Угорський союзник Путіна лишається при владі. Що означає перемога Орбана на виборах

. AP

Керівний блок чинного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана переміг на парламентських виборах. Шість партій об’єднаної опозиції вибороли лишень 57 місць у парламенті зі 199, політсила Орбана — 135. А отже, тепер один з головних симпатиків Путіна серед лідерів країн ЄС залишиться при владі на четвертий термін поспіль. Орбан, святкуючи тріумф, не переставав нагадувати, що запам’ятає цю перемогу на все життя через те, що "так багато усіх виступили проти нас".

"Ліві вдома, ліві за кордоном, бюрократи в Брюсселі, усі фонди й організації керівної імперії, іноземці ЗМІ, врешті-решт навіть і український президент", — перелічував суперників переобраний глава уряду. Володимир Зеленський опинився у цьому переліку через постійні нагадування Орбану про недостатню підтримку України у боротьбі з РФ. Однак чи варто вважати позицію Угорщини цілком пропутінською, як її часто бачать з Києва та Брюсселя, і чого очікувати від Орбана далі — розбиралося Суспільне.

Орбан-"миротворець" і війна в Україні

"Ми отримали таку велику перемогу, що її видно з Місяця, не те, що з Брюсселя. Християнсько-демократична національна політика перемогла, і ми маємо оголосити Брюсселю, що це — не минуле, а майбутнє", — заявив Орбан після того, як стало відомо про підсумки виборів. Команда Орбана хоча й не сумнівалася у перемозі, але не очікувала, що вона буде аж настільки разючою: чи не вперше рейтинг опозиції на виборах не сильно відставав від керівного блоку.

Читайте також: "Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати зброю" — інтерв'ю Зеленського

У переможній промові Орбан по суті окреслив головні акценти передвиборчої кампанії — і не лише цьогорічної. Скажімо, він не забув згадати й про те, що його опонентів буцімто фінансував Джордж Сорос, а, зважаючи на результати виборів, "вони були його найгіршою інвестицією". Тезу про зовнішнє фінансування і "соросят" Орбан пригадував ще у передвиборчій кампанії 2018 року. Ще одна історія звідти ж — про протистояння Будапешта і Брюсселя: останній начебто постійно хоче нав’язати Угорщині проти її волі свою політику по низці питань, наприклад, про міграційну політику, права ЛГБТ+.

Відмінність позицій Будапешта та решти ЄС особливо чітко окреслила війна Росії проти України, яка спалахнула якраз під фінал передвиборчого процесу в Угорщині. У команді Орбана відмовилися від активної підтримки України, адже це, мовляв, могло б втягнути Угорщину у війну. Водночас команда Орбана не ветувала санкції ЄС проти Росії.

Читайте також: "Або ми будемо протистояти, або ворог не зупиниться" — глава Донецької області Павло Кириленко

Опоненти Орбана, крім того, що виступали за зближення Угорщини з ЄС та НАТО, говорили про те, щоб відмовитися від поставок російського газу та надати Україні збройну підтримку. Утім, варто зауважити: нині Угорщина на рівні з іншими приймає біженців з України, забезпечує їх житлом, харчуванням та іншою допомогою. Орбан засудив війну, але — відмовився критикувати Путіна.

Міфічне втручання у вибори

Пост лідера об’єднаної опозиції Угорщини Петера Маркі-Зая на підтримку акції вшанування пам’яті загиблих у драмтеатрі в Маріуполі та його заклики допомагати біженцям з України викликали обурення у Петера Сіярто — глави угорського МЗС та прибічника Орбана. Той розцінив їх як свідчення тіньових домовленостей між українським керівництвом та угорською опозицією.

"Петер Марі-Зай звернувся у Twitter до президента України. Цим він дав зрозуміти, що вони вже погодилися. Домовилися, що якщо урядом в Угорщині керуватимуть ліві, вони негайно проголосують за санкції щодо газу й нафти та почнуть постачання зброї в Україну", — заявив Сіярто.

Ба більше: за кілька днів Сіярто виступив із новими звинуваченнями на адресу Києва. Заявив, що Україна намагається втручатися у вибори в Угорщині, натякнувши: розмови між міністерством закордонних справ України та посольством України в Угорщині прослуховуються. Офіційний Київ такі звинувачення відкинув та вкотре нагадав: відмова Будапешта від бажаної підтримки України матиме наслідки для всієї Європи. "Це не запобігання втягуванню Угорщини у війну, а навпаки — запрошення Росії до подальшої агресії вглиб території Європи. Розраховуємо, що Будапешт сприятиме єдності в ЄС та НАТО задля припинення війни РФ проти України", — наголосили в українському МЗС.

Читайте також: "Другий місяць вони б‘ють з усього, що є, але прорватись не можуть" — інтерв’ю із Сергієм Гайдаєм

З подібними заявами вже неодноразово звертався до Орбана і Володимир Зеленський — один з головних "противників" переобраного очільника угорського уряду, як висловився сам Орбан.

"Ми ж не просили чогось особливого від офіційного Будапешта. Ми не отримали навіть того, що роблять усі інші! Роблять заради миру. Не отримали життєво необхідного транзиту оборонної допомоги, не побачили морального лідерства. Не побачили жодного зусилля, щоб зупинити війну! (...) Політики йдуть. А правда залишається", — зазначив президент.

