Національна академія наук отримала нового президента. Чого від нього чекати

Національна академія наук отримала нового президента. Чого від нього чекати

Ексклюзивно
Національна академія наук отримала нового президента. Чого від нього чекати nas.gov.ua

Національна академія наук України 7 жовтня шляхом таємного голосування двома третинами голосів обрала 69-річного академіка Анатолія Загороднього новим президентом академії. Супільне розбиралося, що обіцяв Загородній у передвиборчій програмі, а експерти розповіли, чого чекати від нового очільника НАН і чому відомству слід дати дорогу молодим ученим.

Як голосували

На посаду претендували 78-річний Владислав Гончарук, 55-річний Богдан Данилишин (який згодом зняв свою кандидатуру), 69-річний Анатолій Загородній, 77-річний Сергій Комісаренко і 70-річний Володимир Семиноженко.

Науковий співробітник академії Антон Сененко повідомив, що загалом проголосувало 637 виборців, за Загороднього голоси віддали 426 членів НАН за інших трьох кадидатів — 201, проти всіх проголосували двоє, а недійсними виявилися 5 бюлетеній. Загородній був наймолодшим з усіх кандидатів на посаду очільника академії.

Читайте також: "Псевдонаукова бюрократія". Голова ради НБУ подав до суду через вибори нового очільника НАН"

Хто такий Загородній

Анатолій Загородній родом з Полтавщини, є фізиком-теоретиком, професором, доктором фізико-математичних наук. З 2011 року обіймав посаду віцепрезидента НАН України.

Наукові праці нового президента Національної академії наук присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, фізики кінетичних явищ, теорії плазми, статистичної фізики, загалом він є автором понад 200 праць. Також Загородній обіймає посаду очільника комісії по роботі з науковою молоддю при президії НАН України і головного редактору "Українського фізичного журналу".

Крім того, Загородній відповідає в академії за створення сучасних науково-навчальних структур, у тому числі за співпрацю з Київським академічним університетом та відділенням цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де також викладає. З 2017 року є головою наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, був також професором Києво-Могилянської академії.

Нині покійний ексочільник НАН України Борис Патон за життя підтримував Загороднього і казав, що голосуватиме за нього.

"Я з вибором вже визначився: буду голосувати за академіка Загороднього, що займає пост віцепрезидента нашої академії. Саме в його особі найбільш вдало поєднано професійні й людські якості", — казав Патон в інтерв'ю газеті "Урядовий кур'єр".

Читайте також: Науковець, інженер, винахідник. П’ять фактів про Бориса Патона

Що обіцяє новий президент НАН

У своїй передвиборчій програмі на посаду президента НАН Загородній обіцяв "зберігати і підіймати престиж академії, перетворити її у рушій науково-технічного, економічного та соціально-культурного розвитку держави".

Також Загородній обіцяв залучати талановиту молодь до НАН України, створювати умови для ефективної роботи, забезпечувати гідну оплату праці, вирішувати житлові та кар'єрні питання. Крім того, у програмі йдеться про системну комунікацію з керівництвом вищих органів державної влади задля удосконаленні законодавчої бази і вирішення соціальних проблем співробітників Національної академії наук.

Згідно з програмою, Загородній має намір зосередитися на проведенні досліджень в галузі фізико-математичних, технічних, хіміко-біологічних та соціогуманітарних наук.

Загородній став десятим президентом НАН України з 1918 року її заснування.

Чого чекати від Загороднього

Доктор фізико-математичних наук і професор Максим Стріха вважає, що із Загороднім "майбутнє української науки безумовно буде", водночас новообраному президенту "справді буде непросто".

"Йому дістався в спадок величезний комплекс проблем, які тривалий час не вирішувалися. Тепер це доведеться вирішувати у стислі терміни, часом приймаючи непопулярні рішення. Я сподіваюсь, що зараз, коли в Академії нарешті з'являються нові обличчя, і суспільство, і політики будуть ставитись до Академії прихильніше і ухвалюватимуть рішення щодо фінансування”, — розповів Стріха в ефірі Українського радіо.

Професор наголосив, що тяжко спрогнозувати кроки нового очільника НАН на своїй посаді, проте перші дії, з яких багато чого буде ясно, Анатолій Загородній має зробити завтра.

"Він винесе своє бачення президії, яка досі була декоративним органом. Вона мусить стати тепер колегіальним органом і без дієвої команди там президентові буде дуже складно. Собі все визначав незаперечний авторитет Патона і фактично президія не була місцем ухвалення важливих рішень", — сказав Стріха.

За його словами, потім потрібно буде проінвентаризувати всі активи НАН, серед них майно і земля, але так само це й люди, наукові напрямки і наукові установи.

"Серед цих наукових установ є дуже активні, важливі, але є й достатня кількість тих, які вичерпали себе. І це те рішення, коли треба буде чесно сказати, що потрібні зміни. Безумовно, це будуть рішення, які не додадуть підтримки новообраному президентові і його команді, але їх треба буде приймати”, — підсумував учений.

"Дорогу молодим"

Нині наймолодшому академіку Національної академії наук 55 років і він залишається наймолодшим 10 років, а середній вік академіків складає 77 років. Експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба вважає, що НАН має давати дорогу молодшим науковцям.

"Вік – не основна величина, хоча насправді є деякі біологічні обмеження, оскільки з певного часу справді відбувається дегенерація клітин головного мозку. Тому закономірно, що основні відкриття і основні досягнення людина робить все ж таки в продуктивному віці", — заявив Скиба в ефірі Українського радіо.

За його словами, академія наук залишається відірваною від процесів життя, оскільки з одного боку це "автономна інституція, якій ніхто не указ", а з іншого — вона отримує кошти з державного бюджету і їхній розподіл між інститутами "залишає дуже багато запитань".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди