Національна академія наук України 7 жовтня шляхом таємного голосування двома третинами голосів обрала 69-річного академіка Анатолія Загороднього новим президентом академії. Супільне розбиралося, що обіцяв Загородній у передвиборчій програмі, а експерти розповіли, чого чекати від нового очільника НАН і чому відомству слід дати дорогу молодим ученим.
Як голосували
На посаду претендували 78-річний Владислав Гончарук, 55-річний Богдан Данилишин (який згодом зняв свою кандидатуру), 69-річний Анатолій Загородній, 77-річний Сергій Комісаренко і 70-річний Володимир Семиноженко.
Науковий співробітник академії Антон Сененко повідомив, що загалом проголосувало 637 виборців, за Загороднього голоси віддали 426 членів НАН за інших трьох кадидатів — 201, проти всіх проголосували двоє, а недійсними виявилися 5 бюлетеній. Загородній був наймолодшим з усіх кандидатів на посаду очільника академії.
Читайте також: "Псевдонаукова бюрократія". Голова ради НБУ подав до суду через вибори нового очільника НАН"
Хто такий Загородній
Анатолій Загородній родом з Полтавщини, є фізиком-теоретиком, професором, доктором фізико-математичних наук. З 2011 року обіймав посаду віцепрезидента НАН України.
Наукові праці нового президента Національної академії наук присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, фізики кінетичних явищ, теорії плазми, статистичної фізики, загалом він є автором понад 200 праць. Також Загородній обіймає посаду очільника комісії по роботі з науковою молоддю при президії НАН України і головного редактору "Українського фізичного журналу".
Крім того, Загородній відповідає в академії за створення сучасних науково-навчальних структур, у тому числі за співпрацю з Київським академічним університетом та відділенням цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де також викладає. З 2017 року є головою наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, був також професором Києво-Могилянської академії.
Нині покійний ексочільник НАН України Борис Патон за життя підтримував Загороднього і казав, що голосуватиме за нього.
"Я з вибором вже визначився: буду голосувати за академіка Загороднього, що займає пост віцепрезидента нашої академії. Саме в його особі найбільш вдало поєднано професійні й людські якості", — казав Патон в інтерв'ю газеті "Урядовий кур'єр".
Читайте також: Науковець, інженер, винахідник. П’ять фактів про Бориса Патона
Що обіцяє новий президент НАН
У своїй передвиборчій програмі на посаду президента НАН Загородній обіцяв "зберігати і підіймати престиж академії, перетворити її у рушій науково-технічного, економічного та соціально-культурного розвитку держави".
Також Загородній обіцяв залучати талановиту молодь до НАН України, створювати умови для ефективної роботи, забезпечувати гідну оплату праці, вирішувати житлові та кар'єрні питання. Крім того, у програмі йдеться про системну комунікацію з керівництвом вищих органів державної влади задля удосконаленні законодавчої бази і вирішення соціальних проблем співробітників Національної академії наук.
Згідно з програмою, Загородній має намір зосередитися на проведенні досліджень в галузі фізико-математичних, технічних, хіміко-біологічних та соціогуманітарних наук.
Загородній став десятим президентом НАН України з 1918 року її заснування.
Чого чекати від Загороднього
Доктор фізико-математичних наук і професор Максим Стріха вважає, що із Загороднім "майбутнє української науки безумовно буде", водночас новообраному президенту "справді буде непросто".
"Йому дістався в спадок величезний комплекс проблем, які тривалий час не вирішувалися. Тепер це доведеться вирішувати у стислі терміни, часом приймаючи непопулярні рішення. Я сподіваюсь, що зараз, коли в Академії нарешті з'являються нові обличчя, і суспільство, і політики будуть ставитись до Академії прихильніше і ухвалюватимуть рішення щодо фінансування”, — розповів Стріха в ефірі Українського радіо.
Професор наголосив, що тяжко спрогнозувати кроки нового очільника НАН на своїй посаді, проте перші дії, з яких багато чого буде ясно, Анатолій Загородній має зробити завтра.
"Він винесе своє бачення президії, яка досі була декоративним органом. Вона мусить стати тепер колегіальним органом і без дієвої команди там президентові буде дуже складно. Собі все визначав незаперечний авторитет Патона і фактично президія не була місцем ухвалення важливих рішень", — сказав Стріха.
За його словами, потім потрібно буде проінвентаризувати всі активи НАН, серед них майно і земля, але так само це й люди, наукові напрямки і наукові установи.
"Серед цих наукових установ є дуже активні, важливі, але є й достатня кількість тих, які вичерпали себе. І це те рішення, коли треба буде чесно сказати, що потрібні зміни. Безумовно, це будуть рішення, які не додадуть підтримки новообраному президентові і його команді, але їх треба буде приймати”, — підсумував учений.
"Дорогу молодим"
Нині наймолодшому академіку Національної академії наук 55 років і він залишається наймолодшим 10 років, а середній вік академіків складає 77 років. Експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба вважає, що НАН має давати дорогу молодшим науковцям.
"Вік – не основна величина, хоча насправді є деякі біологічні обмеження, оскільки з певного часу справді відбувається дегенерація клітин головного мозку. Тому закономірно, що основні відкриття і основні досягнення людина робить все ж таки в продуктивному віці", — заявив Скиба в ефірі Українського радіо.
За його словами, академія наук залишається відірваною від процесів життя, оскільки з одного боку це "автономна інституція, якій ніхто не указ", а з іншого — вона отримує кошти з державного бюджету і їхній розподіл між інститутами "залишає дуже багато запитань".
Читайте також
Науковець, інженер, винахідник. П’ять фактів про Бориса Патона