Симпатії до Путіна і консервативні цінності

Орбан, позиціюючи свою політсилу як партію миру, а не заохочення до війни шляхом надання Україні зброї чи військового контингенту, хотів зберегти свою "мирову" з Володимиром Путіним, з яким за час перебування при владі Орбан зустрічався щонайменше 12 разів.

Одна з цих зустрічей відбулася у Кремлі на початку лютого — у той час, як чимало західних лідерів їздили на перемовини до Києва та Москви, намагаючись не допустити повномасштабної війни. Утім, тоді Орбан хіба поспівчував західним санкціям проти Росії та їхньому впливу на економіку Угорщини.

Путін одним з перших подзвонив Орбану із привітаннями з перемогою і заявив, що "попри складну міжнародну ситуацію, подальший поступ у двосторонніх відносинах повністю відповідає інтересам Росії й Угорщини". За словами Орбана, економіка Угорщини залежна від поставок російських енергоносіїв: 90% газу та 65% нафти Будапешт отримує саме від Росії. А відмова від цього великого сегменту російського експорту зруйнує угорську економіку.

"Путін відновлює радянську імперію, а Орбан просто спостерігає за цим зі стратегічним спокоєм", — коментував позицію Орбана на одному з березневих передвиборчих мітингів Маркі-Зай. Він хоча й погодився із програшем, а втім, каже: сумнівається, що вибори в Угорщині були достатньо демократичними й чесними. Одна з претензій опозиції полягала в тому, що їй не дали достатньо ефірного часу на топових телеканалах Угорщини.

Читайте також: "Не буде так, що Росія щось каже, а ЄС перестає діяти" — голова представництва ЄС в Україні

За 12 років Орбан узяв під контроль більшість ЗМІ в країні. В Угорщині помітні й інші атрибути тривалого безперервного перебування при владі однієї партії: Орбан намагається змінити у конституції правила проведення виборів, контролювати судову гілку влади, ставити на ключові посади лояльних до себе людей, налагоджувати контакти з бізнесом, який розділяє ідеали партії Орбана "Фідес".

Водночас він не приховує "християнської консервативності" своєї політсили, тим самим залучаючи на свій бік значну частину електорату старшого віку, з невеликими доходами та мешканців сільської місцевості. У день голосування на парламентських виборах відбувся ще й референдум щодо закону, який мав би забороняти матеріали й програми сексуальної освіти для дітей. Уряд вважає, що вони пропагують гомосексуалізм та зміну статі. Утім, голосів на підтримку таких змін не вистачило.

"Увесь світ міг побачити сьогодні ввечері у Будапешті, що християнсько-демократична політика, консервативна політика і націоналістична політика перемогли, — наголосив Орбан після перемоги. — Наше послання Європі сьогодні полягає у тому, що це — не минуле, а майбутнє. Це буде наше спільне європейське майбутнє".

Проте не схоже, що ЄС розділяє такі перспективи. Скажімо, у лютому суд ЄС дозволив накласти на Угорщину штрафи через утиски прав спільноти ЛГБТ+ і міграційну політику, яка суперечить загальноєвропейській.

Чого очікувати далі?

Попри доволі стійкі політичні погляди Орбана напередодні виборів аналітики зауважували: є ймовірність, що глава угорського уряду згодом усе ж повернеться до позиції, більш прихильної до Брюсселя. А втім, Даніель Хегедус — угорський політолог з німецького фонду Маршалла, наголошує, що це марні сподівання: "Можлива певна переорієнтація у бік Заходу, але загалом він прагне повернутися до звичних справ з Росією, як в плані економічної, так і енергетичної взаємодії". А неочікувано значна підтримка електорату, яку Орбан отримав на виборах, лише надихне його продовжувати свою політичну лінію.

Читайте також: РФ робить з Маріуполя друге Алеппо та яка альтернатива "закриттю неба". Інтерв'ю Саманти Пауер

Для України небезпеки політики Орбана полягають не лише у намаганні попри все дружити з Росією і відмовлятися й надалі від збройної підтримки України у війні. У червні Євросоюз голосуватиме за надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. І судячи із заяв президента Володимира Зеленського, є побоювання, що Угорщина голосуватиме не на нашу користь. Щодо ймовірного блокування Угорщиною членства України в НАТО у Зеленського перестороги навіть більші. А це заблокує просування цього принципового для України питання. Інші представники українського керівництва теж радять не мати зайвих ілюзій щодо курсу Угорщини.

"Солідарними зусиллями ми маємо запобігти тому, щоб на території Європейського Союзу створювались тоталітарні режими або передумови для чергових осередків загострення і впливу Російської Федерації", — заявила нещодавно віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

Читайте також

"Хто друг, хто партнер, хто продався і зрадив". Підсумки самітів НАТО, ЄС та G7 щодо України

"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

"Їм не вистачить століття, щоб відмитись від злочинів" — Верещук про війну, евакуацію та полонених

Продовольча криза і BMW без європейських заводів: як вторгнення РФ впливає на світову економіку