В Україні завершився перший тур місцевих виборів, який запам'ятається найнижчою явкою виборців за всю історію незалежності України, п'ятьма питаннями від президента Володимира Зеленського та низькими рейтингами так званих "нових облич" у владі.
Суспільне зібрало головні тенденції цьогорічних місцевих виборів та розбиралось, чому виборці не охоче йшли голосувати та обирали вже відомих кандидатів.
Виборчий процес
Найнижча явка за понад 20 років
Як повідомила Центральна виборча комісія, явка виборців на голосування 25 жовтня 2020 року склала лише 36,88 %. Це найнижчий показник за часів незалежності України. Так, 26 червня 1994 року явка на місцеві вибори становила 75,6%, 29 березня 1998 року — 70,8%, 31 березня 2002 року — 69,3%, 26 березня 2006 року — 67,6%, 31 жовтня 2010 року — 48,7%, 25 жовтня 2015 року — 46,5%.
Таким чином, у 2020 році з понад 28 мільйонів зі списків територіальних виборчих комісій, бюлетені отримали лише понад 10 мільйонів українців. Найвища явка була у Тернопільській області — 44,68%, найнижча у Донецькій — 31,67%. У ЦВК однією з причин низької явки назвали пандемію коронавірусу.
Читайте також: Чому українці не прийшли на вибори. Пояснюють соціологи
Член-кореспондент НАН України, професор та доктор філософських наук Євгеній Головаха у коментарі Суспільному розповів, що однією з причин низької явки виборців на цьогорічних міських виборах стало також і те, що люди розчарувалися в нових обличчях.
"Пандемія - це один з чинників, але не головний. Просто є певне розчарування людей в тому, що на місцях щось можуть зробити нові обличчя. Якби люди вірили, що можна прийти й змінити ситуацію, то на явка була б більшою. Зараз такої надії на принципові зміни нема, тому багато людей вирішили не ходити. Хоча були й такі, хто вважали, що просто недоречно ризикувати здоров'ям", — зазначив професор.
"Складні" бюлетені на виборах
Цьогоріч виборці отримали не один, а два види бюлетенів. Один – для голосування за голів міст, сіл, селищ або кандидатів у депутати в населеному пункті, де менш як 10 тисяч виборців. Інший — для кандидатів у депутати в населених пунктах, де понад 10 тисяч виборців.
Такі нововведення викликали у виборців плутанину. За даними електорально-поведінкового дослідження соціологічної групи "Рейтинг", 40% українців, які взяли участь у голосуванні, було непросто розібратися з бюлетенями, проте 35% виборців сказали, що це було зробити досить легко. Так, у Житомирі на виборчій дільниці №181364 виборець, не розібравшись як заповнити бюлетені, порвав їх на очах у членів ДВК. Схожу ситуацію спостерігали й на Одещині.
Опитування президента з неповнолітніми волонтерами
Паралельно з місцевими виборами у неділю також тривало неофіційне опитування "5 питань від президента", яке провели на 55% виборчих дільниць. Всенародне опитування оплатила партія "Слуга народу", а безпосередньою організацією займалася спеціально найнята компанія "ЗЕ МЕДІА".
Спостерігачі вже відзначають багато сумнівних моментів цієї ініціативи. За словами голови правління ОПОРИ Ольги Айвазовської, воно не лише не мало ознак репрезентативної соціології, але і вплинуло на якість виборчого процесу.
Читайте також: Виборчий "туризм", черги та провалене опитування Зеленського. Спостерігачі підсумували вибори
Так, хмельницький блогер Андрій Попик продемонстрував у своєму Facebook, як він сім разів відповідав на питання. За даними руху ЧЕСНО, такі випадки непоодинокі. Зокрема у Херсоні учасники "опитування Зеленського" видавали скільки завгодно бланків із запитаннями і навіть дозволяли їх забирати "на пам’ять". В організації додали, що облік опитуваних вівся не всюди, тому кожен міг проголосувати скільки завгодно разів.
Крім безлімітного голосування, до проведення опитування в низці населених пунктів України були залучені неповнолітні. За словами очільника Нацполіції Ігоря Клименка, що хоч це і не було порушенням законодавства, утім далеко не всі волонтери досягли 14-річного віку, а наймолодшій з них було лише 11 років.
Результати виборів
Чинні мери стали лідерами голосування в більшості обласних центрів
Станом на вечір 26 жовтня, за даними екзитполів, на виборах мера більшість голосів виборців із суттєвим розривом з іншими кандидатами отримали чинні міські голови.
Зокрема у Києві чинний голова КМДА Віталій Кличко набрав 45,8% голосів, у Харкові Геннадій Кернес випередив інших кандидатів і отримав 57,90% голосів, в Івано-Франківську — Руслан Марцінків (понад 80 % голосів), в Одесі - чинний мер Геннадій Труханов (34,40% голосів), у Львові — Андрій Садовий (38% голосів), у Дніпрі лідирує Борис Філатов (44,47% голосів), понад 80% виборців проголосували за чинного мера Чернігова Владислава Атрошенка, і чинний мер Хмельницького Олександр Симчишин також перемагає у першому турі.
