Вищий антикорупційний суд (ВАКС) повернув п'ять мільйонів гривень застави у справі проти колишнього голови Донецької обладміністрації та очільника АМКУАнтимонопольний комітет України Павла Кириленка, якого підозрюють у недостовірному декларуванні та незаконному збагачені на понад 72 мільйони гривень.
Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду, яка була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 лютого 2026 року.
"Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Керамет" кошти у сумі 5 000 000 грн, внесених ним як застава за підозрюваного [...] згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024", — йдеться у судовому документі.
У січні 2026 року захист Павла Кириленка звернувся до суду з клопотанням зменшити заставу Павлу Кириленку з 25 мільйонів до 10 мільйонів гривень, обґрунтовуючи це тим, що обвинувачений належно виконує свої обовʼязки. 19 січня суд частково задовольнив це клопотання та зменшив заставу до 20 мільйонів гривень.
Перед цим, у червні 2025 року, суд вже зменшував заставу Кириленкові з понад 30 мільйонів до 25 мільйонів гривень. Тоді сторона захисту своє клопотання пояснила тим, що ТОВ "Керамет", яке внесло заставу, "знаходиться у складному фінансовому становищі" та має терміново розрахуватись з кредиторами як в Україні, так і за її межами.
Як писали "Схеми", ТОВ "Керамет" належить бізнесмену з Краматорська Едуарду Мкртичану. Сам Павло Кириленко у коментарі журналістам "Схем" сказав, що "чує про цю компанію вперше", хоча підтвердив, що знайомий з бізнесменом. На питання, чи просив він особисто Мкртчана внести за нього заставу, чиновник відповів ухильно, назвавши його "провокаційним".
Журналістам бізнесмен тоді заявив, що вніс заставу з власної ініціативи, оскільки давно дружить з Кириленком, і заперечив будь-які спроби впливати на рішення АМКУ.
Суспільне Донбас звернулось до адвоката Кириленка Володимира Лисенка, але він відмовився коментувати ці рішення суду.
Що відомо про справу Павла Кириленка
25 березня 2024 року САП та НАБУ розпочали кримінальне провадження щодо голови АМКУ Павла Кириленка за статтями "незаконне збагачення" та "декларування недостовірної інформації".
Це сталося після того, як журналісти "Схем" (проєкт "Радіо Свобода") оприлюднили розслідування, у якому йшлося, що родичі з боку дружини Кириленка придбали "елітне майно" в Ужгороді, Києві та області на 70 млн грн, що не відповідає їхнім заробіткам.
14 серпня 2024 року НАБУ і САП повідомили голові Антимонопольного комітету Павлу Кириленку про підозру. Йдеться про незаконне збагачення на 56,2 млн гривень, а також неправдиве декларування. Пізніше ця сума зросла до понад 72 мільйонів гривень.
За даними слідства, у 2020–2023 роках Кириленко на посаді керівника Донецької ОВА, набув 21 об’єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль, зареєструвавши право власності на родичів своєї дружини.
28 серпня 2024 року за рішенням суду Кириленку обрали запобіжний захід — заставу у 30 мільйонів 280 тисяч гривень, а також встановили особисті зобов'язання на два місяці. У коментарі Суспільному він повідомив, що продовжує виконувати обов'язки голови Антимонопольного комітету. На час слідства його не відсторонювали від роботи. 29 серпня за Кириленка внесли визначену судом заставу.
В червні 2025 року колишньому начальнику Донецької ОВА, а нині керівнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку оголосили про нову підозру у недекларуванні майна. Також повідомили про підозру його дружині — у пособництві в незаконному збагаченні.
У липні 2025 року слідчі завершили розслідування та передали справу до суду.
