Експертка назвала здобутки та провали зовнішньої політики України у 2020 році

Експертка назвала здобутки та провали зовнішньої політики України у 2020 році

Ексклюзивно
Експертка назвала здобутки та провали зовнішньої політики України у 2020 році Facebook.com

Щороку Рада зовнішньої політики “Українська призма” проводить опитування серед експертів щодо найбільших успіхів, провалів та перспектив української зовнішньої політики. Керівниця безпекових програм “Української призми” Ганна Шелест розповіла Українському радіо, що продемонструвало цьогорічне опитування.

Зокрема, експертка назвала п’ять здобутків України у сфері зовнішньої політики, провали, які спіткали наше МЗС, а також те, які перемоги й виклики стояли перед українськими посольствами та консульствами в різних куточках планети.

5 здобутків зовнішньої політики України

Одним із головних здобутків Шелест вважає поглиблення відносин України з НАТО.

“В першу чергу – це отримання статусу члена Програми розширених можливостей НАТО. Більшість експертів проголосувало саме за цей пункт, тому що це – великий крок вперед у наших відносинах з НАТО”, – розповіла вона.

На другому місці, за словами експертки, опинилась Угода про стратегічне партнерство з Великою Британією.

“Ми уявляємо, наскільки це було важливим після Брекзиту і наскільки це важка і велика угода, яка включає як політичну і безпекову складову, так і зону вільної торгівлі. Днями вона була ратифікована і з 1 січня буде в дії”, – зазначила Шелест.

Також значними досягненнями експертка вважає збереження антиросійських санкцій та поглиблення співпраці з Туреччиною.

“На третьому місці – збереження санкцій проти Російської Федерації. Третє місце, мабуть, тому, що це вже стала рутинна робота, яка не сприймається як велика перемога. Це – нормальна робота українського МЗС. Далі йде посилена співпраця з Туреччиною, тому що ми прекрасно розуміємо, що без сталих відносин з Туреччиною безпека в Чорноморському регіоні для нас була б достатньо важкою для досягнення. І тут ми маємо надійного партнера. Пов'язаний із цим регіоном і запуск Кримської платформи, але за це проголосував невеликий відсоток експертів, бо ми лише на початковому етапі”, – пояснила Шелест.

Закриває п’ятірку здобутків українського МЗС продовження європейського, євроатлантичного курсу України.

“Були певні якщо не сумніви, то питання, які виникали протягом року, коли окремі законопроєкти, які повинні були стати наступним кроком до євроінтеграції, певним чином гальмувалися”, – зазначила експертка.

Головні невдачі

Шелест відзначила, що протягом 2020 року в українській зовнішній політиці не було значних провалів.

“На щастя, в України у 2020 році немає великих провалів, є проблемні двосторонні відносини, де або винні обидві сторони, або так склалися обставини. Тому ми вирішили цього року не голосувати за провали”, – розповіла експертка.

Проте, на її власну думку, проблемні зони в українській дипломатії все ще залишаються.

“Якщо загалом дивитися на 2020 рік, то перший провал – це україно-угорські відносини. Тут ми не змогли досягти хоча б якогось прогресу, і це провина обох сторін”, – переконана експертка.

Також певні проблеми наявні й на румунському напрямку.

“Друге – це Румунія. За оцінками наших експертів, ми відкотилися на декілька років назад від того, який діалог з Румунією в нас вже був”, – зазначила Шелест.

Окрім того, складними залишаються ситуації із досі не призначеними послами в багатьох країнах або із затягуванням зміни послів.

“Також ми можемо говорити про Стратегію національної безпеки, де Азербайджан був названий стратегічним партнером. Це незрозуміло багатьом експертам, тому що Азербайджан за жодними параметрами не є нашим стратегічним партнером. І нам це відгукнулося під час Нагорно-Карабаської війни все восени цього року”, – підкреслила Шелест.

Дипломатія та кризовий менеджмент

За словами експертки, одним із головних викликів для українських дипломатів стало повернення громадян України, які не могли виїхати з-за кордону через карантинні обмеження.

“Повернення громадян додому цього року – це велика й шалена робота, яку варто підкреслити. Для багатьох посольств це було вперше, коли вони справлялися з подібною кризою”, – зазначила Ганна Шелест.

При цьому вона звернула увагу на великий прогрес у захисті прав українських громадян за кордоном.

“Ще навіть шість років тому ми не могли говорити про ефективність наших консульств і посольств, які б допомагали бізнесу чи громадянам, коли вони в скруті. Останні ж 3-4 роки в нас значно змінюється вся ситуація. По-перше, саме МЗС почало приділяти значну увагу підготовці дипломатів до криз та реагуванню на них. Ми побачили, як працювали наші консульства, коли захоплювали наших громадян в Африці й на Близькому Сході, як визволяли з тюрем в деяких країнах”, – зауважила вона.

На переконання Шелест, саме кризові ситуації дозволили зрозуміти, на яких напрямках МЗС слід посилити свою роботу.

“Березень-квітень став неймовірним викликом з одного боку і екзаменом для багатьох консульських установ. Певним чином вони й продемонстрували, де Україні варто посилити свою дипломатичну присутність. Йдеться про ту ж Шрі-Ланку, де в березні опинилася велика кількість українських туристів, а в нас там немає дипломатичного представництва жодного рівня”, – підсумувала експертка.

Що відомо

  • Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав пріоритети МЗС на 2021 рік.
  • США схвалили кандидатуру Маркарової на посаду посла України.
  • Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що після втручання МЗС з іноземних тюрем звільнили понад 1600 українських в’язнів.
  • Генасамблея ООН підтримала посилену резолюцію про права людини в Криму.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди