23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців конкурсних програм 2026 року. Головну нагороду національного конкурсу "Docu/Україна" отримала стрічка "Не питай мене, чи я вбивала" режисерки Олени Максьом.
Список перемржців оприлюднили на сайті фествиалю.
Стрічка розповідає про досвід військовослужбовиці в лавах української армії та, за оцінкою журі, є роботою, яку має побачити широка міжнародна аудиторія.
Журі відзначило фільм за "радикальну авторську чесність": "Стрічка вирізняється тонкістю спостереження, захопливою оповіддю та високою документальною майстерністю".
Стрічка також отримала Премію пам'яті Віктора Ониська за найкращий монтаж українського документального фільму. Нагороду присудили режисеркам монтажу Світлані Залозі та Олені Максьом.
"За авторську щирість, майстерну драматургію та чутливий монтаж, крізь який пульсує реальність війни. А також за здатність віднайти у хаосі й пітьмі фронту чітку внутрішню форму", — зазначило у своєму рішенні журі.
Премію заснували на честь Віктора Ониська — режисера монтажу та військовослужбовця, який загинув 30 грудня 2022 року поблизу Соледара.
- Спеціальну відзнаку конкурсу "Docu/Україна" отримав фільм "Де все зникає" Олександра Ткаченка. Картина також здобула приз глядацьких симпатій.
У центрі стрічки — історія кінооператора та військовослужбовця Дмитра Докунова і вплив війни на його життя.
"Фільм створює пронизливий і незабутній портрет людини, глибоко зламаної — фізично й емоційно — досвідом, пережитим на передовій російської війни проти України. Водночас ця історія виходить далеко за межі індивідуального досвіду, перетворюючись на потужне свідчення про людську ціну війни", — йдеться у рішенні журі.
- Головний приз міжнародного конкурсу "Docu/Світ" отримала австрійська стрічка "Зелене світло" режисера Павела Кузуйока.
Фільм розповідає про психіатра, який працює з людьми, що вирішили вдатися до евтаназії. Він вивчає їхню медичну історію, слухає життєві розповіді та, переконавшись у рішенні, супроводжує до відходу з життя
Журі відзначило чутливість, збалансованість та високу кінематографічну майстерність картини: "У такий спосіб стрічка відкриває глибоку й делікатну розмову не лише про право людини на самовизначення щодо власного життя, тіла та свідомості, а й про хронічне нерозуміння суспільством психічних розладів та їхнього часто недооціненого впливу на якість життя".
- Спеціальну відзнаку "Docu/Світ" присудили фільму "Майлін" режисерки Марії Сільвії Естеве.
Стрічка порушує тему насильства щодо жінок і розповідає історію жертви сексуального насильства з боку католицького священника.
Журі у своєму рішенні зазначило: "Нас глибоко вразило авторське бачення режисерки, яке підсилює емоційну й драматичну силу самої історії. А фінал фільму шокує своєю руйнівною силою, залишаючи по собі потужне враження, гнів і бажання боротися, говорити про цю проблему та допомагати".
- У конкурсі "Docu/Коротко" головний приз здобув іспанський фільм "Педро Томас пояснює світ" режисера Корнеліюса Стучкуса — "за здатність через прості спостереження відкривати новий погляд на світ, за поетичність, кінематографічну витонченість і силу авторського бачення".
- Спеціальну відзнаку отримала українська стрічка "Сиквела" Алли Мітюкової про військового, який проходить шлях фізичного та психологічного відновлення після поранення: "За чесність, емоційну силу та уважний погляд на складний процес повернення до життя після війни".
- Переможцем правозахисного конкурсу Right Now! став фільм "Обіцянка" нідерландського режисера Даана Велдхейзена.
"Це свіжа й оригінальна кінорозповідь, що відкриває для глядача маловідомий контекст і водночас пропонує глибокий погляд на складні суспільні процеси. Стрічка є напрочуд людяною, але водночас гостро політичною", — йдеться у рішенні журі.
