Голова ради Національного банку та чинний кандидат на посаду голови Національної академії наук Богдан Данилишин подав до суду щодо незаконності проведення виборів президента та президії НАН України 6-9 жовтня.
"Крім того, я прошу: визнати незаконною та скасувати постанову Президії Національної академії наук України від 07.09.2020 р. № 138 "Про порядок проведення виборчої сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України" та інші вимоги. Скажу відверто - для мене головне не посада, а стан науки в Україні до якого його довела "псевдонаукова бюрократія" в особі президії НАН України", - написав у Facebook Данилишин.
На переконання Данилишина, чинне керівництво Академії хоче " законсервувати стан справ, який має місце останні 20 років" та залишити українську науку "без майбутнього".
Читайте також: Науковець, інженер, винахідник. П’ять фактів про Бориса Патона
"Зміни мають відбутися в низових ланках Академії – інститутах, де більше 70% керівники - люди яким далеко за 70 років", - заявив він.
Данилишин наголосив, що для розвитку НАН треба реформувати структуру організації науки, принципи управління фундаментальними й прикладними науковими дослідженнями, механізм взаємодії НАН із суспільством, державою, владою, бізнесом, державними підприємствами та омолодити керівництво, яке зможе забезпечити ідеї, що виведуть "українську науку із затяжного бюрократичного штопору".
"Цим звернення до суду я хочу привернути увагу президента, Верховної ради, уряду України до проблем науки, захистити українську науку від перестарілої "наукової бюрократії", яка, прикриваючись принципами самоврядності разом з тим постійно вимагає підвищення бюджетних видатків ніби на розвиток науки, а насправді на консервацію існуючого безладу, панування чиновників від науки", - наголосив він.
Данилишин вважає, що необхідно обрати нову президію НАН з молодих людей до 50-60 років та "позбавитись від вічних членів президії, які там засідають більше 30 років".
Окрім Данилишина на посаду нового очільника НАН претендують ще чотири академіки: директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук (78 років), директор Інституту теоретичної фізики Анатолій Загородній (69 років), директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко (77 років), ексвіцепремʼєр Володимир Семиноженко (70 років).
Що відомо
- 19 серпня на 102-му році життя помер український науковець та президент Національної академії наук України Борис Патон.
- Борис Євгенійович Патон народився в Києві 14 листопада 1918 року у родині директора Інституту електрозварювання, викладача Київського політехнічного інституту академіка Євгена Оскаровича Патона.
- У 1941 році Борис Патон закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю "інженер-електрик". Понад 70 років він пропрацював на різних посадах в Інституті електрозварювання, заснованому його батьком.
- У 1962 році Патон став президентом Національної академії наук України, щоразу переобираючись на безальтернативній основі. Останнього разу його переобирали на посаду у 2015 році.
- Протягом усього життя Борис Патон займався наукою. Він є автором понад тисячі наукових публікацій та понад 400 винаходів. До сфери наукових інтересів Патона належали зварювальні процеси, кібернетика, медицина, металургія.
