В Україні за час повномасштабної війни на 16% збільшилася кількість інсультів. Таку інформацію подає міністерство охорони здоров’я. За словами профільного міністра Віктора Ляшка, через війну інсульти молодшають на 10-15 років. Чому виникає інсульт, як його розпізнати, якими можуть бути наслідки, які застосовують методики лікування й що є профілактикою, розповів завідувач відділення гострої судинної патології лікарні швидкої медичної допомоги Кропивницького Сергій Кочерга.
Отже, кількість інсультів збільшується. Які причини?
Я думаю, на першому плані — війна. На окупованих територіях і, можливо, прифронтових зонах зростає кількість людей, які не можуть отримати кваліфіковану медичну допомогу. Також зростає стрес. Через нього загострюються хронічні хвороби.
Після нічних тривог люди не досипають і йдуть на роботу вже в стресі. І це може призводити і до артеріальної гіпертензії, а тя тягне за собою інсульт. Також до інсульту призводять цукровий діабет, вроджені вади серцево-судинної системи, перенесені раніше інсульти й інфаркти міокарда, гіперхолестеринемія (перевищення рівня холестерину в крові людини — ред.).
Лікарі інколи кажуть: "Який у вас робочий тиск? Це правильне визначення?"
Артеріальна гіпертензія — це системне підвищення (за 140-150) артеріального тиску. Але ті хворі, які розпочинають лікувати артеріальну гіпертензію, можуть мати і 150, і 160 і вважати, що це нормально. Це називається "робочий артеріальний тиск".
Крім підвищеного тиску, які ще є ознаки інсульту? Як його розпізнати?
Інсульти можна розділити на дві великі групи. Ішемічні й геморагічні. Ішемічний — це інсульт, який виник на фоні тромбу великої судини артерії. А геморагічний — це розрив цієї ж судини і вилив крові. При ішемічному інсульті найчастіше буває порушення мови й зору, ослаблі кінцівкі, запаморочення. Але це не завжди ознака інсульта.
Геморагічні більш складні і найчастіше розпочинаються з дуже сильного головного болю. Це буває головний біль, який хворий відчував вперше в житті. Часто він супроводжується втратою свідомості.
У яких випадках потрібно звертатися до сімейного лікаря чишвидкої й чи можна, щоб ти самостійно або хтось інший надавав допомогу?
Категорично — ні. Я вважаю, що якщо є ознаки інсульта, хворий повинен викликати тільки швидку допомогу. Лікарі там зможуть розпізнати, чи це інсульт. Потім "швидка" може доставити хворого в лікувальний заклад, де можуть його оглянути спеціалісти і зробити необхідні обстеження.
Це комп'ютерний або магнітно-ядерний томограф. Частіше застосовують комп'ютерний томограф, щоб визначити, це ішемічний чи геморагічний інсульт.
Які повинні бути скарги у пацієнта для того, щоб і "швидка" приїхала, і сімейний лікар зреагував?
У лікарів швидкої допомоги є спеціальні шкали, які допомагають їм визначити, інсульт це чи ні. Наприклад, якщо у хворого перекосилося обличчя, виникло порушення зору й мови. Якщо у хворого ослабла кінцівка або обидві, то це вже пряма ознака інсульта.
Хворого має оглянути невропатолог. Через це потрібно викликати швидку допомогу якнайшвидше. Тоді в нас є час чотири з половиною години, щоб ми могли зробити йому тромболітичну терапію.
Це ви говорите про те саме "терапевтичне вікно", коли треба терміново надавати допомогу?
Нині "терапевтичне вікно" вже не чотири з половиною години. Воно розширилося за рахунок нових методів дообстеження — ангіографії й перфузії. Ми його можемо розширити до шести годин.
А якщо хворому провели тромболітичну терапію, й вона не допомогла (буває таке, тромб не розчинився), то йому проводять повторну ангіографію або перфузію для виявлення тромбу. І після цього у нас (не в нашому закладі, а в обласній лікарні) є можливість провести оперативне лікування, яке називається тромбектомія. І там терапевтичне вікно розширене до 24 години.
Що означають ці медичні терміни?
Тромболітична терапія — це введення спеціального препарату, який розчиняє тромб при ішемічному інсульті. Тромбектомія — видалення тромбу. Перфузія – один із методів обстеження хворого. Він надає нам більш точну інформацію порушення мозкового кровообігу. Ангіографія дає можливість нам визначити, в якій судині знаходиться тромб після введення контрастної речовини.
А якщо явних ознак немає, але у людини голова болить настільки, що не можна терпіти, куди звертатися, щоб не допустити інсульту? Можливо, це передінсультний стан.
Якщо артеріальний тиск 170-200, і виникли різкий головний біль, нудота, блювота, то це можуть бути якраз ознаки геморагічного інсульту. Тоді хворому необхідно викликати знову ж таки "швидку" допомогу.
Буває хронічний головний біль, який турбує протягом 10-20 років й не завжди супроводжується нудотою, блювотою йпідвищенням артеріального тиску. Але ж нам завжди треба бути на зв'язку з хворим, щоб відслідковувати його.
Ви вже сказали про нові методики лікування й обладнання, яке з'явилося в наших лікарнях. У Кропивницькому, зокрема. Наскільки вони покращують і діагностику, і лікування, і дозволяють вчасно реагувати саме в цей період "терапевтичного вікна"?
Вони значно поліпшують життя і хворому насамперед, і нам. За допомогою ангіографії, магнітно-ядерної томографії, перфузії ми можемо точно визначити місце знаходження враження, і від цього проходить наша тактика.