- Спеціальну відзнаку журі отримала стрічка "Якби голуби перетворилися на золото" режисера Пепи Лубояцкі.
"Ця стрічка переконливо демонструє, що кіно про права людини може бути не лише важливим за змістом, а й сміливим у формі, відкриваючи простір для яскравих стилістичних експериментів та оригінальних художніх рішень".
- Премію імені Андрія МатросоваНагорода заснована на честь продюсера фестивалю Андрія Матросова, який загинув у автокатастрофі 16 лютого 2010 року., яку щороку вручає команда фестивалю одному з фільмів конкурсної програми, здобула стрічка "Мир для Ніни" режисерки Жанни Довгич.
У рішенні журі наголошує, що фільм відлічує "час опору й стійкості" від початку російської війни проти України у 2014 році: "За вшанування пам'яті перших героїв війни за нашу незалежність та свободу, а також за тактовне й об'ємне відображення на екрані тривалої боротьби за справедливість".
Цьогоріч партнер фестивалю — європейський суспільний мовник ARTE — підтримав низку нагород, зокрема відзнаку за найкращий український фільм, премію за монтаж та нагороди для молодих продюсерів.
- Премію для найкращої молодої української продюсерки повнометражного фільму отримала Дар'я Захарова за роботу над стрічкою "Ілюзія тихої ночі" режисерки Ольги Черних: "Організація процесу — об’єднання відзнятого матеріалу від численних авторів і авторок з усієї України в надзвичайно стислі терміни — є свідченням виняткової професійності та масштабу виконаної роботи".
- Нагороду для молодих продюсерів короткометражного кіно присудили команді фільму "Сиквела" — Олексію Єрошенку, Катерині Ягодці та Аллі Мітюковій: "За відданість авторському баченню, колективність співпраці, відкритість у подоланні труднощів на всіх етапах, амбіцію щодо дистрибуції та можливі наступні кроки як продюсерів".
- Головний приз студентського журі отримав фільм режисерки Лани Дагер "Ти мене любиш?": "За дивовижне поєднання форми та змісту, що розкриває синтез колективного та індивідуального, уявного та реального в процесі формування національної ідентичності, пам’яті та травми".
- Спецвідзнаку у категорії отримав фільм "Безіменна" Захраа Ґандур: "За глибоке й контрастне зображення трагедії жіноцтва, за протистояння маргіналізації, вкоріненої в поколіннях".
Окрему спецвідзнаку від "Громадського радіо" вручили Юлії Орленко за стрічку "Омега": "За майстерне документальне осмислення війни через людський досвід, поєднання сильної драматургії, уважної режисури та високого рівня кіновиробництва, із зосередженням на людях, їхніх стосунках, щоденних ритуалах і здатності зберігати себе під час війни".
Окрім конкурсних нагород, Docudays UA оголосив переможців індустрійного шоукейсу Raw Doc.
- Нагороду Суспільного Мовлення з фінансовою підтримкою 65 тисяч гривень отримав проєкт "Лети, рибо, лети" режисерок Тетяни Ганжі та Зої Фольк: "За обережне і чутливе зображення травми, що проростає крізь покоління, і водночас голосами свідків і жертв шукає шлях до зцілення".
- Нагороду від Rough Cut Service отримав проєкт "Станеться" режисерки Анни Мігунової. Стрічка також отримала спецнагороду від Європейської асоціації документального кіно.
- Нагороду від Kino42 отримала стрічка "Прислухаючись до світу" режисерки Єлізавети Сміт.
Docudays UA ("Докудейз") — це найбільший в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини, який проходить щорічно. Він фокусується на стрічках, що висвітлюють соціальні, культурні та правозахисні теми, сприяючи розвитку документалістики та критичного мислення в суспільстві.
Стрічки-призерки можна переглянути окремо в глядацький день 12 червня. Запис дискусій, які відбувалися на фестивалі, можна прослухати подкастами на Youtube-каналі, Apple Podcasts та у Spotify.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
