У Німеччині 16-18 лютого пройде щорічна Мюнхенська безпекова конференція (Munich Security Conference, MSC). Близько 150 політиків світу обговорюватимуть глобальні загрози, серед яких збройні конфлікти й кліматичні зміни та масова міграція через них, тероризм, кібератаки. Цьогоріч на конференції очікується більша присутність країн Глобального Півдня. Хто саме має приїхати на неї, які теми будуть у фокусі та як за минулий рік змістилося бачення світових загроз — у матеріалі Суспільного.
Хто буде на конференції
Очікується, що цьогоріч в конференції візьмуть участь близько 50 керівників країн та 100 міністрів. Окрім лідерів ЄС та США захід, зокрема, мають відвідати президент Ізраїлю Ісаак Герцог, прем'єр-міністр Палестини Мохаммад Штайєх та президент Азербайджану Ільхам Алієв, який приїде на тлі нещодавньої перестрілки на кордоні з Вірменією, попри мирні перемовини між країнами.
Politico зазначає, що має бути й Зін Мар Аунґ — міністерка закордонних справ М’янми. Уряд цієї країни відсторонили через військовий переворот у 2021 році, а колишню лідерку країни Аун Сан Су Чжі засудили до 4 років в'язниці. Теперішню ситуацію у М’янмі Міжнародна кризова група назвала одним з 10 конфліктів, за якими варто стежити у 2024-му.
Також, цього року на конференції очікують більше представників країн Глобального Півдня та дискусій з ними. У щорічному звіті, який публікують перед Мюнхенською конференцією, йдеться про те, що мешканці Півдня, які живуть у бідності чи потерпають від тривалих конфліктів, не сприймають заклики захищати "абстрактний порядок" у світі. А 50% респондентів серед громадян країн "Групи семи" та БРІКС, які брали участь в опитуванні Мюнхенського індексу безпеки — його проводять Мюнхенська безпекова конференція з компанією Kekst CNC, вважають, що сучасний світ "значною мірою сформований західними ідеями".
На конференцію не запросили урядовців з Росії та Ірану, але від обох країн на форумі будуть представники неурядових організацій.
Що обговорюватимуть на Мюнхенській конференції
Очолить конференцію, як і торік, 68-річний Крістоф Гойсґен, німецький дипломат, який у 2005-2017 роках був радником із зовнішньої та безпекової політики в ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель.
Ключові теми 2024 року — роль Європи в безпеці та обороні, нове бачення глобального порядку, наслідки зміни клімату. Учасники конференції виокремили й конкретніші пункти:
- доля Сектору Гази — вогонь там має припиниться, а замість ХАМАСу, відповідно до резолюції ООН, владу на цій території має тримати Палестинська держава;
- війна в Україні;
- побоювання ескалації в Індо-Тихоокеанському регіоні. Йдеться про вплив Китаю на регіон, через що частина його країн намагаються зменшити економічну залежність від КНР і прагнуть зблизитися з США;
- 10-місячна війна в Судані, яка призвела до переміщення мільйонів людей;
- співпраця з країнами Глобального Півдня;
- конкуренція в технопрогресі (ШІ, напівпровідники).
Що говоритимуть про Україну
У 2023-му серед головних тем конференції була загроза світовій безпеці на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Цього року Україна на рівні з Близьким Сходом також буде однією з провідних тем Мюнхена. "Останні місяці викликали сумніви щодо того, чи трансатлантична підтримка є достатньою для України й чи справді вона буде постійною. Я хотів би, щоб Мюнхенська конференція дала чіткий сигнал у цьому відношенні, особливо з боку європейців", — говорить Гойсґен.
У звіті Мюнхенської конференції наголошується, що Україну слід вивести з "сірої зони" між ЄС та Росією — як і Молдову та Грузію, але також в ньому йдеться про зародження "втоми від України". "Майже всі індикатори, пов'язані з війною Росії проти України, впали, включно із [загрозою] використання ядерної зброї агресором та перебоями у постачанні енергоносіїв", — йдеться в щорічній доповіді безпекової конференції.
Так, у Німеччині РФ опустилася з першого на сьоме місце загроз. А трійка небезпек, на думку німців — масова міграція через війни та зміни клімату, ісламський тероризм та кібератаки. Подібні результати й у Франції. Для США Росія — на четвертому місці серед загроз. Попереду неї Китай, кібератаки та поляризація суспільства. У КНР, Індії та Південно-Африканській Республіці РФ вважають радше союзником, ніж загрозою безпеці. Бразилія ж "не визначилася".
Лише у Великій Британії та Японії Росія у 2023 році — на першому місці у списку сприйняття загроз.
Чи буде Україна на конференції
3 лютого видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, посилаючись на урядові кола Берліна, повідомляло, що у перший день заходу, 16 лютого, ФРН та Україна мають підписати угоду про гарантії безпеки. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв не підтвердив і не спростував це, однак сказав, що документ хочуть завірити "за найближчої нагоди". 12 січня такий договір Київ уже підписав із Великою Британією та загалом домовляється це зробити з шістьма країнами.
Також, Володимир Зеленський заявив, що Україна в Мюнхені представить своє бачення 2024 року, проте, без подробиць. За даними Bloomberg, президент України під час конференції планує поїздку західноєвропейськими столицями для лобіювання допомоги Україні. Видання вважає, Зеленський візьме участь і в самій конференції. Офіційно Україна це не підтверджувала, але запрошення йому надіслали, про що писали "Радіо Свобода" та Tagesspiegel.
15 лютого вранці Офіс президента підтвердив, що Володимир Зеленський 16 лютого відвідає Німеччину та виступить на Мюнхенській безпековій конференції, а також проведе низку двосторонніх зустрічей на її полях.
Матеріал оновлено 15 лютого об 11:14. додано підтвердження від Офісу президента.
