Світові експерти розглядають пʼять варіантів, як війська Франції можуть опинитися на території України. З’явилося розслідування про незаконний обіг Starlink. Країни Центральної Азії два роки отримують прибутки з Росії через війну в Україні. Поляки не збили російську ракету й не вислали посла РФ з країни. Кремль намагався звинуватити Київ у теракті в "Крокус Сіті Хол". Що іноземні ЗМІ писали про Україну за тиждень — в добірці Суспільного.
Пʼять варіантів служби французьких військ в Україні
Наприкінці лютого президент Франції Емманюель Макрон не виключив, що європейські країни надішлють війська в Україну, але попередив, що консенсусу серед союзників поки немає. Ніколас Тензер, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики, в коментарі Newsweek говорить, що думки Макрона "дуже щирі", але Париж не діятиме сам-один: потрібно принаймні 5-6 країн, які готові скерувати свої армії в Україну. На думку науковця, на сьогодні це можуть бути країни Балтії, Польща, Чехія та, можливо, деякі північні країни Європи.
Тензер назвав пʼять варіантів, як французька армія може діяти на території України:
- підтримка і консультування ЗСУ в тилу;
- місія, яка допоможе визначити цілі для далекобійних ракет і обслуговувати ключову військову техніку, зокрема F-16, які мають стати на озброєння ЗСУ влітку;
- розміщення військ НАТО в тилу як спосіб стримування Росії — адже вона навряд наважиться завдавати прямих ударів, щоб не йти на відкритий конфлікт з Альянсом. До того ж ці війська прибули б з власними протиракетними щитами, що "було б корисно для українців". Але Тензер вважає цей варіант більш ризикованим, посилаючись на досвід миротворців ООН у Боснійській війні 1992-1995 років. Війська ООН тоді зазнали атак;
- участь французів в атаках по армії РФ, але не на лінії зіткнення — наприклад, удари винищувачами здалеку;
- найменш імовірний варіант — пряме втручання французьких військ на лінії фронту.
Подібні пʼять варіантів цього тижня розглядало і видання Le Figaro. Там перелічили такі сценарії:
- Франція відкриває заводи з виробництва та обслуговування зброї в Україні;
- французькі солдати навчають українців використовувати техніку та допомагають в розміновуванні;
- захист Одеси (Le Monde нещодавно писав, що Макрон допускав відправлення військ до Одеси, якщо там погіршуватиметься ситуація);
- створення зони захисту в Україні;
- бойові дії на фронті.
"Старлінки" Ілона Маска на чорному ринку
Видання Bloomberg опублікувало розслідування про незаконний обіг терміналів Starlink. У статті описано, як пристрої активуються в країнах, що не мають на них дозволу — зокрема, як їх може використовувати російська армія.
Starlink надає доступ до інтернету через мережу з приблизно 5500 супутників. Система здатна забезпечити зв’язок у віддалених куточках землі або ж тих, які відрізані через стихійні лиха чи збройні конфлікти. Starlink уже має 2,6 млн клієнтів. Одним із замовників "старлінків" є Міноборони США, яке випробовує термінали в Арктиці. А ще "старлінки" забезпечують зв’язок в Україні, зокрема на лінії зіткнення.
Щоб легально використовувати в країні Starlink, компанія спочатку укладає угоду з її урядом. Але на деяких територіях "старлінками" користуються нелегально. Наприклад, в Ємені, де вже 10 років триває громадянська війна, Судані, Казахстані, Венесуелі, ПАР, Зімбабве. Термінали туди завозять контрабандою, а перед цим активують в країнах, де є дозвіл на їхнє використання.
"У лютому цього року Україна заявила, що Росія використовує Starlink у військових діях, а в соціальній мережі X з'явилися неперевірені пости, на яких російські солдати розпаковують комплекти", — ідеться в розслідуванні Bloomberg. Ілон Маск заявив, що наскільки йому відомо, Росії не продали жодного Starlink.
За словами колишнього урядовця США, адміністрація Джо Байдена може посилити експортний контроль Starlink, щоб термінали не потрапляли до недружніх США країн.
Позиція Центральної Азії щодо війни РФ
Al Jazeera проаналізувала, як поводяться з Росією країни Центральної Азії в часи російсько-української війни. Ідеться про Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан і Туркменістан. Тривалий час після розпаду СРСР їхні уряди лишалися лояльні до РФ, зараз Росія намагається зберегти цей вплив, а ці пʼять країн балансують між економічними вигодами від РФ та репутацією на міжнародній арені.
