Зеленський про роль КНР у мирному процесі: "Україна ніколи не казала, що Китай — ворог"

Зеленський про роль КНР у мирному процесі: "Україна ніколи не казала, що Китай — ворог"

Зеленський про Китай у мирному врегулюванні
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками Глобального саміту миру, Бюргеншток, Швейцарія, 16 червня 2024 року. REUTERS/URS FLUEELER

Президент України Володимир Зеленський готовий почути думки Китаю щодо миру. Китай має вплив на Росію і тому може допомогти в мирному процесі, Україна тільки хоче, щоб КНР поважала її територіальну цілісність і суверенітет.

Про це глава держави сказав у відповідь журналістам на пресконференції після Глобального саміту миру 16 червня.

"Ми поважаємо Китай і завжди поважали територіальну цілісність і суверенітет вашої держави. Все, що ми хотіли, щоб Китай поважав територіальну цілісність України і наш суверенітет", — зауважив Зеленський.

Він зазначив, що Китай — дуже серйозна держава із серйозною економікою, яка має політичний та економічний вплив на Росію.

"Щойно Бразилія і Китай доєднаються до тих принципів, які сьогодні нас всіх, цивілізовані країни, тут об’єднали, то ми будемо ради чути їхні думки, навіть якщо вони не збігаються із більшістю світу. (...) Вважаю, що Китай міг би нам допомогти. Дуже хотів би, щоб ті чи інші пропозиції, які є у китайської сторони, щоб вони були у нашому діалозі", — пояснив Зеленський.

Політик наголосив, що Україна ніколи не казала, що Китай — її ворог. В України ворог один — це Путін. Саме він напав на країну. Зеленський хотів би, щоб Китай був другом для України.

Крім того, президент нагадав, що Китай з Україною були серйозними економічними партнерами: "Кажу «були» не через те, що припинили економічні відносини, а через те, що Путін заблокував Чорне море, а найбільший обсяг у нас був в агропромисловому комплексі, саме у Чорному морі. Тому він зупинив або зменшив товарообіг між нашими державами".

За словами Зеленського, Путін дезінформаційно зробив усе, щоб представники Китаю попрацювали з іншими дипломатичними установами інших країн, щоб ті скасували свою присутність на Саміті миру і підтримку Україні, а приєднались до Китайсько-Бразильських пропозицій.

Що відомо про Саміт миру

15-16 червня у Бюргенштоку у Швейцарії триває перший Глобальний саміт миру за ініціативи України. Участь у ньому беруть делегації з 92 країн та 8 світових організацій.

Мета саміту — на найвищому рівні узгодити три з десяти пунктів української "формули миру" — щодо ядерної і продовольчої безпеки та звільнення українських полонених і депортованих, зокрема, й дітей. Росія на перший Саміт миру не запрошена.

Підсумкову декларацію Саміту миру підписали 80 країн і 4 організації. Комюніке не підтримали Індія, Бразилія, Саудівська, Таїланд тощо. Але до документа можуть долучитися будь-які країни й після завершення саміту.

Удень 16 червня Офіс президента оприлюднив спільне комюніке про основи миру, в якому Росію звинувачують у масштабних людських стражданнях та закликають поважати територіальну цілісність України. Водночас у документі зазначається, що досягнення миру вимагає діалогу між усіма сторонами конфлікту.

Команда Суспільне Новини працює в Бюргенштоку — слідкуйте за останніми новинами з саміту в нашому текстовому онлайні.

Китай відмовився взяти участь у саміті миру, бо туди не запросили Росію.

Зеленський заявив, що Китай переконує деякі держави не брати участь у саміті миру, який пройде у Швейцарії 15-16 червня. Пекін заперечує звинувачення в тому, що КНР чинить тиск на інших, щоб вони не відвідували Глобальний саміт миру.

План Китаю та Бразилії для припинення російсько-української війни

23 травня уряди Бразилії та Китаю опублікували спільну заяву щодо вирішення війни між Росією та Україною, виступаючи за політичні переговори для досягнення миру.

На відміну від представленого у лютому 2023 року мирного плану Китаю, цей план містить не 12, а шість пунктів:

  1. усі сторони мають дотримуватися трьох принципів деескалації ситуації, а саме заборони розширювати поле бойових дій, загострювати ситуацію на фронті й уникати провокацій;
  2. діалог та переговори як єдиний життєздатний шлях розв'язання "української кризи", а також необхідності деескалації та всеосяжного припинення вогню;
  3. проведення міжнародної мирної конференції, яку визнають як Росія, так і Україна, за рівноправної участі всіх сторін, а також "чесного обговорення всіх мирних планів";
  4. збільшення гуманітарної допомоги "відповідним регіонам", запобігання гуманітарній кризі та уникнення нападів на цивільних осіб або цивільні об’єкти, а також захист цивільних осіб;
  5. неприйнятність використання зброї масового знищення, зокрема ядерної, хімічної та біологічної, а також неприпустимості нападів на АЕС та інші мирні ядерні об’єкти;
  6. протидія "поділу світу на ізольовані політичні чи економічні групи" та докладання зусиль для посилення міжнародного співробітництва у сферах енергетики, валюти, фінансів, торгівлі, продовольчої безпеки та безпеки критичної інфраструктури.

На початок