Винятком стали лише Чернівці, де чинний мер Олексій Каспрук, за даними екзитполів, набрав лише 17,94% голосів, а фаворитом виборців став Роман Клічук від партії "Єдина альтернатива". Новий мер також з'явиться і в Рівному, оскільки чинний міський голова Володимир Хомко не висував там свою кандидатуру.
Крім цього, попри успіхи президентської партії "Слуга народу" на парламентських виборах у 2019 році, за попередніми даними екзитполів, жодному з її кандидатів не вдалося стати фаворитом на виборах мера в обласних центрах.
Читайте також: В Україні пройшли місцеві вибори. Які результати
Головаха пояснив такі настрої виборців тим, що люди втратили довіру до нових облич та вирішили, що "старі кандидати продовжували й надалі сидіти у кріслах мера".
Успіх чинних мерів в ефірі Українського радіо прокоментував і політолог Ярослав Макітра. Він зазначив, що багато хто пов’язує успіхи реформи з децентралізації із діяльністю очільників населених пунктів, саме тому у них такі високі показники.
"Мери могли скористатися таким фактором як децентралізація. Але це тільки один з факторів. Інші важливі фактори, чому так серйозно перемагали багато де місцеві проєкти, тому що є загальне розчарування від всеукраїнських політичних партій, від політики, а тут спрацьовує фактор, що це "свій" – регіональний, знайомий і так далі. Тому такий протест проти загальнонаціональних партій мав місце на голосуванні", – зауважує політолог і додає, що завжди так було, що якщо мер на місці та працює, то дуже складно зняти його з посади перемогою іншого кандидата.
Проросійська партія отримала підтримку у чотирьох містах
Проросійська політична партія в Україні "Партія Шарія", яка очолюється відеоблогером Анатолієм Шарієм, який з 2012 року живе за кордоном, а також, за даними українських ЗМІ та низки громадських діячів і політиків, веде проросійську пропаганду й пропагує українофобію, на парламентських виборах 2019 року не змогла потрапити в Раду.
Утім на цьогорічних місцевих виборах вона змогла забезпечити собі підтримку в українській політиці. За результатами екзитполів, партія може пройти до місцевих рад відразу в чотирьох великих містах: Харкові (6,41%), Одесі (7,63%), Миколаєві (5,48%) та Маріуполі (6,2%).
Колишній регіонал Попов боротиметься за крісло мера столиці
Колишній народний депутат від "Партії регіонів" та чинний кандидат у мери Києва від "ОПЗЖ" Олександр Попов має намір боротися за крісло мера. Згідно з результатами екзитполу "Рейтингу", він набрав 8,6% голосів та посів друге місце після Віталія Кличка.
"Бути в опозиції — потрібно мати певну мужність. Під час виборчої кампанії ми в черговий раз в цьому переконалися. Нагадаю, що на старті нашої кампанії у Києві я, як кандидат, не був включений ні в один пул. І нас не розглядали як можливих претендентів на вихід у другий тур. При цьому у боротьбі за посаду міського голови мера Києва було 20 осіб, 18 — ми залишили позаду. Сьогоднішні наші результати - це початок", — сказав Попов Суспільному і додав, що за перемогу "однозначно треба боротися".
За часів президентства Віктора Януковича, з 16 листопада 2010 до 14 грудня 2013 року, Олександр Попов очолював Київську міську держадміністрацію та одноосібно керував містом, оскільки мера в Києві тоді не було. Наразі його підозрюють у причетності до порушення конституційних прав громадян на Майдані Незалежності, зокрема щодо закриття центральних станцій київського метро у розпал протестів. Також за версією слідства, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року він дав вказівку завезти на Майдан незалежності комунальну техніку для встановлення новорічної ялинки та облаштування площі для святкування. Під цим приводом спецпризначенці "Беркуту" розігнали мирний мітинг, щоб уникнути критики влади з боку західних партнерів.
Євгеній Головаха зазначає, що колишні регіонали так чи інакше все ще мають певне коло підтримки серед людей.
"Було б дивно, якби Попов набрав 30%. А 9% голосів це нормально. Це ми знаємо, що у регіоналів завжди була своя підтримка. Вони свої 9% отримали. Скажімо так, якби об'єдналися кандидати, наприклад, від "Голосу" та "Європейської солідарності", та виставили єдиного кандидата, тоді б Кличко міг у другому турі боротися з кимось з цієї політичної сили. А так вони йшли окремими лавами. Якби об'єдналися, то Попов був би на третьому місці, а не на другому", — зазначив експерт.
Що відомо
- 25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори. За цей день поліція зареєструвала 4003 заяви та повідомлення, пов’язані із порушенням виборчого процесу. Станом на ранок 26 жовтня було розпочато 2 кримінальних провадження.