Алішер Ільхамов, голова лондонського аналітичного центру Central Asia Due Diligence, говорить, що країни Центральної Азії виробили прагматичний і цинічний підхід до війни. Вони не визнали анексії Криму у 2014-му та частин Запоріжжя, Донеччини, Луганщини й Херсонщини у 2022-му, але продовжують торгувати з Росією, бо хочуть максимальних прибутків від обставин, які породила війна, адже Захід не наклав на ці країни санкції за співпрацю з РФ.
"Вони отримують астрономічні прибутки від реекспорту товарів "подвійного призначення", таких як безпілотники, мікрочипи, електроніка, транспортні засоби та все інше, що може використовувати російський військово-промисловий комплекс", — ідеться в матеріалі. Ще один напрям збагачення — трудові мігранти до РФ з Центральної Азії, яких усе більшає.
Російська ракета над Польщею
В інтерв’ю польській RMF 24 голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера прокоментував інцидент 24 березня. Тоді під час атаки РФ на Україну одна крилата ракета залетіла на територію Польщі й перебувала у небі над країною 39 секунд. Польща підняла авіацію, проте ракету збивати не стали. Це був третій випадок порушення повітряного простору Польщі Росією з початку повномасштабного вторгнення.
Яцек Сівера порівняв російську ракету з кусючим сусідським собакою: "У сусіда є небезпечний собака, який бігає довкола, забігає у ваш сад, гавкає, кусає гостей. Він робить це раз — і господар телефонує сусідові, а той каже, що хоче доказів. Собака робить це вдруге, сусід приходить і знову каже: "Покажи докази, що це мій собака". Тварина робить це втретє, і тут постає питання — що робити з собакою?"
Після інциденту польське МЗС викликало посла Росі Сергія Андрєєва, але той не з’явився. Віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що це не є підставою, щоб вислати посла з країни, а збиття ракет "було б зайвою нахабністю, нам потрібен мир у міжнародній політиці".
Польське видання Defence24 опублікувало колонку військового аналітика Максиміліана Дури. Він назвав пʼять факторів, чому Росія запускає ракети так близько до західних кордонів України:
- це безпечний шлях для російських ракет в обхід української ППО;
- росіяни хочуть змусити Україну відбиватися в бік заходу. Це може призвести до трагедії, подібної до листопада 2022 року, коли ракета української ППО упала в польському селі Пшеводув і загинули двоє людей;
- росіяни хочуть змусити українців відвести ППО якомога далі від лінії фронту, що полегшило б бомбардування прифронтових зон;
- Росія хоче розпалити антипольські настрої серед українців;
- п’ятий фактор — пропагандистський: показати, нібито Польща і НАТО загалом безсилі проти російських ракет.
Офіційна причина, чому ракету не збили — траєкторія її польоту вказувала, що снаряд зрештою покине територію Польщі. "В чому військові, імовірніше за все, не зізнаються, — це відсутність практики нейтралізації такого типу ракет", — каже Максиміліан Дура.
Теракт у російському "Крокусі" і закиди про Україну
BBC Verify відстежили, як у Росії робили закиди Києву — нібито саме Україна винна у теракті 22 березня в "Крокус Сіті Холі" під Москвою. Відповідальність за теракт узяла "Ісламська держава" (ІДІЛ), але росіяни все ж почали шукати "український слід".
Зокрема, прокремлівський політолог Сергій Марков сказав, що напад імовірно організували з Києва. "Московський комсомолець" процитував "військового експерта" Романа Шкурлатова про те, що напад могли організувати за підтримки СБУ та ГУР. Маргарита Симоньян, яка очолює Russia Today, заявила, що нападники не належали до ІДІЛ, бо на них не було жилетів смертників і вони нібито "не мали наміру вмирати".
Володимир Путін після доби відмовчування сказав, що нападники намагалися втекти в Україну, де для них "приготували вікно для перетину кордону". Проте BBC Verify виявила, що підозрюваних арештували далеко від українського кордону.
Нагадаємо, МЗС України відкинуло звинувачення від російських чиновників що Україна причетна до стрілянини в концертному залі "Крокус сіті хол", де загинуло понад 140 людей.