Чи ми будемо робити йому тромболітичну терапію, і навіть не в той терапевтичний час, як був чотири з половиною години, а розширимо його до шести. Чи це буде тромбектомія, тобто видалення тромбу.
І ангіографія, і перфузія, і комп'ютерна томографія вже входять в стандарти обстеження, і ми їх розпочинаємо робити. Уже в 2022 році змінилися ці стандарти.
Чи бувають випадки, коли пацієнт звертається пізно?
Запущені випадки — це коли хворий звертається за 24 години від початку захворювання на інсульт. Тоді ми вже оці революційні методи виконати не можемо. І лікуємо їх за стандартами, які передбачають наші протоколи. Це аспірин, ацетілсаліцилова кислота, натрий хлор і препарати Рінгера.
Наскільки небезпечна гіпертонічна хвороба, і коли варто звертати особливу увагу, щоб не допустити інсульту?
Це дуже небезпечне захворювання. І звертати увагу потрібно відразу. Треба звернутися до свого сімейного лікаря, щоб він призначив гіпотензивні (для зниження тиску) препарати.
Уявімо ситуацію, що людині на вулиці стало погано. Як діяти? Чи можна надавати допомогу безпосередньо?
Якщо людина може рухатися і показати якісь ознаки, які свідчать, що це інсульт, то перехожим потрібно негайно викликати швидку допомогу. І в жодному разі не надавати допомогу самостійно.
Наприклад, вони починають давати якісь свої препарати для зниження тиску або від головного болю. Інколи це ацетилсаліцилова кислота, і після цього ми не можемо проводити тромболітичну терапію.
Нині по протоколах навіть бригада швидкої допомоги не має права знижувати тиск хворим, якщо він, наприклад, 200-220. Потрібно негайно доставити хворого на приймальне відділення в інсультний центр. Тому що інколи зниження тиску погіршує стан хворого. Це ми повинні визначати, як, коли і що робитив цьому випадку.
Хочу поговорити про летальність і інвалідизацію.
Летальність у 2023 році зменшилась порівняно з 2022. Якщо по місту у 2022 році була летальність 14,9, то зараз 13,7. І це, мабуть, через те, що в нас відкриті три інсультних центри.
Це на базі "Ацинуса" (Донецька обласна травматологічна лікарня), інсультний центр у лікарні швидкої допомоги. Дуже багато проведено у нас тромболітичної терапії. На базі обласної лікарні проводять тромбектомію. Я думаю, за рахунок цього і зменшилася летальність.
І коли лікування не дає очікувані результати, людина отримує інвалідність.
Інвалідність при інсультах одна з найвищих порівняно з другими захворюваннями. При інсульті виникає порушення рухливої діяльності руки, ноги. Тобто людина прикута до ліжка. Це порушення мови, випадіння полів зору.
Хворий перестає розуміти й запам’ятовувати. Психічна діяльність сильно зжується. Інколи хворі зовсім не розуміють, що навколо них відбувається. Більш того, вони не можуть самостійно приймати їжу й обходити себе.
І важливою в такому випадку стає реабілітація.
Так, є рання реабілітація, коли хворий захворів і перебуває на базі нашої лікарні. Якщо дозволив фізіотерапевт, то ми хворих переводимо в реабілітаційне відділення. Це вже більше не медикаментозне, а фізіотерапевтичне лікування.
Це і фізичні вправи, і допомога афазіолога, який вчить хворого заново розмовляти, і ерготерапевта, який допомагає хворим відновити рухи, і психолога.
Які результати показові?
Коли хворий почне правильно вимовляти слова або розуміти їх. Якщо розмовляє так, як і раніше, це дуже хороший результат. І коли у хворого, який мав паралізовані кінцівки, з′явилися перші рухи або вони відновилися повністю, то це чудовий результат.
Наскільки тривалою може бути реабілітація?
Хворі не повинні здаватися. Бувають виражені геміпарези й геміплегії. Це коли хворий не може зовсім рухати своїми кінцівками (лівою або правою) або дуже обмежено рухає. Так, є випадки, коли хворий дуже слабко це все проходить.
Але потрібно постійно працювати над собою й проходити реабілітаційні курси. Я думаю, що більшості вони допоможуть. Я не реабілітолог, але з досвіду знаю, що це може тривати від року і більше.
Наскільки збільшилася кількість молодих людей, і який це вік?
Молоді люди — це від 20 до 40. От, наприклад, у нас були хворі від 20 років. І деякі з них були з крововиливами важкущими. Але вони вижили. І більш того — вони починали рухатись. Ними займалися і реабілітологи, і фізіотерапевти, і афазіологи. І вони почали потихеньку розмовляти.
Я думаю, інсульти помолодшали відсотків на 10, порівняно з тими, які були до війни. Взагалі інсульт — це хвороба людей літнього віку, тих, яким уже за 60 років. І вік — це вже фактор ризику. Але до нас зараз звертаються люди, яким 30, 40, 50 років. Транзиторні ішемічні атаки (мікроінсульти — ред.) бувають і в 25, 27, 30 років.
І про профілактику. Як цього не допустити?
Потрібно звертати увагу на тиск, цукровий діабет, хронічні захворювання, які можуть призвести до інсульту. Завчасно лікуватись, обстежуватись, звертатись до сімейного лікаря. Якщо потрібно — до невропатолога. Це також здоровий спосіб життя. Ми не рекомендуємо хворим вживати надмірну кількість алкоголю, палити й їсти жирну їжу.
