 січня я написала в технічну підтримку в “Дії”, подзвонила на “1545”… Додзвонилась у КМДА… І на цьому все. Одні відписки на запити. Тобто ця програма не працює зовсім: по-перше треба налаштувати сам механізм, створити в громадах комісії і тільки потім давати людям якусь надію”, — говорить Вікторія.
Статус заявки Вікторії досі “в обробці”, я коли зміниться невідомо.
У кримчанина Сергія із затвердженням цієї житлової програми також з’явилася надія на власне житло.
“Я — ВПО з 2015 року. В армії — з червня 2024. Ніколи не отримував жодної допомоги від держави. Під час подачі заявки були постійні глюки… “Дія” не змогла витягнути довідку про несудимість.
Не розумію взагалі, навіщо було запускати геть сирий проєкт, коли навіть відповідні комісії не сформовані остаточно”, – поділився із Суспільним військовий.
Він мріє придбати будинок в Кіївський чи Житомирській області, адже: “13 років бомжувати вже набридло”.
Олександру Гуділіну, колишньому військовополоненому з Маріуполя, у Вінниці заявку схвалили через 45 днів після подачі.
“У перший день повномасштабного вторгнення пішов у територіальну оборону. 107-й батальйон, 109-та бригада. Приймав участь у боях за місто, опинився на заводі імені Ілліча і виходив у полон 12 квітня. Провів у полоні два роки та вісім місяців. 30 грудня 2024 року був обмін і я був звільнений.
Заявку я подав рівно за п’ять хвилин через “Дію”. У мене все автоматично підтягнуто — і посвідчення ветерана, і УБД. Спочатку було написано “в обробці”. Десь з півтора місяця воно було в обробці. Потім заявку схвалили”, – розповідає Олександр.
Але, за його словами, очікування тривало без комунікації: ані дзвінків, ані повідомлень.
Військовослужбовець та засновник проєкту "Ветеран знає" Михайло Карабут говорить: реалізація програми житлових ваучерів викликає значну кількість запитань.
“Формально програма стартувала, однак на практиці вона працює вкрай повільно та фрагментарно. В окремих випадках заяви почали брати в обробку, але реальних рішень комісій люди чекають місяцями, хоча чинна постанова встановлює строк розгляду до 30 днів. На практиці цей термін часто перевищує 60 днів і більше.
Одна з ключових проблем — непідготовленість механізму реалізації на місцях. Комісії, які мають ухвалювати рішення, або не були сформовані вчасно, або не можуть повноцінно працювати через кадрові й організаційні обмеження. У Києві, наприклад, вимоги до складу комісій були розширені до понад 20 осіб, що ще ускладнило їхнє збирання та оперативну роботу.
Окремо варто наголосити, що постанова не визначає пріоритетів між різними категоріями отримувачів. У результаті в однаковій черзі опиняються, наприклад, захисник без інвалідності, який став на облік у 2022 році, і ветеран з інвалідністю, багатодітною родиною та багаторічним очікуванням житла ще з 2014 року. Єдиним фактичним критерієм стає швидкість подання заявки”, — говорить Карабут.
Він також звертає увагу на спосіб подання заяви, на його думку, лише онлайн-інструменти ускладнили алгоритми.
“Через технічні збої та неповну інтеграцію даних багато людей не можуть подати заявку онлайн. Водночас комісії на місцях не приймають документи офлайн, навіть у випадках, коли людина фізично не може скористатися цифровими сервісами. Це особливо критично для ветеранів з інвалідністю або складними життєвими обставинами
Загалом ідея грошових інструментів забезпечення житлом є правильною, адже модель надання «натурального» житла давно не працює. Проте без належної підготовки, чітких правил, справедливих пріоритетів і реальної спроможності реалізації навіть програма з великим бюджетом ризикує втратити довіру захисників і ветеранів”, — вважає Карабут.
Фінансування
Окрім того, засновник проєкту “Ветеран знає”, звертає увагу, що вже зараз стало зрозуміло — це буде нова “житлова черга”.
“Уже зараз зрозуміло, що анонсованих коштів не вистачить для покриття навіть тієї кількості заявників, які заявлені в межах програми. Це означає формування черги на роки вперед. За відсутності індексації суми ваучера інфляція поступово знецінить цю допомогу, і через кілька років вона може втратити практичний сенс, особливо у великих містах”, — зауважує він.
Офіційно на 1 січня 2026 року у держбюджеті-2026 на програму передбачено близько 14 млрд грн, що, за оцінкою Мінрозвитку, дозволить забезпечити ваучерами близько 7 тисяч родин.
Також Мінрозвитку повідомляло про залучення 120 млн євро від Банку розвитку Ради Європи — ще приблизно на 3 тисячі людей.
Загалом це близько 10 тисяч родин — з 29 тисяч, які подали заяви на кінець січня. Фінансування за програмою, як повідомила заступниця міністра розвитку громад Наталя Козловська, очікують наприкінці лютого.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
