Народна депутатка, ініціаторка законопроєкту про кримінальну відповідальність за неуповноважене представництво України в міжнародних переговорах Галина Третьякова пояснила, що в Україні мають діяти принципи міжнародної політики за принципом One Voice — один голос.
Про це вона заявила у коментарі Суспільному.
"Це не тільки українське бажання, це бажання будь-якої країни виступати одним голосом на міжнародній арені. Під час війни, коли нам потрібна зброя, гуманітарна допомога, у нас цей голос має бути один. Водночас у нас не поодинокі випадки, коли різні політики, різні посадові особи, без повноважень на проведення міжнародних перемовин з іноземними урядами, можуть брати на себе представлення України навіть не в контексті преамбули Конституції, або нашої Конституції, де ми спрямували свій вибір на вступ до євроспільноти і до НАТО", — сказала депутатка.
Третьякова зазначила, що законопроєкт базується на Конституції — на І і ІІІ розділах основного закону.
"Там зазначається, що пряма демократія у нас реалізується через вибори, референдуми. І там є така приписка в 69 статті КонституціїСтаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. і в інший спосіб прямої демократії. Інший спосіб прямої демократії у нас дуже замало розшифрований у законах. Водночас Конституція містить норми щодо президента України, і, власне, ст. 102 каже про те, що саме президент виступає від імені України. А ст. 106 каже про те, що президент України не може делегувати своє повноваження будь-кому. Відповідно до Конституції міжнародну політику визначає президент. Відповідно до засад міжнародного права, міжнародну політику веде ще прем'єр-міністр і міністр закордонних справ", — сказала вона.
За словами депутатки, запропонований законопроєкт встановлює рамки, в який спосіб Україна має спілкуватися з міжнародною спільнотою.
"Ну, а те, що там імплементований так званий закон ЛоганаАкт Логана. Федеральний закон, який встановлює кримінальну відповідальність за ведення переговорів неуповноваженими американськими громадянами з іноземними урядами, які ведуть дискусію (спір) зі США.Мета закону – запобігти підриву офіційної позиції держави. Закон був ухвалений після переговорів сенатора Джорджа Логана з Францією у 1798 році і був підписаний президентом Джоном Адамсом 30 січня 1799 року.Закон досі чинний у США і його порушення є кримінальний злочином.... Ст. 13, майже дослівно закон Логана впроваджує в українське законодавство. Я не знаю, буде він прийнятим чи ні, але цей закон, більше ніж два сторіччя, допомагав Америці бути для політичної спільноти, ну, якщо хочете, дамокловим мечем, який не давав можливості політикам йти поза межами державної політики", — сказала вона.
Третьякова наголосила, що законопроєкт не обмежуватиме права, зокрема правозахисників та громадських організацій.
"Це не виключає спілкування з благодійними фондами, з благодійниками, відряджень за кордон і таке інше. І мало того, закон не каже про те, що потрібно обмежувати контакти з країнами, які підтримують гарантії нашої безпеки, які підтримують "формулу миру", з тими, з ким в нас нема дискусій, спорів або розбіжностей. Мова в законопроєкті йде про те, що в разі, якщо в нас з якоюсь країною є спір, дискусія, то в цьому випадку контакти з цією країною мусять більше, ніж узгоджуватися", — сказала депутатка.
За її словами, процедура, яка виписана в законі, симетрична процедурам абсолютно будь-якої країни, яка представляє сталу демократію, Велику Британію чи США. Третьякова зазначила, що іноземні країни, відправляючи спеціальну місію в Україну, спершу "відбуваються контакти по трьох гілках влади".
"І, відповідно, при таких зустрічах завжди, коли зустрічаються з нашим президентом чи з урядом, присутні посли, представники МЗС тих країн. Відповідно, і якщо ми представляємо думку нашої країни, то і там мають бути присутні наші посли, які мають мати технічні завдання, мають бути узгодження", — сказала депутатка.
Вона пояснила також, що всі народні депутати після відряджень в інші держави пишуть звіти, "яким чином вони спілкувалися за кордоном".
"Але створювати за кордоном політичний туризм ми не маємо. Особливо під час війни. І це ганебно, коли ми використовуємо якесь відрядження не для того, щоб захищати Україну, а для того, щоб побігти за кордони нашої країни для якихось своїх особистих речей. Особливо посадовці на політичних посадах не мають права такого робити", — сказала Третьякова.
Напередодні "Слуги народу" Галина Третьякова та Мар’яна Безугла внесли законопроєкт № 11104 про довічне позбавлення волі за привласнення державних функцій, зокрема представлення України на міжнародних заходах без надання на те повноважень та погоджень.
Більше про законопроєкт
Напередодні "Слуги народу" Галина Третьякова та Мар’яна Безугла внесли законопроєкт № 11104 про довічне позбавлення волі за привласнення державних функцій, зокрема представлення України на міжнародних заходах без надання на те повноважень та погоджень.
Пропонувалося притягувати до кримінальної відповідальності та позбавляти волі на 10-12 років, якщо громадянин України привласнив державні функції і презентував Україну від імені держави на міжнародній арені. А в умовах воєнного стану за ту саму діяльність — від 15 років ув'язнення до довічного.
Співініціаторка законопроєкту Мар'яна Безугла у Fecebook пояснила, що документ — це аналог американського "Акту Логана", який із 1799 року й досі чинний у США, однак за ним нікого не було засуджено. На думку Безуглої, в Україні таким прецедентом могла б стати поїздка депутатів ОПЗЖ до Росії в березні 2020 року.
Проте законопроєкт розкритикували, зокрема, однопартієць Третьякової та Безуглої, народний депутат Віталій Безгін та очільниця "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук.
Матвійчук заявила, що цим документом влада прагне регулювати діяльність людей, які "адвокатують інтереси країни та захист людей на міжнародній арені". Безгін написав, що є дикістю забороняти громадянам України представляти Україну на міжнародних заходах, ще й погрожувати позбавленням волі.
